Справа № 203/1802/21
Провадження № 1-кс/0203/612/2021
14 травня 2021 року слідчий суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має вищу освіту за фахом військова розвідка, одружений, малолітніх, неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб на утриманні не має, працює директором ТОВ «Імені Героїв 57 бригади» та ТОВ «Каре-М», зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
заявлене у кримінальному провадженні №12021040000000365, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 травня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
14 травня 2021 року до слідчого судді надійшло клопотання, складене старшим слідчим за погодженням з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявлене у кримінальному провадженні №12021040000000365.
Дане клопотання за формою та змістом відповідає вимогам ст. 184 КПК України, враховуючи добровільну згоду підозрюваного отримати копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що ним здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, за фактом придбання бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу ОСОБА_5 , на території домоволодіння за місцем мешкання якого за адресою: АДРЕСА_1 , в ході санкціонованого слідчим суддею обшуку 12 травня 2021 року виявлено та вилучено: 30 мм артилерійський постріл з маркуванням «А-670М ЫЦ 212-89» у кількості одна одиниця, що відноситься до категорії боєприпасів; 30 мм артилерійський постріл «МГ-30-61Г ОХ» у кількості одна одиниця, що відноситься до категорії боєприпасів; 30 мм артилерійський постріл з маркування «А-670М.ЫЦ 197-89» у кількості 18 одиниць, що відносяться до категорії боєприпасів; 23 мм артилерійський постріл з маркування «В19УК.ЫЦ 207-78» у кількості 15 одиниць, що відносяться до категорії боєприпасів; 23 мм артилерійський постріл з маркування «В19УК.ЫЦ 207-78» у кількості 13 одиниць, що відносяться до категорії боєприпасів; 23 мм артилерійський постріл з маркування «В19УК 70-629-83» у кількості 1 одиниця, що відноситься до категорії боєприпасів; 23 мм артилерійський постріл з маркування «В19У 572 120-77» у кількості 1 одиниця, що відноситься до категорії боєприпасів; міна «МОН-50» з маркуванням «15-9-90 ПВВ - 5А» з детонатором, що відносяться до категорії вибухових пристроїв; підривник «ВМГ» без маркування, що відноситься до категорії вибухових пристроїв; сигнальна міна «СМ 320» з маркуванням «СМ 320 41-88», що відноситься до категорії вибухових речовин; корпус «ВОГ-25П» з детонатором, що відносяться до категорії вибухових пристроїв; один корпус «ВОГ-25», що відноситься до категорії вибухових речовин, які ОСОБА_5 у невстановлений органами досудового розслідування час та місці, з невстановленого органами досудового розслідування джерела без передбаченого законом дозволу придбав та зберігав за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_7 .
Відомості про кримінальне правопорушення відповідно до вимог ч. ч. 1,4 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 12 травня 2021 року за № 12021040000000365 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення - за ч.1 ст. 263 КК України.
12 травня 2021 року об 11 год. 30 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
13 травня 2021 року у порядку ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, повідомлення про що вручене останньому 13 травня 2021 року о 10 год 04 хв..
14 травня 2021 року о 09 год. 20 хв. ОСОБА_5 та його захиснику вручене клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обґрунтовуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у 441 розмір прожиткових мінімумів для працездатних осіб слідчий зазначив, що слідством встановлена наявність ризиків, передбачених пп. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останньому на підставі достатніх вагомих доказів повідомлено про підозру у скоєнні умисного, тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, також він може незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, будучи обізнаним у доказах, які на теперішній час наявні в матеріалах кримінального провадження, своїми порадами та вказівками підозрюваний ОСОБА_5 може допомогти особам, яких органами досудового розслідування ще не встановлено та до кримінальної відповідальності не притягнуто (джерело придбання останнім вогнепальної зброї, вибухових пристроїв, вибухових речовин), ухилитися від притягнення до кримінальної відповідальності, що, як наслідок, потягне за собою можливість отримання підозрюваним (обвинуваченим) ОСОБА_5 більш м'якого покарання. Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що підтверджується репутацією самого підозрюваного ОСОБА_5 .
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний в судовому засіданні обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені слідчим у клопотанні, не визнав, пояснивши, що підозра є явно необґрунтованою, а добуті слідством докази є недопустимими, оскільки до господарських приміщень на території домоволодіння, де він мешкає, мається вільний доступ будь-яких осіб, тоді як він заперечує належність вилучених бойових припасів йому. Крім того, він має міцні соціальні зв'язки, одружений, має постійне місце проживання, де і зареєстрований, керує підприємством, яке є його єдиним джерелом доходів, має заслуги перед державою під час несення служби і під час бойових дій в зоні АТО (орденом « ІНФОРМАЦІЯ_2 », медаллю «15 років сумлінної служби», має чотири відзнаки), є учасником бойових дій, що в сукупності виключає ризик втечі чи переховування від органів досудового розслідування, прокуратури чи суду, а визначений слідчим розмір застави є завідомо непомірним для нього, оскільки він ніякого коштовного майна не має, має дохід виключно від трудової діяльності на створеному ним підприємстві, що складає близько 10-15 тис.грн. на місяць, з огляду на що, просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого і застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зокрема, нічного.
Захисник просила в задоволенні клопотання відмовити з тих підстав, що підозра необґрунтована, і ризики за п.п.1,3, 5 ст. 177 КПК України жодними доказами не доведені, оскільки підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, одружений, ніс службу у лавах Збройних Сил України, є учасником бойових дій, має постійне місце проживання, працює, має законні джерела доходів, ніколи раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, що свідчить про надуманість ризику втечі чи переховування від органів досудового розслідування, суду, а так само ризику вчинення нового кримінального правопорушення або продовження вчиненого, з огляду на те, що всі бойові припаси, вибухові пристрої вилучені під час обшуку. Ризик впливу та інших підозрюваних чи свідків також не доведений, з огляду на відсутність взагалі якихось інших підозрюваних за фабулою органу досудового розслідування, а так само свідків, про яких нібито органу досудового розсілудвання не відомо. З урахуванням наведених обставин, а також того, що визначений розмір застави є явно непомірним та не відповідним злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , захисник просила суд відмовити в задоволенні клопотання слідчого і застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою у вигляді нічного домашнього арешту або цілодобового.
Заслухавши думку слідчого, прокурора, міркування підозрюваного та його захисника, дослідивши додані до клопотання докази, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з клопотання та матеріалів кримінального провадження, сторона обвинувачення обґрунтовує підозру вагомими фактичними даними протоколу обшуку, проведеного12 травня 2021 року на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2021 року у кримінальному провадженні № 12020040000000610 від 17 серпня 2020 року, протоколів допиту та додаткового допиту легендованого свідка від 15 квітня 2021 року, який викриває ОСОБА_5 в об'єктивній причетності до придбання та зберігання вибухових пристроїв та вибухових речовин за місцем його мешкання в домоволодінні АДРЕСА_1 , що тісно пов'язані з даними судової експертизи від 13 травня 2021 року № СЕ-19/104-21/15687-ВТХ вибухових пристроїв, слідів та обставин вибуху, довідок про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 13 травня 2021 року № 197, № СЕ-19/104-21/15687-ВТХ, від 12 травня 2021 року № 250, акту № 250 перевірки об'єкту на наявність вибухових матеріалів, заснованих на вихідних даних, добутих в результаті обшуку домоволодіння і віднайдених бойових припасів і вибухових пристроїв, визнаних речовими доказами.
Прокурором наведені достатні докази для підтвердження фактів, які є причиною виникнення підозри, що за практикою тлумачення обґрунтованості підозри Європейським Судом з прав людини, mutatis mutandis, в рішенні від 28.10.94 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (скарга № 14310/88) не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що безсумнівно доводять винуватість у злочині до ступеня, необхідного для засудження обвинувальним вироком чи, принаймні, висунення обвинувачення в формі обвинувального акта, що складає процесуальну мету вже наступних стадій кримінального провадження.
Відповідно, стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Пунктами 1,3 та 5 частини 1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки сама по собі тяжкість покарання, не може бути єдиною підставою існування такого ризику, зважаючи на те, що підозрюваний має дійсно міцні соціальні зв'язки за місцем реєстрації і мешкання, одружений, постійно веде трудову діяльність після закінчення служби у лавах Збройних Сил, керує підприємством, яке постійно веде господарську діяльність, яка є його єдиним джерелом доходів, а також те, що підозрюваний має стійкі переконання стосовно захисту держави Україна, проходив багаторічну службу в лавах Збройних Сил України, є учасником бойових дій, має державні нагороди, отримані за сумлінну службу та участь в АТО, що позитивно характеризує особу з перевагою у обстоюванні своєї позиції захисту над обранням шляху втечі. Також слідчим суддею приймається до уваги, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, негативних характеристик за місцем служби чи проживання не має та спроб переховування від слідчого, прокурора не здійснював, і доказів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування слідчим та прокурором не надано.
Разом з тим, слідчий суддя вважає доведеним ризик можливого незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та можливих підозрюваних за п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки джерело придбання підозрюваним ОСОБА_5 вибухових пристроїв, вибухових речовин на теперішній час органами досудового розслідування не встановлено, що свідчить про можливість ОСОБА_5 , з огляду на його освіту та фах військового розвідувальника, порадами, умовляннями, погрозами вчинити вплив та осіб, які збували вказані боєприпаси та вибухові речовини з метою надання показів на його користь або ухилення від відповідальності причетних осіб.
Доводи сторони захисту про те, що у цьому кримінальному провадженні лише єдиний свідок і впливати на нього підозрюваний, будучи під домашнім арештом не зможе, слідчий суддя відхиляє, оскільки досудове розслідування н завершене, усі причетні до скоєння злочину особи не встановлені, і підозрюваний, маючи фах військового розвідувальника, досвід такої роботи, та перебуваючи на свободі, без виключних запобіжників у комунікації і переміщенні, має реальну можливість віднайти таких свідків і вчинити на них вплив, а так само, вчинити вплив на осіб, які імовірно могли постачати вилучені під час обшуку боєприпаси і вибухові пристрої на території домоволодіння за місцем мешкання підозрюваного.
Також слідчий суддя вважає доведеним ризик за п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України - вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 може мати дані про осіб, які збувають боєприпаси, вибухові пристрої та вибухові речовини і відповідно, маючи джерела доходів, безперешкодно, вчинити кримінальне правопорушення, аналогічне тому, в якому наразі підозрюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, і за практикою Європейського суду з прав людини в рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» має сприяти виконанню досудовим розслідувань завдань доведеності факту вчинення та характеру поставлених за вину правопорушень.
Доведені слідчим та прокурором ризики за п. 3 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до підозрюваного будь-якого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного не можуть їм запобігти.
Таким чином, оцінивши в судовому засіданні в сукупності обставини за ст. 178 КПК України з урахуванням тяжкості повідомленої підозри, яка допускає застосування тримання під вартою згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, для забезпечення належної поведінки підозрюваного відповідно до ст. 177 цього Кодексу з метою запобігання наявним процесуальним ризикам впливу на інших учасників і вчинення іншого кримінального правопорушення слідчому судді належить постановити цю ухвалу про застосування тримання під вартою на 60 днів в межах строків досудового розслідування з моменту затримання, тобто до 11 год. 30 хв., 12 липня 2021 року, оскільки інший більш м'який запобіжний захід, зокрема, у вигляді домашнього арешту, не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, і вірогідні відомості про медичні протипоказання чи про неможливість підтримувати стан здоров'я підозрюваного в умовах попереднього ув'язнення відсутні.
При цьому суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до восьмидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у відповідності до абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» складає з 01 січня 2021 року від 45 400 до 181 600 гривень.
Визначаючи згідно з ст.ст. 183 ч. 3, 194 КПК України розмір застави і обсяг обов'язків, виконання яких має бути нею забезпечене, слідчий суддя виходить з підозри особи в тяжкому злочині без визначення розміру заподіяної шкоди, через що здатна забезпечити належну процесуальну поведінку така застава, що за ст. 132 цього Кодексу має визнаватися виправданою, і, не перевищуватиме передбачений законом граничний розмір у 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме - 181 600,00 грн.
При цьому ,слідчий суддя виходить із того, що розмір застави не повинен бути завідомо непомірним для особи, що виключало б саму суть альтернативного запобіжного заходу, а тому, враховуючи майновий стан підозрюваного, який має дохід лише від трудової діяльності в ТОВ«Імені Героїв 57 бригади», розмір якого не перевищує 15 тис. грн. на місяць, нерухомого майна на праві власності не має, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність необхідності визначення застави у 441 розмір прожиткових мінімумів для працездатних осіб, безпідставне завищення такого розміру без наведення виняткових підстав для перевищення передбаченого законом граничного розміру.
Керуючись ст. ст.131,176-178, 182, 183,193,194,196,197 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявлене у кримінальному провадженні №12020042010000193, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 травня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, помістивши до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4».
Визначити строк дії ухвали до 11 год. 30 хв. 12 липня 2021 року.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути звільнений під заставу 181 600 гривень, тобто 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з часу підтвердження внесення цієї суми на рахунок № UA158201720355229002000017442, отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26239738, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код 820172, одночасно з покладенням на підозрюваного обов'язків згідно з ст. 194 КПК України на строк дії ухвали - до 12 липня 2021 року:
-прибувати за викликом до слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 за першим викликом, за адресою: АДРЕСА_2 ;
-не відлучатися з м. Запоріжжя, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
-утриматись від спілкування із іншими учасниками кримінального провадження;
-здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з моменту звільнення з-під варти вважати таким, до якого у вигляді запобіжного заходу застосована застава, про що уповноваженій службовій особі місця попереднього ув'язнення повідомити слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.
Попередити ОСОБА_5 про звернення суми застави в дохід держави із зарахуванням її до спеціального фонду Державного бюджету України в разі невиконання підозрюваним покладених на нього за цією ухвалою обов'язків з вирішенням питання про застосування застави у більшому розмірі або іншого виду запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважену особу управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1