Справа № 161/9071/20
Провадження № 1-кп/161/327/21
м. Луцьк 14 травня 2021 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020030010001723 від 10.05.2020, який надійшов до суду 24.09.2020 від Луцької місцевої прокуратури, про обвинувачення
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ставки Турійського району Волинської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, пенсіонера, інвалід III групи, раніше не судимого,-
- у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 125, ч.1 ст.126 КК України,
ОСОБА_7 , 09 травня 2020 року, близько 23 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, в ході словесного конфлікту із колишньою дружиною - потерпілою ОСОБА_4 , який виник на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, тримаючи в правій руці невстановлений досудовим розслідуванням металевий предмет, умисно кинув ним в обличчя потерпілій ОСОБА_4 , внаслідок чого спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді синців з поверхневими ранами в ділянці спинки носа та на лобній ділянці голови зліва, які згідно висновку судово-медичного експерта за №349 від 13.05.2020 за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Своїми умисними діями, які виразились в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, ОСОБА_7 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 125 КК України.
Крім того, ОСОБА_7 , 09 травня 2020 року, близько 23 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, керуючись метою нанесення удару, в ході словесного конфлікту із донькою - потерпілою ОСОБА_5 , який виник на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, умисно наніс один удар кулаком правої руки у ділянку голови ОСОБА_5 , чим спричинив останній фізичного болю та не спричинив тілесних ушкоджень.
Своїми умисними діями, які виразились в умисному завданні удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 126 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних проступків,заперечив та показав, що він не вчиняв протиправних дій відносно потерпілих, оскільки не перебував у вказаний час в квартирі.
Незважаючи на це, винність обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.126 КК України повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила факт нанесення їй легких тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_7 , а також нанесення удару останнім потерпілій ОСОБА_5 , при обставинах місця, часу та у спосіб, вказаних в обвинувальному акті. При призначенні покарання обвинуваченому поклалася на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_5 судовому засіданні підтвердила факт нанесення обвинуваченим їй удару, який завдав їй фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, а також факт нанесення останнім тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 , при обставинах місця, часу та у спосіб, вказаних в обвинувальному акті. При призначенні покарання обвинуваченому поклалася на розсуд суду.
Окрім цього, винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 125, ч.1 ст.126 КК України, також підтверджується зібраними на досудовому розслідуванні та дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами, а саме:
-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.05.2020 підтверджується факт звернення потерпілої ОСОБА_4 до правоохоронних органів з приводу нанесення їй тілесних ушкоджень;
-висновком експерта №349 від 13.05.2020 року, стверджується факт заподіяння ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень,;
-протоколом слідчого експерименту від 13.05.2020 відповідно до якого потерпіла ОСОБА_4 відтворила факт нанесення їй ударів ОСОБА_7 ;
-протоколом слідчого експерименту від 13.05.2020 з участю ОСОБА_5 , яка відтворила відомі їй обставини вчинених кримінальних проступків;
-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27.05.2020 підтверджується факт звернення потерпілої ОСОБА_5 до правоохоронних органів з приводу спричинення їй побоїв;
-протоколом слідчого експерименту від 27.05.2020 відповідно до якого потерпіла ОСОБА_5 відтворила факт нанесення їй удару ОСОБА_7 ;
-протоколом слідчого експерименту від 27.05.2020 з участю ОСОБА_4 , яка відтворила відомі їй обставини вчинених кримінальних проступків.
Доводи сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_7 не наносив тілесних ушкоджень та удару потерпілим, оскільки у час, зазначений в обвинувальному акті, не перебував вдома, є неспроможними. Такі твердження обвинуваченого об'єктивно спростовуються показаннями потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які підтвердили, що саме ОСОБА_7 наніс їм тілесні ушкодження та удар, та детально відтворили всі обставини вчинених кримінальних проступків, окрім того, як потерпілі так і сам обвинувачений вказали, що сторонніх осіб у цей час у квартирі не перебувало. Зазначені показання потерпілих, на думку суду, є правдивими та послідовними, оскільки підтверджуються також письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, зокрема висновком експерта №349, протоколами проведення слідчих експериментів від 13.05.2020, 27.05.2020, та в сукупності повністю відтворюють всі обставини вчинених обвинуваченим ОСОБА_7 кримінальних проступків, а тому вищенаведені докази суд покладає в основу обвинувального вироку у даній справі.
Із врахуванням зазначеного, суд оцінивши зібрані на досудовому провадженні та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, вважає, що вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.126 КК України повністю доведена в ході судового розгляду.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, всі обставини справи та дані про особу винного.
Так, обставини, що пом'якшують покарання, відсутні.
Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Обвинувачений ОСОБА_7 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальні правопорушення, які відносяться до категорії кримінальних проступків, однак свою вину не визнав та не розкаявся у вчиненому, є інвалідом III групи, має постійне місце проживання, потерпілі при призначенні покарання обвинуваченому поклалися на розсуд суду, а тому врахувавши наведені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання, передбачене санкціями статей кримінального закону, за якими він притягується до кримінальної відповідальності, та остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, у виді штрафу у максимальному розмірі.
При цьому, суд звертає увагу на відсутність визначених законом підстав для призначення обвинуваченому будь-якого іншого виду покарання, оскільки останній досягнув пенсійного віку та не працює, що згідно кримінального закону унеможливлює призначення йому покарань у виді громадських чи виправних робіт.
Враховуючи вищевикладене, обрана міра покаранння, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_7 слід залишити попередній - у виді особистого зобов'язання, з метою запобігти ризику, передбаченому ст.177 КПК України, а саме переховування обвинуваченого від суду.
Керуючись ст.ст. 370, 371,374 КПК України, суд,-
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.126 КК України та призначити йому покарання:
-за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.
-за ч.1 ст.126 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п' ятдесят) гривень 00 копійок.
До вступу даного вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_7 залишити попередній - особисте зобов'язання.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Головуючий