Справа № 161/1238/21
Провадження № 2/161/1508/21
27 квітня 2021 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Присяжнюк Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Борсук К.П.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника третьої особи Букала Я.Я.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Луцьку цивільну справу №161/1238/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство юстиції України, про зняття арешту з майна,
21 січня 2021 року позивач звернувся до суду з цим позовом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона є власником квартир загальною площею 63,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 . Вказує, що на підставі ухвали Луцького міського суду від 23 квітня 1997 року накладено арешт за заявою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , зокрема на вказану квартиру, при цьому, рішенням від 04 червня 1997 року у задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 інших осіб про визнання неправомірним рішення про виключення з кооперативу, анулювання ордера, визнання права власності відмовлено. Зауважує, що при купівлі вказаної квартири 27 червня 2007 року відомостей щодо будь-яких арештів та заборон не було.
Ухвалою суду від 3 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.
Ухвалою суду від 5 квітня 2021 року залучено до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_9 .
Позивач у судове засідання не прибув, представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 у заяві від 23 лютого 2021 року не заперечувала щодо задоволення позовних вимог, у судове засідання не прибула. Просила здійснювати розгляд справи без її участі.
Відповідач ОСОБА_9 у судове засідання не з'явилася, хоча вчасно та належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подала.
Третя особа у судовому засіданні підтримала свої пояснення, викладені у поясненнях від 01 березня 2021 року.
Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з такого.
Так, на підставі договору купівлі-продажу від 27 червня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу, зареєстрованого за №1772, ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_2 , що стверджується витягом про реєстрацію права власності н нерухоме майно (а.с 5,6).
Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що на підставі ухвали Луцького міського суду від 23 квітня 1997 року накладено арешт за заявою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , зокрема на вказану квартиру, при цьому, рішенням від 04 червня 1997 року у задоволенні позову ОСОБА_9 та ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 інших осіб про визнання неправомірним рішення про виключення з кооперативу, анулювання ордера, визнання права власності відмовлено (а.с. 7-14).
З відомостей Реєстру прав власності на нерухоме майно слідує, що в ньому наявний запис №6716931 про обтяження квартири АДРЕСА_2 . Запис внесений на підставі ухвали б/н, 23.04.1997, Народний суд м. Луцька (а.с. 15).
Варто зауважити, що при купівлі вказаної квартири 27 червня 2007 року відомостей щодо будь-яких арештів та заборон не було, що підтверджується зокрема умовами договору купівлі-продажу від 27 червня 2007 року, зокрема у п. 1.4 останнього вказано, що продавець стверджує, що квартира під забороною (арештом) не перебуває (а.с. 5).
Надаючи свою правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 5 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий за рішенням суду в усіх випадках, які не визначені даним Законом.
Так, ч. 1 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України та ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини 1950 року держава Україна гарантує громадянам непорушність їхньої приватної власності.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Частинами 1, 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
На підставі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
На думку суду, оскільки накладений арешт перешкоджає позивачу, реалізувати своє право на розпорядження майном, враховуючи, що цей арешт був накладений більше ніж 24 років тому, відсутні відомості про наявність відкритих виконавчих проваджень стосовно позивача, відповідач ОСОБА_3 не заперечує щодо зняття арешту, зважаючи на те, що подальше існування такого обтяження є невиправданим втручанням у право позивача на мирне володіння своїм майном, суд дійшов висновку, що слід скасувати даний арешт та задовольнити позов.
На підставі наведеного та керуючись ст.265 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Скасувати арешт з майна - квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), який накладений Другою Луцькою державною нотаріального конторою, 04.03.2008, на підставі ухвали б/н, 23.04.1997, народний суд м. Луцьк, реєстраційний номер обтяження в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 6716931.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Л.М. Присяжнюк