Справа № 159/1488/20
Провадження № 1-кс/159/921/21
про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна
11 травня 2021 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
фактичного
володільця майна ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42020031110000010 від 12.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України, про арешт майна, -
Слідчою ОСОБА_6 , за погодженням з процесуальним прокурором ОСОБА_3 , внесено до суду клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42020031110000010 від 12.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Ковельського РУП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020031110000010, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що мешканці м. Ковель та Ковельського району організовують закупки партій тютюнових виробів виробництва Республіки Білорусь та контрафактних тютюнових виробів українського виробництва з метою подальшого збуту посередникам для переміщення через митний кордон України до Республіки Польща.
В ході огляду місця події від 28.04.2021 року було виявлено та вилучено: 350 пачок цигарок (312 марки «MINSK», 38 «NZ Safari»), які упаковані у чорний поліетиленовий пакет, опечатаний биркою з підписами; дві сумки, перчатки, скотч, упаковані в спецпакет № INZ4038547; 630 пачок цигарок (414 марки «MINSK», 216 «NZ Safari»), які упаковані у 2 поліетиленові пакети, опечатані биркою з підписами; тканинну сумку, упаковану у поліетиленовий пакет, опечатаний биркою з підписами; транспортний засіб марки «Volkswagen Caravelle», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який доставлено на штраф майданчик за адресою: м. Ковель, вул. Заводська, 2а, які в даному кримінальному провадженні мають значення речових доказів.
28.04.2021 року вказані вилучені під час проведення огляду місця події речі було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Слідчий вважає, що оскільки вилучені під час огляду місця події речі були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, є предметами, що були об'єктом кримінально протиправних дій, мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, а тому, з метою забезпечення їх належного збереження, на зазначені речі слід накласти арешт.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених в ньому.
Слідчий СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 в судовому засіданні просив клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене в клопотанні майно. Крім цього, слідчий зазначив, що при проведенні огляду місця події тютюнові вироби не перебували у транспортному засобі марки «Volkswagen Caravelle». Об'єктивними даними про те, що тютюнові вироби переміщувались та перебували у вказаному транспортному засобі, він не володіє.
Фактичний володілець майна - ОСОБА_5 заперечував проти задоволення даного клопотання та просив не накладати арешт на транспортний засіб, оскільки вилучені тютюнові вироби не перебували в цьому автомобілі. Зазначив, що дійсно перебував на місці події, однак до вилучених тютюнових виробів відношення не має.
Заслухавши учасників кримінального провадження, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по вказаних матеріалах, слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність законних підстав для задоволення даного клопотання.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Арештом майна, згідно з вимогами ч. 1 ст. 170 КПК України, є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку, згідно із ч. 3 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
З аналізу положень вищевказаних процесуальних норм закону вбачається, що слідчий, прокурор повинні довести, що майно, яке на їх думку підлягає арешту, повинно відповідати критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України. Доведеними повинні бути і ризики щодо такого майна, передбачені ст.170 КПК України, а саме: щодо збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Так, з витягу з кримінального провадження № 42020031110000010 від 12.03.2020 року вбачається, що слідчим відділенням Ковельського РУП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України.
Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стали матеріали правоохоронних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень.
Зі змісту викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, вбачається, що кримінальне провадження стосується невизначеного кола осіб.
Як встановлено в ході розгляду клопотання з пояснень слідчого та прокурора, окремі відомості щодо події, яка мала місце 28.04.2021 року в смт. Турійськ Волинської області, до ЄРДР не вносились, а матеріали по даному факту були долучені до матеріалів кримінального провадження № 42020031110000010 від 12.03.2020 року.
В той же час, в силу ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Нормами ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено які саме відомості вносяться до ЄРДР.
Таким чином, всупереч наведеним нормам, відповідні відомості по вказаному вище факту до ЄРДР не вносились.
Водночас слідчим суддею встановлено, що в ході огляду місця події 28.04.2021 року в смт. Турійськ Волинської області було виявлено та вилучено: 350 пачок цигарок (312 марки «MINSK», 38 «NZ Safari»), які упаковані у чорний поліетиленовий пакет, опечатаний биркою з підписами; дві сумки, перчатки, скотч, упаковані в спецпакет № INZ4038547; 630 пачок цигарок (414 марки «MINSK», 216 «NZ Safari»), які упаковані у 2 поліетиленові пакети, опечатані биркою з підписами; тканинну сумку, упаковану у поліетиленовий пакет, опечатаний биркою з підписами; транспортний засіб марки «Volkswagen Caravelle», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який доставлено на штраф майданчик за адресою: м. Ковель, вул. Заводська, 2а.
Доводячи підставність поданого клопотання слідчий вказував на те, що вищевказане тимчасово вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, тобто є предметом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України, зберегло на собі сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому з метою збереження речових доказів, підлягає арешту.
Проте, таке твердження слідчого не заслуговує на увагу виходячи з наступного.
За диспозицією ч. 2 ст. 199 КК України кримінальна відповідальність настає за виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту, а також збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного податку, голографічних захисних елементів, підробленої національної валюти України у виді банкнот чи металевої монети, іноземної валюти, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи у великому розмірі.
Як вбачається з матеріалів провадження, жодних законних обставин, які б давали підстави для накладення арешту на вищевказане майно і доводили доцільність застосування такого заходу слідчим та прокурором не доведено, оскільки фактично не наведено і не надано жодного належного та допустимого доказу того, що майно, на яке пропонується накласти арешт, здобуто злочинним шляхом чи є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України, щодо якого проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42020031110000010.
Зокрема, як вбачається з протоколів огляду місця події від 28.04.2021 року, вилучені тютюнові вироби не мають будь-яких марок акцизного збору. Ці ж обставини підтвердив і слідчий в судовому засіданні.
Крім цього, з доданих до клопотання матеріалів не вбачається достатніх підстав, які вказують на те, що тютюнові вироби знаходились в транспортному засобі марки «Volkswagen Caravelle», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а цей транспортний засіб використовувався як знаряддя вчинення злочину, що підтвердив і слідчий в судовому засіданні.
Тому, проаналізувавши вищевикладене та дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя вважає, що майно, яке 28.04.2021 року було тимчасово вилучено в смт. Турійськ Волинської області, не може бути доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України, в кримінальному провадженні за № 42020031110000010, оскільки слідчим та прокурором не доведено, що воно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 та ч. 2 ст. 167 КПК України, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, на нього не може бути накладено арешт.
Таким чином, на переконання слідчого судді, клопотання про арешт майна не містить належних обґрунтувань, а його матеріали доказів, які підтверджували б необхідність накладення арешту на майно, як того вимагає ст. 171 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
В задоволенні клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 про арешт майна, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд протягом п'яти днів з дня проголошення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено, проголошено та підписано 14 травня 2021 року.
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду ОСОБА_1