Справа № 159/320/21
Провадження № 1-кп/159/225/21
14 травня 2021 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковелі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020035110000564 від 21 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ковель Волинської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України такого, що не має судимості,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
обвинувачений ОСОБА_4 , 20 грудня 2020 року, близько 19 год. 00 хв., перебуваючи на території ліцею №10, що по вул.Міцкевича, 59а в м.Ковелі, під час раптового виниклого конфлікту із ОСОБА_6 , з метою заподіяння тілесних ушкоджень, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, тримаючи намотаний на праву руку собачий поводок з закріпленим на його кінці металевим карабіном, умисно наніс ним не менше двох ударів в ділянку лівої скроневої ділянки та лівої вушної раковини. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 умисно, з метою завдання тілесних ушкоджень, нацькував свою собаку породи «Американський стаффордшир-тер'єр» на потерпілого ОСОБА_6 , яка спричинила йому не менше шести укусів в ділянці голови, правої кисті руки, сідниці та правої гомілки.
Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_6 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку та забій м'яких тканин голови, рани правої тім'яної-потиличної ділянки волосистої частини голови, рани лівої тім'яної-скроневої ділянки волосистої частини голови, рани лоба посередині та зліва, підшкірного крововиливу лівої скроневої ділянки, синці лівої вушної раковини, гематоми правої кисті з ранками, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та множинних саден лоба посередині, справа, зліва, над бровою, в ділянці правої та лівої щоки, спинки носа, синця лівої сідниці, синці правої гомілки, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Своїми умисними діями, що виразились у завданні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (проступок) передбачене ч.2 ст. 125 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково та по суті пред'явленого йому обвинувачення показав, що є власником сторожової собаки породи «Американський стаффордшир-тер'єр».
Точної дати не пригадує, можливо в час вказаний в обвинувальному акті, він пішов на територію ліцею №10, що по вул.Міцкевича м.Ковель разом з собакою, яку тримав на повідку проте без намордника. Прогулюючись по території школи, зустрів, як йому зараз відомо, потерпілого по справі, який в руках тримав якісь коробки, в тому числі, як він зрозумів монітор від комп'ютера, а тому він як законнослухняний громадянин запитав у нього, що він несе, так як це було біля приміщення навчального закладу. Він також намагався затримати цю особу при цьому вимагав викликати шкільну охорону, однак у відповідь ОСОБА_6 бризнув йому в обличчя рідиною з газового балончика, а відтак він захищаючись можливо вдарив останнього рукою в якій тримав повідок для собаки. Ствердив, що під час цього конфлікту, собака знаходилась при ньому на повідку, яка можливо здійснила укуси потерпілому, при цьому не виключає про можливість надання ним команди «взяти».
Тоді ж, на скільки пригадує, потерпілий зателефонував своїй дружині, а через незначний проміжок часу, до нього підійшли якісь хлопці і трохи пізніше, працівники служби охорони «Арсенал». Після чого він залишив місце події.
Категорично ствердив, що своїми діями не міг заподіяти таку кількість тілесних ушкоджень, як зазначено у висновку експерта. Не заперечував, що міг вдарити в обличчя ОСОБА_6 відмахуючись руками від нього, а собака здійснити укуси.
Вважає, що потерпілому будь-яка моральна шкода не заподіяна, а факт пошкодження чи знищення верхнього одягу потерпілого не доведений.
Крім часткового визнання своєї вини винуватість обвинуваченого повністю доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, які суд відносить до об'єктивних, належних та допустимих і покладає їх в основу обвинувального вироку.
Витягом з ЄРДР підтверджено початок 21.12.2020 року дізнання за ч.2 ст.125 КК України відносно ОСОБА_4 за умисне заподіяння потерпілому ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
За висновком судово-медичної експертизи від 21.12-29.12.2020 року на тілі потерпілого ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку та забоєм м'яких тканин голови, рани правої тім'яно-потиличної ділянки волосистої частини голови, рани лівої тім'яно-скроневої ділянки волосистої частини голови, рани лоба посередині та зліва, множинних саден лоба посередині, справа, зліва, над бровою, в ділянці правої та лівої щоки, спинки носа, підшкірного крововиливу лівої скроневої ділянки, синця лівої вушної раковини, гематоми правої кисті з ранками, синця лівої сідниці, синця правої гомілки, що утворились від дії тупого твердого предмету (предметів), можливо від: - рана правої тім'яно-потиличної ділянки волосистої частини голови, рана лівої тім'яно-скроневої ділянки волосистої частини голови, рана лоба посередині та зліва, множинні садна лоба посередині, справа та зліва, над бровою, в ділянці правої та лівої щоки, спинки носа, гематома правої кисті з ранками - дії тупих предметів по типу тупо-загострених, якими могли бути зуби собаки; - синець лівої сідниці, синець правої гомілки - здавлення зубами собаки за м'які тканини; - закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку та забій м'яких тканин голови, підшкірний крововилив лівої скроневої ділянки, синець лівої вушної раковини - ударів металевим карабіном, в час вказаний у постанові в медичній документації та потерпілим, і за ступенем тяжкості відноситься до категорії: - закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку та забій м'яких тканин голови, рана правої тім'яно-потиличної ділянки волосистої частини голови, рана лівої тім'яно-скроневої ділянки волосистої частини голови, рана лоба посередині та зліва, підшкірний крововилив лівої скроневої ділянки, синець лівої вушної раковини, гематома правої кисті з ранками - легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, згідно пункту 2.3.3. - «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»; - множинні садна лоба посередині, справа, зліва, над бровою, в ділянці правої та лівої шоки, спинки носа, синець лівої сідниці, синець правої гомілки, - легких тілесних ушкоджень, згідно пункту 2.3. - «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень».
Цим же висновком підтверджено, що по тілу ОСОБА_6 було нанесено не менше двох ударів металевим карабіном в ділянку лівої скроневої ділянки та лівої вушної раковини. По тілу потерпілого було здійснено не менше шести укусів собаки в ділянці голови, правої кисті, сідниці та правої гомілки. Вищевказані тілесні ушкодження утворитись внаслідок падіння з висоти власного зросту на тверду поверхню, як з наданням тілу прискорення так і без нього не могли.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав, що працює охоронником ліцею №10 міста Ковеля, протягом тривалого часу. Територія вказаного навчального закладу огороджена по периметру, однак через хвіртку вхід для сторонніх осіб є фактично вільним.
В грудні 2020 року, він в черговий раз, знаходився на чергуванні і перебував на території ліцею орієнтовно о 19 год. 10-15 хв., обстежуючи цю територію перед приходом на зміну іншого охоронця. Тоді ж почув крик дитини і коли підійшов далі то помітив хлопців в яких запитав, що сталось і у відповідь почув, що їх знайома дівчина прогулювалась з собакою і якийсь чоловік цькував на них свою собаку. Тоді як він побачив біля ящика із сміттям електропроводку, світильник, розетку, а тому підібрав їх щоб віддати електрику навчальному закладу.
Пройшовши не значну відстань, почув вимогу «стій», «куди ідеш?» та висловлювання в його адресу нецензурною лайкою. Він відповів, що є охоронником і запитав хто ця особа. Почув у відповідь, що є батьком дітей які навчаються в даній школі.
Завершивши цю розмову він відійшов від обвинуваченого і пройшовши не значну відстань знову почув крик «стій», при цьому надав команду собаці, яка була без повідка та намордника «фас» і в той же час рукою в який знаходився поводок з металевим карабіном умисно вдарив його в ділянку голови. Від ударів, а також того що він перечепився через корінь дерева впав на землю. Тоді ж, собака його покусала, розірвала верхній одяг, а саме утеплені штани та куртку, які стали непридатними для використання.
Потерпілий ствердив також, що під час конфлікту телефонував своїй дружині при цьому розповів про цю подію, а під час нанесення ударів телефон, який був увімкнений упав на землю. Категорично заперечив наявність у нього та використання газового балончика та вчинення будь-яких неправомірних дій щодо обвинуваченого.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що є дружиною потерпілого і разом з ним працює у ліцеї №10 міста Ковеля. Вечері, точної дати пригадати не може, до неї зателефонував чоловік та повідомив, щоб вона викликала працівників поліції, при цьому голос його був схвильованим. Тоді вона вибігла з будинку та побігла до школи, повідомивши про це їх сина. Після дзвінка чоловіка, через увімкнений мобільний телефон чула звуки схожі на удари, а коли прибігла на місце події, то побачила потерпілого, який лежав на землі та був закривавлений, а на ньому стояла собака.
Тоді ж, на місце події під'їхав їх син, який в свою чергу викликав службу охорони «Арсенал» де він працює. Після цих подій обвинувачений з місця події втік.
Свідок також ствердила, що очевидцями цих подій були неповнолітні учні ліцею, які повідомили їй, що незнайомий чоловік цькував на потерпілого свою собаку при цьому говорив «піду вбивати охоронця». Вона також показала, що в результаті такого нападу її чоловіку були заподіянні тілесні ушкодження і в тому числі і від укусів собаки і пошкоджено одяг який не придатний для використання.
Свідок ОСОБА_9 показав, що взимку минулого року, близько 20 години вечора, він та його товариші і подруги перебували на території ліцею №10 міста Ковеля де відпочивали. Бачили там охоронця, тобто потерпілого у справі, який підійшов до них та запитав чи у них все добре. Почувши ствердну відповідь, пішов від них. Тоді ж, на собаку, яку утримували на повідку його знайома дівчина напали дві інші собаки, одна з яких була коричневого кольору. Коли вони відігнали собак, то почали виходити з території шкоди, щоб провести дівчат і в цей час почули крик, а тому він та ОСОБА_10 повернулись в цьому напрямку. Коли підійшли на це місце, він побачив двох осіб, один з яких, як пізніше стало відомо, охоронець школи, а інший обвинувачений у справі. При цьому потерпілий лежав на землі, закривши голову руками, а обвинувачений стояв біля нього при цьому висловлювався нецензурними словами і давав команду собаці «фас», «взять», тобто цькував собаку на потерпілого.
Свідок також ствердив, що одяг у потерпілого був пошкоджений, тобто розірваний, а вже в приміщенні ліцею бачив на тілі потерпілого тілесні ушкодження.
Свідок ОСОБА_11 , в судовому засіданні повністю підтвердив показання свідка ОСОБА_9 і додатково показав, що бачив як обвинувачений рукою на яку був закручений поводок наносив удари в голову потерпілому, який лежав на землі, закривши руками голову, цькував на нього свою собаку, даючи команду «фас», яка її виконувала. Бачив закривавлене обличчя потерпілого, та розірваний на ньому верхній одяг.
Свідок ОСОБА_12 , як син потерпілого показав, що після 19 години вечора, точної дати не пригадує, йому зателефонувала мама та повідомила, що біля ліцею хтось б'є його батька. Тоді він разом із сусідом, якого покликав на допомогу побіг до школи, при цьому зателефонував в охоронну службу «Арсенал» де він працює і також покликав на допомогу.
Прибігши на територію навчального закладу, побачив батька, який лежав на землі, а на ньому сиділа собака, чув команди «фас». Таку ж, команду собаці обвинувачений давав і по відношенню до них.
Бачив на тілі потерпілого тілесні ушкодження, які утворились від ударів та укусів собаки, а також закривавлене обличчя та пошкоджений верхній одяг.
Отже, даючи аналіз зібраним по справі доказам у їх сукупності, суд приходить до однозначного висновку про доведеність скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ч.2 ст.125 КК України і вірність кваліфікації дій в ході дізнання за вказаним законом.
До показань обвинуваченого слід відноситись критично, оскільки вони повністю спростовані сукупністю наведених вище доказів, які є належними і допустимими, відповідають встановленим фактичним обставинам по справі та є об'єктивними, співвідносяться між собою і підтверджують один одного. Показання обвинуваченого слід розцінювати як неправдиві та дані з єдиною метою-ухилення від передбаченої законом кримінальної відповідальності за скоєнні дії.
Обираючи покарання, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, особу винного, та всі обставини по справі у їх сукупності.
До пом'якшуючих покарання обставин суд відносить перебування на утриманні обвинуваченого малолітньої дитини, а обтяжуючих покарання обставин суд не вбачає.
Призначаючи вид та розмір покарання, суд враховує також ставлення обвинуваченого до скоєного, позицію потерпілого щодо покарання, те, що обвинувачений на час ухвалення вироку не має постійного місця роботи, його сімейний та майновий стан, не відшкодування потерпілому завданої шкоди і приходить до висновку про можливість та достатність призначення покарання у виді відбування громадських робіт в межах санкції закону за який той притягується до відповідальності.
Підстав для застосування іншого виду покарання суд не вбачає, оскільки саме таке покарання на переконання суду буде відповідати вимогам ст.65 КК України та є справедливим і співвмірним із скоєним.
По справі потерпілим заявлено цивільний позов по відшкодуванню завданої майнової та моральної шкоди, а також витрат понесених ним на правову допомогу, а саме: матеріальної шкоди на суму 2800 гривень, моральної шкоди - 30000 гривень, правнича допомога 5500 гривень.
На підтвердження суми майнової шкоди надано товарний чек підприємця про вартість відповідно утепленої куртки - 2000 гривень, штанів-800 гривень. Про витрати потерпілого на правничу допомогу свідчать - договір про надання правової допомоги у кримінальному провадженні від 02.02.2020 року, додатки до договору з визначенням вартості наданих послуг, акт виконаних робіт та платіжний документ фінансової установи про сплату - 5500 гривень.
Суд вважає заявлені вимоги підставними, оскільки є достатньо обґрунтованими та документально підтвердженими.
Судом в ході розгляду справи з достовірністю встановлено значне пошкодження верхнього одягу потерпілого, якій не підлягає подальшому використанню у повсякденному житті, а також реальну вартість майна, яка зазначена в товарному чеку.
Даний висновок суду відповідає вимогам ст.22 ЦК України у відповідністю з якою особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. При цьому визначено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила, або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються в повному обсязі. Зазначені положення викладені також у статті 1166 ЦК України.
Задовольняючи частково цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди суд виходить з такого.
У відповідності до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, які потерпілий зазнав у зв'язку з вчиненням злочину. Статтею 1166 ЦК України визначено, що шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
Зважаючи на характер та обсяг душевних страждань потерпілого, тяжкість вимушених змін у повсякденному житті останнього, тяжкість нанесених тілесних ушкоджень, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості суд приходить до висновку про стягнення з обвинуваченого в якості завданої моральної шкоди -20 000 гривень.
Саме така сума на переконання суду буде співмірною зі скоєним та справедливою.
Суд при цьому враховує також майновий та сімейний стан обвинуваченого, спроможність його відшкодувати суму заподіяної шкоди, а саме те, що він на даний час не працює, має на утриманні малолітню дитину, а також приймає участь в утриманні двох інших неповнолітніх дітей, які має дружина від першого шлюбу.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався. Процесуальні витрати та речові докази відсутні. Арешт на майно не накладався.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373-375 КПК України, суд ,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.125 КК України та обрати покарання у виді 200 (двісті) годин громадських робіт.
Початок відбування покарання рахувати з моменту проведення вироку до виконання.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про стягнення моральної та матеріальної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_6 : 2800 (дві тисячі вісімсот) гривень майнової шкоди, 20 000 (двадцять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, 5500 (п'ять тисяч п'ятсот) гривень понесених витрат на правничу допомогу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому, захиснику обвинуваченого, потерпілому та прокурору.
Головуючий: ОСОБА_1