Справа № 165/634/21
Провадження № 1-кп/156/62/21
14 травня 2021 року смт Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
провівши в залі судових засідань Іваничівського районного суду Волинської області в режимі відеоконференції підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12020030060000167 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 01.03.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,
В провадження Іваничівського районного суду Волинської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020030060000167 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 01.03.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою судді від 17 березня 2021 року підготовче судове засідання по даному кримінальному провадженні відкладено та продовжено обвинуваченій ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Строк дії ухвали щодо продовження дії запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_4 закінчується о 24 год. 15 травня 2021 року.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 . Клопотання мотивує тим, що передбачені п.1, 3,5 ч.1 ст.177 КПК України ризики вчинення ОСОБА_4 спроб переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні, а також вчиняти нові злочини не зменшились, а менш суворі запобіжні заходи не здатні їм запобігти. В обгрунтування ризику передбаченому п.1 ч.1 ст.177 КПК України вказує на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні п'яти тяжких злочинів та їй загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, відтак з високою вирогідністю у разі обрання менш суворого запобіжного заходу вона може переховуватися від суду задля уникнення кримінальної відповідальності. Крім цього, обвинувачена раніше неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів пов'язаних з незаконним обігом наркотиків та відбувала реальне покарання в місцях позбавлення волі. Вважає, що у разі обрання менш суворого запобіжного заходу ОСОБА_4 буде мати можливість незаконно впливати на свідка сторони обвинувачення до якого застосовано заходи безпеки, однак про дійсну особу якого обвинувачена може бути обізнана, а також в подальшому безпосередньо чи опосередковано через інших осіб перешкоджати його прибуттю до суду з метою давання повних та достовірних показань. Вважає, що соціальні зв'язки ОСОБА_4 за місцем проживання, зокрема наявність на утриманні неповнолітніх дітей не є достатньо міцними, щоб перешкодити в подальшому вчиняти злочини аналогічного складу, оскільки як встановлено під час досудового розслідування ОСОБА_4 здійснювала незаконне зберігання та збут наркотичних засобів саме за місцем свого проживання, де мешкають в тому числі її діти, вона ніде не працює, законних джерел прибутку немає, тому задля отримання доходу з високою ймовірністю продовжить вчиняти злочини. Ризики, які були взяті до уваги при обранні міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час не відпали, а тому вважає за доцільне продовжити обвинуваченій дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 .
Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник заперечили проти даного клопотання та просили обрати їй більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки ОСОБА_4 немає наміру ухилятися від суду, має постійне місце проживання, проживає разом з двома неповнолітніми дітьми. Крім цього хворіє та потребує надання медичної допомоги.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 суд виходить з наступного.
Ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 24.12. 2020 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів по 20 лютого 2021 року включно, визначено розмір застави 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 63060 грн. Ухвалою від 17.02.2021 року підозрюваній ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строків досудового розслідувння, тобто до 23 березня 2021 року включно. Зазначена ухвала залишена без змін Волинським апеляційним судом 01 березня 2021 року.
Також ухвалою суду від 17 березня 2021 року продовжено обвинуваченій ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Суд при розгляді клопотання прокурора бере до уваги те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.
Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_4 , строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та впливу на свідків та потерпілих.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченій більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
В ході розгляду клопотання судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та відбувала реальне покарання у місцях позбавлення волі, дійсно відповідно до довідки про судимість звільнилася з місць позбавлення волі у 2009 році та згідно ст.89 КК України вважається не судимою. Однак після цього на шлях виправлення не стала і продовжила свою злочинну діяльність та на даний час обвинувачується у вчиненні п'яти кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, які відносяться до категорії тяжких злочинів, санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, тому на думку суду існує ризик вчинення обвинуваченою спроб переховуватися від суду задля уникнення кримінальної відповідальноті. Також судом враховується, що ОСОБА_4 має не достатньо міцні соціальні зв'язки за місцем проживання не дивлячись на те, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей та постійне місце проживання у АДРЕСА_1 , однак згідно обвинувального акту саме за цим місцем проживання здійснювала незаконне зберігання та збут наркотичних засобів, на даний час ніде не працює, джерел прибутку немає, тому існує ризик вчинення нею нових аналогічних злочинів. Крім цього, суд перебуває на стадії підготовчого судового засіданні, на даному етапі розгляду кримінального провадження не допитані свідки у кримінальному провадженні, в тому числі залегендовані, тому на думку суду існує ризик незаконного впливу з сторони обвинуваченої на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Наведені вище обставини разом із суворістю можливого покарання у разі визнання обвинуваченої винною може схилити її також і до переховування від суду.
Надані стороною захисту та обвинуваченою ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечення в частині міцних соціальних зв'язків обвинуваченої спростовуються наведеним судом вище. Щодо повідомлення обвинуваченої про те, що хворіє суд надішле відповідне повідомлення для надання обвинуваченій належної медичної допомоги.
З моменту взяття обвинуваченої ОСОБА_4 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченої може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Також суд вважає, що наведені прокурором у судовому засіданні доводи для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання та продовження запобіжного заходу, на даний час не змінилися.
В той же час, суд не відхиляє доводів на користь обвинуваченої, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченою процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальним ризикам.
Таким чином, судом не встановлено підстав для зміни запобіжного заходу, а стороною захисту не підтверджено, що більш м'які запобіжні заходи зможуть запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.
Враховуючи, що судове провадження не завершено до спливу строку тримання під вартою, в судовому засіданні не допитані свідки та визначенні ст. 177 КПК України ризики, котрі були підставами для обрання обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду кримінального провадження не відпали, а тому відсутні підстави для зміни обвинуваченій запобіжного заходу на більш м'який та слід продовжити їй строк тримання під вартою до 60 днів.
Будь -яких клопотань зі сторони захисту щодо розміру застави не надходило.
З огляду на обставини обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй злочинів, судом встановлено, що визначена сума застави, з урахуванням репутації обвинуваченої та ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законом, є такою, що зможе достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченою, покладених на неї обов'язків та вважає за необхідне залишити без змін розмір застави визначеної ОСОБА_4 ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 17 березня 2021 року.
Керуючись ст.ст. 197, 314-316 КПК України суд,
постановив:
Підготовче судове засідання по кримінальному провадженню № 12020030060000167 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 01.03.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України відкласти.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 обчислювати з 14 травня 2021 року
Строк дії ухвали щодо продовження дії запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_4 закінчується о 24 год. 12 липня 2021 року.
Розмір застави ОСОБА_4 визначений ухвалою Іваничіського районного суду Волинської області від 17 березня 2021 року в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 68100 грн. залишити без змін.
Згідно з ч.7 ст.182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заставу в розмірі 68100 гривень внести на депозитний рахунок: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок № UA 278201720355279002000002504, МФО 820172, банк ДКСУ м. Київ та надати документ, що це підтверджує суду.
У разі внесення застави на обвинувачену ОСОБА_4 покласти обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, зокрема:
прибувати за кожною вимогою суду;
не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду;
повідомляти суд про зміну місця проживання.
У разі внесення застави з моменту звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 з під варти у зв'язку з внесенням застави визначеної в даній ухвалі обвинувачена зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки пов'язані з застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_4 , що в разі невиконання обов'язків покладених на неї судом застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали вручити обвинуваченій, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі в місця ув'язнення.
Скерувати копію ухвали для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, що перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення їй ухвали.
Суддя ОСОБА_1