154/15/20
1-кп/154/47/21
іменем України
14 травня 2021 року м.Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир-Волинський кримінальне провадження № 42019180490000129 від 18.06.2019 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Рокитне Рівненської області,
зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 , проживаючого
в АДРЕСА_2 ,
громадянина України, з неповною середньою освітою,
неодруженого, не працюючого, не судимого згідно ст.89 КК
України
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України,-
12.07.2017 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 призвано на військову службу за контрактом до Збройних Сил України.
12.07.2017 між ОСОБА_4 та командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_5 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на три роки.
Наказом командира військової частини від 12.07.2017 № 145 солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення та призначено на посаду номера обслуги мінометної батареї З механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Будучи військовослужбовцем за контрактом військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до Указів Президента України від 01.03.2014 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України», від 02.03.2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» та від 14.01.2015 «Про часткову мобілізацію» в державі оголошено часткову мобілізацію та Збройні Сили України приведені у повну бойову готовність, у зв'язку із чим згідно положень ст. 1 Закону України “Про оборону України” діє особливий період.
Статті 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Однак солдат ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, не маючи наміру назавжди ухилитися від проходження військової служби, не отримавши дозволу відповідного начальника 26.06.2018 не з'явився вчасно на службу у військову частину НОМЕР_1 , розташовану по АДРЕСА_3 та в період з 26.06.2018 по 15.08.2018 був відсутній на службі без поважних причин. 15.08.2018 солдат ОСОБА_4 повернувся до розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) та продовжив проходити військову службу за контрактом на займаній посаді.
В подальшому, під час проходження військової служби солдат ОСОБА_4 12.03.2019 не з'явився вчасно на службу у військову частину НОМЕР_1 , розташовану по АДРЕСА_3 та в період з 12.03.2019 по 15.11.2019 був відсутній на службі без поважних причин.
У періоди часу з 26.06.2018 по 15.08.2018, з 12.03.2019 по 15.11.2019 солдат ОСОБА_4 усвідомлюючи, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України та перебуває на військовій службі за контрактом, до військової частини НОМЕР_1 не з'являвся та не виконував службові обов'язки, а службовий час проводив на власний розсуд по місцю свого проживання.
15.11.2019 солдата ОСОБА_4 військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_3 доставлено до військової прокуратури Луцького гарнізону ( АДРЕСА_4 ), чим припинено вчинення кримінального правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе у пред'явленому обвинуваченні винним повністю. Суду показав, що він дійсно проходив військову службу за контрактом, однак за збігом складних сімейних та особистих обставин, пов'язаних з важкою та тривалою хворобою батька, він залишив місце постійної дислокації військової частини, та не отримавши дозволу відповідного начальника, у вказаний в обвинувальному акті період часу перебував за місцем проживання. В даний час звільнений з військової служби. Кається у вчиненому, просить суворо не карати.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає та роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що вчинивши самовільне залишення військової частини без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.407 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Злочин, вчинений обвинуваченим, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає його щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують його покарання, не встановлено.
Обвинувачений є несудимим, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні непрацездатного батька. За таких обставин суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті закону, за яким він притягується до відповідальності із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення та недопущення вчинення нових злочинів.
Процесуальні витрати відсутні. Речові докази відсутні. Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст.ст. 349, 370-371, 373-374 КПК України, суд-
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнити від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Процесуальні витрати відсутні. Речові докази відсутні. Цивільний позов не заявлено.
Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, яку може бути подано через Володимир-Волинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий/-/ підпис.
Суддя Володимир-Волинського
міського суду Волинської області ОСОБА_1