09 березня 2021 року м. Дніпросправа № 160/4755/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 року в адміністративній справі №160/4755/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
29.04.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №008633305 від 12.03.2020 р. на загальну суму 236 391 (двісті тридцять шість тисяч триста дев'яносто одна) грн. 81 коп., з яких за податковими зобов'язаннями за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачені фіз.особами за результатами річного декларування - 189113 (сто вісімдесят дев'ять тисяч сто тринадцять) грн. 45 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 47 278 (сорок сім тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 36 коп.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 008653305 від 12.03.2020 р. на загальну суму 19 699 (дев'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 31 коп., з яких за податковими зобов'язаннями за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 15759 (п'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) гри. 45 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3939 (три тисячі дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 86 коп.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 008643305 від 12.03.2020 р. за формою «ПС», згідно з яким застосовано штрафні санкції у розмірі 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачені фіз.особами за результатами річного декларування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, зазначаючи, що в даному випадку має місце припинення зобов'язання шляхом зарахування, у позивача відсутнє додаткове благо, передбачене пунктом «д» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, у вигляді прощення боргу, оскільки такий було списано у зв'язку з реалізацією банком свого права на предмет іпотеки шляхом прийняття у власність квартири позивача. Позивач не отримував прощення (анулювання) суми боргу банком, оскільки визначальною ознакою доходу платника податку, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким заовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, та зазначає, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 .
ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року.
За результатами перевірки складено акт від 31.01.2020 №5354/04-36-33-05/ НОМЕР_2 .
Перевіркою встановлені порушення:
- п.п.49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), а саме: неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік;
- абз. «д» п.п.164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) у зв'язку з отриманням додаткового блага у вигляді основної суми анульованої (прощеної) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2018 рік в розмірі 189113,45 грн.;
- п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами і доповненнями) у зв'язку з отриманням доходу, як додаткового блага, у вигляді анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, в результаті чого донараховано військовий збір за 2018 рік в розмірі 15759,45 грн.
На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформовані податкові повідомлення-рішення від 12.03.2020 року:
- №0008633305 про збільшення відповідачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування за податковим зобов'язанням на суму 189113,45 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 47278,36 грн.;
- №0008653305 про збільшення відповідачу суми грошового зобов'язання за платежем - військовий збір на суму податкового зобов'язання у розмірі 15759,45 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3939,86 грн.;
- №0008643305 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 170 грн.
Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Встановлено, що ПАТ «Укрсоцбанк» відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» 04.06.2018 року задовольнив забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (рішення державного реєстратора Медвєдєвої Світлани Василівни, Чаплинська сільська рада Петриківського району Дніпропетровської області, індексний номер: 41463589 від 06.06.2018 року), а саме квартира загальною площею 50,4 кв.м., жилою площею 27,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. 8 Марта, буд. 11, кв.30, яка знаходить в іпотеці банку відповідно до умов Іпотечного договору №150/091 від 27.05.2018 року та договору кредиту №2163 від 27.05.2008 року.
У зв'язку із задоволенням вимог Іпотекодержателя в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» на дату державної реєстрації Банком права власності на нерухомість позивачу прощено (анульовано) залишок заборгованості за договором кредиту №2163 від 27.05.2008 року.
ПАТ «Укрсоцбанк» здійснило списання основної суми кредитної заборгованості ОСОБА_1 у сумі 1051561 грн.
Відповідач вважає вказану суму отриманим доходом, як додатковим благом, у вигляді анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, а тому, на його думку, сума у розмірі 1051561 грн. має оподатковуватись податком на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування за податковим зобов'язанням та військовим збором.
Не погодившись з позицією контролюючого органу позивачка звернулась до суду.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Як встановлено п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
За приписами абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Згідно з пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 цього кодексу додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Платник податку відповідно до пп. 49.18.4 п. 49.18 статті 49 Податкового кодексу зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (податковою адресою), відобразити в ній вказаний дохід та у відповідності до пункту 179.7статті 179 Податкового кодексу України самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в декларації.
Пунктом 49.1 статті 49 цього кодексу визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (податковою адресою).
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 статті 164 Кодексу.
В розглядуваному випадку банком виконаний обов'язок з повідомлення боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному Податковим кодексом України, та про необхідність сплати податку з такого доходу.
Позивачем як платником податку не подано декларацію про майновий стан і доходи до контролюючому органу та суми прощеного (анульованого) банком боргу як додаткового блага не включено до річного оподатковуваного доходу.
За приписами пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Пунктом 16 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
Тобто, поряд з обов'язком нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб у зв'язку з отриманням додаткового блага, позивач повинен був нарахувати та сплатити військовий збір.
Спірним в цьому випадку є розмір загального річного доходу, визначеного контролюючим органом, з якого нараховано зобов'язання з податку на доходи та військового збору.
Відповідач дійшов висновку, що боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту) та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.
Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.
Таким чином, оскільки кредит, який отримала позивачка в іноземній валюті у 2008 році у розмірі 72 200,00 доларів США станом на 1 січня 2014 року не погашений, визначення суми додаткового блага повинно здійснюватися з урахуванням пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
При цьому колегія суддів вважає необґрунтованим позицію контролюючого органу, що приписи пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не можуть застосовуватись, оскільки зміни валюти не відбулось.
Зважаючи на те, що прощення заборгованості відбулось не у національній валюті України, а у доларах США, при визначенні об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором мав враховуватися курс гривні до доллара США станом на 1 січня 2014 року.
Відповідно, об'єкт оподаткування визначено контролюючим органом неправильно.
Контролюючим органом в порушення вимог, передбачених частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено правомірності свого рішення.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 року в адміністративній справі №160/4755/20 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №008633305 від 12.03.2020 р. на загальну суму 236 391 (двісті тридцять шість тисяч триста дев'яносто одна) грн. 81 коп., з яких за податковими зобов'язаннями за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачені фіз.особами за результатами річного декларування - 189113 (сто вісімдесят дев'ять тисяч сто тринадцять) грн. 45 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 47 278 (сорок сім тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 36 коп.;
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 008643305 від 12.03.2020 р. за формою «ПС», згідно з яким застосовано штрафні санкції у розмірі 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачені фіз.особами за результатами річного декларування.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області в загальному розмірі 6406 грн., 63 коп .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, що встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя В.В. Мельник
суддя Д.В. Чепурнов