ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 травня 2021 року м. Київ № 640/14561/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить (з урахуванням уточненої позовної заяви від 05.07.2020):
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови зарахувати до страхового стажу періоди підприємницької діяльності ОСОБА_1 , а саме: січень-грудень 2004 року, січень-грудень 2005 року, січень-грудень 2006 року, січень-липень 2007 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди зайняття підприємницькою діяльністю, а саме: січень-грудень 2004 року, січень-грудень 2005 року, січень-грудень 2006 року, січень-липень 2007 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням збільшеного страхового стажу, починаючи з дати призначення пенсії - 22.05.2016;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати стаж ОСОБА_1 для призначення пенсії з 22.05.2016, з урахуванням неврахованих періодів роботи останньої у статусі фізичної особи-підприємця: січень-грудень 2004 року, січень-грудень 2005 року, січень-грудень 2006 року, січень-липень 2007 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві безпідставно не включено періоди зайняття позивачем підприємницькою діяльністю у заявлений період, оскільки страхові внески за вказаний період сплачено у повному обсязі, заборгованість відсутня.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), звільнено позивача від сплати судового збору, встановлено відповідачу строк для надання відзиву, а також витребувано від останнього копії матеріалів, врахованих при обчисленні спірного стажу позивача.
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшли копія пенсійної справи позивача.
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що стаж з 2004 року ОСОБА_1 обраховано пропорційно сплачених страхових внесків, відповідно до даних персоніфікованого обліку.
З огляду на вказане, виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення/ перерахунок пенсії від 10.05.2016, в якій просила призначити їй пенсію за віком.
Згідно з розпорядженням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 10.08.2018 №317486, ОСОБА_1 призначено пенсію, виходячи із загального стажу 32 роки 11 місяців 0 днів.
При цьому, листами від 20.12.2018 №137939/03 та від 14.03.2019 №52008/03 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило ОСОБА_1 про те, що останній зараховано стаж підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 00.07.2007, відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, відповідно до наявних у матеріалах справи копій індивідуальних відомостей про застраховану особу - ОСОБА_1 , - страховий стаж за 2004 рік складає 36 днів, за 2005 рік - 26 днів, за 2006 рік - 24 дня, за 2007 рік - 9 днів.
На підставі викладеного, вважаючи безпідставним неврахування страхового стажу за заявлений період у повному обсязі, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Нормативно-правовим актом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
При цьому, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Приписами ч. 3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи копій індивідуальних відомостей про застраховану особу - ОСОБА_1 - у період з 01.01.2004 по 01.07.2007, заявлений період здійснення позивачем підприємницької діяльності, останньою сплачувався єдиний внесок, проте, розмір останнього був меншим за мінімальний, як того вимагають положення ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відтак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві правомірно здійснено врахування страхового стажу позивача за вказаний період пропорційно до сплачених нею страхових внесків.
Іншого з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №284/289/16-а.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення останніх.
Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок