ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 травня 2021 року м. Київ № 640/1386/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про залишення позову без розгляду у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кремнійполімер» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про стягнення боргу з бюджетного відшкодування, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Кремнійполімер» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, в якому просить суд:
- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь позивача заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 13 000 000,00 грн., а також пеню, нараховану на заборгованість бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2016 року у сумі 12 795 484,90 грн. та пеню, нараховану на заборгованість бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2016 року у сумі 1 257 074,00 грн.
Ухвалою суду від 19.02.2021 року поновлено строк звернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Кремнійполімер» до суду з даним позовом, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
31 березня 2021 року до суду Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області подано клопотання про залишення без розгляду позову ТОВ «Кремнійполімер», у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, оскільки строки звернення до суду з даним позовом, визначені пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України та складають 1095 днів.
06 квітня 2021 року до суду від ТОВ «Кремнійполімер» надійшло заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду обґрунтоване тим, що звернення до суду з цим позовом стало можливим лише після виключення позивача з переліку осіб, до яких застосовано санкції (14.05.2020 року) та набрання (04.04.2019 року) законної сили рішенням суду у справі №826/10136/18 про визнання протиправними дії податкового органу зі складання акту перевірки від 23.10.2017 року №5631/10-36-12-08/37495734.
Також, позивав зазначив, що з позовом про стягнення бюджетного відшкодування звернувся протягом 1095 днів з моменту набрання законної сили рішенням суду про встановлення протиправності рішення контролюючого органу, яки сума відшкодування була поставлена під сумнів, тобто після 04.04.2019 року.
Розглянувши клопотання відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правовими положеннями ч. 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Згідно до пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Пунктом 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Аналіз положень пункту 43.3 статті 43, пункту 102.5 статті 102, пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України свідчить про те, що строк звернення до адміністративного суду з цим позовом встановлюється на рівні 1095 днів від дня виникнення права на бюджетне відшкодування або від дня коли особа дізналась чи повинна була дізнатись про порушення цього права.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 року у справі №826/10136/18, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019 року, визнано протиправним наказ Головного управління ДФС у Київській області від 06.10.2017 року за №1813 «Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Кремнійполімер», визнано протиправними дії відповідача зі складання акту перевірки від 23.10.2017 року №5631/10-36-12-08/37495734, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.11.2017 року №0075851208.
Відтак, право на бюджетне відшкодування у ТОВ «Кремнійполімер» виникло з набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 року у справі №826/10136/18, тобто 04.04.2019 року.
Водночас, зважаючи на те, що ТОВ «Кремнійполімер» з 31.10.2016 року по 14.05.2020 року перебувало в переліку осіб, до яких застосовано санкції, згідно указів Президента України від 17.10.2016 року № 467/2016, від 15.05.2017 року №133/2017, від 14.05.2018 року №126/2018, суд вважає, що до моменту виключення позивача із вказаного списку, він не мав реальної можливості для захисту своїх прав та інтересів, отже строк звернення до суду підлягає поновленню.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Bellet v. France» зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відтак, відповідачем не спростовано висновку суду про визнання поважними причин пропуску ТОВ «Кремнійполімер» строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, у зв'язку з чим, клопотання про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 123, 240, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про залишення позову без розгляду.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Відповідно до частин другої та третьої статті 293, статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження даної ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.І. Келеберда