ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
14 травня 2021 року м. Київ № 640/12413/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кузя Олександра Радіоновича
про визнання протиправними та скасування постанов, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кузя Олександра Радіоновича ( АДРЕСА_2 ), в якому просить суд:
1) визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття провадження №65179028 від 15.04.2021, винесену приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кузь Олександром Родіоновичем щодо стягнення з ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) суми у розмірі 3 747 355,41 грн.;
2) визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 15.04.2021, винесену приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кузь Олександром Родіоновичем щодо стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди у розмірі 374 735,54 гри.;
3) визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника від 15.04.2021, винесену приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кузь Олександром Родіоновичем.
Позов заявлений в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування позову позивач зазначає, 20 серпня 2010 АТ КБ «ПриватБанк» звернулося із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №K2XVGK00000086 від 22.02.2007 та №K2XVGK00260098 від 27.07.2007, який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
За результатами розгляду позову, 10.12.2013 Святошинський районний суд міста Києва у справі № 2-431/11 виніс рішення, яким: стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитними договорами від 22.02.2007 та 27.07.2007 у розмірі 3 745 535,41 грн. та 1 820 грн. судових витрат, а всього стягнуто 3 747 355,41 грн., але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
15.04.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кузь Олександром Родіоновичсм, на підставі дублікату виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва від 15.03.2021№ 2-431/11 винесено постанову про відкриття провадження № 65179028 про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 р 'ї Андріївни солідарно на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитними договорами від 22.02.2007 та 27.07.2007 у розмірі 3 745 535,41 грн. та 1 820 грн. судових витрат, а всього стягнути 3 747 355, 41 грн.
15.04.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кузь Олександром Родіоновичем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 374 735,54 грн. та постанову про арешт майна боржника (копія постанови про стягнення з боржника основної винагороди.
Разом з тим, позивач наголошує на протиправності спірних постанов, оскільки до цього часу, не по своїй волі. ОСОБА_1 так і не отримала документ, що підтверджує нрава власності, а саме права володіння, права користування та права розпорядження спадщиною, отриманого після смерті її батька - ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою/листом вих. №6401/02-14 дванадцятої Київської державної нотаріальної контори від 16.09.2020, а саме: свідоцтва про спадщину ОСОБА_1 досі не видавався, відповідно у ОСОБА_1 спадкового майна, в межах якого можна було б здійснити стягнення та виконати рішення суду у примусовому порядку - не має, що підтверджується також і витягом із Державного реєстру речових прав.
Додає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 Цивільного кодексу України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
В той же час, відповідно до вимог ч. 1 ст. 1216 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Таким чином, на думку позивача, у разі спадкування прав па нерухоме майно, відбувається перехід права власності на таке майно, що може бути підтверджено свідоцтвом про право на спадщину або рішенням суду про визнання права власності на нерухоме майно, із обов'язковим проведенням державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Отже, робить висновок про те, що перехід до спадкоємців прав па нерухоме майно в порядку спадкування, відбувається не з моменту відкриття спадщини, а з моменту, коли спадкоємець - повий власник майна набуває повноцінних прав на нерухоме майно у даному конкретному випадку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 319 ЦК України права володіння, користування та права розпорядження своїм майном на власний розсуд.
Такого права ОСОБА_1 , не по своїй волі, не набула і до цього часу, оскільки свідоцтво про право па спадщину не видавалося, що підтверджується Довідкою/Листом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори вих.№6401/02-14 від 16.09.2020.
Відтак позивач просить суд скасувати спірні постанови.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 172 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Аналогічні вимоги містяться також у ч. 6 ст. 21 КАС України.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 2 КАС України щодо завдань адміністративного судочинства, п. 2 ч. 1 ст. 3 КАС України щодо визначення «публічно-правовий спір», п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України щодо юрисдикція адміністративних судів, статті 1 ЗУ «Про виконавче провадження» (щодо визначення «виконавче провадження»), ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» щодо правил оскарження, щодо вимог про зобов'язання виконавця прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження можуть бути оскаржені сторонами такого виконавчого провадження виключно до того суду, який видав виконавчий документів, тобто, в даному випадку до Дарницького районного суду м. Києва.
Натомість, згідно з ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Тобто, до адміністративного суду сторонами можуть бути оскарженні, зокрема постанова про стягнення з боржника основної винагороди.
Частиною 1 ст. 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відтак, позивачем в межах даного позовну заявлено позовні вимоги, які належать розглядати за правилами різного судочинства, зокрема, позовні вимоги про: 1) визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття провадження №65179028 від 15.04.2021, винесену приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кузь Олександром Родіоновичем щодо стягнення з ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) суми у розмірі 3 747 355,41 грн. та 2) визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника від 15.04.2021, винесену приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кузь Олександром Родіоновичем можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, тобто до Святошинського районного суду м. Києва та розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Натомість, вимога про визнання протиправною та скасувати постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 15.04.2021, винесену приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кузь Олександром Родіоновичем щодо стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди у розмірі 374 735,54 гри., може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Слід відмітити, що відповідно до ст. 1291 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Тобто, суд, який видав виконавчий документ, здійснює контроль виконання рішення суду.
Відтак, підсумовуючи викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем у даній позовній заяві об'єднано кілька вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Разом з тим, зважаючи на те, що зміст ст. 172 КАС України не передбачає умов роз'єднання позовних вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, суд приходить до висновку, на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, дану позовну заяву повернути позивачу.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, а також вищезгадані висновки суду апеляційної інстанції, позовна заява, відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, підлягає поверненню позивачу.
Керуючись п. 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовну заяву повернути позивачу.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особам, які подали позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293 -- 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) .
Суддя О.А. Кармазін