ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 травня 2021 року м. Київ № 640/29308/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просить суд:
1) визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 71% до 70% від суми грошового забезпечення та виплати у 2018 році лише 50%, у 2019 році лише 75% підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018;
2) зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 71% грошового забезпечення згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ та Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням 100 відсотків суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 01.03.2018 з урахуванням проведених раніше виплат;
3) визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 71% грошового забезпечення на підставі довідки Адміністрації державної прикордонної служби України від 17.09.2020 №11/2066, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 6910,00 грн., оклад за військовим званням -1480,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 4195, 00 грн., надбавка за особливості проходження служби (35%) - 4404,75 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 691, 00 грн., надбавка за кваліфікацією клас майстра (7%) - 483,70 грн., премія (52%) - 3593, 20 грн.;
4) зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 71% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Адміністрації державної прикордонної служби України від 17.09.2020 №11/2066, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 6910,00 грн., оклад за військовим званням -1480,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 4195, 00 грн., надбавка за особливості проходження служби (35%) - 4404,75 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 691, 00 грн., надбавка за кваліфікацією клас майстра (7%) - 483,70 грн., премія (52%) - 3593,20 грн. з урахуванням 100 відсотків суми підвищення без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач зазначає, що після проведення перерахунку ГУ ПФУ у місті Києві пенсії позивача з 01.01.2018 року відповідач безпідставно застосувало розмір 70% від суми грошового забезпечення, змінивши розмір пенсії, який був обчислений під час призначення пенсії в розмірі 71 % відповідних сум грошового забезпечення. На думку позивача, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Крім того, на думку позивача, відповідач протиправно не виплачував позивачу 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, починаючи з 01.01.2018 року, натомість з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року виплачував 50 %, з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 75 %, і лише з 01.01.2020 року виплачує 100 % суми підвищення пенсії. Поетапна виплата пенсійного забезпечення, на думку позивача, суперечать положенням Закону № 2262-XII, а також є такою, що позбавляє позивача конституційних прав, звужує їх та посягає на його право власності, зокрема.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2020 року відкрито провадження у справі № 640/29308/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.
На адресу суду 25.01.2021 року, на виконання ухвали суду від 25.11.2020 року, ГУ ПФУ у м. Києві направило копію пенсійної справи позивача.
02.02.2021 року представником ГУ ПФУ у м. Києві надано до суду відзив, в якому відповідач проти адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.
Відзив обґрунтовано тим, що на момент виникнення підстави для проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до Постанови №704 були чинні та обов'язкові для застосування суб'єктами правозастосування п.п.1,2 Постанови №103. Відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом, з урахуванням передбачених видів грошового забезпечення.
Відповідач також зазначив, що розмір пенсії за вислугу років обчислювався, виходячи з 70% сум грошового забезпечення за посадою відповідно до редакції Закону №2262, чинної на дату, з якої проводився перерахунок пенсії. Таким чином, відповідач вчинив всі залежні від нього дії для забезпечення, виплати перерахованих пенсій.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» p 29.01.2011 року.
Позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України № 2262-ХІІ у розмірі 71 % грошового забезпечення.
Відповідно до розрахунку по пенсійній справі 2610015193 пенсія позивачу була нарахована з наступних складових:
- посадовий оклад -1350,00 грн;
- оклад за військовим званням - 135,00 грн;
- процентна надбавка за вислугу років (40 %) - 594,00 грн;
- середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці - 2106, 84 грн.: надбавка за особливості проходження служби (50 %), надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10 %), надбавка за кваліфікацію клас майстра (7 %), ноус за охорону повітр. і мор. простору та важливі об'єктів (15 %), премія (50 %) - 3593,20 грн.
У квітні 2018 року позивачу було перераховано пенсію з 01.01.2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Постанови КМУ від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої уповноваженим органом.
Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років з Автоматизованої системи розрахунку пенсій ГУ ПФУ в м. Києві, по пенсійній справі позивача 2610015193 станом на 01.01.2018 року встановлено, що пенсія позивача складається із сум грошового забезпечення:
- посадовий оклад - 6910,00 грн.
- оклад за військове звання - 1480,00грн.
- процентна надбавка за вислугу років 50% - 4195, 00 грн.
Всього -12 585, 00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії та проведення виплати з 01.01.2018 року та виплати 100% визначеного пенсійного забезпечення відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбаченої Постановою КМУ №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року та відповідно до вимог ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року і провести виплату недотриманих пенсійних коштів за 2018-2019 роки.
Листом від 24.09.2020 року № 2600-0212-8/135734 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про те, що останній перебуває на обліку в Головному управлінні і отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Перерахунок проведено на умовах, у порядку та розмірах, передбачених КМУ, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби. Окрім того, виплата перерахованих підвищених пенсій проводиться з 01.01.2018 року у таких розмірах: з 01.01.2018 року -50%; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 75%; з 01.01.2020 року - 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року. Іншого порядку проведення виплати перерахованих пенсій Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» не передбачено.
Разом з тим, у зв'язку із тим, що 24.06.2020 року набрало чинності рішення Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19, яким рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2019 року про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії щодо підготовки та надання до управління Пенсійного фонду України нової довідки про розмір грошового забезпечення, позивач звернувся із заявою до Адміністрації Державної прикордонної служби України з проханням оформити та надіслати до ГУ ПФУ в м. Києві для перерахунку пенсії довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 року перерахунку основного розміру пенсії.
За результатом розгляду вказаної заяви Адміністрація Державної прикордонної служби України листом № 18.09.2020 року № 11/1-12115 повідомила позивача, що надіслала до ГУ ПФУ в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача від 17.09.2020 року № 11/2066 для перерахунку пенсії.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення.
Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 21.10.2020 року №23687-24687/1-02/8-2600/20 у перерахунку пенсії на підставі вищевказаної довідки позивачу було відмовлено, у зв'язку з тим, що після проведеного перерахунку пенсій, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», Уряд не приймав рішень щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, ГУ ПФУ в м. Києві зазначило, що у нього відсутні підстави для перерахунку пенсії Позивача на підставі довідки від 17.09.2020 року № 11/2066.
Вважаючи дії відповідача протиправними, а також не погоджуючись з діями відповідача щодо поетапної виплати суми підвищення пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011 (далі по тексту - Закон № 2011, у редакції на момент виникнення правовідносин) визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Частиною першою статті 9 Закону № 2011 встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону № 2011 передбачено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі по тексту - Закон України № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частиною третьою статті 43 Закону № 2262 передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Окрім того, пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі по тексту - Постанова № 704) визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з вимогами пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі по тексту - Постанова № 393) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:
- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.
Таким чином, судом встановлено, що положеннями профільного нормативно-правового акту передбачено, що пенсії обчислюються із вираховуванням як посадових окладів, так і додаткових видів грошового забезпечення. Аналогічні за змістом положення містяться і в підзаконних нормативно-правових актах.
Факт обчислення розміру пенсії позивача до проведення її перерахунку з 01.01.2018 року із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (премії - 50 %, надбавки за виконання особливо важливих завдань - 50 %, надбавки за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям - 10%, надбавка за кваліфікацію клас майстра - 7 %, ноус за охорону повітр. і мор. простору та важливі об'єктів -15 %), підтверджено розрахунком пенсії позивача, копія якого наявна в матеріалах справи.
За правилами частини вісімнадцятої статті 43 Закону № 2262 у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Частиною 4 статті 63 Закону України №2262-ХІІ визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийнято Постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постанова КМУ № 704 набрала чинності з 01.03.2018 року.
Судом встановлено, що призначена позивачу пенсія обчислювалась із наступних сум грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років 40%; надбавка за особливо важливі завдання - 50%; надбавки за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям - 10%, надбавка за кваліфікацію клас майстра - 7 %, ноус за охорону повітр. і мор. простору та важливі об'єктів -15 %, премія - 50%; основний розмір пенсії - 71 % грошового забезпечення. Відтак, до дати проведення перерахунку пенсії позивачу проводились нарахування та виплати пенсій із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Суд зауважує, що позивач наділений правом обчислення пенсії з урахуванням вказаних додаткових видів грошового забезпечення у силу приписів чинного законодавства. Відтак, невключення даних про розмір додаткових видів грошового забезпечення позивача, а саме: надбавки за особливо важливі завдання, надбавки за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям, надбавки за кваліфікацію клас майстра, ноус за охорону повітр. і мор. простору та важливі об'єктів, премії є таким, що суперечить положенням чинного законодавства.
У цьому контексті суд зазначає, що 21.02.2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно з Законом №2262-ХІІ до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до Постанови КМУ №704.
Водночас суд зазначає, що Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року по справі за № 826/3858/18, яке набрало чинності після його апеляційного оскарження (Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, якою залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва) встановлено, що пункти 1 та 2 Постанови №103, передбачають відсоткове зменшення виплати пенсії військовослужбовцям (зокрема позивачу) та пункт 5 і додаток 2 Постанови № 45, відтак звужують зміст вже існуючих прав таких осіб.
І як наслідок суд по справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Конституційного Суду України від 11.10.2005 року №8-рп/2005 звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу права і свобод - це зменшення, зокрема, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Крім того, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції кожній фізичній або юридичні особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У пунктах 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» від 01.06.2006 року, Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S.A. v. Belgium, Рішення від 20.11.1995 року, серія А, № 332, с. 21, п. 31). Аналогічна правова позиція щодо права власності особи сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стретч проти Сполучного Королівства (Stretch - United Kingdom, №44277/98, Рішення від 24.04.2003 року).
Отже, в розумінні ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції, позивач, отримуючи пенсію відповідно Закону № 2262-ХІІ, мав законні сподівання на своєчасне здійснення перерахунку пенсії у визначених законодавством випадках та виплату перерахованої пенсії без будь-яких обмежень.
Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії позивачу з 71% до 70% від суми грошового забезпечення та зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію останньому в розмірі 71% грошового забезпечення згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ та Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням 100 відсотків суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 01.03.2018 з урахуванням проведених раніше виплат підлягають задоволенню.
Крім того, суд зауважує, що пунктом 2 Постанови КМУ №103 встановлювалося, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї Постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 року у таких розмірах:
з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Як вже зазначалось судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач, з урахуванням вимог Постанови № 704 та Постанови № 103 здійснив перерахунок пенсії позивача, про що свідчить наданий перерахунок пенсії по пенсійній справі позивача.
Відповідно до вказаного розрахунку сума доплати становить лише 50% - з 01.01.2018, і 75 % - з 01.01.2019 суми підвищення.
Суд наголошує, що вимогами частини 3 статті 52 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Цією або жодною іншою нормою Закону №2262-ХІІ, який у спірних правовідносинах є спеціальним, не передбачено можливість сплати пенсії частинами у майбутньому та/або із застереженнями про наявність фінансування.
Крім того, як зазначено вище, з урахуванням Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року по справі за № 826/3858/18, виплата перерахованих відповідно до п.1 цієї Постанови підвищених пенсій у розмірах: 50% та 75% є такою, що суперечить положенням чинного законодавства.
Таким чином, суд дійшов висновку, що є обґрунтованими та підлягають задоволенню вимоги позивача щодо визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо поетапної виплати позивачу визначеного пенсійного забезпечення відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та додаткових видів грошового забезпечення, передбаченої Постановою КМУ №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року протиправними та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області зробити перерахунок пенсії та виплачувати 100% суми підвищення пенсії, починаючи з 01.01.2018 року з врахуванням проведених раніше виплат.
Суд також зауважує, що невиплата позивачу пенсії з урахуванням 100% суми підвищення, у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та за практикою Європейського Суду з прав людини становить втручання у право позивача на мирне володіння майном.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів» (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»). «Майном» може бути як «існуюче майно», так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні «легітимні сподівання» на реалізацію майнового права (рішення у справі «Ганс-Адам ІІ проти Німеччини»). «Легітимні сподівання» за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі «Копецький проти Словаччини»).
У даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсії у повному розмір, передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними. Таким чином, на них поширюється режим «існуючого майна».
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 71% грошового забезпечення на підставі довідки Адміністрації державної прикордонної служби України від 17.09.2020 року №11/2066, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 6910,00 грн., оклад за військовим званням -1480,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 4195, 00 грн., надбавка за особливості проходження служби (35%) - 4404,75 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 691, 00 грн., надбавка за кваліфікацією клас майстра (7%) - 483,70 грн., премія (52%) - 3593, 20 грн. та зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 71% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Адміністрації державної прикордонної служби України від 17.09.2020 року №11/2066, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 6910,00 грн., оклад за військовим званням -1480,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 4195, 00 грн., надбавка за особливості проходження служби (35%) - 4404,75 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 691, 00 грн., надбавка за кваліфікацією клас майстра (7%) - 483,70 грн., премія (52%) - 3593,20 грн. з урахуванням 100 відсотків суми підвищення без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019 року суд зазначає наступне.
За змістом положень пункту 24 Порядку №3-1 органи ГФУ не наділені повноваженями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм іншими органами довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених в таких довідках (висновок Верховного Суду України викладений у Постанові від 25.1 1.2014 року у справі №21-322а14).
Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь - ким.
Враховуючи порядок дій пенсійного органу передбачений Постановою КМ України № 45 та Порядком № 3-1, ГУ ПФУ не має дискреційного повноваження що до перерахунку пенсій позивачу після отримання довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивачу.
Згідно ч.4 ст.78 КАС України обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Право позивача на перерахунок пенсії з 01.04.2019 року встановлено судовим рішенням яке набрало законної сили, а тому не підлягає доказуванню.
Таким чином, відповідач, як державний орган, який зобов'язаний відповідно до ст. 19 Конституції України діяти лиш на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України зобов'язаний був у відповідності до ст.5 1.63 Закону №2262-ХІІ, Порядку 45 здійснити такий перерахунок після отримання довідки про грошове забезпечення від уповноваженого органу. Однак, як підтверджується матеріалами справи, відповідачем не було вчинено дій щодо його проведення. Відтак, бездіяльність відповідача не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови перерахувати та виплатити пенсію позивачу в розмірі 71% грошового забезпечення на підставі довідки Адміністрації державної прикордонної служби України від 17.09.2020 року №11/2066 та зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію позивачу в розмірі 71% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Адміністрації державної прикордонної служби України від 17.09.2020 року №11/2066 без обмеження максимального розміру пенсії з у рахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019 року.
Відтак, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 681,60 грн. Оскільки, позов задоволено у повному обсязі, на користь позивача слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 681,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 77, 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 71% до 70% від суми грошового забезпечення та виплати у 2018 році лише 50%, у 2019 році лише 75% підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018;
3. Зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 71% грошового забезпечення згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ та Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням 100 відсотків суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 01.03.2018 з урахуванням проведених раніше виплат;
4. Визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 71% грошового забезпечення на підставі довідки Адміністрації державної прикордонної служби України від 17.09.2020 №11/2066, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 6910,00 грн., оклад за військовим званням -1480,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 4195, 00 грн., надбавка за особливості проходження служби (35%) - 4404,75 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 691, 00 грн., надбавка за кваліфікацією клас майстра (7%) - 483,70 грн., премія (52%) - 3593, 20 грн.;
5. Зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 71% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Адміністрації державної прикордонної служби України від 17.09.2020 №11/2066, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 6910,00 грн., оклад за військовим званням -1480,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 4195, 00 грн., надбавка за особливості проходження служби (35%) - 4404,75 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 691, 00 грн., надбавка за кваліфікацією клас майстра (7%) - 483,70 грн., премія (52%) - 3593,20 грн. з урахуванням 100 відсотків суми підвищення без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019.
6. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 1 681,60 грн. на користь ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Є.В. Аблов