ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 травня 2021 року м. Київ № 826/5325/16
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016 та додані до неї документи в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третіх осіб - Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк», уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український Інноваційний Банк» Білої Ірини Володимирівни, про визнання протиправними та скасування постанови і рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі також заявник) із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016 у справі №826/5325/16 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2021 залишено заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без руху, у зв'язку з тим, що заявником не додано доказів про сплату судового збору.
На виконання вимог ухвали суду представником заявника подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено докази сплати судового збору.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Зі змісту заяви вбачається, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить:
поновити строк на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 та постановою Верховного Суду від 24.02.2021 по справі № 826/5325/16 та прийняти дану заяву до розгляду;
задовольнити заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016 по справі №826/5325/16, залишену без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 та постановою Верховного Суду від 24.02.2021 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.
Підставою для перегляду постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016 за нововиявленими обставинами зазначено пункт 3 частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Зокрема, заявник посилається, що підставою для задоволення позову у справі №826/5325/16 було те, що судовим рішенням по справі №826/1162/16 скасовано рішення Національного банку України про віднесення ПАТ «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про запровадження у вказаному банку процедури тимчасової адміністрації. Тобто, оскаржувані у справі №826/5325/16 рішення Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо ліквідації ПАТ «Укрінбанк» від 22.03.2016 №180 та від 22.03.2016 №385 є похідними від рішень, на підставі яких була розпочата процедура виведення з ринку неплатоспроможного ПАТ «Укрінбанк» і оскільки такі рішення були скасовані судом в межах розгляду справи №826/1162/16, то і похідні рішення також підлягають скасуванню.
Разом з тим, 24.10.2017 Верховним Судом України прийнято рішення у справі №826/1162/16, яким скасовано рішення судів попередніх інстанцій та прийнято нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи - публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк», ОСОБА_4 , про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити дії відмовлено повністю.
У заяві Фондом гарантування вкладів фізичних осіб заявлено клопотання про поновлення строку, в якій зазначив, що постанову Верховного Суду України у справі №826/1162/16 прийнято 24.10.2017, тобто ним пропущено тридцятиденний строк, визначений статтею 363 КАС України для звернення з відповідною заявою.
Однак, посилається на те, що у період з 24.10.2017 по 24.02.2021 справа №826/5325/16 перебувала на розгляді Верховного Суду і відповідно було відсутнє остаточне судове рішення по справі, тому оскільки остаточне рішення у справі було прийняте лише 24.02.2021, заявник не міг звернутися із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами раніше.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Згідно з частиною першою статті 363 КАС України передбачено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу, може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Згідно частини третьої статті 363 КАС України цей строк не може бути поновлений.
Частиною третьою статті 364 КАС України передбачено, що до заяви додаються: у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення (пункт 4).
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.
Суд вважає обставини, якими заявник обґрунтовує поважність пропущеного ним строку, щодо тривалого розгляду Верховним судом справи №826/5325/16, неповажними, оскільки такі об'єктивно не позбавляли його можливості подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами після ухвалення 24.10.2017 Верховним Судом України судового рішення у справі №826/1162/16.
Посилання заявника на те, що у період з 24.10.2017 по 24.02.2021 справа №826/5325/16 перебувала на розгляді Верховного Суду і відповідно було відсутнє остаточне судове рішення по справі, що позбавляло Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернутися із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є безпідставними, необґрунтованими та відхиляються судом, оскільки як передбачено частиною 1 статті 361 КАС України за нововиявленими обставинами може бути переглянуто судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили.
Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/5325/16 ухвалена 29.04.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016.
Більш того, за результатами касаційного перегляду вказаних судових рішень ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 останні залишені без змін.
Отже, станом на момент прийняття 24.10.2017 Верховним Судом України судового рішення у справі №826/1162/16, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016 у справі №826/5325/16 набрала законної сили 13.07.2016.
Як стверджує сам заявник, про постанову Верховного Суду України від 24.10.2017 у справі №826/1162/16 йому було відомо, проте останнім не наведено обґрунтованих причин щодо неможливості своєчасної подачі заяви про перегляд судового рішення за вказаною ним нововиявленою обставиною.
В матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення заявника та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цією заявою.
Відтак, суд зазначає, що в даному випадку позивач пропустив тридцятиденний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Суд відхиляє посилання заявника на те, що заява подана з дотриманням строків, визначених пунктом 2 частини 2 статті 363 КАС України, тобто в десятирічний строк, оскільки вказана норма процесуального права, на яку посилається заявник, чітко визначає те, що вона підлягає застосуванню з урахуванням положень частини першої статті 363 КАС України, якою, як зазначено вище, визначено строки подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
У свою чергу, пункт 2 частини 2 статті 363 КАС України встановлює граничні строки подання такої заяви, при цьому вже не в залежності від відсутності чи наявності поважних причин для звернення до суду із такою заявою, оскільки такі строки не можуть бути поновленими, тобто є обмежувальними.
Таким чином твердження заявника про відсутність підстав вважати пропущеним строк звернення із даною заявою, з огляду на положення пункт 2 частини 2 статті 363 КАС України, є безпідставними.
У рішенні від 21.02.1975 року у справі «Голдер проти Великої Британії» Європейський суд з прав людини закріпив правило, що пункт 1 статті 6 Конвенції стосується невід'ємного права особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Відповідно до частини четвертої статті 366 КАС України, крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.
Таким чином, проаналізувавши вказані обставини, в контексті викладених норм чинного законодавства та дослідивши подані матеріали, оскільки заявником не наведено та не подано належних і допустимих доказів в підтвердження поважності причин пропущеного ним строку для звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення вказаної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 169, 248, 256, 363-366 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016 по справі № 826/5325/16.
Заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016 у справі №826/5325/16 за нововиявленими обставинами повернути заявникові без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5. Перехідних положень цього Кодексу.
Суддя В.П. Шулежко