ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про продовження строку
на усунення недоліків позовної заяви
13 травня 2021 року м. Київ № 640/32334/20
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши матеріали справи
за позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Акс Кепітал»
до Головного управління Державної податкової служби в м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Акс Кепітал» (код ЄДР: 42676553) звернулося до суду з позовом до ГУ ДПС в м. Києві, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.11.2020 № 77920413.
21.12.2020 відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено суддю Балась Т.П.
Ухвалою судді Балась Т.П. від 30.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі.
17.03.2021 протокольною ухвалою судді Балась Т.П. закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Разом з тим, ухвалою суду від 12.04.2021 заяву судді Балась Т.П. про самовідвід задоволено, а справу передано для здійснення заміни складу суду за допомогою автоматизованої системи розподілу справи між суддями.
Розпорядженням керівника апарату суду від 12.04.2021 № 858 дану справу передано на повторний автоматизований розподіл, у зв'язку з ухвалою про самовідвід судді Балась Т.П.
Згідно з протоколом від 12.04.2021 справу розподілено на суддю Кармазіна О.А.
Ухвалою судді Кармазіна О.А. від 13.04.2021 вказану справу прийнято до свого провадження для розгляду справи зі стадії розгляду по суті.
У той же час, ухвалою суду від 13.04.2021 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з виявленими після відкриття провадження у справі недоліками та встановлено позивачу строк для усунення недоліків - протягом 5 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Так, зокрема, у зазначеній ухвалі увага позивача звернута на те, що згідно з п.п. 4, 5 та 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
У свою чергу, відповідно до ч. 4. ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 79 КАС України позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви.
Як видно з матеріалів справи, ТзДВ «Страхова компанія «АКС Кепітал» 27.02.2020 за № 13051949 було подано звітну податкову декларацію за 2019 рік, в якій задекларовано податок на прибуток, нарахований за результатами останнього податкового періоду (р. 19) в сумі 43 787 941,00 грн.
Між тим, 21.10.2020 ТзДВ «Страхова компанія «АКС Кепітал» подано уточнюючу податкову декларацію за 2019 рік за № 39935341, в якій задекларовано податок на прибуток, нарахований за результатами останнього податкового періоду (р. 19) в сумі 43 788,00 грн., тобто менше ніж задекларовано податок на прибуток у декларації за 2019 рік від 27.02.2020 № 13051949.
У той же час, зазначаючи по суті про правомірність декларування зменшеної суми податку на прибуток та посилаючись на порушення порядку проведення перевірки, позивач, в порушення вимог ч. 4 ст. 161 та ч. 2 ст. 79 КАС України, не додав до позовної заяви доказів на підтвердження правомірності (формування) декларування зменшеної суми податку на прибуток в уточнюючій декларації, та обґрунтування декларування зменшеної суми податку, що, однак, є передумовою подання позову до суду з огляду на положення ч. 4 ст. 161 та ч. 2 ст. 79 КАС України, оскільки подальша оцінка можливого порушення податковим органом процедури проведення перевірки має ґрунтуватися на упевненості у правомірності формування показників податкової звітності, відносно якої проведена перевірка, що є базовим фактом для цілей оцінки похідних від цього фактів та обставин, тобто обставин проведення перевірки. Можливі порушення податкового органу, у свою чергу, не можуть легітимізувати показники податкової звітності, у разі їх залишення поза увагою та оцінкою суду.
Тобто, як зазначалося судом, позивачем не обґрунтовано, що саме стало підставою (юридичною, фактичною) подання уточнюючої податкової декларації за 2019 рік та корегування суми податкову на прибуток з 43 787 941,00 грн. до 43 788,00 грн.
Відтак, позивачу було запропоновано усунути вказані недоліки шляхом подання суду:
уточненої позовної заяви із приведенням позовної заяви у відповідність до вимог КАС України, у т.ч. із зазначенням ідентифікаційного коду ГУ ДПС у м. Києві в ЄДР, а також із викладом обставини та обґрунтуванням заявлених позовних вимог, а саме - з наданням належним чином підтверджених пояснень та доказів відносно причин початкового декларування у звітній податковій декларації (р.19) за 2019 рік від 27.02.2020 за № 13051949 податку на прибуток саме у розмірі 43 787 941,00 грн. та подальшого зменшення (уточнення) задекларованої спочатку суми до (уточнююча декларація за 2019 рік, від 21.10.2020 за № 39935341) до 43788,00 грн.;
2) належним чином засвідчених копій всіх первинних документів за звітний період, які підтверджують декларування податку на прибуток у розмірі 43 788,00 грн. в уточненій податковій за 2019 рік, поданій 21.10.2020 за № 39935341 (замість 43 787 941,00 грн.).
Копія ухвали вручена позивачу 28.04.2021, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення.
Між тим, перевіркою 20.04.2021 системи КП "ДСС" встановлено, що через підсистему "Електронний суд" засобами телекомунікаційного зв'язку від позивача надійшли певні матеріали, які позивач вважає належно поданими. Позивач, між тим, проінформований судом про зміст п. 15.1., 15.3. Розділу VII "Перехідні положення" КАС України.
У той же час, станом на 13.05.2021 канцелярією суду від позивача не зареєстровано матеріалів у паперовій формі, як то передбачено вимогами процесуального закону.
У зв'язку з цим суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до п. 15.1., 15.3. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:
подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.
Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд, посилаючись в ухвалах відповідно від 14.02.2019 та від 28.01.2019 (у справі №9901/43/19) на положення п. 15.1., 15.16. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України зазначили, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Констатовано також, що Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не запроваджено, що унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі без наявності власноручного підпису позивача.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №160/2676/19 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не запроваджено, що унеможливлює прийняття апеляційної скарги та клопотань в електронній формі. Верховний Суд зазначив, що саме Законом передбачено, що вимога про подачу процесуальних та інших документів у письмовому вигляді, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, здійснюється у паперовій формі. Ця вимога, за висновком Верховного Суду, переслідує легітимну мету, яка полягає в дотриманні процесуальних прав інших учасників справи, як то отримання копій письмових документів. Крім того, за висновком Верховного Суду, не порушується принцип розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, тобто, відсутність процедури подачі документів в електронному вигляді до початку роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не позбавляє позивача можливості звернення до суду шляхом подання заяв та інших документів у письмовому вигляді. З цих самих підстав колегія судів зазначила, що не порушується принцип доступу до правосуддя. Звернута увага на те, що стаття 45 Регламенту Європейського суду з прав людини встановлює такі самі вимоги до форми скарги та передбачає, що будь-яка скарга, яка подана у відповідності до статей 33 або 34 Конвенції подається також у письмовій формі та повинна бути підписана заявником або його представником.
Однак, позивачем до суду не подані матеріали на усунення недоліків у паперовій формі (на паперових носіях), як і додатки до нього (докази у справі, зазначені вище), а відтак, враховуючи те, що функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не розпочато, подання таким чином позивачем матеріалів не відповідає встановленим вимогам, зазначеним вище, а відтак, вимоги ухвали суду не виконані.
Суд акцентує увагу заявника на те, що на даний час ЄСІТС не розпочала своє функціонування.
Наказом ДСА України від 1096 від 07.11.2019 "Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", на виконання пункту 10 § 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону України від 03.10.21017 № 2147-VIII у частині створення та належного функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а також у зв'язку із відтермінуванням дати початку функціонування цієї системи, затверджено Концепцію побудови ЄСІТС у новій редакції.
Крім того, визнано такими, що втратили чинність:
наказ ДСА України від 02.03.2018 № 99 "Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" (зі змінами);
наказ ДСА України від 13.04.2018 № 168 "Про затвердження Концепції Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи".
Відповідно до затвердженої наказом від 07.11.2019 Концепції, передбачено наступні етапи створення ЄСІТС, зокрема: Етап 2 (I - II квартали 2020 року), Етап 3 (III квартал 2020 року - IV квартал 2021 року, у т.ч. «Запуск пілотних проектів ЄСІТС в дослідну експлуатацію у визначених судах, органах та установах системи правосуддя»); Етап 4 (2021 - 2023 роки, зокрема «Забезпечення комплексного функціонування ЄСІТС…).
Наведене вище свідчить про відсутність ЄСІТС як такої та відповідно будь-яких її модулів, що можуть використовуватися як складові системи.
Відповідно до наказу ДСА України від 22.12.2018 № 628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" з 22.12.2018 у всіх місцевих та апеляційних судах розпочалась експлуатація підсистеми "Електронний суд" в тестовому режимі. Наказ втратив чинність з 1 червня 2020 року згідно з наказом ДСА України від 1 червня 2020 року N 247.
Пунктом 2 цього наказу було передбачено, що у частині функціонування підсистеми "Електронний суд" судам у ході її експлуатації в тестовому режимі необхідно керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.03.2018 № 17 зі змінами).
Оскільки ані системи ЄСІТС, ані її модулі не існують, порядок тестування Державної судовою адміністрацією України судам не надавався, кожен учасник правовідносин визначає межі тестового використання самостійно.
Оскільки відповідно до ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, ані накази ДСА України, ані рішення Ради суддів України не можуть використовуватися як джерела права при здійснення адміністративного судочинства.
Проведення тестування підсистеми "Електронний суд", як і будь-які накази ДСА України, жодним чином не скасовують дії прямих та недвозначних норм процесуального закону, які підлягають обов'язковому виконанню судом - в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України та учасниками процесу - в силу ч. 2 ст. 44 КАС України, які мають неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Накази ДСА України не є замінниками процесуального закону.
Таким чином, неподання витребуваних судом матеріалів та доказів у паперовій формі, свідчить про недотримання вимог п. 15.1., 15.3. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, є недоліком звернення до суду, який слід усунути відповідно до вимог ухвали суду від 13.04.2021 про залишення позову без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
У даному випадку, враховуючи вищевикладене та необхідність забезпечення позивачу доступу до правосуддя з дотриманням вимог процесуального закону, суд вважає за можливе продовжити строк виконання ухвали суду від 13.04.2021 щодо залишення позову без руху з урахуванням положень даної ухвали - на 5 днів з дати отримання даної ухвали шляхом подання визначених судом матеріалів у паперовій формі (з копіями для іншого учасника, тобто за правилами подання позову).
Виходячи з вищенаведеного в сукупності та керуючись положеннями ст. 121, 160, 171, 243, 248, 256, п. 15.1., 15.3. Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Продовжити строк виконання ухвали суду від 13.04.2021 щодо залишення позову без руху з урахуванням приписів, визначених даною ухвалою від 13.05.2021, на п'ять днів з дати отримання копії даної ухвали.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк в порядку, передбаченому ст. 295 - 297 КАС України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII
Суддя О.А. Кармазін