ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 травня 2021 року м. Київ № 640/24491/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Енергокабель" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Енергокабель" (далі - позивач) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач або ГУ ДПС у м. Києві), у якому просить суд визнати протиправними та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення № 002611505 від 15.11.2019, № 012615140102 від 03.09.2019 та №032615140102 від 03.09.2019.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.
Позовні вимоги мотивовані безпідставністю висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки від 09.08.2019 № 454/26-15-14-01-02/40144587 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Завод Енергокабель" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТДВ «УКР-ЛЮМІНІЙ» та ПП «ОККО-БІЗНЕС-КОНТРАКТ».
Позивач стверджує, що правомірно сформував дані бухгалтерського та податкового обліку за наслідками взаємовідносин з вказаними контрагентами, господарські операції підтверджені належним чином складеними первинними документами, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги спірних операцій, зокрема, податковими та видатковими накладними, документами, що підтверджують поставку товару.
З урахуванням викладеного, позивач вважає, що викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу про безтоварність фінансово-господарських операцій з вказаним контрагентом є необґрунтованими, а прийняті за результатами розгляду акта перевірки податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов зазначив, що посадові особи контролюючого органу при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими.
Звертає увагу суду, що у ході перевірки позивача були виявлені обставини, які дають підстави вважати, що господарські операції позивача з контрагентом в охоплений перевіркою період були вчинені виключно з мотивів мінімізації податкових зобов'язань. Зокрема, за наявною у податкового органу інформацією, контрагент позивача має ознаки фіктивності та задіяний у схемах формування необґрунтованої податкової вигоди третім особам.
З урахуванням викладеного контролюючий орган вважає, що позивач протиправно сформував податковий кредит, що мав вплив на формування показника від'ємного значення ПДВ.
Позивач надав відповідь на відзив, у якому зауважив, що відзив не містить обґрунтованих заперечень щодо наведених позивачем обставин у позовній заяві та є повним дублюванням акту перевірки.
Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У зв'язку з неявкою в судове засідання 20.05.2020 представника відповідача та надходженням від відповідача клопотання про оголошення перерви, в судовому засіданні було оголошено перерву до 10.06.2020.
В судове засідання 10.06.2020 представник відповідача повторно не з'явився та повторно подав клопотання про перерву в судовому засіданні.
Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2020 постановлено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
Суд також зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" (далі - Постанова №893) Кабінет Міністрів України постановив ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.
Згідно з абзацом 3 пункту 2 Постанови №893 територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються.
Права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 3 постанови № 893).
Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" (далі - Наказ № 529) утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.
Згідно наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 №755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 №529, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893, розпочато з 01.01.2021.
Крім того, з метою реалізації Постанови № 893 та враховуючи наказ Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529, Державною податковою службою України видано наказ від 12.11.2020 № 643 "Про затвердження положень про територіальні органи ДПС" та регламентовано, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, є правонаступником майна, прав та обов'язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується.
У частині самопредставництва визначено, що територіальний орган ДПС з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та ГУ ДПС у судах через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС через їхніх заступників, державних службовців підрозділів до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів ГУ ДПС відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та ГУ ДПС в судах без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.10.2020 внесено рішення №1000741100011086626 засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.
Таким чином, з 22.10.2020 Головне управління ДПС у м. Києві перебуває у стані припинення, а повноваження та функції даного органу передано до Державної податкової служби України.
Водночас, 30.09.2020 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1000741030008085321 про створення Головного управління ДПС у м. Києві в якості філії (іншого відокремленого підрозділу) у складі Державної податкової служби України.
Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Враховуючи викладене, оскільки повноваження та функції Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) нормативним актом передані Державній податковій службі України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для заміни як сторони у справі територіального органу ДПС як юридичної особи публічного права, а саме Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267), на територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Енергокабель" як юридична особа зареєстроване 27.11.2015 (номер запису: 10741020000057231), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Основний вид діяльності за КВЕД: 27.32 Виробництво інших видів електронних і електричних проводів і кабелів (основний); 27.33 Виробництво електромонтажних пристроїв; 27.31 Виробництво волоконно-оптичних кабелів; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі направлень та наказу проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Енергокабель" (код 40144587) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 27.11.2015 по 30.06.2018, валютного - за період з 27.11.2015 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 27.11.2015 по 30.06.2018.
Результати перевірки оформлені актом від 09.08.2019 № 454/26-15-14-01-02/40144587 (далі - Акт перевірки).
В акті перевірки стверджується про порушення ТОВ "Завод Енергокабель":
- п.5, п.6, п.7 П(С) БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 за N 290, 44.1, п. 44.2 ст. 44 та п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 за № 2755-VI (із змінами та доповненнями), п.1, п.2. ст.9. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. N996-XIV, п.2.1, п.2.4. ст.2 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.95р. N 88, ТОВ "Завод Енергокабель" занижено податок на прибуток всього на суму 546625 гривень в т.ч. за період 2017 рік на суму 97110 гривень, за І півріччя 2018 року на суму 449516 гривень;
- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2 ст.1, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704 встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 612833 гривень, в т.ч. по періодам: жовтень 2017 року на суму ПДВ 2333 грн.; листопад 2017 року на суму ПДВ 1000 грн.; березень 2018 року на суму ПДВ 4167 грн.; квітень 2018 року на суму ПДВ 1000 грн.; травень 2018 року на суму ПДВ 1000 грн.; червень 2018 року на суму ПДВ 598809 грн., та встановлено завищення від'ємного значення ПДВ на загальну суму 4524 гривень, в т.ч. по періодам: червень 2018 року на суму ПДВ 4524 гривень;
- п. 49.2, пп. 49.18.2, п. 49.18 ст.49, пп. Б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, р. ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 №4, а саме, подання не в повному обсязі з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб (в податковому розрахунку за 2 кв. 2016 року, не вірно відображено ідентифікаційний номер фізичної особи, - що призвело до зміни платника податку код помилки 99).
Такі висновки податковий орган пов'язує з наступним:
- згідно наданих до перевірки первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку (картка та аналіз рахунку 92), оборотно-сальдових відомостей, аналізів та карток по рахункам: 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 79 «Фінансові результати», обороти рахунку 26 «Готова продукція» (за 2017 рік), встановлено що до адміністративних витрат (рах.92) та обліковуються в бухгалтерському обліку підприємства ТОВ "Завод Енергокабель" списано готову продукцію власного виробництва (кабель) на суму 459564,32 гривень, який відповідно до пояснень посадових осіб підприємства фактично використаний для ремонту орендованого виробничого приміщення. Отже ТОВ "Завод Енергокабель" безпідставно віднесено до рахунку 92 суму 459 564,32 гривень;
- не можливо підтвердити фактичне здійснення господарських операцій з придбання дроту ТОВ "Завод Енергокабель" у ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ» за період взаємовідносин І півріччя 2018 року. Отже ТОВ "Завод Енергокабель" завищено витрати на загальну суму 2 358 588,69 гривень, в тому числі: за І півріччя 2018 року на суму 2 358 588,69 гривень та завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ» (код 41678980) на суму ПДВ 603333 грн.
- ТОВ "Завод Енергокабель" завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» (код 33614922) на загальну суму ПДВ 9500 грн, завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ» (код 41678980) на суму ПДВ 603333 грн. та встановлено завищення від'ємного значення ПДВ на загальну суму 4524 гривень, в т.ч. по періодам: червень 2018 року на суму ПДВ 4524 гривень.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, не погодившись із висновками, які були викладені в Акті перевірки, 21.08.2019 звернувся до відповідача із запереченнями.
За результатами розгляду заперечень Головне управління ДФС у м. Києві листом "Про розгляд заперечення" від 30.08.2019 № 7/10/26-15-05/01-02 повідомило позивача, що висновки Акта перевірки від 09.08.2019 № 454/26-15-14-01-02/40144587 залишено без змін, а заперечення без задоволення.
На підставі висновків Акта перевірки, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення:
- податкове повідомлення-рішення № 022615140102 від 03.09.2019, згідно з яким ТОВ "Завод Енергокабель" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 683 283,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 546 626,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 136 657,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 012615140102 від 03.09.2019, згідно з яким ТОВ "Завод Енергокабель" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 760 386,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 608 309,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 152 077,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 032615140102 від 03.09.2019, згідно з яким встановлено завищення ТОВ "Завод Енергокабель" від'ємного значення ПДВ на загальну суму 4524 гривень, в т.ч. по періодам: червень 2018 року на суму ПДВ 4524 гривень.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.
Рішенням ДПС України від 12.11.2019 №9158/6/99-00-08-05-01 про результати розгляду скарги, скаргу ТОВ «Завод Енергокабель» частково задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.09.2019 №022615140102 в частині завищення витрат по операціях з ФОП ОСОБА_1 та ПП «Окко-Бізнес-Контракт» та штрафні санкції у відповідній частині, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення від 03.09.2019 №012615140102, №032615140102 залишено без змін.
На підставі рішення ДПС України від 12.11.2019 №9158/6/99-00-08-05-01 про результати розгляду скарги Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.11.2019 №002611505, згідно з яким ТОВ "Завод Енергокабель" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 634 805,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 507 268,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 126 817,00 грн.
Не погоджуючись з рішеннями відповідача №002611505 від 15.11.2019, № 012615140102 від 03.09.2019, № 032615140102 від 03.09.2019 позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо змісту порушень, встановлених в ході перевірки, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.133.1 ст. 133 ПК України платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.
Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Положеннями Податкового кодексу України, що були чинними на час здійснення господарської діяльності позивачем у перевіряємий період витрати підприємства були визначені, як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Пунктом 138.2 ст.138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 ПК України до складу загальновиробничих витрат включаються, зокрема, амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.
Інші витрати за загальними правилами визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ст. 138 ПК). До складу інших витрат, зокрема, відносились витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона) (пп.138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПК).
Згідно пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України було визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
З 01.01.2017 року Податковий кодекс України набув змін.
Податковим кодексом України у новій редакції визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу(п.135.1 ст. 135 ПК України).
Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу (п. 137.1 ст. 137 ПКУ).
Пунктом 139.1.1 та 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України у новій редакції визначено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Фінансовий результат до оподаткування зменшується:
- на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
- на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Пунктами 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.
Таким чином, формування податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість чи визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток має бути фактично здійснене і підтверджене належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З наведеного вбачається, що фактичність здійснення витрат повинна підтверджуватись розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, однак, самі по собі документи без реального здійснення операції, за наслідком якої сформовані витрати підприємства, не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для формування валових витрат підприємства.
Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом у справах, з подібним предметом спору, зокрема у постанові від 15 серпня 2018 року по справі №803/699/13-а, постанові від 14 серпня 2018 року по справі №818/1104/17, постанові від 21 серпня 2018 року по справі №804/18786/14.
В свою чергу, виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Водночас, наявність податкової накладної за відсутності здійснення господарської операції позбавляє покупця права на формування податкового кредиту.
Таким чином, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивачем.
Як вбачається з Акту перевірки, підставою для збільшення позивачу суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість, з податку на прибуток і відповідно застосування штрафних санкцій з цих податків стали господарські операції позивача з ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ».
Зокрема, в Акті перевірки відповідачем було встановлено:
- невідповідність придбаних та реалізованих товарів, робіт (послуг) по ланцюгу постачання у постачальника ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ» - ТДВ «ГАЛ-КАТ» (код 38456790);
- ненадання позивачем до перевірки в повному обсязі первинних документів та супутніх документів, що обґрунтовують понесені витрати, в тому числі, товарно-транспортні накладні. В наданих до перевірки накладних неможливо встановити умови поставок, кількість задіяних осіб, яким чином здійснювалось транспортування товарів;
- відсутність у ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ» складів, транспортних засобів, згідно з відомостями, наявними в інформаційно-аналітичних ресурсах ДПС України;
- ненадання позивачем до перевірки сертифікатів походження товару заводів виробників, тощо.
Як наслідок, відповідач дійшов висновку про нібито завищення витрат на загальну суму 2 358 588,69 грн. за І півріччя 2018 року.
Судом встановлено, що 25.05.2018 між ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ» та ТОВ «Завод Енергокабель» було укладено договір купівлі-продажу № 41-з, відповідно до умов якого (п.1.1) продавець (ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ») зобов'язується поставити та передати у власність покупця (ТОВ «Завод Енергокабель») товар, а покупеуь - прийняти і оплатити його на умовах цього договору.
Відповідно до п.1.2 Договору № 41-з товаром за цим договором є дріт м'який (ДММ) різних діаметрів, струмопровідна мідна жила (СПМЖ) різних діаметрів, дріт мідний твердий (ДМТ) різних діаметрів, дріт алюмінієвий м'який різних діаметрів, тріт алюмінієвий твердий різних діаметрів.
Згідно з п.п 1.5 Договору кількість товару, що поставляється за цим договором вказується в товарно-супровідних документах. Покупець за цим договором здійснює оплату товару на умовах 100% попередньої оплати (п.2.1). Оплата товару здійснюється на поточний рахунок продавця на підставі виставленого продавцем рахунку (п.2.2). Поставка товару здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту поступлення коштів на поточний рахунок продавця.
Попередня оплата ТОВ «Завод Енергокабель» товару за договором купівлі-продажу № 41-з підтверджується наявними в матеріалах справи наступними платіжними дорученнями: № 1915 від 04.06.2018 на суму 100 000,00 грн., № 1920 від 05.06.2018 на суму 100 000,00 грн., № 1926 від 07.06.2018 на суму 100 000,00 грн., № 1934 від 12.06.2018 на суму 330 000,00 грн., № 1938 від 13.06.2018 на суму 200 000,00 грн., № 1939 від 13.06.2018 на суму 270 000,00 грн., № 1944 від 14.06.2018 на суму 120 000,00 грн., № 1952 від 15.06.2018р., № 1953 від 15.06.2018 на суму 105 000,00 грн., № 1959 від 18.06.2018 на суму 100 000,00 грн., № 1964 від 20.06.2018 на суму 100 000,00 грн., № 1971 від 20.06.2018 на суму 400 000,00 грн., № 1975 від 20.06.2018 на суму 100 000,00 грн., № 1978 від 21.06.2018 на суму 200 000,00 грн., № 1985 від 22.06.2018 на суму 130 000,00 грн., № 1987 від 25.06.2018 на суму 175 000,00 грн., № 1988 від 26.06.2018 на суму 500 000,00 грн., № 1993 від 27.06.2018 на суму 290 000,00 грн.
На підтвердження здійснення господарських операцій ТОВ «Завод Енергокабель» з ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ» позивач надав суду (а.с. 211-225 т.1) та контролюючим органам наступні документи:
- видаткова накладна № 152 від 23 червня 2018 року. Постачальник: ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ». Покупець: ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГОКАБЕЛЬ». Сума: 584 901,79 грн. (вт. ч. ПДВ). Товарно-транспортна накладна № Р152 від 23 червня 2018 р. Перевізник: ТОВ «ГАЛ- ТРАНС». Вантажовідправник: ТзДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ». Вантажоодержувач: ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГОКАБЕЛЬ». Пункт навантаження: м. Львів, вул. Конюшинна, 20. Пункт розвантаження: м. Буча, вул. Яблунська, 144. Довіреність від Вантажоодержувача № 56 від 01.06.2018 р. Усього відпущено Товарів на загальну суму: 584 901,79 грн (в т ч. ПДВ);
- видаткова накладна № 143 від 20 червня 2018 р. Постачальник: ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ». Покупець: ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГОКАБЕЛЬ». Сума: 283 777,51 грн. (вт. ч. ПДВ). Товарно-транспортна накладна № Р143 від 20 червня 2018 р. Перевізник: ТОВ «ГАЛ- ТРАНС». Вантажовідправник: ТзДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ». Вантажоодержувач: ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГОКАБЕЛЬ». Пункт навантаження: м. Львів, вул. Конюшинна, 20. Пункт розвантаження: м. Буча, вул. Яблунська, 144. Довіреність від Вантажоодержувача № 56 від 01.06.2018 р. Усього відпущено Товарів на загальну суму: 283 777,51 грн. (в т. ч. ПДВ);
- видаткова накладна № 136 від 15 червня 2018 р. Постачальник: ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ». Покупець: ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГОКАБЕЛЬ». Сума: 332 239,33 грн. (в т. ч. ПДВ). Товарно-транспортна накладна № Р136 від 15 червня 2018 р Перевізник: ТОВ «ГАЛ- ТРАНС». Вантажовідправник: ТзДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ» Вантажоодержувач: ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГОКАБЕЛЬ». Пункт навантаження: м. Львів, вул. Конюшинна, 20. Пункт розвантаження: м. Буча, вул. Яблунська, 144. Довіреність від Вантажоодержувача № 56 від 01.06.2018 р. Усього відпущено Товарів на загальну суму: 332 239,33 грн. (в т. ч. ПДВ);
- видаткова накладна № 120 від 13 червня 2018 р. Постачальник. ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ». Покупець: ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГОКАБЕЛЬ». Сума: 419 427,91 грн. (вт. ч. ПДВ). Товарно-транспортна накладна № Р120 від 13 червня 2018 р. Перевізник: ТОВ «ГАЛ- ТРАНС». Вантажовідправник: ТзДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ». Вантажоодержувач: ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГОКАБЕЛЬ». Пункт навантаження: м. Львів, вул. Конюшинна, 20. Пункт розвантаження: м. Буча, вул. Яблунська, 144. Довіреність від Вантажоодержувача № 56 від 01.06.2018 р. Усього відпущено Товарів на загальну суму: 419 427,91 грн. (в т. ч. ПДВ);
- видаткова накладна № 108 від 08 червня 2018 р. Постачальник: ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ». Покупець: ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГОКАБЕЛЬ». Сума: 471 804,58 грн. (вт. ч. ПДВ). Товарно-транспортна накладна № Р108 від 08 червня 2018 р. Перевізник: ТОВ «ГАЛ- ТРАНС». Вантажовідправник: ТзДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ». Вантажоодержувач: ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГОКАБЕЛЬ». Пункт навантаження: м. Львів, вул. Конюшинна, 20. Пункт розвантаження: м. Буча, вул. Яблунська, 144. Довіреність від Вантажоодержувача № 56 від 01.06.2018 р. Усього відпущено Товарів на загальну суму: 471 804,58 грн. (в т. ч. ПДВ);
- видаткова накладна № 94 від 05 червня 2018 р. Постачальник: ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ» Покупець: ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГОКАБЕЛЬ». Сума: 365 737,50 грн (в т. ч. ПДВ). Товарно-транспортна накладна № Р94 від 05 червня 2018 р. Перевізник. ТОВ «ГАЛ- ТРАНС». Вантажовідправник: ТзДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ». Вантажоодержувач: ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГОКАБЕЛЬ». Пункт навантаження: м. Львів, вул. Конюшинна, 20. Пункт розвантаження: м. Буча, вул. Яблунська, 144. Довіреність від Вантажоодержувача № 56 від 01.06.2018 р. Усього відпущено Товарів на загальну суму: 365 737,50 грн. (в т. ч. ПДВ);
- видаткова накладна № 84 від 01 червня 2018 р. Постачальник: ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ». Покупець: ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГОКАБЕЛЬ». Сума: 372 417,79 грн. (в т. ч. ПДВ). Товарно-транспортна накладна № Р84 від 01 червня 2018 р. Перевізник: ТОВ «ГАЛ- ТРАНС». Вантажовідправник: ТзДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ». Вантажоодержувач: ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГОКАБЕЛЬ». Пункт навантаження: м. Львів, вул. Конюшинна, 20. Пункт розвантаження: м. Буча, вул. Яблунська, 144. Довіреність від Вантажоодержувача № 56 від 01.06.2018 р. Усього відпущено Товарів на загальну суму: 372 417,79 грн. (в т. ч. ПДВ).
Суд зазначає, що вказані вище документи первинного обліку містять всі необхідні реквізити, належним чином підписані та скріплені печатками сторін і не суперечать законодавчим та нормативним актам.
Також на 18 аркуші Акту перевірки контролюючим органом зазначено, що до перевірки надані видаткові накладні на придбання дроту мідного круглого електротехнічного різних модифікацій у ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ» та картку рахунку 631 по контрагенту ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ», код 41678980, згідно з якими встановлено постачання товару у період з 01.06.2018 по 23.06.2018 на загальну суму 2 358 588,68 грн. (без ПДВ).
Наведені обставини спростовують посилання контролюючого органу щодо неподання товаро-транспортних накладних та неможливість встановлення умов поставки.
Доказів того, що контролюючий орган під час перевірки витребував у позивача додатково будь-які інші документи в підтвердження постачання товару у період з 01.06.2018 по 23.06.2018 на загальну суму 2 358 588,68 грн. і позивачем їх не було надано, матеріали справи не містять, в Акті перевірки не зазначено.
Відповідно до пункту 5 Розділу II Основні вимоги до оформлення документальних перевірок Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Крім того, суд враховує, що для підтвердження наявності коду УКТЗЕД 7408191000 та інших кодів УКТЗЕД / кодів ДКПП, які відповідають товарам та послугам, зазначеним у податкових накладних, виписаних ТДВ «ГАЛ-КАТ» на користь ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ» внаслідок постачання відповідної продукції, позивач надав як відповідачу, так і суду до матеріалів справи наступні податкові накладні, підписані ЕЦП (а.с. 171-206, т.1):
- податкова накладна № 13 від 01.06.2018 р. Постачальник: ТДВ «ГАЛ-КАТ» Покупець: ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ». Сума: 3 124 608,60 грн. Коди УКТЗЕД: 7408191000, 7413000000;
- податкова накладна № 14 від 04.06.2018 р. Постачальник: ТДВ «ГАЛ-КАТ». Покупець: ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ». Сума: 4 404 327,00 грн. Коди УКТЗЕД: 7408191000, 7413000000;
- податкова накладна № 15 від 04.06.2018 р. Постачальник: ТДВ «ГАЛ-КАТ». Покупець: ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ». Сума: 4 343 763,00 грн. Код УКТЗЕД: 7408191000;
- податкова накладна № 16 від 04.06.2018 р. Постачальник: ТДВ «ГАЛ-КАТ». Покупець: ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ». Сума: 3 256 215,00 грн. Код УКТЗЕД: 7413000000;
- податкова накладна № 21 від 06.06.2018 р. Постачальник: ТДВ «ГАЛ-КАТ». Покупець: ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ». Сума: 1 878 124,80 грн. Код УКТЗЕД: 7403190000;
- податкова накладна № 22 від 06.06.2018 р. Постачальник: ТДВ «ГАЛ-КАТ». Покупець: ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ». Сума: 992 962,80 грн. Код УКТЗЕД: 7408191000;
- податкова накладна № 39 від 08.06.2018 р. Постачальник: ТДВ «ГАЛ-КАТ». Покупець: ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ». Сума: 4 687 629,60 грн. Код УКТЗЕД: 7408191000;
- податкова накладна № 40 від 08.06.2018 р. Постачальник: ТДВ «ГАЛ-КАТ». Покупець: ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ». Сума: 2 503 059,60 грн. Коди УКТЗЕД: 7408191000, 7614900000, 7413000000;
- податкова накладна № 41 від 18.06.2018 р. Постачальник: ТДВ «ГАЛ-КАТ». Покупець: ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ». Сума: 3 007 365,00 грн. Код УКТЗЕД: 7408191000;
- податкова накладна № 42 від 18.06.2018 р. Постачальник: ТДВ «ГАЛ-КАТ». Покупець: ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ». Сума: 4 153 770,72 грн. Код УКТЗЕД: 7413000000;
- податкова накладна № 84 від 23.06.2018 р. Постачальник: ТДВ «ГАЛ-КАТ». Покупець: ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ». Сума: 3 276 197,58 грн. Коди УКТЗЕД: 7605190000, 7408191000, 7413000000;
- податкова накладна № 69 від 30.06.2018 р. Постачальник: ТДВ «ГАЛ-КАТ». Покупець: ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ». Сума: 1 500,00 грн. Опис послуги: Оренда «Автонавантажувача 4081» Код ДКПП: 77.11.
Також 02.04.2018 між ТДВ «ГАЛ-КАТ» та ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ» було укладено договір № 4-т про надання транспортних послуг (а.с. 226-227 т.1).
Судом встановлено, що ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ» станом на час існування спірних правовідносин був належним чином зареєстрований як платники ПДВ. Відповідачем не надано суду належних доказів скасування реєстрації позивача та/або його контрагента платником ПДВ.
При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Щодо твердження відповідача про відсутність сертифікатів відповідності (якості продукції), то слід зазначити, що вони не є документами податкового (бухгалтерського) обліку, а отже неподання їх платником податків, у даному випадку, не є обставиною, що може нівелювати право на формування ним податкового кредиту з податку на додану вартість. Такі питання не входять до компетенції контролюючого органу і є виключно питанням взаємовідносин сторін угоди, якщо сторона прийняла товар, то якість товару її влаштовує.
На думку суду, відсутність сертифікатів відповідності на придбані товариством товари не впливає на реальність господарських операцій, за результатами яких сформовані валові витрати та податковий кредит. При цьому, як пояснює позивач, документи про якість товару були надані Товариством покупцю при передачі товару.
Доводи відповідача про неможливість реального виконання контрагентом позивача - ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ» (по ланцюгу) договірних зобов'язань через відсутність у останнього необхідних умов для ведення господарської діяльності не беруться судом до уваги, з огляду на те, що зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.
Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об'єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із його постачальниками. Такий висновок сформульовано у постановах Верховного Суду від 28.11.2018 року у справі №818/1504/17, від 17.12.2018 року у справі №810/1753/17, від 30.06.2020 у справі № 440/426/19, від 21.10.2020 року у справі № 620/846/19.
Крім того, відповідно до висновку викладеного Верховним Судом в постанові від 27.03.2018 у справі № 816/809/174, інформація з АІС «Податковий блок» та ЄРПН (внутрішні бази даних податкової) не є доказом безтоварності.
Таким чином, ТОВ «Завод Енергокабель» правомірно віднесено суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по взаємовідносинах з ТДВ «УКР-АЛЮМІНІЙ» у розмірі 2 358 588,68 грн.
Щодо взаємовідносин ТОВ «Завод Енергокабель» з ПП «Окко-Бізнес-Контракт» та висновку контролюючого органу про завищення витрат позивачем на суму придбаного (списаного) палива на загальну суму 49 394,00 грн., суд зазначає наступне.
Проведеною перевіркою встановлено укладання ТОВ «Завод Енергокабель» (Покупець) з ПП «ОККО-БІЗНЕС-КОНТРАКТ» (Продавець) договору купівлі-продажу використанням паливних карток від 29.09.2017 № 31ОБКПК-2787 (далі - Договір).
Відповідно до умов договору Продавець зобов'язується передавати у власність (поставляти) Покупцю товари та надавати послуги з використанням паливних карток на АЗС, а Покупець зобов'язується приймати товари, послуги та повністю сплачувати їх вартість, в порядку та на умовах, вказаних у цьому договорі та додатках до нього. Отримання товарів та послуг Покупцем здійснюється через пред'явників паливних карток.
Згідно з умовами Договору з метою належного виконання своїх зобов'язань щодо поставки товарів, надання послуг, Продавець самостійно залучає необхідну кількість експлуатантів АЗС. Сторони погодили, що товар вважається поставленим та послуги вважаються наданими по цьому договору в тих випадках, коли передачу (надання) товарів та послуг по паливних картках було здійснено експлуатантом АЗС, інформація про якого може зазначатися в чеках POS-терміналу чи касових чеках (чеках реєстраторів розрахункових операцій АЗС).
POS-термінал - електронне обладнання встановлене на АЗС, призначене для зчитування даних паливних карток, передачі авторизованих запитів в Процесінговий центр, здійснення операцій надання послуг, передачі у власність (поставки) товарів шляхом використання паливних карток та роздрукування інформаційних чеків (чеків POS- терміналу).
Чек POS-терміналу - письмовий обліковий документ POS- терміналу, який засвідчує факт здійснення транзакції з використанням конкретної паливної картки, якої зазначений в такому документі. Сторони договору вважають достатнім та належним доказом факту надання покупцеві послуг, поставки покупцеві товарів, які вказані в чеку POS-терміналу.
Як вбачається з Акту перевірки, до перевірки було надано накладні на відпуск палива за жовтень, листопад та грудень 2017 року на загальну суму 20 925,60 грн., за квітень - червень 2018 року на загальну суму 59 272,91 гривень.
Відповідно до картки рахунку 6851 по контрагенту ПП «ОККО-БІЗНЕС-КОНТРАКТ» обліковується на кінець перевіряємого періоду дебіторська заборгованість на суму 3 727,09 гривень.
Згідно з наданими до перевірки картками рахунку 6851 по контрагенту ПП «ОККО- БІЗНЕС-КОНТРАКТ» за період з 01.01.2016 по 30.06.2018, виписками банку та даними бухгалтерського обліку встановлено, що ТОВ «Завод Енергокабель» віднесено до складу витрат у 2017 році та І півріччі 2018 року вартість списаного палива, отриманого від ПП «ОККО-БІЗНЕС-КОНТРАКТ» на загальну суму 49 394,09 гривень.
У бухгалтерському обліку наведені господарські операції відображено наступним чином: Дт 6851 - Кт 311 на суму 63 000 грн. - оплата за отримане паливо; Дт 6441 - Кт 6851 на суму 9 878,82 грн. - формування податкового кредиту; Дт 203 - Кт 6851 на суму 49 394,09 грн. - пальне; Дт 92 - Кт 203 на суму 49 394,09 грн. списання палива.
Як зазначено в акті перевірки, до перевірки не надано касових чеків та чеків POS- терміналів АЗС, що зазначено умовами договору. Крім того, до перевірки не надано належним чином оформлені звіти щодо використання пального, а саме: в подорожніх листах відсутнє підтвердження маршрутів поїздок (мета поїздки, тощо).
Отже, перевіркою встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку при відсутності належним чином оформлених первинних документів (відсутність чеків POS- терміналу, касових чеків, звітів, тощо).
Таким чином, проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «Завод Енергокабель» в порушення п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, П(С)БО 16 «Витрати», ч.1, ч.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1, п.2.4. ст.2 Положення №88 завищено витрати на суму придбаного (списаного) палива у ПП «ОККО-БІЗНЕС-КОНТРАКТ» на загальну суму 49 394,09 грн., в тому числі: за 2017 рік - 17 438 грн та за І півріччя 2018 року - 31 956,09 гривень.
Судом встановлено, що відповідно до п. 3.4 Договору загальна кількість, вартість, асортимент Товарів та Послуг, що передаються (надаються) за цим Договором Сторонами не Обмежуються і визначається на підставі фактичної кількості, асортименту та вартості доставлених Товарів і наданих Послуг за цим Договором, що підтверджуються:
- електронними даними Процесінгового центру;
- даними чеків POS-терміналів АЗС;
- касовими чеками (чеків реєстраторів розрахункових операцій АЗС);
- зведеними актами приймання-передачі;
- зведеними видатковими накладними, якими оформлялися транзакції, і які підтверджують фак Товарів та надання Послуг Покупцю.
Таким чином, на думку суду, вказаний пункт договору передбачає п'ять можливих способів підтвердження фактів передачі товарів та надання послуг покупцю. Наявність варіативності щодо підтвердження факту передачі Товарів та надання послуг, а також вибір електронних даних Процесінгового центру як одного із основних джерел підтвердження фактів відпуску Товарів та надання Послуг на АЗС підтверджується також п. 3.5 Договору.
На переконання суду, у даному випадку ГУ ДПС у м. Києві не має права оцінювати та використовувати для обґрунтування в акті перевірки лише частину умов договору, що унеможливлює відображення повного об'єктивного розуміння варіативності документів, якими можливе підтвердження постачання Товарів та надання Послуг, згідно з договором, так само як і не має права визначати якими конкретно документами із визначених підприємством та ПП «ОККО-БІЗНЕС-КОНТРАКТ» потрібно підтверджувати відпуск Товарів та надання Послуг на АЗС.
Як вбачається з акту перевірки, ТОВ «Завод Енергокабель» під час перевірки надало контролюючому органу документи щодо відвантаження палива згідно з договором від 29.09.2017 №310БКПК- 2787, зокрема накладні на відпуск товарів, акти звірки товарів та наданих послуг на АЗС за період з 01.10.2017 по 30.06.2018.
Підтвердженням подальшого використання ТОВ «Завод Енергокабель» паливо-мастильних матеріалів придбаних у ПП «ОККО-БІЗНЕС-КОНТРАКТ» є наступні документи:
- Договір № 1-ТР від 02.10.2017 про використання працівником транспортного засобу у виробничих (службових цілях (а.с. 213-216, т.2);
- товарно-транспортні накладні, які формувалися підприємством у зв'язку з поставкою виготовленої продукції покупцям за період перевірки;
- подорожні листи службового легкового автомобіля, а саме вантажного фургонного малотонажника OPEL MOVANO НОМЕР_1 ;
- акти про списання товарів (дизельного пального): № 30 від 30.06.2018 на суму 4129,16 грн; № 28 від 31.05.2018 на суму 7295,50 грн., № 21 від 30.04.2018 на суму 5995,45 грн., № 16 від 31.03.2018 на суму 3537,73 грн., № 8 від 28.02.2018 на суму 5624,42 грн., № 3 від 31.01.2018 на суму 4260,85 грн., № 38 від 31.12.2017 на суму 5065,99 грн., № 37 від 30.11.2017 на сум 6740,15 грн., № 36 від 31.10.2017 на суму 5382,04 грн.
- посвідчення водія ОСОБА_2 (а.с. 217 т.2);
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 ;
- накладна на відпуск товарів за період з 01.10.2017 по 31.10.2017 на суму 7 091,22 грн. (з ПДВ);
- акт звірки товарів та наданих послуг на АЗС за період з 01.10.2017 по 31.10.2017.
Отже у періоді перевірки списання придбаних у ПП «ОККО-БІЗНЕС-КОНТРАКТ» паливо-мастильних матеріалів здійснювалося у зв'язку з використанням службового легкового автомобіля.
Відповідно до п. 78.8 ст.78 ПК України порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затверджений Наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 (далі - Порядок № 727).
Згідно з п.п 4, 5 розділу ІІ Порядку № 727, в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Відповідно до абз.2 п.4 розділу ІІІ Порядку № 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:
- викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;
- викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
- у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;
- у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;
- у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;
- у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.
Підсумовуючи суд приходить до висновку, що аналіз Акта перевірки свідчить про невідповідність його загальної та описової частини вимогам, встановленим у Порядку №727, адже він не містить доказів порушення ТОВ «Завод Енергокабель» податкового законодавства та належних доказів, а саме, списання придбаних у ПП «ОККО-БІЗНЕС-КОНТРАКТ» паливо-мастильних матеріалів у господарській діяльності підприємства без належного підтвердження первинними документами.
Аналогічного висновку дійшла і Державна податкова служба України у рішенні від 12.11.2019 №9158/6/99-00-08-05-01 про результати розгляду скарги ТОВ «Завод Енергокабель» (а.с. 154-165 т.1) в частині завищення витрат по операціях з ПП «Окко-Бізнес-Контракт» та штрафні санкції у відповідній частині, однак, ГУ ДПС у м. Києві приймаючи податкове повідомлення-рішення від 15.11.2019 №002611505 зазначене рішення ДПС України рішенні від 12.11.2019 №9158/6/99-00-08-05-01 не врахувала.
Враховуючи викладене вище, висновок контролюючого органу в Акті перевірки від 09.08.2019 № 454/26-15-14-01-02/40144587 щодо завищення ТОВ «Завод Енергокабель» витрат на суму придбаного (списаного) палива у ПП «ОККО-БІЗНЕС-КОНТРАКТ» на загальну сумі 49 394 грн., є недоведеним, а отже, не може бути підставою для винесення податкових повідомлень-рішень.
Стосовно висновку контролюючого органу щодо безпідставного списання ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГОКАБЕЛЬ» готової продукції власного виробництва (кабель) на суму 459564,32 грн. використаного для ремонту орендованого виробничого приміщення, суд зазначає наступне.
В Акті перевірки зазначено, що згідно наданих до перевірки первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку (картка та аналіз рахунку 92), оборотно-сальдових відомостей, аналізів та карток по рахункам: 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 79 «Фінансові результати», обороти рахунку 26 «Готова продукція» (за 2017 рік), встановлено що до адміністративних витрат (рах.92) та обліковуються в бухгалтерському обліку підприємства ТОВ «Завод Енергокабель» списано готову продукцію власного виробництва (кабель) на суму 459564,32 гривень, який відповідно до пояснень посадових осіб підприємства фактично використаний для ремонту орендованого виробничого приміщення.
Дані операції у бухгалтерському обліку відображено проводками: Дт 92 - Кт 26 на суму 459564,32 гривень.
Таким чином, перевіркою встановлено, що ТОВ «Завод Енергокабель» безпідставно віднесено до складу адміністративних витрат суму 459 564,32 гривень.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Витрати» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 (далі - П(С)БО 16), визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.
Відповідно до п.2 П(С)БО 16 норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).
За визначенням п.6 П(С)БО 16, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
При цьому, пп. 9.4 п. 9 П(С)БО 16 встановлено, що не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).
Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
За визначенням абз. 11 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Вищенаведеній нормі права кореспондують положення п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення № 88), за якими первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Відповідно до п. 18 П(С)БО 16 до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:
- загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);
- витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;
- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);
- винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);
- витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);
- амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;
- витрати на врегулювання спорів у судових органах;
- податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та - обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);
- плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов'язані з купівлею-продажем валюти.
Як вбачається з Акту перевірки та підтверджується позивачем в позовній заяві, ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГОКАБЕЛЬ» використало власну готову продукцію (кабель) для ремонту орендованого виробничого приміщення.
Судом встановлено, що ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГОКАБЕЛЬ» на підставі договору оренди приміщення № 52 від 01.04.2016 орендує у Виробничого кооперативу «Фірма «Агробудпостач» складське приміщення площею 936 кв.м. та офісне приміщення площею 65 кв.м. для виробництва електронних та електричних проводів та кабелів, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 5.1.11 договору оренди приміщення № 52 від 01.04.2016 поліпшення орендарем орендованого об'єкту здійснюється за письмовим погодження сторін.
Як вбачається з матеріалів справи 01.08.2017 ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГОКАБЕЛЬ» звернулось до Фірми «Агробудпостач» з листом № 01/08/17 про надання дозволу на збільшення вихідної потужності на 500 кВт шляхом прокладення додаткового кабелю за власний кошт (а.с. 98 т.2).
Листом-відповіддю № 149 від 01.08.2017 орендар повідомив ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГОКАБЕЛЬ» що така можливість є, але тільки шляхом прокладання додаткового кабелю за власні кошти, без передачі на баланс Фірми «Агробудпостач» та здійснення демонтажу за власні кошти у разі розірвання договору оренди (а.с. 99 т.2).
Судом встановлено, що вказане списання ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГОКАБЕЛЬ» власної готової продукції (кабель) підтверджується актами списання товарів № 15 від 24.08.2017 на суму 192 888,94 грн. та № 34 від 29.09.2017 на суму 266 675,38 грн. (192 888,94 грн. + 266 675,38 грн. = 459 564,32 грн.).
Таким чином, на думку суду, жодного поліпшення, у даному випадку, орендованого виробничого приміщення ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГОКАБЕЛЬ» здійснено не було. Здійснений ремонт (прокладення кабелю) був поточним, який забезпечував можливість здійснення ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГОКАБЕЛЬ» виробництва мідної кабельно-провідникової продукції.
Також суд звертає увагу на те, що договором оренди відповідного виробничого приміщення не передбачена компенсація орендодавцем результатів здійснення позивачем ремонту (прокладення кабелю) орендованого виробничого приміщення.
Згідно з абз. 2 п. 7 П(С)БО 16, витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскільки витрати по орендній платі були віднесені до адміністративних витрат, а поточний ремонт орендованого ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГОКАБЕЛЬ» виробничого приміщення не призвів до його поліпшення, позивач правомірно відобразив в адміністративних витратах витрати на проведення ремонту (прокладення кабелю).
Таким чином, висновок відповідача щодо нібито порушення позивачем п. 6, пп. 9.4 п. 9 та п. 18 П(С)БО 16, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1 1 п. 134 1 ст. 134 ПК України є невірним.
Відповідно до принципу презумпції правомірності рішень платника, встановленого в п. 4.1.4 та 56.21 ПК України, виходячи з загальної презумпції невинуватості особи, яка закріплена в ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 62 Конституції України, відповідач зобов'язаний довести наявність порушення, якщо вважає, що таке наявне, належними доказами, а не обґрунтовувати свої висновки припущеннями.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір у розмірі 19 210,00 грн., який підлягає стягненню на його користь у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2-5, 19, 72-77, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Енергокабель" задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 002611505 від 15.11.2019, № 012615140102 від 03.09.2019 та № 032615140102 від 03.09.2019.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Енергокабель" (ідентифікаційний код 40144587) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 19 210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Енергокабель" - (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40144587; 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера «Б», офіс, 2).
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44116011, вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04655).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 13.05.2021.
Суддя Т.П. Балась