ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 квітня 2021 року м. Київ № 640/25836/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства "Укрнафта"
до про Долинської міської ради Івано-Франківської області визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії
за участю:
від позивача - Малета А.І., Красюк Н.І.;
від відповідача - Федор М.М., Григорський З.М.
Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Долинської міської ради Івано-Франківської області у наданні ПАТ "Укрнафта" згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 53,1685 га кадастровий номер 2622010100:01:029:0002;
- зобов'язати Долинську міську раду прийняти на пленарному засіданні рішення, яким надати ПАТ "Укрнафта" згоду на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 53,1685 га кадастровий номер 2622010100:01:029:0002 за цільовим призначенням - 11.01 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами, для подальшого одержання у користування земельної ділянки орієнтовною площею 22,4647 га, за цільовим призначенням - 11.01 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмова відповідача у наданні згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 53,1685 га кадастровий номер 2622010100:01:029:0002 є протиправною, оскільки ні в листі, ні у витязі з протоколу пленарного засідання одинадцятої сесії міської ради від 24.12.2019, ні в результатах голосування, не міститься жодного обґрунтування, на підставі якого відповідачем відмовлено позивачу у наданні згоди на розробку технічної документації із землеустрою. За наведених обставин вважає, що незаконність оскаржуваної відмови є підставою для зобов'язання відповідача надати позивачу згоду на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу даної земельної ділянки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/25836/20 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 23.02.2020.
26.01.2021 до суду від представника ПАТ "Укрнафта" Малети А.І. надійшла заява, у якому останній просить суд провести судове засідання, призначене на 23.02.2021, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 01.02.2021 відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Укрнафта".
05.02.2021 до суду від представника ПАТ "Укрнафта" Малети А.І. надійшла заява, у якому останній просить суд провести судове засідання, призначене на 23.02.2021, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 08.02.2021 задоволено клопотання представника ПАТ "Укрнафта" про участь в режимі відеоконференції у судовому засіданні по адміністративній справі № 640/25836/20.
15.02.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснив, що розгляд клопотання позивача від 28.11.2019 здійснено органом місцевого самоврядування у межах виключних повноважень, в порядку та спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Регламентом міської ради. Звертає увагу, що зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача може бути визнано належним способом захисту та відновлення порушеного права, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, а прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Враховуючи, що земельна ділянка площею 53,1685 га, кадастровий номер 2622010100:01:029:0002, знаходиться у користуванні позивача без правових підстав, а саме: без зареєстрованого договору оренди земельної ділянки, вважає, що підстави для зобов'язання прийняти рішення про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки - відсутні.
Також 15.02.2021 до суду від Долинської міської ради Івано-Франківської області надійшла заява, у якому останній просить суд провести судове засідання, призначене на 23.02.2021, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 17.02.2021 задоволено клопотання Долинської міської ради Івано-Франківської області.
У підготовчому судовому засіданні 23.02.2021 оголошено перерву до 30.03.2021.
23.02.2021 та 25.02.2021 до суду від представника позивача Глинки Р.Я. надійшла відповідь на відзив, за змістом якої останній просить суд позов задовольнити. Пояснив, що відсутність правового обґрунтування у відмові відповідача щодо надання позивачу згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, є порушенням принципів верховенства права. Щодо обґрунтування, викладеного у відзиві, позивач звертає увагу, що жодною нормою матеріального права не надано відповідачу права відмовляти позивачу у наданні згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки із тих підстав, що позивач не є власником земельної ділянки, що зареєстроване право оренди закінчилось, чи те, що земельна ділянка знаходиться у користуванні позивача без правових підстав. Вважає, що всі зазначені відповідачем у відзиві підстави для відмови позивачу у наданні згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки ні самостійно, ні в сукупності не можуть вважатись достатньо обґрунтованими чи правомірними, оскільки вони як підстави для відмови не визначені жодною нормою матеріального права.
02.03.2021 до суду від представника ПАТ "Укрнафта" Малети А.І. надійшла заява, у якому останній просить суд провести судове засідання, призначене на 30.03.2021, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 03.03.2021 задоволено клопотання представника ПАТ "Укрнафта" про участь в режимі відеоконференції у судовому засіданні по адміністративній справі № 640/25836/20.
05.03.2021 до суду від Долинської міської ради Івано-Франківської області надійшла заява, у якому останній просить суд провести судове засідання, призначене на 30.03.2021, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 09.03.2021 задоволено клопотання Долинської міської ради Івано-Франківської області.
15.03.2021 до суду від відповідача надійшли заперечення, за змістом яких останній просить суд відмовити у задоволенні позову. Звернув увагу, що позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на статтю 123 Земельного кодексу України, яка на думку останнього, повинна бути застосована до спірних правовідносин в порядку "аналогії закону", вважаючи, що спірні правовідносини не врегульовані конкретною нормою закону, яка регламентує подібні правовідносини. Поряд з цим, доводи позивача не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки питання щодо формування земельної ділянки шляхом відведення земельної ділянки та шляхом поділу земельної ділянки є різними процедурами, які врегульовані статтями 50 та 56 Закону України "Про землеустрій".
Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у підготовчому судовому засіданні 30.03.2021, закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 640/25836/20 та призначено справу до розгляду по суті у судове засідання на 27.04.2021.
02.04.2021 до суду від представника ПАТ "Укрнафта" Малети А.І. надійшла заява, у якому останній просить суд провести судове засідання, призначене на 27.04.2021, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 05.04.2021 задоволено клопотання представника ПАТ "Укрнафта" про участь в режимі відеоконференції у судовому засіданні по адміністративній справі № 640/25836/20.
06.04.2021 до суду від представника позивача Глинки Р.Я. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
13.04.2021 до суду від Долинської міської ради Івано-Франківської області надійшла заява, у якому останній просить суд провести судове засідання, призначене на 27.04.2021, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 14.04.2021 задоволено клопотання Долинської міської ради Івано-Франківської області.
Представники позивача у судовому засіданні 27.04.2021 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні 27.04.2021 заперечували проти позовних вимог та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 27.04.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
28.11.2020 ПАТ "Укрнафта" звернулось до Долинської міської ради Івано-Франківської області з клопотанням № 01/01/11/07/01/01-01/02-1092 про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 53,1685 га, кадастровий номер 2622010100:01:029:0002 за цільовим призначенням 11.01 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами, для подальшого одержання у користування земельної ділянки орієнтовною площею 22,4647 га.
До вказаного клопотання позивачем додано графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, копії договору оренди від 01.07.2005 № 2/4-1/78-ОР/918/05-ОР, додаткової угоди № 1, протоколу розбіжностей до додаткової угоди № 1, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 2622010100:01:029:0002.
Відповідно до витягу з протоколу пленарного засідання одинадцятої сесії міської ради від 24 грудня 2019 року та поіменного голосування встановлено результати голосування з даного питання: за - 4, проти - 9, утрималися -10, відсутні - 12.
Листом від 26.12.2019 № 178018 Долинська міська рада повідомила позивача, що питання про надання згоди на поділ земельних ділянок 47,0733 га, 53,1685 га, 21,0715 га та 29,3876 га, для обслуговування свердловин, були винесені на розгляд 11 сесії міської ради 24 грудня 2019 року, однак при голосуванні вони не отримали необхідної кількості голосів для прийняття рішення по задоволенню клопотань.
Вважаючи, що рішення відповідача є необґрунтованим, позаяк не містить підстав для відмови у задоволенні поданого позивачем клопотання, останній звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України регламентовано, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Частиною першою статті 144 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до статті 4 Закону України від 21.05.1997 N 280/97-ВР Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон N 280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.
Пунктом 34 частини першої статті 25 Закону N 280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
З аналізу наведених положень вбачається, що розгляд клопотання позивача про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки виноситься на пленарні засідання ради.
Згідно з частинами першою, одинадцятою, дванадцятою, п'ятнадцятою статті 46 Закону N 280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради.
Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.
Таким чином, підготовка і розгляд питань, вирішення яких належить до повноважень ради, виносяться на пленарні засідання ради і регулюється Регламентом ради.
Рішенням другої сесії сьомого скликання Долинської міської ради Івано-Франківської області від 31.07.2019 № 16-2/2019 затверджено Регламент Долинської міської ради об'єднаної територіальної громади скликання (далі - Регламент).
Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 6 статті 12 Регламенту питання до порядку денного сесії ради вносяться відповідно до плану роботи ради, рішень ради та її постійних комісій, а також міським головою, депутатами, виконавчим комітетом ради, загальними зборами громадян.
Питання вноситься на розгляд ради за наявності проекту рішення та в разі необхідності інформаційно - довідкових матеріалів до нього.
Проекти рішень ради, доповіді, довідкові матеріали з питань, що виносяться на розгляд сесії, готуються депутатами, комісіями, виконавчими органами ради, загальними зборами громадян.
Проекти рішень попередньо розглядаються постійною комісією ради відповідно до її компетенції, або, за домовленістю чи дорученням голови, секретаря ради - у кількох комісіях.
Статтею 16 Регламенту визначено, що розгляд проектів рішень відбувається згідно з порядком, визначеним статтею 15 Регламенту.
Результатом розгляду проекту рішення може бути його зняття на доопрацювання чи не підтримання проекту, прийняття його за основу чи прийняття проекту в цілому.
В разі зняття проекту рішення він передається на доопрацювання в профільну постійну комісію (комісії) ради, до виконавчих органів ради або інші визначені радою органи.
В разі прийняття проекту за основу зауваження і доповнення, що надійшли під час обговорення, а також подані у письмовій формі після обговорення, розглядаються й узагальнюються в постійних комісіях (комісії) або на засіданні виконавчого комітету, і з відповідними висновками вносяться на друге читання ради.
Згідно з частинами першою-п'ятою статті 17 Регламенту голосування може бути простим, рейтинговим, поіменним, таємним.
Встановлює результати голосування (відкрите, рейтингове, таємне) утворена з числа депутатів лічильна комісія.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Результати поіменного голосування публікуються на офіційному веб-сайті міської ради і зберігаються протягом необмеженого строку. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
Рейтинговим є голосування кількох пропозицій або поправок у порядку їх внесення, що стосується одного і того ж питання і включають одна одну (альтернативні пропозиції).
Стаття 18 Регламенту регулює порядок прийняття рішень Долинською міською радою Івано-Франківської області.
Згідно з положеннями цієї статті рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення з процедурних питань приймається простою більшістю депутатів присутніх у залі.
Рішення з питання, що не має процедурного характеру, приймається на пленарному засіданні більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". При встановленні результатів голосування до загального складу міської ради включається міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення, що не одержали потрібної кількості голосів, відхиляються чи повертаються на доопрацювання.
З аналізу наведених положень Регламенту вбачається, що проекти рішень готуються лише з варіантом позитивного вирішення питання. У той же час, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від загального складу Ради та викладається у формі окремого документу.
Натомість, проект рішення, який не отримав необхідної кількості голосів на свою підтримку, вважається відхиленим та не викладається у формі окремого документу про відмову в задоволенні відповідної вимоги, заяви чи клопотання, а такий результат фіксується у протоколі пленарного засідання Ради.
Як пояснили представники відповідача та підтверджується матеріалами справи, Долинською міською радою підготовлено проект рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок площею 47,0733 га, площею 53,1685 га, площею 21,0715 га та площею 29,3876 в м. Долина по вул. Підлівче .
Поряд з цим, вказаний проект рішення не отримав необхідної кількості голосів на свою підтримку, що підтверджується витягом з протоколу пленарного засідання одинадцятої сесії міської ради від 24.12.2019 та поіменного голосування.
Таким чином, відповідачем відмовлено у задоволенні клопотання про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу вказаної земельної ділянки.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, стверджує про невідповідність оскаржуваного рішення вимогам частини другої статті 123 Земельного кодексу України.
За змістом статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини другої статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Згідно з частиною другою статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок.
Відповідно до частини другої статті 123 Земельного кодексу України (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
У разі звернення з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки особи, яка є державним партнером (концесієдавцем) відповідно до законів України "Про державно-приватне партнерство", "Про концесію" та зацікавлена в отриманні в користування земельної ділянки для здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, або уповноваженої нею особи до клопотання додається копія рішення про доцільність здійснення державно-приватного партнерства, зокрема у формі концесії.
При цьому, частиною першою статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Частиною шостою статті 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року № 858-IV технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, зокрема, включає згоду власника земельної ділянки на поділ чи об'єднання земельних ділянок користувачем.
Таким чином, у даному випадку спірні правовідносини врегульовуються статтею 79-1 Земельного кодексу України та статтею 56 Закону України «Про землеустрій», а не статтею 123 Земельного кодексу України.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Тобто порядок, встановлений статтею 123 Земельного кодексу України щодо відведення земельної ділянки у користування зобов'язує уповноважений орган у разі відмови у наданні зацікавленій особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування викласти таку відмову окремим рішенням, навівши мотиви його прийняття, наведені в частині третій вказаної статті. При цьому, повноваження органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування не є дискреційними.
У той же час, як законодавством України не передбачено обов'язку уповноваженого органу у разі не надання згоди власника земельної ділянки на поділ чи об'єднання земельних ділянок користувачем, яке, як уже зазначалось, врегульовується статтею 79-1 Земельного кодексу України та статтею 56 Закону України «Про землеустрій», викладати її окремим документом про відмову у наданні згоди власника земельної ділянки на поділ чи об'єднання земельних ділянок користувачем та наводити відповідні мотиви такого рішення.
Також суд вважає, що у даному випадку повноваження відповідача щодо надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки є дискреційними.
З даного приводу, суд звертає увагу, що поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.
Повноваження відповідача щодо надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки є дискреційним, оскільки в цьому випадку у відповідача є два варіанти поведінки, а саме: надати згоду або відмовити у її наданні, при цьому, суд зазначає, що в даному випадку відмова у наданні згоди, згідно з Регламентом, може бути висловлена шляхом відхилення проекту рішення про надання згоди.
Враховуючи встановлений порядок прийняття рішень на пленарних засіданнях ради, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, діяв з дотриманням вимог зазначених Законів та Регламенту, а тому позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими.
Також, суд звертає увагу позивача, що незважаючи на прийняте рішення, останній не позбавлений права повторно звернутись до відповідача з клопотанням про надання згоди на розробку технічної документації з землеустрою щодо поділу земельної ділянки.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, ідентифікаційний код 00135390) відмовити.
Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя В.П. Катющенко
Повний текст рішення складено та підписано 13 травня 2021 року.