ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
12 травня 2021 року м. Київ № 640/32828/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув у порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доДепартаменту фінансів Міністерства оборони України
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Департаменту фінансів Міністерства оборони України, щодо відмови 24 червня 2020 року за вих. № 248/173/дск у здійснені позивачеві ОСОБА_1 розрахунку вислуги років на пенсію із зарахуванням у строк військової служби строку навчання у Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 21 серпня 1993 року по 24 липня 1996 року, включно;
- зобов'язати Департамент фінансів Міністерства оборони України здійснити позивачу ОСОБА_1 розрахунок вислуги років на пенсію із зарахуванням у строк військової служби строку навчання у Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 21 серпня 1993 року по 24 липня 1996 року, включно.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2021 відкрито спрощене провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.
Як вбачається з матеріалів справи позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 з 21 серпня 1993 до 22 червня 1996 року навчався в Чернігівському військовому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, після закінчення якого був направлений для продовження навчання до Київського військового інституту управління і зв'язку та був зарахований до нього поза конкурсом наказом начальника Інституту від 24.04.1996.
Зазначені обставини відповідачем не заперечуються.
В подальшому позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
На час звернення позивача до суду з даним позовом останній проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 31.03.2006 по справі №2-а-251/06, позов задоволено. Визнано неправомірними дії командира військової частини НОМЕР_1 щодо відмови зарахувати ОСОБА_2 своїм рішенням строк навчання в Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою у загальний строк військової служби та у строк безперервної служби в Збройних Силах України.
Зобов'язано командира військової частини НОМЕР_1 встановити ОСОБА_1 початком військової служби день зарахування до Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою (21 серпня 1993 року).
Зобов'язано командира військової частини НОМЕР_1 зарахувати ОСОБА_1 своїм рішенням строк навчання в Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою у загальний строк військової служби та у строк безперервної служби, провести перерахунок вислуги років вважаючи початком військової служби 21 серпня 1993 року, внести зміни в усі відповідні документи.
Зобов'язано командира військової частини НОМЕР_1 з 21.08.2003 року провести ОСОБА_1 перерахунок розміру щомісячної надбавки за вислугу років на військовій службі до окладів за військовим званням і основною чи тимчасово займаною посадою, встановленої п. 13.1 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 5 березня 2001 року № 75, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 березня 2001 року за № 251/5442 та провести перерахунок розміру щомісячної надбавки за безперервну військову службу, передбаченої пунктом 1.2 Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 26 травня 2003 року № 149, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 травня 2003 року за№ 411 /7732.
Згідно з Витягом з наказу Командира військової частини (по стройовій частині) від 19.04.2006 №55, зазначена постанова місцевого районного суду виконана в повному обсязі, шляхом, в тому числі, внесення змін до відповідної графи особової справи позивача в частині дати призвання на військову службу, а саме, замість 24.07.1996 вважати 21.08.1993.
Передумовою виникнення спірних правовідносин стало те, що Департаментом фінансів Міністерства оборони України 24 червня 2020 року за вих. № 248/173/дск складено лист, відповідно до якого, при попередньому обчисленні вислуги років для призначення пенсії, у зв'язку з наміром Позивача звільнитися з військової служби, було відмовлено у зарахуванні у загальний строк військової служби часу навчання у Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 21 серпня 1993 року по 24 липня 1996 року, оскільки, на думку відповідача, судове рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 31 березня 2006 року не зобов'язувало Департамент фінансів Міністерства оборони України здійснити таке зарахування.
За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом і просить його задовольнити.
Оцінивши за правилами ст. 90 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частиною 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як встановлено Солом'янським районним судом міста Києва в рамках справи №2-а-251/06, ОСОБА_1 в період з 21.08.1993 до 22.06.1996 начався в Чернігівському ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою.
Вказаний ліцей був утворений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.1992 №490 «Про реформу системи військової освіти», відносився до системи військової освіти та знаходився в оперативному управлінні Міністерства оборони України, тобто мав статус військово-навчального закладу.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» та пункту четвертого розділу першого «Тимчасового положення про проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами», затвердженого Указом Президента України від 13 травня 1993 року № 174/93, чинних в період здійснення правовідносин щодо навчання в Ліцеї, початком перебування на військовій службі вважався день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, - для допризовників, призовників і військовозобов'язаних.
У даному випадку правовідносини щодо проходження військової служби в Збройних Силах України ОСОБА_1 виникли 21 серпня 1993 року і на день набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу № 766-XIV від 18 червня 1999 року (відповідно до якого норма, що містилася у ст. 24 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» стосовно військових ліцеїв та військово-навчальних закладів втратила чинність) не припинилися.
З огляду на викладене, місцевий районний суд зазначив, що застосування відповідачем по справі зворотної (ретроактивної) дії в часі ст. 24 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XlI від 25 березня 1992 року, викладеної відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу»» № 766-XIV від 18 червня 1999 року є неправомірним і призвело до звуження обсягу прав позивача у сфері проходження військової служби, що виявилось у не зарахуванні йому до вислуги строку навчання у вказаному Ліцеї.
Дійсно, за змістом ч.5 ст.78 КАС України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Однак, відповідачем не було спростовано обставин навчання позивача в Ліцей.
Суд зазначає, що позивач, звертаючись до суду з цим позовом, обґрунтував сформовані ним позовні вимоги встановленням Солом'янським районним судом міста Києва при розгляді справи №2-а-251/06 обставин наявності у нього права на зарахування періоду навчання в Чернігівському військовому ліцеї до загального стажу військової служби та стажу безперервної служби у ЗC України. Крім того, позивач просив задовольнити його позовні вимоги саме з урахуванням висновків, наведених зазначеним місцевим районним судом.
В той же час, єдиною підставою для повернення особової справи позивача без реалізації, як вказано в листі відповідача від 24.06.2020 №248/173/дск є те, що вказана вище Постанова Солом'янського районного суду міста Києва не зобов'язує Департамент здійснити новий розрахунок вислуги років.
Таким чином, при розгляді цієї справи з'ясуванню підлягають обставини наявності або відсутності підстав для зобов'язання Департамент фінансів Міністерства оборони України здійснити позивачу ОСОБА_1 розрахунок вислуги років на пенсію із зарахуванням у строк військової служби строку навчання у Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 21 серпня 1993 року по 24 липня 1996 року, включно.
Однак, у відзиві на позовну заяву відповідач безпідставно вийшов за межі заявлених позивачем позовних вимог та надав оцінку правомірності зарахування періоду навчання позивача в Чернігівському військовому ліцеї до загального стажу військової служби, не зважаючи на те, що щодо цих обставин на час розгляду цієї справи було таке, що набрало законної сили та обов'язкове до виконання судове рішення Солом'янського районного суду міста Києва, яке було повністю виконано за попереднім місцем служби позивача - військовою частиною НОМЕР_1 .
В той же час, доводи відповідача, викладені у відзиві, фактично зводяться до незгоди з правомірністю постанови Солом'янського районного суду міста Києва, а тому, з моменту коли відповідач дізнався про таке судове рішення, у випадку незгоди з його правомірністю, останній мав право скористатись інститутом поновлення строку на апеляційне оскарження, чого зроблено не було.
За аналогічних обставин доводи відповідача про те, що він не був учасником справи в місцевому районному суді, є недоречними, оскільки у випадку існування у відповідача переконання про те, що рушення суду по справі №2-а-251/06 може вплинути на його права та обов'язки, Департамент не був позбавлений можливості оскаржити відповідне рішення.
В іншому випадку рішення районного суду не випливає на права і обов'язки відповідача, а тому посилання на судовий акт в листі-відмові є помилковими, адже таке рішення вже було реалізовано ВЧ НОМЕР_1 , а тому при розрахунку вислуги років позивача Департамент не мав правових підстав відхиляти Наказ Командира ВЧ НОМЕР_1 від 19.04.2006 №55, яким вже було внесено зміни в особову справу позивача в частині дати призвання ОСОБА_1 на військову службу.
Відтак, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що ліцей, в якому навчався позивач, не є військовим навчальним закладом відповідно до правової позиції, сформованої Верховним Судом України у постановах від 27.03.2012 (справа №21-7а12), від 16.04.2013 (справа №21-107а13), оскільки зазначені обставини не є предметом розгляду цієї справи, їм була надана правова оцінка при розгляді Солом'янським районним судом міста Києва вказаної справи.
На підставі викладеного, суд погоджується з обґрунтованістю заявлених позовних вимог, оскільки лист від 24.06.2020 №248/173/дск не містить в собі правових підстав для відмови позивачу у здійсненні перерахунку, а доводи викладені у відзиві зводяться до незгоди з правомірністю судового рішення, яке набрало законної сили.
Посилання Департаменту на те, що він є неналежним відповідачем по справі, судом відхиляються, адже лист №248/173/дск складений саме Департаментом фінансів Міністерства оборони України, як суб'єктом владних повноважень.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Департаменту фінансів Міністерства оборони України, щодо відмови 24 червня 2020 року за вих. № 248/173/дск у здійснені ОСОБА_1 розрахунку вислуги років на пенсію із зарахуванням у строк військової служби строку навчання у Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 21 серпня 1993 року по 24 липня 1996 року, включно.
3. Зобов'язати Департамент фінансів Міністерства оборони України здійснити ОСОБА_1 розрахунок вислуги років на пенсію із зарахуванням у строк військової служби строку навчання у Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 21 серпня 1993 року по 24 липня 1996 року, включно.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Департамент фінансів Міністерства оборони України (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22990305, адреса: 03168, місто Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя П.О. Григорович