13 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 914/2355/14
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Селіваненка В.П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
(далі - ОСОБА_1 )
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2021
за позовом фізичної особи-підприємця Ходак Марії Володимирівни
до фізичної особи-підприємця Баличик Галини Михайлівни
про стягнення 25 639,84 грн. суми основної заборгованості за договором,
284 378,40 грн. неустойки,
13.04.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 у справі №914/2355/14 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
У касаційні скарзі на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 ОСОБА_1 , посилаючись на пункти 11.2, 11.9, 17.2 статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Латориця" (далі - ТОВ "Латориця"), вказує, що загальні збори товариства не приймали жодних рішень щодо передачі майна в оренду, у зв'язку з чим вважає, що майно передано в оренду незаконно, відповідний договір оренди є нікчемним, а відтак відсутні підстави для стягнення заборгованості на його підставі. Скаржник звертає увагу на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом не враховано той факт, що таке рішення зачіпає законний інтерес ОСОБА_1 як учасника ТОВ "Латориця", та такий інтерес ОСОБА_1 має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання, пов'язаний із конкретним матеріальним благом, а саме майном ТОВ "Латориця", учасником якого є ОСОБА_1 , яка намагається у такий спосіб захистити порушене право на управління справами товариства.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Абзацом третім пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України встановлено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, порушення яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустився суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цього рішення.
Всупереч наведеному, зміст касаційної скарги ОСОБА_1 зводиться до викладення обставин справи та заперечення проти висновків, наведених в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому скаржником не зазначено, порушення яких конкретно норм матеріального та/або норм процесуального права припустився суд апеляційної інстанції, закриваючи апеляційне провадження, та в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали від 02.03.2021.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду встановлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" у 2021 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2 270 грн.
Отже, з урахуванням викладеного, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 2 270 грн.
Всупереч зазначеним вимогам, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що ОСОБА_1 необхідно: зазначити, порушення яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустився суд апеляційної інстанції; надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме - 2 270 грн., за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102;
- Найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд також вважає за необхідне звернути увагу ОСОБА_1 на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.
З огляду на те, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, Суд зазначає, що клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження буде розглянуто Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 у справі №914/2355/14 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В. Селіваненко