Іменем України
13 травня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/306/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи №927/306/21
За позовом: Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”
бульв. Шевченка, 18, м. Київ, 01601
в особі Чернігівської філії ПАТ “Укртелеком”
просп. Перемоги, 76, м. Чернігів, 14000
До відповідача: Управління соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області,
вул. Центральна, 30, м. Семенівка, Чернігівська область, 15400
Про стягнення 48 896,87 грн
Учасники справи не викликались.
Публічним акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Чернігівської філії ПАТ “Укртелеком” подано позов до Управління соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області про стягнення 48896,87 грн заборгованості з відшкодування вартості телекомунікаційних послуг наданих пільговим категоріям громадян, які проживають в Семенівському районі за період з 01.01.2018 по 31.12.2018.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.03.2021 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалу про відкриття провадження у справі отримано представником відповідача 09.04.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 1400051406178.
Відповідач відзив на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив. Заяви та клопотання від відповідача до суду не надходили. В ухвалі про відкриття провадження у справі від 09.04.2021 попереджено відповідача про те, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки відповідачем не подано відзив на позов у встановлений судом строк без поважних причин, тому в силу приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України справа вирішується судом за наявними у ній матеріалами.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
З урахуванням наведеного, розгляд справи проводився в межах розумного строку, та з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 1, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:
Позивачем протягом січня - грудня 2018 року пільговим категоріям громадян, які проживають в Семенівському районі, були надані телекомунікаційні послуги на загальну суму 138896,87 грн, що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, за відповідний період, а саме: січень 2018 - 12031,94 грн, лютий 2018 - 11986,47 грн, березень 2018 - 12045,37 грн, квітень 2018 - 13921,27 грн, травень 2018 - 12070,10грн, червень 2018 - 11868,28 грн, липень 2018 - 6956,45 грн, серпень 2018 - 9561,31 грн, вересень 2018 - 14127,02 грн, жовтень 2018 - 10999,08 грн, листопад 2018 - 10976,80 грн, грудень 2018 - 12352,78 грн ( а.с.17-125).
Відповідно до наданих позивачем супровідних листів №82і250/58-221 від 05.02.2018, №82і250/58-365 від 06.03.2018, №82і250/58-492 від 12.04.2018, №82і250/58-592 від 10.05.2018, №82і250/58-700 від 06.06.2018, №82і250/58-803 від 09.07.2018, №82і250/58-886 від 06.08.2018, №82і250/58-1019 від 11.09.2018, №82і250/58-1091 від 09.10.2018, №82і250/58-1224 від 06.11.2018, №82і250/58-2046 від 10.12.2018, №82і250/58-92 від 09.01.2019, (а.с. 138-150) ПАТ “Укртелеком” на адресу Управління соціального захисту населення Семенівської РДА надсилались розрахунки щодо вартості наданих послуг згідно з формою “2 -пільга” за січень - грудень 2018. В листах міститься прохання про направлення за результатами розгляду форми “2-пільга” виявлених розбіжностей та акту звіряння за формою “3 -пільга” на зазначену у листі адресу.
Направлення позивачем на адресу відповідача даних розрахунків підтверджується описами вкладення до цінних листів та факт отримання їх відповідачем не спростований останнім під час розгляду справи.
Позивачем складено акти звірки розрахунків за послуги зв'язку пільговим категоріям населення станом на 01.02.2018, 01.03.2018, 01.04.2018, 01.05.2018, 01.06.2018, 01.07.2018, 01.08.2018, 01.09.2018, 01.10.2018, 01.11.2018, 01.12.2018, 01.01.2019, проте відповідачем акти не підписані ( а.с. 126-137).
23.05.2019 між ПАТ «Укртелеком» в особі Чернігівської філії та Управлінням соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області підписано договір №1 про відтермінування боргу по компенсації пільг за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення за 2018 рік, в якому стороно підтвердили, що станом на 01.01.2019 заборгованість по компенсації пільг за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення за 2018 рік Управління соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області перед ПАТ «Укртелеком» в особі Чернігівської філії складає 138896,87 грн та погодили, що Управління соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області зобов'язується оплатити борг в розмірі 90000 грн у такому порядку до 30.05.2019 - 15000 грн, до 20.06.2019 - 15000 грн, до 20.07.2019 - 15000 грн, до 20.08.2019 - 15000 грн, до 20.10.2019 - 15000 грн.
Як свідчать матеріали справи, зокрема копії банківських виписок (а.с.183-185), відповідач здійснив оплату за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення на загальну суму 90000 грн, сплативши 15000 грн - 24.05.2019 за січень-лютий 2018, 15000 грн - 10.06.2019 за лютий 2018, 15000 грн - 09.07.2019 за березень 2018, 15000 грн - 07.08.2019 за квітень 2018, 15000 грн - 12.09.2019 за травень-червень 2018, 10000 грн - 18.10.2019 за липень 2018, 5000 грн 31.10.2019 за липень 2019.
Позивач направив відповідачу претензію №4-12/52 від 05.03.2021 про стягнення заборгованості по компенсації пільг за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення з 01.01.2018 по 31.12.2018 в розмірі 48896,87грн, в якій вимагав до 16.03.2021 платити вказані грошові кошти.
Відповідач відповіді на претензію не направив, грошові кошти в сумі 48896,87 грн не сплатив.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з ч.2 ст.124 та ч.1 ст.125 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до п.2 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства”, “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” та інші передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги).
Відповідно до п.3 ст.63 Закону України "Про телекомунікації" та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295 (далі - Правила), споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Закон України "Про телекомунікації" та Правила не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.
Вказані положення законодавства закріплюють реалізацію державних соціальних гарантій певним категоріям громадян, визначеному законодавчо обов'язку оператора телекомунікаційних послуг надавати послуги зв'язку тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, відповідає обов'язок держави в особі її органів відшкодувати вартість наданих послуг суб'єкту господарювання, який їх надає.
Згідно з ч.6 ст.48 Бюджетного Кодексу України, бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Відповідно до п.п. 2 п. 4 Положення про Управління соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області, затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації № 331 від 19.12.2016, основним завданням управління є забезпечення реалізації державної соціальної політики на території району у сфері соціального захисту населення, що включає призначення та виплату соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством України.
Відповідно до п.п. 29, 34 п. 5 вищевказаного Положення управління відповідно до визначених повноважень виконує такі функції з питань реалізації заходів соціальної підтримки населення, зокрема: організовує в межах своєї компетенції роботу щодо надання населенню пільг з оплати послуг зв'язку; проводить електронні звірки інформації від організацій-надавачів послуг щодо витрат, пов'язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, з відомостями, що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги; здійснює розрахунки з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян; забезпечує ведення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (ЄДАРП).
З метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003 затверджено Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі за текстом - Положення).
Відповідно до п. 1 Положення Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України.
За змістом п. 3 Положення, в редакції, яка діяла до 01.10.2019, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи):
організовують збирання, систематизацію і зберігання інформації про осіб, які мають право на пільги, осіб, які отримують державну допомогу, отримувачів соціальних стипендій, та забезпечують її автоматизоване використання для контролю відомостей, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги;
ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою “ 1 - пільга”, в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків;
вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги;
надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.
Згідно із п. 10 Положення, в редакції, яка діяла до 01.10.2019, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою “ 2-пільга”.
Відповідно до п. 11 Положення, в редакції, яка діяла до 01.10.2019, уповноважений орган щомісяця: звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації;
після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає:
реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою “ 5-пільга” та реєстр розрахунків згідно з формою “ 7-пільга”;
акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою “ 3-пільга”;
до 15 числа подає:
фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою “ 3-пільга”;
Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами “ 4-пільга” та “ 6-пільга”.
Згідно із п. 12 Положення, в редакції, яка діяла до 01.10.2019, Мінсоцполітики затверджує форми “ 1-пільга”, “ 4-пільга”, “ 5-пільга”, “ 6-пільга”, “ 7-пільга”; форму “ 2-пільга” - за погодженням з Міненерговугіллям, Мінрегіоном і Мінінфраструктури; а форму “ 3-пільга” - з Мінфіном.
Постановою Кабінету Міністрів України №373 від 17.04.2019 “Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі” внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003 “Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги”.
Відповідно до п. 1 Положення, в редакції, яка діє з 01.10.2019, Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України, отримують пільги, передбачені для педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин та працівників культури в сільській місцевості і селищах міського типу (далі - пільговики), отримують соціальні стипендії, державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей.
Згідно з п. 3 Положення, в редакції, яка діє з 01.10.2019, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м.м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи):
- організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей;
- ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків. Форма “1 - пільга” затверджується Мінсоцполітики;
- ведуть облік отримувачів соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей шляхом формування на кожну особу персональної облікової картки згідно з формою "1 - допомога", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або реквізити паспорта громадянина України, документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, а також особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
- вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги;
- надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 р. № 535 Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг "2-пільга" (яка була чинною до 31.07.2020), та Інструкції про порядок її заповнення (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.10.2007 р. за № 1172/14439) затверджено форму для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг "2-пільга", за якою підприємства та організації, що надають послуги, формують та надають до управлінь праці та соціального захисту населення розрахунки на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, у вигляді файлів DBF або ТХТ-формату.
На підставі наведеного вище, суд приходить до висновку, що до компетенції відповідача належить забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, яке проживає на території Семенівського району, а тому саме через відповідача держава діє у спірних правовідносинах, та саме відповідач зобов'язаний проводити розрахунки з позивачем як організацією - надавачем послуг зв'язку за надані особам, які мають пільги з їх оплати, послуги.
Разом з тим, оскільки норми Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про жертви нацистських переслідувань”, “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, “Про охорону дитинства”, “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, якими встановлено пільги з оплати послуг зв'язку, не втратили чинність, визначені в цих Законах особи мають право користуватися послугами зв'язку на пільгових умовах, а позивач, виконуючи встановлений законом обов'язок, продовжує їх надавати, а тому, вищевказані зміни до підзаконного нормативно-правового акту не скасовують обов'язок держави в особі відповідача компенсувати витрати позивача, понесені ним внаслідок надання послуг зв'язку на пільгових умовах.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем щомісячно направлялись відповідачу розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за спірний період за формою 2-пільга.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем доказів виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не надано.
Відсутність або недоліки щодо чітко виписаного механізму врегулювання державою правовідносин, що склались між сторонами у справі щодо процедури відшкодування відповідачем вартісних обсягів пільг громадянам за наданими суб'єктом господарювання послуг зв'язку, передбачених низкою законодавчих актів, не є перешкодою для вирішення судового спору з огляду на принципи верховенства права закріплені у ст.129 Конституції України.
За вказаних обставин, між сторонами виникли правовідносини з надання послуг зв'язку окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач як розпорядник відповідних коштів зобов'язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.
При цьому чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов'язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.
Отже, Управління соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області є розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, а тому на підставі вищезазначених норм законодавства відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, має здійснюватись відповідачем за рахунок державних субвенцій.
Як встановлено частиною першою статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.509, ч.ч.3 та 4 ст.11 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Позивач є суб'єктом господарювання, який надає телекомунікаційні послуги споживачам, метою діяльності якого як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку відповідно до ч.2 ст.3 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Таким чином, у позивача виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг зв'язку, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у відповідача як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - цивільний обов'язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша ст.167 ЦК України); держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст.170 ЦК України).
Також судом враховується, що Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" від 20.12.2016 №1789-УІІ, частина 1 статті 91 Бюджетного кодексу України доповнена пунктом 20-4 про те, що до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватись з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв'язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби; інвалідам, дітям-інвалідам та особам, які супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сімом, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.
Частиною 2 ст.218 ГК України та ст.617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002р. №5-рп/2002, від 17.03.2004р. №7-рп/2004, від 01.12.2004р. №20-рп/2004, від 09.07.2007р. №6-рп/2007).
Зокрема, у Рішенні від 09.07.2007р. №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).
Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р. №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00), ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
В рішеннях ЄСПЛ від 18.10.2005р. у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та від 30.11.2004р. у справі "Бакалов проти України" також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).
Також судом враховується, що телекомунікаційні послуги на пільгових умовах позивачем надавались не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону зобов'язаний відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних коштів ці витрати.
Таким чином, відповідач відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону, і така відповідальність не може ставитися в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
За вказаних обставин та встановлений судом факт наявності обов'язку відповідача відносно відшкодування наданих позивачем послуг пільговим категоріям осіб (за законом) та підтверджений розмір вказаних відшкодувань свідчать про відсутність підстав до невиконання відповідачем відповідного обов'язку.
Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності, а також встановлені судом обставини, відсутність доказів сплати відповідачем витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям споживачів, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про стягнення 48896,87 грн.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підставі викладеного, позов судом задовольняється повністю з покладенням судових витрат на відповідача.
Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області, (вул. Центральна, 30, м. Семенівка, Чернігівська область, 15400, код ЄДРПОУ 03196133) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (бульвар. Шевченка, 18, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 21560766, р/р НОМЕР_1 в АТ “Альфа-Банк”, м. Київ, ІПН 215607626656) 48896,87 грн заборгованості та 2270,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 13.05.2021.
Суддя Ю.В. Федоренко