13 травня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/3519/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
за участю секретаря Якуш І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Деснянського відділу Державної виконавчої служби у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Деснянського відділу Державної виконавчої служби у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - відповідач) про визнання неправомірними дій та зобов'язання відповідача скасувати постанову від 03.11.2006 про арешт майна: 1/3 квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 4016831.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наявність у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про арешт частини квартири, що належить позивачу на праві власності, створює перешкоди у реалізації її прав як власника.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, в межах наданих повноважень та жодних порушень прав позивача при цьому не допускав, як наслідок оскаржувана постанова є правомірною.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, просять розглянути справу за їх відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, в якій просить в задоволенні позову відмовити, справу розглянути за його відсутності.
Судове засідання здійснювалося в порядку, встановленому ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивачу, на праві спільної власності належало і належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27.02.2004, яке посвідчено виконавчим комітетом Новозаводської районної ради (а.с.31).
Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 власниками вказаної квартири є: ОСОБА_2 (1\3), ОСОБА_1 (1\3) та ОСОБА_3 (1\3) (а.с.30).
В той же час, як слідує з наданих відповідачем документів, 03.11.2006 державним виконавцем державної виконавчої служби Деснянського району м. Чернігова Кудрик П.А., при примусовому виконанні виконавчого листа №2-3881 виданого 26.12.2005 Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 і ОСОБА_6 боргу в сумі 109891,00 грн постановою № 1908/29 накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 , яка є дружиною боржника ОСОБА_4 , а саме на 1\3 частини квартири АДРЕСА_2 та оголошено заборону на його відчуження (а.с.40-41).
Разом з тим, згідно ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05.12.2005 по справі № 2-3881/05 було задоволено клопотання третіх осіб про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Прокурора Чернігівської області в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 , інтереси якого представляє адміністрація Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту в особі директора Зеленського В.Г. та Рай О.В., інтереси якої представляє адміністрація ПТУ № 18 м. Чернігова в особі директора Андреєва І.І. до Онищенко М.А., Онищенко А.А. та ОСОБА_7 , третіх осіб на стороні відповідачів без самостійних вимог приватних нотаріусів Чернігівського міського нотаріального округу Куранкової О.М. та ОСОБА_8 , АКБ «Райффайзенбанк Україна», ЗАТ «Страхова компанія «Веско» про визнання права власності у порядку спадкування та визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними. При цьому у вказаній ухвалі зазначено, що відносно ОСОБА_1 не має підстав для забезпечення позову, оскільки остання не є стороною по справі та представник третіх осіб не обґрунтував необхідності забезпечення позову, відносно неї (а.с.45-46).
12.08.2008 шлюб між позивачем та боржником ОСОБА_4 розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.47).
11.11.2019 позивач звернулася до Деснянського відділу Державної виконавчої служби м. Чернігова з заявою, в якій просила зняти арешт з її майна, накладеного постановою державного виконавця № 1908/29 від 03.11.2006, в зв'язку з відсутністю у неї заборгованості перед стягувачами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.37).
Листом від 13.11.2019 № 26-10/59776 Деснянський відділ Державної виконавчої служби м. Чернігова повідомив позивача про відсутність підстав для зняття арешту з майна позивача (а.с.38-39).
Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта нерухомого майна - ОСОБА_1 від 03.03.2021 № 246689660 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстровано обтяження: арешт нерухомого майна зареєстрованого 07.11.2006 за № 4016831 реєстратором: Перша чернігівська державна нотаріальна контора; підстава обтяження: постанова, АН 410952 від 03.11.2006, ДВС у Деснянському районі, заборона № 639 за 2006 рік; об'єкт обтяження: квартира, 1\3 частина, адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_1 ; заявник ДВС у Деснянському районі (а.с.3).
Втім, оскільки наявність у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про арешт частини квартири, що належить позивачу на праві власності, створює перешкоди у реалізації його прав як власника, остання звернулася до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.1, ст.2 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України “Про виконавче провадження” випадках - на приватних виконавців. Правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно- правові акти, прийняті на їх виконання.
На момент звернення позивача до суду, підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначені ст.59 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIІІ “Про виконавче провадження” (далі - Закон).
Зняття виконавцем арешту відбувається у разі:
отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення' на майно боржника;
отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
підстави, передбачені пунктом І розділу XIII “Прикінцеві та перехідні положення” цього Закону.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Як встановлено судом, підставою для накладення арешту на майно позивача став виконавчий лист №2-3881 про стягнення з ОСОБА_4 боргу в сумі 109891,00 грн, який було видано 26.12.2005 Новозаводським районним судом м. Чернігова.
Як встановлено судом, частина квартири, на яку накладено арешт належить позивачу внаслідок приватизації.
На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені у ст.41 Основного Закону, за змістом якої, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.
Відповідно до ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Натомість, ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05.12.2005 по справі № 2-3881/05 залишено без задоволення клопотання третіх осіб про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Прокурора Чернігівської області в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 , інтереси якого представляє адміністрація Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту в особі директора Зеленського В.Г. та Рай О.В., інтереси якої представляє адміністрація ПТУ № 18 м. Чернігова в особі директора Андреєва І.І. до Онищенко М.А., Онищенко А.А. та ОСОБА_7 , третіх осіб на стороні відповідачів без самостійних вимог приватних нотаріусів Чернігівського міського нотаріального округу Куранкової О.М. та ОСОБА_8 , АКБ «Райффайзенбанк Україна», ЗАТ «Страхова компанія «Веско» про визнання права власності у порядку спадкування та визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними відносно ОСОБА_1 .
А отже, є всі підстави для зняття арешту з майна позивача.
Слід звернути увагу, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба, розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №464/5990/16-а.
Для визнання неправомірними дій недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.
Суд зазначає, що позивач звертався до Деснянського відділу ДВС м. Чернігова із відповідною заявою про зняття арешту, проте їй було відмовлено, оскільки наслідки виконання виконавчого листа №2-3881 виданого 26.12.2005 Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_5 боргу в сумі 109891,00 грн, відповідачу не відомі, надати більш детальну інформацію щодо ходу виконання виконавчого провадження відповідач не має можливості, у зв'язку із закінченням строку зберігання завершених виконавчих проваджень переданих до архіву, в той же час підстави для заняття виконавцем арешту визначені ст.59 Закону відсутні.
А отже, суд не вбачає у діях відповідача неправомірності. Водночас, з метою захисту права позивача володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, за встановленого факту набуття права власності за позивачем та враховуючи, що у разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження, суд вважає за можливе зняти арешт з нерухомого майна - 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності, що був зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 07.11.2006 за № 4016831 Першою чернігівською державною нотаріальною конторою на підставі постанови від 03.11.2006 № АН 410952 Державної виконавчої служби Деснянського районі м. Чернігова.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведені вище висновки, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Деснянського відділу Державної виконавчої служби у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зняти арешт з нерухомого майна - 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності, що був зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 07.11.2006 за № 4016831 Першою чернігівською державною нотаріальною конторою на підставі постанови від 03.11.2006 № АН 410952 Державної виконавчої служби Деснянського районі м. Чернігова.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Деснянський відділ Державної виконавчої служби у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми): (вул. Шевченко, 118, м. Чернігів, 14027, код ЄДРПОУ 35029719).
Повний текст рішення складено 13.05.2021.
Суддя О.М. Тихоненко