Номер провадження 2-а/631/8/21
Справа 631/227/21
12 травня 2021 року селище міського типу Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
Головуючого судді Мащенко С. В.
за участю
секретаря судового засідання Колодяжної А. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ «Про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху України»,-
10.03.2021 року за допомогою поштових засобів зв'язку до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектору батальйону 2 роти № 6 УПРАВЛІННЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ Лаврика Є. Г. «Про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху України», який був зданий на пошту 24.02.2021 року.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області у складі судді Мащенко С. В. від 02.04.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектору батальйону 2 роти № 6 УПРАВЛІННЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ Лаврика Євгена Григоровича «Про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху України», залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків, які усунуті 15.04.2021 року.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області у складі судді Мащенко С. В. від 20.04.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ «Про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху України» прийнятий до розгляду та відкрито провадження у справі з єдиним унікальним № 631/227/21 (провадження № 2-а/631/8/21).
На обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серії ЕАН № 3784689) від 14.02.2021 року, винесеною інспектором батальйону № 2 роти № 6 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Лавриком Є. Г., на неї накладено адміністративне стягнення за частиною 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень 00 копійок. Як зазначено у вказаній постанові, вона 14.02.2021 року о 00 годині 19 хвилин за адресом: місто Харків, провулок Театральний, будок № 2,- керувала транспортним засобом марки «Infiniti QX50», державний номерний знак НОМЕР_1 , на якому задній номерний знак не читався з відстані 20 метрів, а також був закритий іншим предметом (металевою сіткою), чим порушила пункт 2.9 «в» Правил дорожнього руху України (керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим). Проте така постанова не відповідає вимогам закону з наступних підстав. Як зазначено у позові, 14.02.2021 року в нічний час доби вона керувала транспортним засобом марки «Infiniti QX50», державний номерний знак НОМЕР_1 . Під час руху по вулиці Римарській у місті Харкові в дзеркало заднього виду вона побачила позаду себе автомобіль патрульної поліції, на якому були ввімкнені проблискові маячки, та, щоб не зупинятись посеред дороги, вона звернула у провулок Театральний, де одразу за поворотом зупинила транспортний засіб. Під час спілкування з інспектором патрульної поліції той зазначив, що причиною її зупинки є те, що вона звернула на вулицю, де передбачено односторонній рух. Однак перед початком повороту, вона перевірила наявність знаків, які б забороняли рух по вказаній вулиці, і такі знаки були відсутні, про що вона повідомила інспектора. В подальшому той зазначив, що задній номер її автомобілю закритий металевою сіткою, у зв'язку із чим він не читається з відстані 20 метрів, що є порушенням пункту 2.9. «в» Правил дорожнього руху України. Разом із тим, останній забрав у неї посвідчення водія, пішов до свого автомобілю складати постанову про адміністративне правопорушення. Ії заперечення з цього приводу останній навіть не став слухати. Склавши вищевказану постанову інспектор патрульної поліції надав їй її копію і повідомив, що справа про адміністративне правопорушення розглянута. Однак з таким рішенням інспектора патрульної поліції вона не згодна, оскільки вважає, що жодним чином не порушила Правил дорожнього руху України, оскільки номерний знак її автомобілю на час складання постанови був чистий та його було чітко видно з відстані 20 метрів і навіть більше. Крім того, інспектором патрульної поліції було зупинено автомобіль, яким вона керувала, без законних підстав, оскільки під час керування транспортним засобом нею не було порушено жодного з пунктів Правил дорожнього руху України. По-друге, останнім була вказана одна причина зупинки транспортного засобу, яким вона керувала, а постанову було складено з інших підстав. По-третє, під час складання постанови про адміністративне правопорушення інспектором патрульної поліції Лавриком Є. Г. було порушено порядок розгляду вказаної постанови, а саме: їй не було роз'яснено її прав, не було надано можливості надати свої пояснення, заявити клопотання, а також скористатися юридичною допомогою адвоката. Справа про адміністративне правопорушення була розглянута за її відсутності, оскільки під час її складання інспектор перебував в автомобілі патрульної поліції, а вона - в своєму автомобілі. Тому вважає, що інспектором патрульної поліції Лавриком Є. Г. було грубо порушено її законні права, а постанова (серії ЕАН № 3784689) від 14.02.2021 року, винесена інспектором батальйону № 2 роти № 6 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Лавриком Є. Г., про притягнення її до адміністративної відповідальності - незаконна та така, що підлягає скасуванню, а тому просила її скасувати, а провадженні у справі про адміністративне правопорушення закрити відповідно до пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце судового засідання й розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України, про причини своєї неявки суд не повідомила, однак надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача - УПРАВЛІННЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ - у судове засідання теж не з'явився, про дату, час і місце судового засідання й розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України електронними засобами зв'язку, а саме: шляхом відправлення повідомленняна електрону пошту відповідача «Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту Патрульної поліції за адресом e-mail: kharkiv@patrol.police.gov.ua»),про причини своєї неявки не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за його відсутності не надав, як і не надав відзиву на позов.
Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Про наявність такого клопотання у позивача свідчить її відповідна заява.
На підставі положень частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд вважає за необхідне зазначити, що провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності, відноситься до категорії термінових адміністративних справ, які розглядаються з урахуванням положень § 2 Глави 11 Розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частин 2 та 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Беручи до уваги той факт, що судом створені необхідні умови для реалізації відповідачем по справі своїх процесуальних прав на участь у розгляді справи в суді, враховуючи, відсутність підстав для визнання явки сторін обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін по справі, виходячи з вимог статей 12 та 257 Кодексу адміністративного судочинства України та особливостей розгляду справ даної категорії, зазначених у статті 286 цього ж Кодексу, оскільки справа є терміновою та незначної складності, яка підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Крім того, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, а тому справа перебувала на розгляді належного суду.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять письмові докази, на які позивач посилалася як на підставу своїх вимог, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.1-.2001 року (із змінами та доповненнями).
В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами частин 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 3 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності викладені у статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).
З копії постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серії ЕАН № 3784689) від 14.02.2021 року, складеної інспектором УПП В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ лейтенантом поліції Лавриком Є. Г., вбачається, що 14.02.2021 року о 00 годині 19 хвилин ОСОБА_1 керувала автомобілем марки «Infiniti QX50», державний номерний знак НОМЕР_1 ,на вулиці Театральна в місті Харкові, в котрому задній номерний знак не читається з відстані 20 метрів, і також закритий іншим предметом, а саме металевою сіткою, чим порушила пункт 2.9 «в» Правил Дорожнього руху України, тобто скоїла правопорушення, передбачене частиною 6 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з приписами пункту 2.9 «в» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до частини 1 - 3 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення: ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Крім того, згідно зі статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.
Разом із тим вимогами статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Натомість, в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статті 73 цього ж кодифікованого акту України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, в адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Дія цієї презумпції є імперативною і покладає обов'язок на суб'єкта владних повноважень аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Натомість, відповідачем, ані в постанові, що оскаржується, не зазначено, ані до суду не надано жодного об'єктивного і беззаперечного доказу, який б підтверджував факт вчинення позивачем порушення вимог Правил дорожнього руху України та наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, встановленої статтею 62 Конституції України, який діє й в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України», що ухвалене 17.06.2011 року, зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.
У своєму рішенні у справі «Алене де Рібермон проти Франції», що ухвалене 10.02.1995 року, Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Таким чином, всі факти встановлені судом у сукупності, викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Виходячи з наведеного, суд, керуючись принципом верховенства права, вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу є необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 62 і 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 року (із змінами та доповненнями); пунктом 2.9 «в» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Бочаров проти України» від 17.06.2011 року та «Алене де Рібермон проти Франції» від 10.02.1995 року; пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»; статтями 7, 9, 121, 222, 245, 251, 252, 254, 268, 280, 283, 284, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8073-Х від 07.12.1984 року (із змінами та доповненнями); статтями 2, 8, 9, 12, 73, 77, 78, 125 - 127, 194, 205, 242, 246, 255 - 257, 268, 286, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-ІV від 06.07.2005 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями),-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ «Про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху України» - задовольнити повністю.
Постанову (серії ЕАН № 3784689) від 14.02.2021 року, винесену інспектором батальйону № 2 роти № 6 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Лавриком Є. Г. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень 00 копійок - скасувати.
Провадженні у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідно до пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання чи перебування ( АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт громадянина України (серія НОМЕР_3 );
Відповідач: УПРАВЛІННЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ, місцезнаходження (вулиця Шевченка, будинок № 315а, місто Харків, 61033), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України не відомий;
Рішення ухвалено, оформлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя: С. В. Мащенко