Справа № 953/4066/21
н/п 1-кс/953/4412/21
"11" травня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судовий засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Харкові клопотання ст. слідчого з ОВС СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220480002772 від 09.08.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 14 ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 307 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, громадянина України, із вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, -
встановив:
05.05.2021 до суду надійшло клопотання ст. слідчого СУ ГУНП в Харківській області, погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220480002772 від 09.08.2020, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що органом досудового розслідування встановлено, що на початку березня 2021 року ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Дніпро, точна адреса та час не встановлені, вступив у злочинну змову з ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, спрямовану на незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропних речовин в особливо великому розмірі з метою збуту.
02.03.2021 ОСОБА_7 разом з іншою невстановленою особою, реалізуючи спільний злочинний умисел у м. Києві незаконно придбали у невстановленої особи амфетамін у особливо великих розмірах, попередньо розфасований у 20 пакунків вагою по 0,5 кг кожен, після чого, ОСОБА_7 разом з іншою невстановленою особою, перевезли вказані 20 пакунків на територію нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , де її почали зберігати.
У подальшому, 14.03.2021 о 13.50 ОСОБА_5 за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, прибули до нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_5 передав ОСОБА_7 15 пакунків з вказаною речовиною сіро-білого кольору з метою подальшого їх збуту на території Харківської області, які ОСОБА_7 помістив до дорожньої валізи та далі поклав валізу в багажне відділення автомобіля «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_1 , що знаходиться в його користуванні. Інші 5 пакунків з вказаною речовиною сіро-білого кольору ОСОБА_5 залишив зберігати з метою подальшого збуту в картонній коробці в нежитловому приміщенні за вищевказаною адресою.
Після чого, 14.03.2021 о 14.40 ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію спільного умислу, спрямованого на перевезення та збут психотропної речовини в особливо великому розмірі на автомобілі «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_1 , що знаходиться в його користуванні вирушив в напрямку смт. Козача Лопань Харківського району Харківської області у напрямку міжнародного пропускного пункту пропуску «Гоптівка», де був зупинений працівниками СБ України та Національної поліції України.
В ході проведення 14.03.2021 обшуку автомобілю «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_7 , виявлено та вилучено 15 пакунків з речовиною сіро-білого кольору, в одному з яких, згідно з висновком експертизи з дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/121-21/5685-НЗПРАП від 15.03.2021, знаходилася психотропна речовина - амфетамін в особливо великому розмірі масою (в перерахунку на масу речовини) 547,0234 гр.
Крім того, в ході досудового розслідування даного провадження перевіряється причетність підозрюваних ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та інших невстановлених осіб до незаконного заволодіння транспортними засобами на території Харківської та інших областей України.
Незважаючи на те, що на даний час у кримінальному провадженні виконаний певний обсяг слідчих (розшукових) дій, завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим у зв'язку з його складністю та необхідністю проведення слідчих та процесуальних дій, а саме: провести судову експертизу дослідження матеріалів, речовин, виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів»; провести вісім судових молекулярно-генетичних експертиз; провести дві судово-балістичні експертизи; провести дві судові трасологічні експертизи; провести три вибухово-технічних експертизи за експертною спеціальністю «дослідження вибухових речовин продуктів вибуху та пострілу 5.1»; встановити інших осіб причетних до вчиненого кримінального правопорушення; встановити повне коло свідків злочинної діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , після чого допитати вказаних осіб про відомі їм обставини вчинення кримінального правопорушення; вирішити питання про наявність в діях ОСОБА_5 та ОСОБА_7 кваліфікуючої ознаки вчинення кримінального правопорушення у складі організованої групи; провести інші слідчі (розшукові) дії для остаточного та беззаперечного доведення вини вищевказаних підозрюваних у інкримінованому їм кримінальному правопорушенні; повідомити підозрюваним про підозру в остаточній редакції; виконати вимоги ст. 290, 291 КПК України.
Вказує, що в ході досудового розслідування необхідно перевірити та надати правову оцінку діям ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та інших невстановлених осіб щодо незаконного заволодіння та підготовки до незаконного заволодіння транспортних засобів Mercedes-Benz ML 63, д.н.з. НОМЕР_2 , Toyota Land Cruiser 200, д.н.з. НОМЕР_3 , Mercedes Benz CLA 45AMG 4M, д.н.з. НОМЕР_4 та Infinity FX35, д.н.з. НОМЕР_5 .
Результати проведення вказаних слідчих дій та судових експертиз мають суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні та можуть бути використані під час судового розгляду, однак їх проведення потребує додаткового часу строком не менш ніж один місяць.
Провести вказані процесуальні дії у двомісячний строк не виявилося можливим внаслідок складності провадження, у зв'язку з необхідністю проведення великого обсягу слідчих (розшукових) дій та судових експертиз, які з метою збереження слідів кримінального правопорушення на речових доказах проводяться з дотриманням черговості призначення експертиз, що не дає можливості призначити всі експертизи одразу, проведення яких потребує значного часу, та без результатів яких неможливе завершити досудове розслідування, просить продовжити міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України.
Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала.
Прокурор зазначив, що зібрані на час розгляду клопотання докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК та підтверджують наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, а закінчити досудового розслідування станом на теперішній час неможливо, у зв'язку з чим, сторона обвинувачення просила продовжити відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення застави.
Підозрюваний під час розгляду клопотання повідомив, що з клопотанням не згоден, пояснення відмовився надавати. Будь-яких клопотань під час судового засідання до слідчого судді, в тому числі і щодо порушення його права на захист не подавав.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на недоведеність стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та відсутність обґрунтованої підозри. Просив застосувати до підозрюваного, у разі необхідності запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою його реєстрації та постійного проживання.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, прийшов до наступного висновку.
В провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220480002772 від 09.08.2020, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 14 ч. 3 ст. 289, ч.2 ст. 289, ч. 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; - наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; - недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника від вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред'явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання". (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому, факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
14.03.2021 о 20-29 годині ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
15.03.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, а саме незаконне зберігання з метою збуту психотропних речовин, вчинене з попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
29.04.2021 першим заступником керівника Харківської обласної прокуратури строк досудового розслідування продовжено до 3-х місяців, тобто до 15.06.2021.
За результатами розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбачене ч.3 ст. 307 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів: даними, що містяться в протоколах обшуку автомобілю «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 VIN номер НОМЕР_6 , під час якого вилучено 15 полімерних пакунків з речовиною; протоколах обшуку будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого вилучено 5(п'ять) полімерних пакунків, у яких знаходиться спресована речовина білого кольору з домішками порошкоподібної речовини коричневого кольору; даними висновку експерта № СЕ-19/121-21/5685-НЗПРАП від 15.03.2021, відповідно до якого речовина масою 998,4 грам містить у своєму складі психотропну речовину - амфітамін. Маса амфетаміну (в перерахунку на масу речовини) склала 547,0234 грам;матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України за викладених у клопотанні обставин.
А тому, вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
За представленими слідчому судді даними, досудове розслідування з об*єктивних причин не завершено.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.
Слідчий суддя під час вирішення даного клопотання враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину може вдатися до відповідних дій.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні та підозрюваних, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків, інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, інших підозрюваних та дослідження їх судом.
Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного або інших зацікавлених осіб, як на свідків, так і на інших підозрюваних та інших невстановлених осіб, які приймали участь у зберіганні та збуті психотропних речовин.
Ризик щодо можливості підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення слідчий суддя також вважає встановленим, оскільки станом на теперішній час не всі речі та документи зібрані та встановлюється місце знаходження інших речей, які мають значення для встановлення істини по справі.
Однак, слідчий суддя вважає не доведеним ризик, щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом, оскільки стороною обвинувачення не надано ніяких доказів, які б підтверджували наявність даного ризику, а посилання лише на ймовірну можливість іншим особам уникнути відповідальність не є обґрунтованою.
За таких обставин, доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних матеріалах провадження.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років с конфіскацією майна, а також данні щодо особи підозрюваного, який, раніше не судимий, не працює та не має офіційних джерел отримання прибутку, тобто не має стійких соціальних зв'язків, та виявляє підвищену соціальну небезпеку. Судом при вирішенні даного питання враховані всі повідомлені стороною захисту відомості про шлюб та наявність дітей, однак вони не спростовують висновків суду.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, даних про особу підозрюваного, з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених у статті 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
За таких підстав, те, що злочин, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 є особливо тяжким кримінальним правопорушенням у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та правопорушенням проти здоров'я населення, а отже у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства, слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним у суді ризикам, слід продовжити підозрюваному саме такий запобіжний захід, про який прохає прокурор.
Спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обрані запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку про можливість продовження відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, незважаючи на виключний характер цього запобіжного заходу. Посилання захисника на ті обставини, що клопотання не було розглянуто 08.05.2021 року не є таким, що спростовує висновків суду та є перешкоджає його розгляду, враховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 в період часу з 17.03.2021 року перебував в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Крім того, слідчий суддя відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 213, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,
Постановив:
Клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 36 днів, тобто до 15 червня 2021 року включно, без визначення розміру застави.
Зобов'язати ст. слідчого з ОВС СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 негайно повідомити близьких родичів підозрюваного ОСОБА_5 про продовження застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Встановити строк дії ухвали до 15.06.2021 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя - ОСОБА_1