29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"28" квітня 2021 р. Справа № 924/1128/20
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В., за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного Товариства “Альфа-Банк” м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Цембудіндустрія» місто Хмельницький,
про стягнення 410 501,53 грн. заборгованості , а саме: за кредитом - 346809,44 грн., за відсотками - 45913,29 грн., пеня - 17 778,80 грн.
Представники сторін:
від позивача: Д.В. Панченко, свідоцтво ХМ №000094 від 09.08.17р.
від відповідача: не з'явився
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Встановив: до Господарського суду області надійшла позовна заява Акціонерного Товариства “Альфа-Банк” м.Київ, до товариства з обмеженою відповідальністю «Цембудіндустрія» місто Хмельницький про стягнення 442 833,77 грн.
Автоматизованою системою документообігу господарського суду області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Заярнюк І.В.
Ухвалою від 20.10.2020р. позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її недоліками. Надано позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків. Позивач усунув вказані в ухвалі від 20.10.2020р. недоліки. До суду 16.11.2020р. надіслано відповідну заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 20.11.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на "10" грудня 2020 р.
Згідно довідки від 10.12.2020р. судове засідання по справі №924/1128/20 призначене на 10.12.2020р. не відбулось, оскільки суддя Заярнюк І.В. з 07.12.2020р. по 23.12.2020р. перебував на лікарняному у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю.
Ухвалою суду від 28.12.2020р. призначено підготовче засідання на 21.01.2021 р.
Ухвалою суду від 21.01.2021р. задоволено клопотання відповідача про продовження строку для подачі відзиву на позовну заяву, продовжено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву на 15 днів з для отримання ухвали суду від 21.01.2021 та продовжено позивачу строк для подачі відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву. Продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, підготовче засідання у справі відкладено на 10 лютого 2021 р.
У засіданні 10.02.2021р. постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 05 березня 2021 року
У засіданні 05.03.2021р. постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про відкладення судового розгляду справи по суті на 22 березня 2021
У засіданні 22.03.2021р. постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) на підставі ст. ст. 216, 202 та п. 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України про поновлення строку розгляду справи по суті, про відкладення судового розгляду справи по суті на 20.04.2021 року.
У засіданні 20.04.2021р. постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про оголошення перерви на 14 год. 00 хв. 28.04.2021 року.
У засіданні 28.04.2021р. позивач наполягав на прийнятті заяви про зменшення позовних вимог та стягненні з Відповідача заборгованості - 410 501,53 грн., а саме: за кредитом - 346809,44 грн., за відсотками - 45913,29 грн., пеня - 17 778,80 грн.
У засіданні 28.04.2021р. постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про прийняття заяви про зменшення позовних вимог.
Аргументи учасників справи: позивач аргументує позовні вимоги тим, що 14.11.2018 року Акціонерне товариство “Альфа-Банк” та Товариство з обмеженою відповідальністю «Цембудіндустрія» уклали кредитний договір № MBOV01601, Позивач зобов'язується надати Відповідачеві кредит у сумі 350 000,00 грн. Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві, кредит у сумі 350000,00 грн. В свою чергу, Відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим грубо порушує істотні умови Кредитного договору в результаті чого має заборгованість за кредитом (із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог) 410 501,53 грн. , а саме: за кредитом - 346809,44 грн., за відсотками - 45913,29 грн., пеня - 17 778,80 грн.
Представник позивача підтримав позовні вимоги у судовому засіданні. Також представник позивача зазначив, що п. 11.7. Публічної пропозиції передбачено що за несплату або неповну сплату Клієнтом Винагороди за послуги, що надаються Банком за цим Договором, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Як передбачено п. 11.15. Публічної пропозиції За прострочення повернення Банку заборгованості за Несанкціонованим овердрафтом за Рахунком ЕПЗ та/або сплати процентів за користування ним Клієнт повинен сплатити Банку пеню в розмірі, визначеному цим Договором. Як зазначив позивач сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов'язань та не визначали її розміру.
Відповідач не скористався правом участі свого представника в судових засіданнях, відзиву на позов не подав; причин не вказав; повідомлений про судовий розгляд спору, що підтверджується судовими повістками від 27.10.2020р., 24.11.2020р., 11.01.2021р., 28.01.2021р., 16.02.2021р., 27.04.2021р.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.11.2018 Акціонерне товариство “Альфа-Банк”, (банк - позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Цембудіндустрія» (клієнт - відповідач) уклали додатковий договір про надання кредиту у формі овердрафт №MBOV01601 до договору на комплексне банківське обслуговування №36212648 від 05.10.2018 (далі - договір овердрафту).
Відповідно до умов вищевказаного договору максимальна сума ліміту становить 350 000 грн (п. 2 договору овердрафту).
Відповідно до п. 1 договору овердрафту, відповідач зобов'язується виплачувати проценти за користування овердрафтом, виконати інші умови договору та повернути банку заборгованість у строки встановлені договором. Пунктом 4 договору встановлено 13.11.2019 як дата повернення овердрафту.
Як вбачається з вказаної додаткової угоди, у останній погоджено умови надання кредиту (поточний рахунок, максимальна сума ліміту, дата повернення овердрафту, розмір процентів за користування, максимальний строк наявності безперервної заборгованості, цільове призначення, рахунки для сплати процентів, забезпечення виконання зобов'язання, тощо). Також вирішено внести зміни до загальних умов договору стосовно розміру, ліміту та строку користування кредитом.
Відповідно до п. 6 додаткового договору цей договір овердрафту є невід'ємною частиною договору. Всі відносини сторін, що виникають з цього договору овердрафту та не врегульовані ним, регулюються відповідно до договору. Додатковий договір підписано сторонами та скріплено їх печатками.
Разом з тим, відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим порушує істотні умови договору овердрафту в результаті чого його заборгованість склала: за кредитом - 346809,44 грн., за відсотками - 45913,29 грн. , що підтверджується розрахунком заборгованості, доданим позивачем до договору.
Позивач свої зобов'язання за договором овердрафту виконав в повному обсязі, надавши першому відповідачеві кредит у сумі 350 000 грн.
Як вбачається зі змісту Публічної пропозиції АТ “Альфа-Банк” на укладення Договору на комплексне банківське обслуговування відповідно до статті 634 Цивільного Кодексу України АТ “Альфа-Банк” (далі - Банк) оголошено Публічну пропозицію на укладення Договору на комплексне банківське обслуговування (надалі - Публічна пропозиція) на умовах, що викладені нижче. Акціонерне товариство “Альфа-Банк”, діючи на підставі ст. 634, 641, 644 Цивільного Кодексу України, звертається з цією Публічною пропозицією та бере на себе зобов'язання перед юридичними особами, що є резидентами за законодавством України, фізичними особами-підприємцями, фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, зареєстрованими згідно норм чинного законодавства України, іноземними представництвами, юридичними особами - нерезидентами (в тому числі нерезидентами - інвесторами), представництвами юридичних осіб - нерезидентів, що створені відповідно до законодавства інших країн, які приймуть (акцептують) умови Публічної пропозиції Банку (далі - Клієнти), надавати банківські послуги в порядку та на умовах, передбачених Договором на комплексне банківське обслуговування, включаючи всі Додатки до нього (далі - Договір), за тарифами, які були встановлені Банком та оприлюднені на Інтернет-сторінці Банку за електронною адресою: www.alfabank.ua (далі - Інтернет-сторінка Банку).
Акцептування даної Публічної пропозиції здійснюється шляхом подання Анкети-Заяви про акцепт цієї Публічної пропозиції.
Ліміт Овердрафту - конкретний розмір кредиту (суми коштів) або процент від суми Чистих кредитових оборотів, яким Клієнт має право скористатися в певний, визначений окремим додатковим договором до цього Договору або в інший спосіб згідно Додатку № 8 до цього Договору, період часу, шляхом оплати розрахункових документів понад залишок коштів на Поточному рахунку, на який встановлено Ліміт Овердрафту, в порядку та на умовах, передбачених додатковим договором до цього Договору або в інший спосіб згідно Додатку № 8 до цього Договору, який, у разі укладення окремого додаткового договору до цього Договору, у будь-якому випадку у будь-який період часу не може перевищувати Максимальну суму Ліміту Овердрафту. Максимальна сума Ліміту Овердрафту або скорочено МСЛО - максимальна сума кредиту, що може бути надана Банком Клієнту на підставі окремого, укладеного між Сторонами додаткового договору до цього Договору, в порядку, на умовах, на строк та в межах цього Договору (п. 1 Публічної пропозиції).
Договір регулює відносини Акціонерного товариства «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження вул. Велика Васильківська, 100, місто Київ, 03150 (далі - «Банк») та юридичної особи, що є резидентом за законодавством України або фізичної особи-підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, зареєстрованих згідно норм чинного законодавства України або юридичної особи - нерезидента (в тому числі нерезидента - інвестора або представництва юридичної особи - нерезидента, що створені відповідно до законодавства інших країн) (далі - «Клієнт»), разом надалі - «Сторони», а окремо - «Сторона», що акцептувала Публічну пропозицію Банку. Згідно з умовами цього Договору Банк зобов'язується на підставі Правочинів про використання Продуктів Банку відкривати Клієнтам Поточні рахунки та/або Рахунки, приймати від Клієнта, або на ім'я Клієнта Депозитні Вклади, надавати Овердрафти, надавати послуги щодо користування Системою, приймати на користь Клієнта Платежі тощо. Цей Договір визначає умови та порядок надання Банком послуг з банківського обслуговування Клієнта за Продуктами Банку, а саме: Поточні рахунки та/або Спеціальні рахунки та здійснення розрахунково-касового обслуговування Клієнта за ними, в тому числі з застосуванням електронних платіжних засобів; Дистанційне обслуговування Рахунків Клієнта за допомогою Системи Клієнт-Банк; Короткостроковий кредит у формі Овердрафт; Інші банківські послуги, що можуть бути надані на підставі укладених Правочинів про використання Продуктів Банку. Перелік та вартість послуг, що надаються Банком Клієнту, визначається в Тарифах або Тарифних пакетах, що діють у Банку. Договір вважається укладеним після отримання Банком від Клієнта письмової Анкети-Заяви про акцепт Публічної пропозиції Банку. Клієнт має право скористатись будь-якою послугою будь-якого з Продуктів Банку, що надається Банком в рамках цього Договору протягом строку дії Договору за умови вчинення всіх відповідних дій та Правочинів про використання Продуктів Банку, в порядку та на умовах визначених цим Договором. У разі, якщо окремою угодою, укладеною Сторонами до цього Договору, передбачені інші порядок та умови отримання Клієнтом послуг Банку та виконання умов Договору, ніж передбачені цим Договором, до правовідносин Сторін за Договором Сторони застосовують умови, передбачені у такій угоді. Порядок надання послуг за кожним з Продуктів Банку визначається додатками до цього Договору, які складають його невід'ємну частину та Правочинами про використання Продуктів Банку, що вчиняються Сторонами на підставі Договору. Банк в порядку та на умовах, визначених цим Договором зобов'язується протягом строку дії цього Договору та строку дії Картки (Карток) забезпечити здійснення операцій по Рахунку, надавати інші послуги згідно з цим Договором, в т.ч. користування послугами Системи Клієнт-Банк щодо Дистанційного розпорядження рахунками Користувача шляхом надання Клієнтом Заявок на договірне списання за допомогою Системи клієнт-банк або вчинення Користувачем дій в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Додатком № 6 до Договору, а Клієнт зобов'язується сплачувати Банку Винагороду за його послуги та виконувати інші зобов'язання відповідно до цього Договору (п.п.2.1.-2.8. Публічної пропозиції)
Відповідно до розділу 4 Публічної пропозиції Банк зобов'язаний: в порядку та на умовах, передбачених цим Договором та за умови надання Клієнтом необхідного пакету документів передбаченого чинним законодавством України - відкрити Клієнту Поточний рахунок;Подавати відомості про відкриття/закриття Поточних рахунків Клієнта до контролюючих органів в порядку та в строки передбачені чинним законодавством України, на що Клієнт, уклавши цей Договір, цим надає свою беззаперечну згоду Банку. Забезпечувати своєчасне зарахування коштів на Поточні рахунки, згідно умов цього Договору та діючого законодавства України. Клієнт зобов'язаний: Виконувати вимоги чинного законодавства України з питань розрахунково-касових операцій, у тому числі чинних стандартів оформлення документів і правил ведення касових операцій. Використовувати кошти, зараховані на Спеціальний рахунок за цільовим призначенням, в порядку передбаченому чинним законодавством України, Своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за надані Банком послуги відповідно до Тарифів та інших умов цього Договору, а в разі, якщо Банк з незалежних від нього причин, зокрема, через відсутність коштів в національній валюті України та/або іноземній валюті на Поточних рахунках не може отримати свою Винагороду в порядку договірного списання згідно з розділом 5 цього Договору, - самостійно сплатити її Банку згідно з Тарифами за кожну операцію по Поточному рахунку не пізніше наступного Робочого дня Банку за днем її здійснення, або в інший строк, якщо такий визначений Тарифами, шляхом внесення Готівки до Каси Банку або перерахування коштів з рахунків Клієнта, що відкриті в інших банках.
Як передбачено п. 11.7. Публічної пропозиції За несплату або неповну сплату Клієнтом Винагороди за послуги, що надаються Банком за цим Договором, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Як передбачено п. 11.15. Публічної пропозиції За прострочення повернення Банку заборгованості за Несанкціонованим овердрафтом за Рахунком ЕПЗ та/або сплати процентів за користування ним Клієнт повинен сплатити Банку пеню в розмірі, визначеному цим Договором.
Оскільки відповідач неналежним чином виконує свої обов'язки за договором овердрафту, позивач звернувся до суду із вимогою до відповідача щодо виконати обов'язку щодо повернення кредитних котів на підставі договору овердрафту та положень ЦК України та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню - 17 778,80 грн. , нараховану за 183 дня у зв'язку з неналежним виконанням першим відповідачем умов договору овердрафт №MBOV01601 від 14.11.2018р.
Позивач звернувся до відповідача із вимогою про сплату 438920,07 грн. заборгованості (реєстр № 327 рекомендованих поштових відправлень від 31.07.2020р.), яка залишена без відповіді та задоволення.
Також позивачем надано у матеріали справи анкету - заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Цембудіндустрія» до договору на комплексне банківське обслуговування №36212648 від 05.10.2018, заяву про відкриття поточного рахунку до договору на комплексне банківське обслуговування №36212648 від 05.10.2018, анкету - заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Цембудіндустрія» на оформлення кредитної лінії на сум овердрафту 350 000грн.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в ст. 16 ЦК України.
Способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
За положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст. 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Так, як вбачається з матеріалів справи, 14.11.2018 Акціонерне товариство “Альфа-Банк”, (банк - позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Цембудіндустрія» (клієнт - відповідач) уклали додатковий договір про надання кредиту у формі овердрафт №MBOV01601 до договору на комплексне банківське обслуговування №36212648 від 05.10.2018 (далі - договір овердрафту).
Відповідно до умов вищевказаного договору максимальна сума ліміту становить 350 000 грн. (п. 2 договору овердрафту).
За таких обставин та з підстав, передбачених наведеними нормами права, суд дійшов висновку про те, що відповідач, підписавши анкету - заяву до договору на комплексне банківське обслуговування №36212648 від 05.10.2018, заяву про відкриття поточного рахунку до договору на комплексне банківське обслуговування №36212648 від 05.10.2018, анкету - заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Цембудіндустрія» на оформлення кредитної лінії на суму овердрафту 350 000грн. здійснив акцептування даної Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору на комплексне банківське обслуговування відповідно до статті 634 Цивільного Кодексу України, а отже, факт укладення між сторонами кредитного договору надання кредиту, наявність заборгованості за договором у зв'язку з невиконанням позичальником взятих на себе кредитних зобов'язань підтверджується матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Аналогічна правова позиція щодо укладення Договору на комплексне банківське обслуговування відповідно до статті 634 Цивільного Кодексу України викладена у Постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року по справі № 204/7584/16-ц, провадження № 61-26115св18.
Відповідно до п. 1 договору овердрафту, відповідач зобов'язується виплачувати проценти за користування овердрафтом, виконати інші умови договору та повернути банку заборгованість у строки встановлені договором. Пунктом 4 договору встановлено 13.11.2019 як дата повернення овердрафту.
Як вбачається з вказаної додаткової угоди, у останній погоджено умови надання кредиту (поточний рахунок, максимальна сума ліміту, дата повернення овердрафту, розмір процентів за користування, максимальний строк наявності безперервної заборгованості, цільове призначення, рахунки для сплати процентів, забезпечення виконання зобов'язання, тощо). Також вирішено внести зміни до загальних умов договору стосовно розміру, ліміту та строку користування кредитом.
Відповідно до п. 6 додаткового договору цей договір овердрафту є невід'ємною частиною договору. Всі відносини сторін, що виникають з цього договору овердрафту та не врегульовані ним, регулюються відповідно до договору. Додатковий договір підписано сторонами та скріплено їх печатками.
Разом з тим, відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим порушує істотні умови договору овердрафту в результаті чого його заборгованість склала за кредитом - 346809,44 грн., за відсотками - 45913,29 грн., яка підлягає стягненню з ТОВ «Цембудіндустрія».
Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 17778,80 грн., як пояснив представник позивача у судовому засіданні, нараховану за 183 дня, оскільки інше не передбачено договором.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
За змістом частини другої статті 217 ГК України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які згідно з частиною першою статті 230 ГК України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).
Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Суд враховує, що для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. У такому випадку слід виходити з мети встановлення в законі відповідальності за порушення зобов'язання у вигляді штрафної санкції - забезпечення належного виконання зобов'язання. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08.02.2017р. по справі №910/29752/15 ).
Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” з цього приводу зазначено, що щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Як зазначалося вище, п. 11.7. Публічної пропозиції За несплату або неповну сплату Клієнтом Винагороди за послуги, що надаються Банком за цим Договором, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Винагородою за умовами Публічної пропозиції є винагорода Банку в тому числі комісія, що сплачується Клієнтом за надані згідно Договору послуги, розмір якої ви значений в Тарифах та порядок сплати якої визначений цим Договором.
Як передбачено п. 11.15. Публічної пропозиції За прострочення повернення Банку заборгованості за Несанкціонованим овердрафтом за Рахунком ЕПЗ та/або сплати процентів за користування ним Клієнт повинен сплатити Банку пеню в розмірі, визначеному цим Договором.
Суд додатково звертає увагу на те, що розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.
Законодавець пов'язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.
Водночас частиною шостою статті 231 ГК України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов'язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов'язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку. Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов'язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом. Відповідна правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 05.09.2019 у справі № 908/1501/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84186873).
При цьому, умовами Публічної пропозиції за прострочення повернення Банку заборгованості за Несанкціонованим овердрафтом за Рахунком ЕПЗ та/або сплати процентів за користування ним не передбачено сплати Банку пені. Таким чином, всупереч вище переліченим нормам законодавства, ані договором між сторонами, ані законом не передбачено забезпечення виконання зобов'язання (основного зобов'язання). Тому у стягнення пені слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).
За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі заборгованості за кредитом - 346809,44 грн., за відсотками - 45913,29 грн., в решті позову в частині стягнення пені належить відмовити.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Повний текст складено 11.05.2021р. , оскільки суддя з 05.05.2021 по 07.05.2021р. включно перебував у відпустці.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 231-233, 236-238, 240, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
Позов акціонерного товариства “Альфа-Банк” м. Київ, до товариства з обмеженою відповідальністю «Цембудіндустрія» місто Хмельницький, про стягнення 410 501,53 грн. заборгованості , а саме: за кредитом - 346809,44 грн., за відсотками - 45913,29 грн., пеня - 17 778,80 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цембудіндустрія" (вулиця Шевченка, будинок 34, офіс 304, місто Хмельницький, код 36212648) на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ) заборгованість за кредитом - 346809,44 грн. (триста сорок шість тисяч вісімсот дев'ять гривень 44коп.), за відсотками - 45913,29 грн. (сорок п'ять тисяч дев'ятсот тринадцять гривень 29коп.), 6354,82 грн. (шість тисяч триста п'ятдесят чотири гривні 82 коп.) витрат по оплаті судового збору.
В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України. Повний текст складено 11.05.2021р.
Суддя І.В.Заярнюк
Віддрук. у 3 прим:
1 - до справи;
2 - - АТ “Альфа-Банк” вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150
3 - ТОВ «Цембудіндустрія» вулиця Шевченка, будинок 34, офіс 304, місто Хмельницький, 29001
Всім реком. з повідомленням про вручення