Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
12 травня 2021 року м. ХарківСправа № 922/1780/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Суслової В.В.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву АТ "Райффайзен Банк Аваль" (вх. № 1780/21 від 11.05.2021) про забезпечення позову по справі
за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд.9)
до Фізичної особи-підприємця Задорожнього Олексія Петровича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення коштів
Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Задорожнього Олексія Петровича про стягнення заборгованості, яка виникла за кредитним договором № 011/0078/00658240 від 18.09.2019 року, у сумі 96557,16 грн. та за Заявою про надання Кредиту "Кредитна картка для підприємців" № 011/0078/658241 від 01.10.2019 року у сумі 13845,61 грн..
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1780/21. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Разом із позовом, АТ "Райффайзен Банк Аваль" до суду подано заяву про забезпечення позову (вх. № 1780/21 від 11.05.2021), в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно Позичальника - Фізичної оосби-підприємця Задорожнього Олексія Петровича (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме на 1/4 Житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, що належить Задорожньому Олексію Петровичу на праві власності.
В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на те, що всупереч вимогам Кредитних договорів Позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, а саме не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості та відсотків за кредитом, у зв'язку з чим, станом на дату подачі позову про стягнення заборгованості, за ним виникла заборгованість у сумі 110402,77 грн. Окрім того, позивач зазначає, що Позичальник взагалі не виходить на зв'язок, уникає спілкування з працівниками Банку та не здійснює будь-яких платежів, а отже у Банку є сумніви щодо можливості реального виконання Боржником рішення суду у випадку задоволення позову. Таким чином, з огляду на те, що заявлені вимоги мають значний розмір та враховуючи відсутність належного виконання зобов'язання, в тому числі після пред'явлення як вимоги, так і позову, позивач вважає, що заявлений спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно є адекватним способом запобіганню можливих порушень майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача при виконанні судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, та недопущення відчуження цього майна під час розгляду справи ( в т.ч. шляхом укладення як реальних, так і фіктивних правочинів), з метою подальшого приховування та неможливості його реалізації, в тому числі через органи ДВС у випадку ухвалення рішення на користь позивача та звернення до відповідних органів із виконавчими документами. Також, позивач вважає, що накладення арешту на майно стане стимулюванням щодо виконання боргових зобов'язань перед Банком та гарантією виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.
12.05.2021 від позивача до канцелярії суду надійшла заява про виправлення описки за вх. № 2605, в якій представник АТ "Райффайзен Банк Аваль" зазначає, що в заяві про забезпечення позову помилково було вказано невірну назву суду, а саме: замість Господарського суду Харківської області зазначено - Господарський суд Вінницької області, у зв'язку з чим заявник просить в заяві про забезпечення позову вважати правильну назву суду - Господарський суд Харківської області.
За наслідками розгляду заяви АТ "Райффайзен Банк Аваль" (вх. № 1780/21 від 11.05.2021) про забезпечення позову, з урахуванням заяви про виправлення описки, суд зазначає наступне.
Згідно положень ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема, накласти арешт на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
При цьому забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За умовами ч. 1, ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Слід зауважити, що з огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна достатньо обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Разом з тим, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
При цьому достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Під час розгляду заяви про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Однак, суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого позивачем заходу до забезпечення позову у даній справі, у той час як посилання позивача на потенційну загрозу ускладнення чи унеможливлення виконання рішення не є достатньо обґрунтованими. Заявником не подано суду жодних доказів на підтвердження обставин, на які він посилається у своїй заяві, зокрема, щодо прийняття відповідачем заходів щодо відчуження належного йому майна, уникнення таким чином відповідальності щодо сплати заборгованості. А отже, посилання на те, що невжиття заходів забезпечення може унеможливити поновлення порушених прав та інтересів позивача є тільки припущеннями заявника, які не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами. Всі доводи зводяться лише до ймовірної можливості порушення майнових прав та інтересів позивача у майбутньому.
Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Таким чином суд, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, приходить до висновку про те, що заява позивача про забезпечення позову (вх. № 1780/21 від 11.05.2021) не містить обґрунтованих мотивів та посилань на відповідні докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності невідкладного забезпечення позову. Заявником не підтверджено документально, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову (вх. № 1780/21 від 11.05.2021).
Згідно із частиною шостою статті 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні заяви АТ "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення позову (вх. №1780/21 від 11.05.2021) у справі № 922/1780/21 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвалу складено та підписано 12.05.2021.
Суддя В.В. Суслова
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.