номер провадження справи 12/204/20
26.04.2021 Справа № 908/3125/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/3125/20
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТ-ЛА АРМАТУРЕН" (49024, м. Дніпро, вул. Новозаводська, буд. 93, офіс 3)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільнянський молокозавод" (70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, вул. Запорізька, буд. 65)
про стягнення 87 066,88 грн.
за участю представників:
від позивача - Гордієнко С.А., довіреність № б/н від 15.02.2021; Харківський І.М., довіреність № б/н від 15.02.2021
від відповідача - Макаренков О.Л., довіреність № 718 від 11.03.2020
Згідно із ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 01.02.2021, 16.02.2021, 04.03.2021, 23.03.2021, 05.04.2021, 20.04.2021, 26.04.2021 здійснювалося повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу -комплексу «Акорд».
Судові засідання 04.03.2021, 23.03.2021, 05.04.2021, 20.04.2021 та 26.04.2021 проводились в режимі відеоконференції.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТ-ЛА АРМАТУРЕН" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 01.12.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільнянський молокозавод" про стягнення заборгованості в сумі 82223,77 грн., пені в сумі 3019,36 грн., інфляційних витрат в сумі 1068,91 грн., трьох відсотків річних за користування грошовими коштами в сумі 754,84 грн. за договором поставки № 2-03 від 02.03.2020, що разом складає 87066,88 грн.
При цьому в пункті 3 прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2020 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 08.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3125/20, присвоєно справі номер провадження 12/204/20, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
30.12.2020 на адресу суду від відповідача у справі надійшли заперечення на позовну заяву, в яких останній зазначає наступне:
- договір поставки № 2-03 від 02.03.2020 (далі - Договір), на який посилається позивач, відповідач не підписував;
- у видаткових накладних відсутнє посилання на Договір, доказів фактичного узгодження сторонами предмету договору шляхом підписання товарних накладних немає, оскільки надані позивачем накладні не містять в собі доказів їх відношення саме до договору, який зазначений позивачем як підстава позову;
- отже відсутній зв'язок між Договором, на який посилається позивач, і сумами коштів, які він пред'явив до стягнення;
- нарахування штрафних санкцій позивачем не ґрунтується на матеріалах справи і незаконне;
- строк виконання зобов'язань не настав;
- факт поставки товару відповідачу також не підтверджений товаротранспортними накладними;
- необґрунтовані (відсутні документи) й неспроможні (відсутні посилання на правові, фактичні підстави та ін.) також заявлені до стягнення кошти за отримання правової допомоги. Просить відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.
30.12.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи з метою встановлення справжності підпису Доценко Олега Івановича на договорі поставки № 2-03 від 02.03.2020, проведення якої відповідач пропонує доручити експерту Запорізького НДЕКЦ МВС України. Вказане клопотання мотивовано тим, що відповідач договір поставки № 2-03 від 02.03.2020 не підписував і печатка на ньому № 2, яка не може ставитися, зокрема згідно з правилами документообігу відповідача та посвідчення їхньої вірогідності на документи такого типу, які містять договірні зобов'язання відповідача. Вважає, що доданий позивачем договір сфальсифіковано в частині підпису й печатки на підпис керівника відповідача. Вказує, що оскільки вказаний договір став підставою для позову важливим стає визначення факту відсутності підпису керівника відповідача на договорі.
30.12.2020 на адресу суду від відповідача надійшла заява із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якій останній просить розглянути справу в порядку загального позовного провадження, відновити строк для подачі цієї заяви, відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому відповідач в заяві вказує, що договір поставки № 2-03 від 02.03.2020 сфальсифіковано в частині підпису й печатки на підпис керівника відповідача, додані до позову документи не містять посилання на договір, що унеможливлює їхнє приєднання до договору й стягнення коштів на їхній сукупній підставі.
Ухвалою суду від 11.01.2021 заяву відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження задоволено, ухвалено перейти до розгляду справи № 908/3125/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.02.2021 о 14:30.
28.01.2021 на адресу суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній зазначає, що не отримував від відповідача заперечення на позовну заяву, клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, тому просить суд оголосити перерву в підготовчому засіданні та зобов'язати відповідача направити вказані документи з додатками до них на адресу позивача.
Ухвалою суду від 01.02.2021 відкладено підготовче засідання на 16.02.2021 о 14:15, а також зобов'язано відповідача направити на адресу позивача відзив на позовну заяву та клопотання про призначення експертизи (докази направлення надати суду).
16.02.2021 на адресу суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи, в яких позивач зазначає наступне:
- в порушення вимог п. 1.8. Методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень відповідачем до клопотання про призначення почеркознавчої експертизи замість 15 - ти було надано лише 1 вільний зразок підпису та взагалі не надано експериментальних зразків підпису;
- за таких обставин, проведення експертизи на підставі документів наданих відповідачем є не можливою;
- звертає увагу суду на те, що наданий відповідачем вільний зразок підпису виконаний Доценко О.І. на довіреності, яка посвідчена приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Демченко О.М., зареєстрована в реєстрі за №817, відрізняється від підпису ОСОБА_1 на запереченні на позовну заяву та клопотанні про призначення почеркознавчої експертизи;
- саме відповідачем була використана печатка № 2, а тому позивач не несе відповідальність за це, крім того вказані обставини жодним чином не можуть підтверджувати той факт, що договір поставки № 2-03 від 02.03.2020 відповідач не підписував;
- відповідач звернувся із клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи лише з метою затягування розгляду справи № 908/3125/20 за позовом ТОВ «МЕТ-ЛА АРМАТУРЕН» до ТОВ «Вільнянський Молокозавод» про стягнення заборгованості за договором поставки, оскільки позовні вимоги позивача підтверджуються не лише договором поставки № 2-03 від 02.03.2020, а й видатковими та податковими накладними, актами звірки розрахунків та тим, що відповідач здійснив часткову оплату за вказаним договором поставки. Просить в задоволенні клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи відмовити.
16.02.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (заперечення), в якій останній зазначає наступне:
- відповідачем було надано заперечення на позовну заяву, що не узгоджується з вимогами ГПК України;
- на виконання умов договору поставки № 2-03 від 02.03.2020 постачальником поставлено покупцю (ТОВ «Вільнянський Молокозавод») за період з 07.04.2020 по 28.07.2020 товар на загальну суму 290 418,67 грн.;
- зазначений товар був прийнятий представником покупця без наявності претензій до якості та кількості товару на видатковими накладними;
- на виконання умов договору покупець за договором поставки № 2-03 від 02.03.2020 за період з 07.04.2020 по 12.08.2020 здійснив оплату за поставлений товар на суму 208 194, 90 грн.;
- станом на 18.09.2020 постачальником та покупцем підписано акт взаємних розрахунків за період з 01.01.2020 по 18.09.2020, згідно якого підтверджено поставку постачальником товару по вищезазначеним накладним на суму 290 418, 67 грн. та здійснення покупцем оплати товару на суму 208 194, 90 грн.;
- доводи відповідача про те, що договір поставки № 2-03 від 02.03.2020 відповідач не підписував, є безпідставними та такими, що суперечать дійсним обставинам справи;
- між сторонами у справі № 908/3125/20 дійсно існували відносини з постачання позивачем товару відповідачу та оформлення за наслідками господарських операцій відповідних первинних документів;
- означені обставини підтверджуються частковою оплатою вартості товару та відображенням відповідних господарських операцій у податкових накладних № 3 від 01.06.2020, № 4 від 02.07.2020, № 11 від 06.05.2020, №12 від 06.05.2020, №13 від 04.06.2020, №14 від 07.04.2020, 14 від 04.06.2020, №16 від 08.07.2020, №17 від 08.07.2020, №31 від 10.06.2020, №36 від 11.06.2020, №38 від 13.05.2020, №44 від 15.04.2020, №50 від 17.07.2020, №51 від 17.07.2020, №52 від 17.07.2020, №53 від 17.07.2020, №54 від 16.06.2020, №55 від 17.04.2020, №55 від 16.06.2020;
- також на договорі поставки №2-03 крім підпису директора є ще й печатка покупця, що свідчить про наявність волевиявлення на укладення такого договору;
- крім того, факт обізнаності Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» про наявність договору поставки № 2-03 підтверджується видатковими та податковими накладними, актами звірки розрахунків та тим, що відповідач здійснив часткову оплату за означеним договором поставки;
- при укладанні договору поставки №2-03 відповідачем, будучи вільним у його укладанні, було на власний розсуд обрано печатку, якою засвідчено підпис генерального директора ТОВ «Вільнянський молокозавод» - Доценка О.І.;
- зазначені документи є належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 77, 76 ГПК України, які повністю доводять обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 16.02.2021 відкладено підготовче засідання на 04.03.2021 об 11:00.
16.02.2021 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
24.02.2021 на адресу суду від позивача надійшло клопотання за підписом директора Гордієнко Т.М. в порядку приписів ст. 197 ГПК України, в якому останній просить забезпечити проведення усіх судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми «EasyCon».
24.02.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 26.02.2021 задоволено клопотання позивача про участь усіх судових засідань у справі № 908/3125/20 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням програмного забезпечення "EasyCon".
Ухвалою суду від 04.03.2021 продовжено строк підготовчого провадження та ухвалено оголосити перерву в підготовчому судовому засіданні на 23.03.2020 о 14:00.
22.03.2021 на адресу суду від відповідача надійшла заява про подовження строку розгляду справи, яка мотивована знаходженням представника Макаренкова О.Л. на самоізоляції. Зазначає, що відсутня можливість залучення іншого представника до участі у справі в силу поширення вipycy КОВІД-19 та зумовлених цим фінансових, організаційних та інших обмежень. При цьому потреба безпосередньої участі відповідача у судовому засіданні зумовлена необхідністю довести суду його правову позицію, яка спростовує заявлену позивачем суму до стягнення, зокрема, в частині заявленого клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Також посилається на п. 4 розділу Х ГПК України та зазначає що суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Ухвалою суду від 23.03.2021 закрито підготовче провадження у справі № 908/3125/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.04.2021 о 15:00. Вказаною ухвалою суд відмовив в задоволенні заяви відповідача про продовження строку розгляду справи та відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Ухвалою суду від 05.04.2021 відкладений розгляд справи на 20.04.2021 о 14:00.
07.04.2021 на адресу суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, в якій останній зазначає, що з 24.03.2021 уповноважений представник підприємства - Макаренков О.Л. знаходиться на лікуванні від Ковід-19 у 6-й лікарні м. Запоріжжя. Вказує, що залучення іншого компетентного представника для повноцінного представництва інтересів відповідача у справі наразі стало неможливим. Просить визнати причину неявки 23.03.2021 та 05.04.2021 в судові засідання поважними, продовжити процесуальний строк і відкласти розгляд справи, поновити строк для подання заяви про призначення почеркознавчої експертизи.
Викладене у вказаній заяві відповідача клопотання про поновлення строку для подання заяви про призначення почеркознавчої експертизи судом не розглядається, оскільки після його подання відповідач із клопотанням про призначення експертизи до суду не звертався, а раніше подане клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи судом вже було розглянуто.
В судовому засіданні 20.04.2021 судом оголошено перерву до 26.04.2021 об 11:30 без винесення процесуального документу суду, про що був складений протокол.
В судове засідання 26.04.2021 з'явилися представники сторін.
Представники позивача в судовому засіданні 26.04.2021 підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні.
Представник відповідача в судовому засіданні 26.04.2021 проти позовних вимог заперечив.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, враховуючи позицію представника позивача та відповідача, суд встановив.
Позов мотивовано тим, що 02.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТ-ЛА АРМАТУРЕН", далі Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільнянський молокозавод", далі Покупець, був укладений договір поставки № 2-03, далі Договір, відповідно до п. 1.1., 1.2. якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (надалі - Товар) в кількості, асортименті та за ціною, що визначаються сторонами у відповідних рахунках на оплату (далі - рахунки) та/або специфікаціях до Договору, які є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна за одиницю Товару, загальна кількість, асортимент, сортамент Товару визначається у рахунках на оплату Постачальника або Специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного Договору, при цьому кількість товару є орієнтовною, остаточна кількість товару зазначається у видаткових накладних.
Згідно із п. 2.1. - 2.3., 2.5., 2.6. Договору Постачальник поставляє Покупцю товар окремими партіями. Поставка товару за цим Договором здійснюється у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "ІНКОТЕРМС 2010", на умовах ЕХW - склад Постачальника, якщо інше не зазначено у рахунках або Специфікаціях. Строк поставки Товару: протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту підтвердження заказу, якщо інше не обумовлено Сторонами у рахунках або Специфікаціях. Прийом товару за кількістю (відповідно до кількості штук або іншої одиниці виміру, зазначеній у видатковій накладній) та якістю здійснюється представником Покупця, уповноваженим за довіреністю. Право власності на поставлену партію товару і ризики загибелі та/або пошкодження товару переходять від Постачальника до Покупця з моменту передачі-прийому товару Покупцю/першому Перевізнику в пункті поставки і засвідчується підписанням Сторонами видаткової накладної. Датою отримання Покупцем партії товару та супровідних документів є дата видаткової накладної.
Умовами п. 3.1. - 3.5., 3.7. Договору визначено, що всі розрахунки за даним Договором відбуваються виключно в національній валюті України - гривні. Оплата здійснюється Покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Фактом оплати вважається надходження грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Сторони погодили наступну черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями: у разі недостатності суми проведеного Покупцем платежу для погашення грошових вимог Постачальника у повному обсязі, здійснюється послідовне погашення суми основного боргу, коли будь-яка отримана в подальшому сума в першу чергу погашає найперший неоплачений на дату платежу товаророзпорядчий документ, і до останнього. Порядок розрахунків: 100% відтермінування оплати протягом 14 днів від дати видаткової накладної. Строк оплати Товару узгоджується додатково та може бути зазначений у Специфікаціях. Факт оплати Товару є підтвердженням отримання Покупцем рахунку. Загальна сума Договору складається із вартості всіх партій Товару, у відповідності до видаткових накладних, що були поставлені за цим Договором у період його дії.
Пунктами 6.1., 6.2. Договору сторони визначили, що товар приймається Покупцем згідно видаткової накладної. При поставці Товару на умовах ЕХW або FСА, прийом Товару за кількістю здійснюється на складі Постачальника.
Згідно із п. 12.1., 12.2. Договору цей Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до "31" грудня 2018 р., а в частині виконання грошових зобов'язань - до повного розрахунку між сторонами. У випадку, якщо не пізніше, ніж за один місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не заявить про його припинення, то цей Договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік.
Позивач в позові вказує, що на виконання умов договору поставки № 2-03 від 02.03.2020 за період з 07.04.2020 по 28.07.2020 поставив Покупцю товар на загальну суму 290418,67 грн., а Покупець за період з 07.04.2020 по 12.08.2020 здійснив оплату за поставлений товар на суму 208194,90 грн. Зазначає, що відповідач не здійснив оплату отриманого товару на суму 82223,77 грн., тобто порушив умови Договору, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 82223,77 грн.
Оскільки з боку відповідача мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, що спричинило звернення з позовом до суду, позивач просить суд стягнути з останнього пеню в сумі 3019,36 грн. за загальний період з 12.08.2020 по 01.12.2020, яка передбачена п. 7.1. Договору. Так, вказаним пунктом договору визначено, що у випадку порушення строку оплати за поставлений товар, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день порушення строку.
З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, у зв'язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за загальний період з 12.08.2020 по 01.12.2020 в сумі 754,84 грн. та інфляційні витрати за період з серпня 2020 по жовтень 2020 в сумі 1068,91 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач надіслав на адресу відповідача лист № 01 від 27.11.2020, в якому просив здійснити оплату заборгованості згідно рахунку № 11 від 11.09.2020 на суму 82223,77 грн. згідно договору поставки № 2-03 від 02.03.2020 протягом 5 банківських днів. Факт надіслання вказаного листа на адресу відповідача підтверджується копією опису вкладення від 30.11.2020, копією накладної № 4910110411112 від 30.11.2020 та копією фіскального чеку від 30.11.2020 (том 1, а.с. 24, 25).
Матеріали справи свідчать, що між сторонами у справі підписані без заперечень видаткові накладні в період з 07.04.2020 по 28.07.2020, відповідно до яких позивач поставив, а відповідач прийняв товар, а саме:
видаткова накладна № 256 від 07.04.2020 на суму 550,00 грн.;
видаткова накладна № 283 від 15.04.2020 на суму 2349,96 грн.;
видаткова накладна № 284 від 15.04.2020 на суму 2982,67 грн.;
видаткова накладна № 302 від 17.04.2020 на суму 9314,16 грн.;
видаткова накладна № 325 від 22.04.2020 на суму 7014,00 грн.;
видаткова накладна № 384 від 06.05.2020 на суму 582,96 грн.;
видаткова накладна № 385 від 06.05.2020 на суму 2781,55 грн.;
видаткова накладна № 480 від 28.05.2020 на суму 334,80 грн.;
видаткова накладна № 496 від 01.06.2020 на суму 994,03 грн.;
видаткова накладна № 507 від 04.06.2020 на суму 3357,07 грн.;
видаткова накладна № 508 від 04.06.2020 на суму 738,72 грн.;
видаткова накладна № 539 від 11.06.2020 на суму 38522,26 грн.;
видаткова накладна № 566 від 16.06.2020 на суму 1874,40 грн.;
видаткова накладна № 567 від 16.06.2020 на суму 1884,00 грн.;
видаткова накладна № 588 від 17.06.2020 на суму 7228,80 грн.;
видаткова накладна № 589 від 17.06.2020 на суму 20085,12 грн.;
видаткова накладна № 610 від 23.06.2020 на суму 6772,80 грн.;
видаткова накладна № 621 від 24.06.2020 на суму 1725,12 грн.;
видаткова накладна № 649 від 02.07.2020 на суму 8615,81 грн.;
видаткова накладна № 664 від 08.07.2020 на суму 62953,66 грн.;
видаткова накладна № 665 від 08.07.2020 на суму 34293,83 грн.;
видаткова накладна № 718 від 17.07.2020 на суму 19399,37 грн.;
видаткова накладна № 719 від 17.07.2020 на суму 2711,08 грн.;
видаткова накладна № 720 від 17.07.2020 на суму 5022,00 грн.;
видаткова накладна № 721 від 17.07.2020 на суму 4686,00 грн.;
видаткова накладна № 740 від 23.07.2020 на суму 48993,12 грн.;
видаткова накладна № 762 від 28.07.2020 на суму 2817,00 грн.
Відповідно до підписаної сторонами у справі видаткової накладної № 5 від 01.08.2020 покупець (відповідач) повернув постачальнику (позивачу) товар на суму 48993,12 грн.
Таким чином, з урахуванням повернутого товару, відповідачу був поставлений товар на загальну суму 249591,17 грн.
Докази у справі свідчать, що відповідач в період з 07.04.2020 по 12.08.2020 здійснив часткові оплати за поставлений товар на загальну суму 167367,30 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень (том 1, а.с. 108 - 122).
Втім вищевказані видаткові накладні, підписані сторонами, не посилаються на договір поставки № 2-03 від 02.03.2020.
Разом з тим в матеріалах справи містяться податкові накладні, які також не посилаються на договір поставки № 2-03 від 02.03.2020.
Поряд з цим в матеріалах справи міститься підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків станом за період: 01.01.2020 - 18.09.2020, який також не містить посилання на договір поставки № 2-03 від 02.03.2020. В акті звірки зазначено, що за даними ТОВ «Вільнянський молокозавод» на 18.09.2020 заборгованість на користь ТОВ «Мет-ла Арматурен» складає 82223,77 грн.
Відповідач в даній справі заперечує факт підписання ним договору поставки № 2-03 від 02.03.2020 з позивачем.
Разом з тим в матеріалах справи містяться документи, а саме: заперечення на позовну заяву за вих. № 1 від 30.12.2020, оригінал довіреності від 04.10.2019, заява із запереченнями щодо розгляду в порядку спрощеного позовного провадження за вих. № 3 від 30.12.2020, заява про подовження строку розгляду справи за вих. № 1 від 22.03.2021, на яких містяться різні підписи генерального директора ТОВ "Вільнянський молокозавод" Доценко О.І.
Враховуючи викладене, суд критично оцінює договір поставки № 2-03 від 02.03.2020, оскільки представник відповідача заперечує підпис генерального директора ТОВ "Вільнянський молокозавод" Доценко О.І. на договорі, а наявні в матеріалах справи докази містять різні підписи генерального директора ТОВ "Вільнянський молокозавод" Доценко О.І. а докази поставки товару не посилаються на вказаний договір.
Проаналізувавши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази суд дійшов висновку про те, що поставка товару здійснювалась позивачем саме згідно видаткових накладних, доданих до позовної заяви.
Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Нормою ч. 1 ст. 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 644 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.
Відповідно до ч. 1 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. В такому разі договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1 ст. 640 ЦК України).
Частиною 2 ст. 642 ЦК України визначено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Матеріали справи свідчать, що позивачем була здійснена пропозиція укласти договір поставки з відповідачем шляхом оформлення видаткових накладних на поставку товару із зазначенням в них його найменування, кількості, ціни.
Фактичні обставини справи свідчать, що відповідач запропоновану позивачем пропозицію щодо поставки товару на загальну суму 249591,17 грн. прийняв, про що свідчать підписані останнім з позивачем видаткові накладні (том 1, а.с. 32 - 59). Відтак, підписавши з позивачем вказані видаткові накладні відповідач підтвердив прийняття його пропозиції щодо укладення договору поставки товару, визначеного в оферті, що кореспондується із ч. 1 ст. 640 ЦК України та свідчить про укладення між сторонами вказаного договору у спрощений спосіб.
Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Предмет поставки відповідає вказаним вимогам. Товар поставлений відповідачу (про що свідчать наявні в матеріалах справи та підписані сторонами видаткові накладні (том 1, а.с. 32-59), відповідач товар отримав, а тому повинен здійснити за нього оплату.
Як вказано вище, відповідачу за видатковими накладними (з урахуванням накладної на повернення товару) був поставлений товар на загальну суму 249591,17 грн.
Докази у справі свідчать, що відповідач в період з 07.04.2020 по 12.08.2020 здійснив часткові оплати за поставлений товар на загальну суму 167367,30 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень (том 1, а.с. 108 - 122).
Таким чином, з урахуванням часткових оплат розмір заборгованості за поставлений товар складає 82223,87 грн.
Умовами п. 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” зі змінами та доповненнями, (далі - Пленум) визначено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України.
Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З аналізу норми ч. 2 ст. 530 ЦК України вбачається, що строк виконання боржником грошового зобов'язання складає 7 днів та обчислюється від дня пред'явлення вимоги.
Абзацом 2 п. 1.7. Пленуму визначено, що днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
Матеріали справи свідчать, що позивач надіслав на адресу відповідача лист № 01 від 27.11.2020, в якому просив здійснити оплату заборгованості згідно рахунку № 11 від 11.09.2020 на суму 82223,77 грн. згідно договору поставки № 2-03 від 02.03.2020 протягом 5 банківських днів. Факт надіслання вказаного листа на адресу відповідача підтверджується копією опису вкладення від 30.11.2020, копією накладної № 4910110411112 від 30.11.2020 та копією фіскального чеку від 30.11.2020 (том 1, а.с. 24, 25).
Відповідно до інформації з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 4910110411112 було вручене відповідачу 09.12.2020.
Відтак семиденний строк виконання відповідачем (як боржником) грошового зобов'язання з оплати вартості поставленого товару від дня пред'явлення вимоги, встановлений приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, настав 16.12.2020, прострочка виникла з 17.12.2020.
Проте, відповідач обов'язок з оплати вартості поставленого товару на підставі вищевказаних накладних у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, встановлений приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 82223,87 грн.
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач довів суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань щодо не здійснення в повному обсязі оплати за поставлений товар, а також довів порушення відповідачем строку оплати товару. Відповідач доказів сплати боргу суду не надав.
З урахуванням здійснених часткових оплат боргу заборгованість відповідача за поставлений товар складає 82223,87 грн.
Приписами ч. 2 ст. 237 ГПК України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТ-ЛА АРМАТУРЕН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільнянський молокозавод" про стягнення заборгованості в сумі 82223,77 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати вартості поставленого товару з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.
Матеріали справи свідчать, що за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором позивач нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати вартості поставленого товару в сумі 3019,36 грн. за загальний період з 12.08.2020 по 01.12.2020.
Матеріали справи свідчать, що за прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару за Договором позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача три проценти річних за загальний період з 12.08.2020 по 01.12.2020 в сумі 754,84 грн. та інфляційні витрати за період з серпня 2020 по жовтень 2020 в сумі 1068,91 грн.
Під час розгляду даної справи встановлено, що строк виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати вартості поставленого товару настав 16.12.2020, прострочка виникла з 17.12.2020.
Оскільки в період, за який позивачем нарахована пеня, три відсотки річних та інфляційні витрати, строк оплати поставленого товару для відповідача не настав, відтак у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 3019,36 грн., інфляційних витрат в сумі 1068,91 грн., трьох відсотків річних в сумі 754,84 грн. слід відмовити.
За наслідками розгляду клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону “Про судову експертизу” № 4038-ХІІ від 25.02.1994 судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Частиною 1 ст. 99 ГПК України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
При цьому згідно із п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики призначення судової експертизи” № 4 від 23.03.2012 року судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Разом з тим умовами п. 5 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України встановлено, що питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Враховуючи те, що під час розгляду справи № 908/3125/20 судом встановлено, що поставка товару відповідачу здійснювалась позивачем саме згідно видаткових накладних, доданих до позовної заяви, факт підписання яких відповідачем не оспорюється, а також враховуючи здійснені відповідачем часткові оплати за поставлений товар, суд дійшов висновку про недоцільність та відсутність дійсної потреби призначення в рамках справи № 908/3125/20 проведення судової почеркознавчої експертизи.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Заперечення відповідача щодо факту підписання з його сторони договору поставки № 2-03 від 02.03.2020 суд приймає до уваги у сукупності із наданими до матеріалів справи доказами та зробленими висновками під час їх розгляду. Проте вказані заперечення відповідача не спростовують обставин, встановлених судом на підставі наявних доказів під час розгляду даної справи.
Твердження відповідача про те, що у видаткових накладних відсутнє посилання на договір поставки № 2-03 від 02.03.2020 приймаються судом.
Твердження відповідача про те, що строк виконання зобов'язань з оплати за поставлений товар не настав є безпідставними та спростовуються встановленими під час розгляду справи обставинами та наявними доказами.
Факт поставки товару відповідачу підтверджений підписаними між сторонами у справі видатковими накладними. При цьому підтверджене наявними у справі доказами здійснення відповідачем часткових оплат боргу свідчить про визнання останнім факту поставки йому товару.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3, 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
В якості підтвердження витрат на послуги адвоката позивач надав договір про надання правової допомоги від 25.11.2020, укладений між адвокатом Єрмолаєвим Юрієм Анатолійовичем, далі Адвокат, та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТ-ЛА АРМАТУРЕН", далі Клієнт, відповідно до п. 1 якого предметом даного договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.
Згідно із п.п. 2.1.1. п. 2.1. договору про надання правової допомоги від 25.11.2020 Адвокат зобов'язується надавати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями Клієнта.
Умовами п. 3.1., 3.3. договору про надання правової допомоги від 25.11.2020 визначено, що за правову допомогу, передбачену в п. 1 договору, Клієнт сплачує Адвокату винагороду в розмірі, визначеному додатковими угодами, які є невід'ємною частиною договору. Розмір оплати праці Адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків визначаються сторонами в додаткових угодах до цього договору.
До вказаного договору про надання правової допомоги від 25.11.2020 були підписані додаткова угода № 1 від 27.11.2020 та додаткова угода № 2 від 25.01.2021.
Відповідно до п. 1 - 3, 7 додаткової угоди № 1 від 27.11.2020 до договору про надання правової допомоги від 25.11.2020 Виконавець вивчає документи, надані Замовником та готує позовну заяву про стягнення заборгованості по договору поставки № 2-03 від 02.03.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТ-ЛА АРМАТУРЕН" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільнянський молокозавод". Виконавець (адвокат Єрмолаєв Юрій анатолійович) здійснює розрахунок заборгованості за договором поставки № 2-03 від 02.03.2020, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТ-ЛА АРМАТУРЕН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільнянський молокозавод". Вартість послуг, визначених в пунктах 1-2 даної додаткової угоди, складає 3500,00 грн. За результатами надання послуг (виконання робіт) складається акт про прийняття-передачу наданих послуг (виконаних робіт), який є невід'ємною частиною договору.
Згідно із додатковою угодою № 2 від 25.01.2021 до договору про надання правової допомоги від 25.11.2020 Виконавець готує клопотання про оголошення перерви у підготовчому засіданні по справі № 908/3125/20. Виконавець готує заперечення проти клопотання про призначення експертизи по справі № 908/3125/20. Вартість послуг, визначених у пунктах 1-2 даної додаткової угоди, складає 1000,00 грн. За результатами надання послуг (виконання робіт) складається акт про прийняття-передачу наданих послуг (виконаних робіт), який є невід'ємною частиною договору.
Матеріали справи свідчать, що між Адвокатом та Клієнтом підписані наступні акти про прийняття-передачу наданих послуг, а саме:
- акт № 1 від 30.11.2020 на суму 3500,00 грн.;
- акт № 2 від 15.02.2021 на суму 1000,00 грн.;
- акт № 3 від 15.02.2021 (підготовка відповіді на відзив у справі № 908/3125/20) на суму 1000,00 грн.
Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 4 статті 129 ГПК України.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум (п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду № 7 від 21.02.2013 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”).
За змістом статті 126 та частини 4 ст. 129 ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.
В якості підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію платіжного доручення № 854 від 01.12.2020 на суму 3500,00 грн., копію платіжного доручення № 1051 від 15.02.2021 на суму 2000,00 грн., в яких одержувачем коштів зазначений «Єрмолаєв Ю.А. ФОП».
Зі змісту договору про надання правової допомоги від 25.11.2020 вбачається, що його сторонами є: адвокат Єрмолаєв Юрій Анатолійович та Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТ-ЛА АРМАТУРЕН" (Клієнт).
Втім, відповідно до платіжного доручення № 854 від 01.12.2020 та платіжного доручення № 1051 від 15.02.2021 кошти в загальному розмірі 5500,00 грн. були сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТ-ЛА АРМАТУРЕН" на користь ФОП Єрмолаєва Ю.А., а не адвокату Єрмолаєву Юрію Анатолійовичу.
Враховуючи викладене у господарського суду відсутні підстави для покладення на відповідача зазначених сум, тому клопотання позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн. не підлягає задоволенню.
У судовому засіданні, яке відбулося 26.04.2021, згідно частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 126, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТ-ЛА АРМАТУРЕН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільнянський молокозавод" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільнянський молокозавод" (70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, вул. Запорізька, буд. 65, ідентифікаційний код 38993915) на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТ-ЛА АРМАТУРЕН" (49024, м. Дніпро, вул. Новозаводська, буд. 93, офіс 3, ідентифікаційний код 43147426) заборгованість в сумі 82223 (вісімдесят дві тисячі двісті двадцять три) грн. 77 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1985 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 08 коп., видавши наказ.
3. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТ-ЛА АРМАТУРЕН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільнянський молокозавод" про стягнення пені в сумі 3019,36 грн., інфляційних витрат в сумі 1068,91 грн., трьох відсотків річних в сумі 754,84 грн. відмовити.
Повне рішення складено - 12.05.2021 року
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.