номер провадження справи 32/30/21
30.04.2021 Справа № 908/497/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Н.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу:
за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми “Время”, (69000, м. Запоріжжя, вул. Яценка, буд 14-а, кв. 37)
до відповідача Приватного акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат”, (69014, м. Запоріжжя, вул. Олексія Поради, 44)
про стягнення 53 338,75 грн.
Приватна виробничо-комерційна фірма “Время” звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом вих. № 23 від 24.02.2021 (вх. № 525/08-07/21 від 26.02.2021) про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат” 53338,75 грн., які складаються з 19480,24 грн. -3 % річних та 33858,51 грн. втрат від інфляції, в зв'язку із невиконанням обов'язку з оплати коштів за виконання робіт з ремонту козлового крану Г8Т40 № 220 з листопада 2019 по лютий 2021.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2021 справу № 908/497/21 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Колодій Н.А.
У позові позивач просить суд відкрити провадження у справі у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Ухвалою суду від 03.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/497/21, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.03.2021 у справі № 908/497/21 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 26.03.2021 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи Приватного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» є 69014, м. Запоріжжя, вул. Олексія Поради, буд. 44, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 6900119713431) вбачається, що ухвала господарського суду Запорізької області від 03.03.2021 у справі № 908/497/21 отримана уповноваженою особою відповідача.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/497/21.
При цьому судом враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 30.04.2021.
Розглянувши матеріали справи, суд
16.04.2019 Приватною виробничо-комерційною фірмою “Время” (виконавець, позивач за первісним позовом, ПВКФ “Время”) та Приватним акціонерним товариством “Запорізький абразивний комбінат” (замовник, відповідач за первісним позовом) укладено договір № 3 про надання послуг.
23.04.2019 сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору про надання послуг № 3 від 16.04.2019.
Відповідно до п. 1.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 23.04.2019) виконавець зобов'язується проводити технічне обслуговування, ремонт вузлів, агрегатів, електрообладнання залізничної техніки, рухомого складу, вантажопідйомних механізмів.
Відповідно до п. 4 Специфікації № 1 від 26.04.2019, оплата здійснюється на наступних умовах: 50% передплати з моменту підписання цієї Специфікації та 50% протягом п'яти банківських днів після підписання актів виконаних робіт.
Підписаний 06.11.2019 в односторонньому порядку акт виконаних робіт (послуг) від 09.10.2019 позивачем за первісним позовом направлено відповідачу поштою рекомендованим листом з описом вкладення разом із супровідним листом № 19/11 від 20.11.2019. Вказаний лист отримано відповідачем 22.11.2019.
З урахуванням викладених обставин та п. 2.3 договору про надання послуг № 3 (у редакції додаткової угоди № 1 від 23.04.2019), п. 4 Специфікації № 1 від 26.04.2019, позивач за первісним позовом вважає, що Приватне акціонерне товариство “Запорізький абразивний комбінат” повинно було сплатити грошові кошти в сумі 546 105,00 грн за виконані роботи у строк до 14.11.2019.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.04.2020 у справі № 908/3563/19, первісні позовні вимоги Приватної виробничо-комерційної фірми «Время» до Приватного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» про стягнення коштів за виконання робіт з ремонту козлового крану Г8Т40 № 220 у сумі 546105,00 грн. визнані обгрунтованими та задоволені в повному обсязі. На користь Приватної виробничо-комерційної фірми «Время» з Приватного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» стягнуто кошти за виконання робіт з ремонту козлового крану Г8Т40 № 220 у сумі 546105,00 грн. та 8191,57 грн. судового збору. У задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» до Приватної виробничо-комерційної фірми «Время» про розірвання договору та повернення коштів відмовлено.
Постановою Центральногоо апеляційного господарського суду від 17.12.2020 рішення Господарського суду Запорізької області від 07.04.2020 у справі № 908/3563/19 залишено без змін.
Так в Постанові Центрального апеляційного господарського суду від 17 грудня 2020 року по справі №908/3563/19, зокрема, зазначено:
« 29.10.2019 позивачем за первісним позовом, супровідним листом № 38/10 від 29.10.2019 направлено на підписання два примірники акту виконаних робіт (послуг) від 09.10.2019, підписаних з боку позивача. Позивач за первісним позовом просив відповідача один підписаний примірник з його боку повернути на адресу ПВКФ Время в семиденний строку з моменту отримання. Позивач звертав увагу відповідача, що в разі неповернення підписаного примірника акту виконаних робіт (послуг) від 09.10.2019 у вказаний строку, ПВКФ Время відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, буде підписано акт виконаних робіт (послуг) в односторонньому порядку. Лист та два примірники акту виконаних робіт (послуг) відповідачем отримано 30.10.2019.
Відповідач за первісним позовом у вказаний строк (до 06.11.2019) акт виконаних робіт (послуг) від 09.10.2019 не підписав та на адресу позивача за первісним позовом не направив.
Підписаний 06.11.2019 в односторонньому порядку акт виконаних робіт (послуг) від 09.10.2019 позивачем за первісним позовом направлено відповідачу поштою рекомендованим листом з описом вкладення разом із супровідним листом № 19/11 від 20.11.2019. Вказаний лист отримано відповідачем 22.11.2019.
З урахуванням викладених обставин та п. 2.3 договору про надання послуг № 3 (у редащії додаткової угоди № 1 від 23.04.2019), п. 4 Специфікації № 1 від 26.04.2019, позивач за первісним позовом вважає, що Приватне акціонерне товариство Запорізький абразивний комбінат повинно було сплатити грошові кошти в сумі 546 105,00 грн за виконані роботи у строк до 14.11.2019.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів констатує про наявність підстав для задоволення первісного позову про стягнення коштів за виконання робіт з ремонту козлового крану Г8Т40 у сумі 546 105,00 грн.»
18.01.2021 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 07.04.2020 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2020 у справі № 908/3563/19, яка набрала чинності 17.12.2020, видано відповідні накази.
21 січня 2021 року Приватним акціонерним товариством “Запорізький абразивний комбінат” на виконання Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07 квітня 2020 року по справі № 908/3563/19 було сплачено суму основного боргу 546105,00 грн., що підтверджується банківською випискою за 21 січня 2021 року.
З матеріалів справи № 908/497/21 вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача суму інфляційних витрат в розмірі 33858,51 грн за період листопада 2019 по лютий 2021 та суму 3 % річних в розмірі 19480,24 грн за період з 14.11.2019 по 21.01.2021.
Статтею 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною І етапі 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, з наведених норм права вбачається, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ІДК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, стаття 625 Цивільного Кодексу України не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.
З аналізу вищевказаних норм закону слідує, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Враховуючи вищенаведене, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідач зобов'язаний сплатити нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних за весь час прострочення, тобто, по день сплати боржником коштів, оскільки в такому випадку зобов'язання відповідно до ст.599 ЦК України припинилося внаслідок його виконання.
Факт порушення грошових зобов'язань відповідачем є доведеним. Період та розмір заявлених до стягнення 3% річних позивачем визначено не вірно, оскільки оплата заборгованості була здійснена позивачем 21.01.2021, тому періодом нарахування 3% річних є з 14.11.2019 по 20.01.2021 (включно).
За розрахунком суду 3 % річних за період з 14.11.19 по 20.01.21 (включно) за порушення грошового зобов'язання щодо сплати 546105,00 грн. становлять 19435,35 грн.
Наданий позивачем розрахунок судом перевірені та встановлено, що сума індексу інфляції розрахована вірно, вимоги щодо їх стягнення позивачем доведені.
За таких обставин, судом задовольняються вимоги про стягнення 3 % річних за період з 14.11.19 по 20.01.21 у сумі 19435,35 грн., інфляційних втрат за період з листопада 2019 по лютий 2021 у сумі 33858,51 грн. В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних судом відхиляються.
Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги доведеними частково та такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат”, (69014, м. Запоріжжя, вул. Олексія Поради, 44; код ЄДРПОУ 00222226) на користь Приватної виробничо-комерційної фірми “Время”, (69000, м. Запоріжжя, вул. Яценка, буд 14-а, кв. 37; код ЄДРПОУ 13637549) 19435 (дев'ятнадцять тисяч чотириста тридцять п'ять) грн. 35 коп. 3 % річних, 33858 (тридцять три тисячі вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 51 коп. суми індексу інфляції, 2268 (дві тисячі двісті шістдесят вісім) грн. 08 коп. судового збору. Видати наказ.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення оформлено і підписано “13” травня 2021.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.А. Колодій