номер провадження справи 32/199/20
21.04.2021 Справа № 908/420/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Колодій Н.А., при секретарі судового засідання Зеленцовій К.Ю.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал логістик систем" (01021, м.Київ, Кловський узвіз, 7-А, офіс 8-11)
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Запоріжвогнетрив" (69106 м.Запоріжжя, Північне шосе/вул. Теплична, 22 "Б"/1)
про стягнення суми 1211834,97грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Губорєв К.С., ордер серія АР № 1044723 від 21.04.2021.
від відповідача: Ніколенко М.М., ЗП 001249 від 27.02.2017.
До господарського суду Запорізької області заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Запоріжвогнетрив" 1211834,97грн., що складається з 1106770,20 грн. суми основного боргу, 19921,86 грн. суми штрафу, 76961,15 грн. суми пені, 8181,76грн. суми 3 % річних за договорами транспортно-експедиційних послуг № 0001/18 від 02.01.2018 та № 190249 від 01.03.2019.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/420/20. Присвоєно справі номер провадження 32/199/20. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.01.2021.
Ухвалою від 14.01.2021 підготовче засідання у справі № 908/420/20 перенесено на 11.02.2021. Ухвалою суду від 11.02.2021 судом продовжено строк підготовчого провадження до 30.03.2021, підготовче засідання відкладено до 04.03.2021, 30.03.2021. В судовому засіданні 30.03.2021, за письмовою згодою учасників судового процесу, закрито підготовче провадження та розпочато розгляду справи по суті. В судовому засіданні оголошено перерву до 08.04.2021, до 21.04.2021.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал логістик систем" до суду надійшла заява про відвід судді Колодій Н.А. (вх. № 754/08-08/21 від 14.01.2020). Заява обґрунтована тим, що Постановою Верховного суду від 02.12.2020 скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.02.2020 про повернення позовної заяви у господарській справі №908/420/20 винесену суддею Господарського сулу Запорізької області Колодій Н.А, справу №908/420/20 направлено до Господарського суду Запорізької області для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Заявник вважає, що з урахуванням положень ч. 10 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України щодо застосування аналогії закону суддя Господарського суду Запорізької області Колодій Н.А., яка винесла ухвалу про повернення позовної заяви позивачеві, скасовану судом касаційної інстанції, не може брати участь у розгляді вказаної справи в суді першої Інстанції, та підлягає відводу (самовідводу) на підставі ч. 2 ст. 35 та ч. 1 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.
Заява про відвід судом розглянута про що винесено відповідні ухвали суду.
18.01.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення розміру позовних вимог (вх. № 980/08-08/21), оскільки відповідачем в добровільному порядку, після подання позовної заяви, сплачено суму основного боргу.
В заяві позивач просить суд, стягнути з відповідача 169677 (сто шістдесят дев'ять тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 09 коп. штрафних санкцій за порушення виконання грошових зобов'язань за договором транспортно-експедиційних послуг № 0001/18 від 02 січня 2018 року та Договором транспортно-експедиційних послуг № 19/0249 від 01 березня 2019 року, а саме: 19 921 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот двадцять одна) гривня 86 коп. - штрафу; 121 194 (сто двадцять одна тисяча сто дев'яносто чотири) гривні 43 коп. - пені: 14 974 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) гривні 80 коп. - 3 % річних; 13 586 (тринадцять тисяч п'ятсот вісімдесят шість) гривень 00 коп. - інфляційне збільшення суми боргу.
11.02.2021 представник позивача підтримав заявлені уточненні позовні вимоги, просить суд задовольнити позовні вимоги з урахуванням уточненої заяви. Представник відповідача заперечив.
Заява про уточнення позовних вимог судом була прийнята до розгляду, про що було винесено відповідну ухвалу від 11.02.2021.
19.02.2021 від позивача надійшла заява про часткову відмову від позовних вимог, зміну предмету позову та підстав позову, а також уточнення розміру позовних вимог. Відповідно до поданої заяви позивач просить суд прийняти відмову від позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1 106 770,20грн. та стягнути 19 921 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот двадцять одна) гривня 86 коп. - штрафу; 121 194 (сто двадцять одна тисяча сто дев'яносто чотири) гривні 43 коп. - пені: 14 974 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) гривні 80 коп. - 3 % річних; 13 586 (тринадцять тисяч п'ятсот вісімдесят шість) гривень 00 коп. - інфляційне збільшення суми боргу.
В судовому засіданні 04.03.2021 представник позивача підтримав подану заяву.
Заява судом прийнята до розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
03.03.2021 від відповідача надійшли заперечення проти вирішення спору у господарському суд. Просить суд залишити заяву позивача про відмову від позовних вимог, зміну предмету позову та підстав позову, а також уточнення розміру позовних вимог без розгляду. Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач вказує на те, що з заяви ТОВ «Глобал Логістик Систем» про часткову відмову від позовних вимог, зміну предмету позову та підстав позову, а також уточнення розміру позовних вимог, вбачається, що позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру, а саме стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 169 677,09 грн. (що не перевищує еквівалент 10 000 доларів США), тому враховуючи умови третейського застереження викладені у п. 7.4. договору транспортно-експедиційних послуг № 0001/18 від 02.01.2018 року, вважає, що дана справа повинна розглядатись в третейському суді.
Заперечення долучені до матеріалів справи. Клопотання про залишення заяви позивача без розгляду судом залишено без задоволення, оскільки сума, що пред'явлена позивачем до стягнення та прийнята судом до розгляду становить 1 211 834,97 грн та не підпадає під п.7.4 договору, на який посилається відповідач у своїх запереченнях.
Відповідачем заявлено усне клопотання про надання додаткового часу для подачі контрозрахунку щодо збільшених позивачем вимог.
Клопотання судом задоволено.
24.03.2021 від відповідача надійшли заперечення проти заяви про відмову від позовних вимог, зміну предмету позову та підстав позову, а також уточнення розміру. Відповідачем проведено контрозрахунок пред'явлених до стягнення сум (заперечення долучені до матеріалів справи).
09.04.2021 від позивача надійшла заява про залишення без розгляду частини позовних вимог та додаткові пояснення.
Розглянувши подану заяву суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, як поданій з порушенням строку на подачу даної заяви.
06.04.2021 від позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та приєднання доказів. Позивач просить суд стягнути з відповідача 26000,00грн. вартості витрат на професійну допомогу.
19.04.2021 від відповідача надійшли заперечення проти заяви про відшкодування витрат на правову допомогу та приєднання до справи письмових доказів. Відповідач вважає заявлену до стягнення суму не доведеною та завищеною, просить суд відмовити в її задоволенні.
21.04.2021 судом розглянуто спір по суті. В присутності представників сторін, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
02.01.2018 між ТОВ «Глобал Логістик Сістем» та ПРАТ «Запоріжвогнетрив» було укладено договір транспортно-експедиційних послуг № 0001/18 (далі - договір № 0001/18) та 01.03.2019р. укладено договір транспортно-експедиційних послуг № 19/0249 (далі - договір № 19/0249).
Згідно п. 1.1. договору № 0001/18 та договору № 19/0249 позивач зобов'язується па рахунок коштів замовника надавати комплекс послуг з організації перевезень вантажів автомобілями і послуг спецтехніки у м. Запоріжжя, а також на території відповідача. Фрахтуючи для цих цілей транспорт та спецтехніку третіх осіб, а відповідач оплачує ці послуги.
У відповідності до п. 1.2. договору № 0001/18 та договору № 19/0249 перелік і вартість послуг, які надаються за договором зазначаються сторонами в специфікаціях, які після підписання є невід'ємною частиною договору.
Згідно п. 6.4. договору № 0001/18 та п. 7.4 договору № 19/0249, прийом-передача послуг підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт, підписаним сторонами, із зазначенням загальної суми послуг і вартості послуг позивача з додатком належно оформлених товаро-транспортних накладних.
Згідно з п. 6. 3 договору № 0001/18, якщо в транспортному замовленні термін платежу не указаний, відповідач повинен розрахуватися з позивачем протягом 15-ти календарних днів після отримання від позивача товаротранспортної накладної і рахунку
Якщо в транспортному замовленні термін платежу не указаний, відповідач повинен розрахуватися з позивачем протягом 60-ти календарних днів після отримання від позивача товаротранспортної накладної і рахунку ( п. 7.3 договору №19/0249).
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, стали підставою для звернення позивача за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інші суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На день розгляду спору по суті судом встановлено, що сума заборгованість в розмірі 1106770,20грн. відповідачем погашена в повному обсязі, про що свідчить заява позивача про відмову від позовних вимог в частині суми основного боргу та обставин, викладених в відзиві на позовну заяву.
Враховуючи подану позивачем (вх. № 3635/08-08/21 від 19.02.2021) заяву про відмову від позовних вимог в частині 1106770,20грн. суми основного боргу, суд приймає дану відмову та вважає за можливе закрити провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Судові витрати в цій частині залишити за позивачем на підставі п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з статтею 610 Цивільною кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ҐК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з п. 4.1. договору транспортно-експедиційних послуг № 0001/18, у випадку невиконання зобов'язань за цим договором замовник та експедитор несуть взаємну відповідальність.
Відповідно до п. 4.6. цього договору у разі порушення зобов'язань за даним договором, винна сторона несе відповідальність у вигляді сплати на користь іншої сторони штрафу у розмірі 1,8 % від суми вартості порушеного зобов'язання.
Сума заборгованості за договором транспортно-експедиційних послуг № 0001/18 складала 535 950 (п'ятсот тридцять п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) гривень 00 коп. Таким чином, розмір штрафу становить 9 647 (дев'ять тисяч шістсот сорок сім) гривень 10 коп.: 535 950,00 * 1, 8 % - 9 647,10 грн.
Згідно з п. 4.1. договору транспортно-експедиційних послуг № 19/0249, у випадку невиконання зобов'язань за цим договором замовник та експедитор несуть взаємну відповідальність.
Відповідно до п. 4.4. договору у разі порушення зобов'язань за даним договором, винна сторона несе відповідальність у вигляді сплати на користь іншої сторони штрафу у розмірі 1,8 % від суми вартості порушеного зобов'язання.
Сума заборгованості за договором транспортно-експедиційних послуг №19/0249 становила 570 820 (п'ятсот сімдесят тисяч вісімсот двадцять) гривень 20 коп. Таким чином, розмір штрафу становить 10 274 (десять тисяч двісті сімдесят чотири тисячі) 76 коп. 570 820, 20 * 1,8 % - 10 274,76 грн.
Враховуючи вищевикладене, розмір штрафу за порушення зобов'язань за вказаними вище договорами становить 19 921 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот двадцять одна) гривня 86 коп.: 9 647,10 + 10 274,76 = 19 921,86 грн.
Розрахунок позивача судом перевірено та встановлено, що розрахунок проведено вірно, сума штрафу в розмірі 19 921,86 грн., за вищевказаними договорами, підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно з п. 4.6 договору транспортно-експедиційних послуг № 0001/18 за порушення замовником зобов'язань по оплаті, останній сплачує Експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої Нацбанком України на момент пред'явлення фінансових санкцій від суми прострочення за кожний день порушення.
Згідно з п. 4.3. договору транспортно-експедиційних послуг № 19/0249 за порушення замовником зобов'язань по оплаті, останній сплачує Експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, яка діяла в період, за який нараховується пеня.
На день подачі позовної заяви розмір пред'явлених до стягнення сум пені:
- за договором транспортно-експедиційних послуг № 0001/18 складав 71912,15 грн.;
- за договором транспортно-експедиційних послуг № 19/0249 складав 49282,28грн.
Відповідач заперечив проти пред'явлених до стягнення сум та надав суду контр розрахунок суми пені.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок і контррозрахунок відповідача. Перевіривши надані розрахунки суд дійшов висновку, що сума пені підлягає частковому задоволенню, а саме:
- за договором транспортно-експедиційних послуг № 0001/18 в розмірі 71899,86 грн;
- за договором транспортно-експедиційних послуг № 19/0249 в розмірі 48895,50 грн.
В решті пред'явлених до стягнення сум, а саме:
- за договором транспортно-експедиційних послуг № 0001/18 в розмірі 12,29 грн;
- за договором транспортно-експедиційних послуг № 19/0249 в розмірі 386,78 грн, слід відмовити, як пред'явлених необґрунтовано.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також: три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На день подачі позовної заяви розмір пред'явлених до стягнення сум 3 % річних та суми індексу інфляції складали:
- за договором транспортно-експедиційних послуг № 0001/18 сума 3% річних складала 8272,46 грн., сума індексу інфляції 7100,98грн.;
- за договором транспортно-експедиційних послуг № 19/0249 сума 3% річних складала 6702,34грн, сума індексу інфляції 6485,02грн. ;
Відповідач заперечив проти пред'явлених до стягнення сум та надав суду контр розрахунок.
Перевіривши надані розрахунки суд дійшов висновку, що сума 3% річних за договором транспортно-експедиційних послуг № 0001/18 та сума індексу інфляції за договором транспортно-експедиційних послуг № 19/0249 підлягають частковому задоволенню, а саме:
- за договором транспортно-експедиційних послуг № 0001/18 сума 3% річних, що підлягає стягнення складає 8271,34грн., а сума індексу інфляції 7100,98грн.
- за договором транспортно-експедиційних послуг № 19/0249 сума 3% річних, що підлягає стягнення складає 6666,39грн., а сума індексу інфляції 6381,22грн.
В решті пред'явлених до стягнення сум, а саме:
- за договором транспортно-експедиційних послуг № 0001/18 в сумі 3% річних в розмірі 1,12грн;
- за договором транспортно-експедиційних послуг № 19/0249 в сумі 3% річних в розмірі 35,95 грн. та сумі індексу інфляції в розмірі 103,80грн, слід відмовити, як пред'явлених необґрунтовано.
Отже, проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги частково доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати : на професійну правничу допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем пред'явлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу в розмірі 26000грн. 00коп., що була розрахована позивачем в заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх. 7023/08-08/21 від 06.04.2021).
Частиною 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
В обґрунтування заявленої суми витрат на правничу допомогу пов'язаних з розглядом даної справи позивачем долучені: договір про надання правової дороги від 18.09.2018, , доручення № 01/01/20 від 20.01.2020 (з додатком), акт приймання - передачі правничих послуг до договору про надання правової допомоги № 02/04/21 від 02.04.2021, рахунок -фактура № 02/04/21, платіжне доручення № 1525 від 02.04.2021 на суму 20000грн.00коп., акт здачі - приймання № 65, № 153, платіжне доручення № 329 на суму 1500грн.00коп., №525 на суму 1500грн.00коп., № 1376 на суму 1500грн.00коп., № 1533 на суму 1500грн.00коп., свідоцтво ОСОБА_1, довіреність № 877 від 10.11.2020, видана ОСОБА_1 .
Відповідач заперечив проти пред'явленої до стягнення суми правничої допомоги, вважає її необґрунтовано завищеною та просить суд відмовити в її задоволенні з підстав, викладених в заперечення (вх. № 7884/08-08/21 від 19.04.2021).
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Згідно ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із:
1.складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2.часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3.обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4. ціною позову та значенням справи для сторін, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Враховуючи обставини справи, розмір заявлених до стягнення вимог, часткове виконання відповідачем своїх зобов'язань, часткове задоволення судом розміру вимог при розгляді справи по суті, а також часу затраченого на розгляд даної справи, суд вважає, що розмір правничої допомоги підлягає частковому задоволенню, в розмірі 10000,00грн. В решті пред'явленої до стягнення суми слід відмовити.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у спірних правовідносинах, судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача на користь позивача, пропорційно задоволеним вимогам, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Крім того, враховуючи подану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог з позивача на користь державного бюджету підлягає стягненню сума судвого збору в розмірі 969грн. 18 коп.
Керуючись ст. ст. 46, 129, 202, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00191885, місцезнаходження: Північне шосе/вулиця Теплична, будинок 22 "Б"/1, місто Запоріжжя, Запорізька область, 69106, Україна) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ЛОГІСТІК СІСТЕМ" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37200332, місцезнаходження: Кловський узвіз, 7А, офіс 8-11, місто Київ, 01021, Україна) 169 137 (сто шістдесят дев'ять тисяч сто тридцять сім) 15 коп. штрафних санкцій та компенсаційних виплат за порушення виконання грошових зобов'язань за Договором транспортно-експедиційних послуг №0001/18 від 02 січня 2018 року та Договором транспортно-експедиційних послуг № 19/0249 від 01 березня 2019 року, а саме:
- 19 921 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот двадцять одна) гривня 86 коп. - штрафу;
- 120 795 (сто двадцять тисяч сімсот дев'яносто п'ять) гривні 36 коп. - пені;
- 14 937 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот тридцять сім) гривні 73 коп. - 3 % річних;
- 13 482 (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят дві) гривні 20 коп. - інфляційне збільшення суми боргу.
- 2537 (дві тисячі п'ятсот тридцять сім) грн. 05коп. судового збору.
- 10000 (десять тисяч ) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 1106770 (один мільйон сто шість тисяч сімсот сімдесят )грн. 20 коп.
Відмовити в частині позовних вимог:
за договором транспортно-експедиційних послуг № 0001/18 від 02.01.2018
- пені за порушення зобов'язань в розмірі 12,29 грн.;
- 3 % річних в розмірі 1,12 грн.
За договором транспортно-експедиційних послуг № 19/0249 від 01.03.2019:
- пені за порушення зобов'язань в розмірі 386,78 грн.;
- 3 % річних в розмірі 35,95 грн.;
- інфляційних нарахувань в розмірі 103,80 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ЛОГІСТІК СІСТЕМ" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37200332, місцезнаходження: Кловський узвіз, 7А, офіс 8-11, місто Київ, 01021, Україна) в дохід державного бюджету 969 (дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн 18 коп. суми судового збору.
Повний текст рішення оформлено і підписано "13" травня 2021.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.А. Колодій