номер провадження справи 18/22/21
11.05.2021 Справа № 908/131/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/131/21
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансово-промислова компанія “АТОМСТРОЙСЕРВІС” (03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, буд. 19-А)
до відповідача державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”(01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)
про стягнення 380447,50 грн.
Без повідомлення (участі) представників учасників справи
Заявлено позовні вимоги про стягнення з державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” 380447,50 грн., які складаються з: 378024,00 грн. основного боргу за неоплачену продукцію за договором поставки № 36(1)20УК від 30.01.2020 (реєстраційний номер ДП “Енергоатом” 53-121-01-20-09055 від 12.02.2020) та 2423,50 грн. 3% річних.
Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки товару №36(1)20УК/53-121-01-20-09055 від 30.01.2020, що стало підставою для нарахування 3% річних та звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на приписи статей ст.ст. 526, 530, 549,550, 691, 692 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 265 ГК України.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2021 справу № 908/131/21 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.02.2021, після усунення позивачем обставин, які зумовили залишення позову без руху, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/131/21; присвоєно справі номер провадження 18/22/21; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання; встановлено відповідачу строк для надання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 01.03.2021. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Від державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” витребувано та зобов'язано надати до 01.03.2021 - ярлик на годну продукцію по договору поставки № 36(1)20УК/53-121-01-20-09055 від 12.02.2019 (належним чином засвідчену копію - для долучення до матеріалів справи).
Сторони повідомлені про розгляд справи, що підтверджується рекомендованими повідомлення про вручення поштової кореспонденції повноважному представнику позивача 17.02.2021 та повноважному представнику відповідача 11.02.2021 (за адресою відокремленого підрозділу), а також довідкою про доставку 08.02.2021 електронного листа (документа в електронному вигляді) в електронний кабінет відповідача (за адресою юридичної особи).
Відповідач 19.02.2021 (у визначений судом строк) надав відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечив та вказав, що позивачем не враховані умови п. 3.2 договору, яким передбачено, що оплата покупцем частини вартості товару у розмірі сум ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН у встановлених ПК України випадках та порядку. Факт отримання від позивача продукції загальною вартістю 378024,00 грн. з ПДВ відповідач підтвердив, проте вважає, що договором не встановлений строк виконання ВП ЗАЕС зобов'язання щодо оплати частини вартості продукції в розмірі суми ПДВ. За доводами відповідача, строк виконання зобов'язання по оплаті частини вартості продукції в сумі ПДВ договором не визначений, а відповідна вимога щодо сплати цієї суму від позивача не надходила. Також вказує, що при здійсненні розрахунку 3% річних позивачем не враховані положення п. 3.2 договору і сума заборгованості визначена з урахуванням суми ПДВ. Посилаючись на відсутність з боку ВП ЗАЕС порушення встановленого договору строку оплати, відповідач просив в позові відмовити.
Щодо строку розгляду справи по суті суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Провадження у даній справі відкрито 08.02.2021. Отже, суд мав розпочати розгляд справи по суті після 09.03.2021 та закінчити 09.04.2021.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211” з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася і наразі не припинена.
З 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, яким внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
За період дії карантину звернень щодо необхідності реалізації своїх прав у більш тривалий строк від учасників справи не надходило.
Оскільки карантинні заходи в Україні не скасовані, з метою недопущення безпідставного затягування строку розгляду справи, враховуючи те, що сторонам надана можливість подати свої процесуальні заяви, навести доводи та заперечення суду з урахуванням строку дії карантину, зважаючи на знаходження судді-доповідача у справі Левкут В.В. на лікарняному з 16.03.2021 по 02.04.2021 та з 19.04.2021 по 07.05.2021 у відпустці, суд ухвалив розпочати розгляд справи по суті та прийняти рішення у справі 11.05.2021 за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, без повідомлення (участі) у судовому засіданні представників позивача та відповідача.
Розглянувши матеріали справи, суд
Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансово-промислова компанія “АТОМСТРОЙСЕРВІС” (Постачальником, позивачем у справі) та державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (Покупцем, відповідачем у справі) 30.01.2020 укладений договір поставки товару № 36(1)20УК (реєстраційний номер ДП “Енергоатом” 53-121-01-20-09055 від 12.02.2020) (далі - Договір).
Відповідно до умов п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію за кодом ДК 021:2015 31680000-6 «Електричне обладнання та супутні товари до електричного обладнання» (щитове устаткування) (згідно наведеній у зазначеному пункті договору таблиці).
Строк поставки продукції: травень 2020 року (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору сума договору становить 315020,00 грн., крім того ПДВ 63004,00 грн., разом 378024,00 грн.
Згідно із п. 3.2 Договору розрахунок за товар, поставлений відповідно до п. 1.1, здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 45-ти календарних днів з дати оформлення ярлика на годну продукцію. Оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН у встановлених ПК України випадках та порядку.
За визначенням пунктів 4.1-4.3 Договору, поставка продукції відбувається відповідно до Правил ІНКОТЕРМС 2010: DDР - м. Енергодар. Вантажоотримувач - ЗВ ВП “Складське господарство” ДП НАЕК «Енергоатом» вул. Промислова, 133, м. Енергодар, Запорізька область. Поставка продукції відбувається в строки згідно з п. 1.2 договору. Продукція, що поставляється повинна супроводжуватись наступними документами: а) витратна накладна - 3 примірника; б) паспорт на продукції, виданий підприємством-виробником; в) рахунок-фактура; г) план якості; д) документація, яка указана у п. 10 технічних уов та умов постачання (додаток № 1 до договору).
Згідно з п. 10.2 Договору досудовий порядок врегулювання спору між сторонами є обов'язковим.
Відповідно до п. 12.1 Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом року з моменту його підписання.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачу передбачений договором товар на суму 378024,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000004 від 31.03.2020.
Видаткова накладна підписана повноважними представниками сторін без зауважень.
Зобов'язання з оплати отриманого товару відповідачем не виконано.
У зв'язку з наявністю заборгованості позивачем 03.08.2020 на адресу відповідача направлено претензію № 60 від 03.08.2020 щодо сплати 378024,00 грн. боргу та 1336,03 грн. 3% річних.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманого товару у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
За приписами частини першої статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Долучена до матеріалів справи видаткова накладна, на підставі якої виникла заборгованість відповідача у спірний період, підписана з боку Покупця без зауважень.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Виходячи з умов п. 3.2 Договору оплата за поставлену за продукцію - 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на годну продукцію. Відповідачем на вимогу суду надано копію ярлика на придатну продукцію № Я-083-1 від 27.04.2020. Отже граничний строк виконання зобов'язання по оплаті - 11.06.2020 (позивачем визначено - 21.06.2020).
Відповідач, в порушення умов договору та чинного законодавства, оплату вартості отриманої продукції у визначений у Договорі строк не здійснив. Факт отримання від позивача продукції на суму 378024,00 грн. та не сплата її вартості відповідачем не заперечується.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем вартості отриманої продукції у визначений Договором строк є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За таких обставин, матеріалами справи доведено, що відповідач не виконав умови Договору в частині оплати вартості поставленої продукції у визначений строк, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем за отриманий товар в сумі 378024,00 грн.
Доводи відповідача про неправильне визначення позивачем строку виконання Покупцем зобов'язання з оплати продукції з огляду на п. 3.2 Договору щодо розмежування строку оплати вартості продукції без ПДВ та п. 4.4 Договору суд визнав необґрунтованими з огляду на наступне.
За змістом п. 4.4. Договору визначено, що Постачальник зобов'язаний надати Покупцю податкову накладну за формою, визначеною чинною редакцією наказу Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015, складену в електронній формі з дотриманням умов щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на дві електронні адреси Покупця протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною постачальник надає Покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.
Надання позивачем податкової накладної на поставлену продукцію відповідачем не заперечується.
Зауваження в п. 3.2 Договору щодо оплати Покупцем частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ після отримання ним від Постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку, не змінює строку щодо оплати в частині суми ПДВ.
В даному випадку має значення сам факт здійснення реєстрації податкової накладної та надання її Покупцю, в разі чого покупець повинен здійснити повну оплату отриманого товару з урахуванням ПДВ в межах визначеного строку - 45-ти календарних днів з дня оформлення ярлика на годну продукцію.
Враховуючи викладене, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 378024,00 грн. основного боргу за отриманий за Договором товар заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.
За порушення грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу 2423,50 грн. 3% річних.
Відповідно ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 22.06.2020 по 09.09.2020 за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство”, суд встановив, що за заявлений позивачем період сума 3% річних становить 2447,86 грн. Оскільки суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, вимога про стягнення з відповідача 3% річних задовольняється судом в заявленій сумі 2423,50 грн.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідач не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань за договором щодо оплати вартості отриманої продукції у визначений договором строк.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133; ідентифікаційний код ВП 19355964) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансово-промислова компанія “АТОМСТРОЙСЕРВІС” (03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, буд. 19-А; ідентифікаційний код 39292800) 378024,00 грн. (триста сімдесят вісім тисяч двадцять чотири грн. 00 коп.) основного боргу, 2423,50 грн. (дві тисячі чотириста двадцять три грн. 50 коп.) 3% річних та 5706,71 грн. (п'ять тисяч сімсот шість грн. 71 коп.) судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 13.05.2021.
Суддя В.В. Левкут