вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.05.2021м. ДніпроСправа № 904/2302/21
За позовом Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про стягнення збитків у розмірі 4 680, 64 грн
Суддя Ярошенко В.І.
Без виклику (повідомлення) учасників справи
Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення збитків у розмірі 4 680, 64 грн вартості нестачі вантажу.
Ухвалою суду від 15.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву встановлено 15-тиденний строк з дня отримання (вручення) даної ухвали.
12.04.2021 на адресу суду засобами поштового зв'язку надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить: поновити йому строк для подачі відзиву та прийняти відзив на позовну заяву до розгляду; застосувати до позовних вимог наслідки спливу строку позовної давності і відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування заяви про поновлення строку для подачі відзиву відповідач посилається на та, що ухвалу суду від 15.03.2021 він не отримував, а ознайомився з нею в Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка була оприлюднена 18.03.2021. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 104 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" регіональною філією "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" видано наказ від 26.02.2021 № 76/н, згідно з яким внесено зміни до наказу регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 20.03.2020 № 110/н "Про простій працівників регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", а саме: пункт 1.3 викладено в такій редакції:"1.3. Встановити період простою починаючи з 20.03.2020 до 30.04.2021.". А за наказом від 29.04.2020 № 165/Н у відповідача введено 4-денний робочий день, що має наслідком відсутність необхідної кількості працівників. Тож, відповідач вважає. що строк на подачу відзиву на позовну заяву пропущений ним з поважних причин.
Розглянувши заяву відповідача про поновлення йому строку для подання відзиву на позову, суд визнає наведені ним обставини поважними причинами пропуску відповідного процесуального строку, та, зважаючи на невелику тривалість прострочення, вважає за доцільне задовольнити вказану заяву і на підставі частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України поновити відповідачу строк на подання відзиву. Тому, з метою забезпечення всім учасникам справи можливості скористатися своїми процесуальними правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом, відзив на позовну заяву приймається судом до розгляду.
27.04.2021 відповідач через канцелярію суду подав пояснення щодо виправлення помилки в відзиві на позовну заяву по справі № 904/2302/21, за змістом якого відповідач просить вважати правильним номер залізничної накладної - № 51387645, що міститься у матеріалах справи, замість помилково вказаного у відзиві.
05.05.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача, викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані виявленням нестачі горішку коксового у вагонах № 56955313, № 56937659 під час перевезення вантажу.
Також позивач зазначив, що Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)", який набрав чинності 02.04.2020, доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України з метою запобігання поширенню коронавірусної
Позиція відповідача, викладена у відзиві (з урахуванням пояснення щодо виправлення помилки)
Відповідач зазначає, що шестимісячний термін для пред'явлення даного позову до залізниці має обраховуватись упродовж 6 місяців після спливу 6-місячного строку, передбаченого для пред'явлення претензії та 3-місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію, що узгоджується з положеннями ст. 315 Господарського кодексу України та статей 134, 136 Статуту залізниць України, оскільки визначений законом строк, в межах якого особа має право звернутися з позовом до суду, не може поглинатись строком на реалізацію права на досудове врегулювання. Відтак строк позовної давності за даною категорією справ складає 6+3+6, тобто 15 місяців. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України у справі № 10-26/166/10-4300 від 19.04.2012, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема від 11.04.2019 у справі № 905/729/18, від 13.08.2019 у справі 910/11614/18, від 10.09.2019 у справі № 905/2303/18.
Тож, відповідач наголошує, що шестимісячний строк для звернення до суду з цим позовом розпочався з наступного дня за датою видачі вантажу, вказаною у залізничній накладній № 51387645 (дата видачі вантажу - 09.09.2019), та відповідно до 10.12.2020 сплинув.
Тому відповідач просить застосувати до позовних вимог наслідки спливу строку позовної давності та відмовити в їх задоволенні.
Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив на позовну заяву
Позивач, посилаючись на зміни, внесені до пункту 5 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", та на положення постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 405 від 24.04.2021, наголошує на тому, що ним не пропущено строку позовної давності по справі № 904/2302/21.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
27.07.2018 між Акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" (далі - покупець, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (далі - постачальник) було укладено договір поставки № 1495 (далі - договір, арк. с. 21-23), за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю продукцію коксохімічного виробництва (далі - товар або продукція) у відповідності з асортиментом, якістю, строками, в обсязі та за цінами, передбаченими у специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити на умовах даного договором.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачальник зобов'язується здійснити поточні поставки товару, обумовленого у специфікаціях до даного договору, на умовах СРТ залізнична станція Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці (згідно з правилами ІНКОТЕРМС-2010), якщо інші умови поставки не узгоджені специфікаціями до даного договору.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2018, і відповідно, за грошовими розрахунками до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 9.5 договору).
До договору сторонами було підписано специфікацію № 11 від 30.08.2019 (арк. с. 25), в якій узгоджено поставку горішка коксового 10-25 мм, марок ОК 1, ОК 2, ОК 3 ТУ У 19.1-00190443-120:2012 (код УКТ ЗЕД 2704001900) у кількості в сухій вазі 4 200 т за ціною за тону сухої ваги - 6 737, 02 грн на загальну суму 33 954 580, 80 грн з ПДВ, на умовах поставки CРТ залізнична станція Запоріжжя-Ліве.
Відповідно до пункту 3 специфікації № 11 від 30.08.2019 до договору базова ціна на умовах поставки СРТ становить еквівалент 267 доларів США за тону сухої ваги без урахування ПДВ в національній валюті України по курсу НБУ, що діє на дату оплати.
Строк поставки: з 01.09.2019 по 30.09.2019 (пункт 4 специфікації № 11 від 30.08.2019 до договору).
На виконання умов договору та вказаної вище специфікації за залізничною накладною № 51387645 зі станції відправлення Авдіївка Донецької залізниці на станцію було відправлено одержувачу - Акціонерному товариству "Запорізький завод феросплавів" вантаж - горішок коксовий 10-25 (вологий) у вагонах №№ 56937659, 56955313, 64053234, 63329429 (арк. с. 14).
Згідно із вказаною накладною залізниця зобов'язалась доставити вантаж Акціонерному товариству "Запорізький завод феросплавів" на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.
Відповідно до положень статей 2, 3, 6, 37 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (далі - Статут), останній визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, підприємств, які користуються залізничним транспортом; регламентує організацію та основні умови перевезення вантажів; дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом, в тому числі і вантажів; під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.
Накладна - основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Уклавши з залізницею угоду на перевезення вантажу, відправник визнав тим самим обмеження та особливості, що встановлені Статутом, щодо меж відповідальності перевізника і вантажовідправника та погодився з ними.
Як визначено статтею 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць; комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
При надходженні вагонів на станцію призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, на підставі актів загальної форми № 35778 від 08.09.2019 станції Запоріжжя-Ліве та № 7677 від 05.09.2019 станції Нижньодніпровськ Вузол було проведено комісійну видачу вантажу у вагонах № 56955313 та № 56937659 зі зважуванням вагонів на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача № 0120 (держповірка 04.03.2019, огляд перевірка 04.09.2019. Під час зважування вагонів виявлено, що маса вантажу не відповідає масі, вказаній відправником у накладній.
Згідно з комерційним актом № 460005/1221 від 09.09.2019 за документом значиться 4 напіввагони, загальна вага 174 690, у вагоні № 56955313 значиться тара 21 800 кг, нетто 41 350 кг. Фактично виявилось брутто 61780 кг, тара з документу 21 800 кг, нетто 39 980 кг, що менше документу на 1 370 кг. В комерційному відношенні навантаження у вагоні шапкою, вище бортів 10 см. Вантаж маркований повздовжньою смугою вапном посередині, що відповідає перевізному документу. Над 6-7 люками порушене маркування, виїмка довжиною 280 см, шириною 280 см, глибиною 30 см. Відсутній вантаж у вагоні поміститися міг. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люка закриті, просипу вантажу немає. При повторному зважування дані не змінилися. Зав. Вантажного двору за штатним розкладом відсутній (арк. с. 15-16).
Згідно з комерційним актом № 460005/1220 від 09.09.2019 за документом значиться 4 напіввагони, загальна вага 174 690, у вагоні № 56937659 значиться тара 23 400 кг, нетто 43 800 кг. Фактично виявилось брутто 66 200 кг, тара з документу 23 400 кг, нетто 42 800 кг, що менше документу на 1 000 кг. В комерційному відношенні навантаження у вагоні шапкою, вище рівня бортів 10-20 см. Вантаж маркований повздовжньою смугою вапном посередині, що відповідає перевізному документу. Праворуч над 1 люком порушене маркування, виїмка довжиною 130 см, шириною 100 см, глибиною 20-30 см. Відсутній вантаж у вагоні поміститися міг. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люка закриті, просипу вантажу немає. При повторному зважування дані не змінилися. Зав. Вантажного двору за штатним розкладом відсутній (арк. с. 17-18).
На підставі пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, позивачем із урахуванням норми недостачі 2% маси, зазначеної в перевізному документі, були вирахувано нестачу вантажу у вагонах № 56955313, № 56937659 та розраховано її вартість, яка склала 4 680, 64 грн. Вказану суму вартості недостачі вантажу позивач просить стягнути з відповідача, що і є причиною виникнення спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Статтею 114 Статуту передбачено, що недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Загальна сума відшкодування збитку за незбережений вантаж в усіх випадках не може перевищувати суми, яка сплачується за повністю втрачений вантаж.
Оскільки спірний вагон із концентратом вугільним був прийнятий залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, відповідно до положень статті 110 Статуту залізниці України відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу, покладається на залізницю.
Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто; при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, - для вантажів, зданих до перевезення у вологому стані. У графі 20 залізничної накладної № 51387645 містяться відомості про те, що вантаж був відправлений у вологому стані.
З урахуванням норми природної втрати (2%), відповідальна недостача горішку коксового 10-25 (вологого) у вагоні № 56955313 під час перевезення становить 1 370 кг або 1, 37 т (41 350 кг - 39 980 кг) й у вагоні № 56937659 - 1 000 кг або1 т (43 800 кг - 42 800 кг).
Відповідно до статті 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
З приводу визначення вартості недостачі вантажу, а також правовірності здійсненого позивачем розрахунку суд зазначає таке.
Згідно з рахунком-фактурою № 92819237 від 02.09.2019 (арк. с. 19), виставленим Приватним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" відповідно до умов договору № 1495 від 27.07.2018, фактична ціна поставленого позивачу горішка коксового становить 6 713, 48 грн без ПДВ.
З наявного у матеріалах справи платіжного доручення № 339646 від 31.10.2019 (арк. с. 20) вбачається, що позивачем було здійснено оплату за договором в сумі 1 205 653, 05 грн.
Отже, відповідальна суха недостача горішка коксового під час перевезення розраховується наступним чином:
- у вагоні № 56955313: 6 713, 48 грн (вартість 1 т вугілля без ПДВ) х 0, 475 т (нестача з урахуванням норми природної втрати 2% та за виключенням 12,6% по волозі відправника) = 3 188, 90 грн без ПДВ та 3 826, 68 грн з ПДВ;
- у вагоні № 56937659: 6 713, 48 грн (вартість 1 т вугілля без ПДВ) х 0, 106 т (нестача з урахуванням норми природної втрати 2% та за виключенням 12,6% по волозі відправника) = 711, 63 грн без ПДВ та 853, 96 грн з ПДВ.
Враховуючи викладене, вартість виявленої недостачі у вагонах № 56955313, № 56937659, з урахуванням норми природної втрати, становить 4 680, 64 грн.
Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до статті 130 Статуту право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу - одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Накладна, вантажна, багажна і вантажобагажна квитанції та комерційний акт подаються лише в оригіналі.
У відповідності до статті 129 Статуту залізниць України обставини, засвідчені комерційним актом, є підставою для матеріальної відповідальності залізниці.
Перевіркою наданого позивачем розрахунку вартості вагової недостачі концентрату вугільного (вугілля кам'яного) судом встановлено, що він виконаний у відповідності до вимог законодавства та фактичних обставин справи.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими. В той же час, відповідачем у відзиві було заявлено про застосування до позовних вимог Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" наслідків спливу строку позовної давності.
Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності
У відповідності до положень статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 267 Цивільного кодексу України встановлено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту
Згідно зі статтею 257 цього Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 258 Цивільного кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 136 Статуту залізниць України позови до залізниць можуть бути пред'явлені у шестимісячний термін, що обчислюється відповідно до вимог статті 134 цього Статуту, яким передбачено також і 6-місячний строк для пред'явлення претензії, з визначенням певних умов, обставин, підстав та строку його обчислення.
За приписами статті 134 Статуту залізниць України претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців. Зокрема, згідно з пунктом "а" частини другої цієї статті зазначені терміни обчислюються з дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій про відшкодування за псування, пошкодження або недостачу вантажу, багажу та вантажобагажу.
Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується із частиною 4 статті 909 та статтею 920 Цивільного кодексу України, встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів за цими перевезеннями визначаються транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Отже, статті 134, 136 Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які регулюють питання перебігу строку позовної давності за позовами про відшкодування збитків внаслідок недостачі вантажобагажу.
Господарський кодекс України також є спеціальним законом, який повинен застосовуватися до правовідносин сторін, оскільки стаття 315 цього Кодексу передбачає певні особливості обчислення строків позовної давності за договором перевезення.
Відповідно до частин 1-5 статті 315 Господарського кодексу України до пред'явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред'явлення йому претензії.
Претензії можуть пред'являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п'яти днів.
Перевізник розглядає заявлену претензію і повідомляє заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні - протягом шести місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії розглядаються протягом сорока п'яти днів.
Якщо претензію відхилено або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.
Для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.
Відтак, положення статей 134, 136 Статуту залізниць України слід застосовувати у системному зв'язку з положенням статті 315 Господарського кодексу України таким чином, що строк позовної давності починає свій перебіг з дня одержання відповіді на претензію позивача або з дня закінчення строку, встановленого частиною 3 статті 315 Господарського кодексу України для відповіді на претензію. Враховуючи, що дотримання претензійного порядку не є обов'язковим, то у вирішенні питання про початок перебігу позовної давності в розумінні цієї норми Господарського кодексу України слід виходити з того, що такий перебіг починається після закінчення строку пред'явлення претензії і строку її розгляду (ч.ч. 2, 3 ст. 315 Господарського кодексу України) незалежно від того, чи пред'являлася відповідна претензія до перевізника.
При цьому відсутність відомостей щодо звернення позивача до відповідача з претензією не впливає на порядок обчислення позовної давності, оскільки визначений законом строк, в межах якого особа має право звернутися з позовом до суду, не може поглинатися строком на реалізацію права на досудове врегулювання спору.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 11.04.2019 у справі № 905/729/18, від 13.08.2019 у справі № 910/11614/18, від 10.09.2019 у справі № 905/2303/18.
Таким чином, позов до перевізника у даній справі може бути пред'явлений протягом 6 місяців після спливу 6-місячного строку, передбаченого для пред'явлення претензії, та 3-місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію, що узгоджується з положеннями статей 134, 136 Статуту залізниць України та статті 315 Господарського кодексу України.
З урахуванням наведених вище положень законодавства позовна давність за вимогою позивача спливає через 15 місяців.
У графі 52 залізничної накладної № 51387645 вказано, що вантаж, стягнення збитків за нестачу якого є предметом позову в даній справі, був виданий вантажоодержувачу 09.09.2019. Тож, перебіг строку позовної давності за вимогою позивача про стягнення збитків, завданих нестачею вантажу, що слідував за залізничною накладною № 51387645, розпочався 10.09.2019 і мав закінчитись 10.12.2020.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами), з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України було встановлено карантин, який наразі продовжено до 30.04.2021 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами).
Згідно із Законом України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктами 12-14. Цими нормами, які набрали чинності 02.04.2020, передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву Акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" подано до суду 05.03.2021, про що свідчить поштовий штемпель відділення зв'язку на конверті, в якому позовна заява надійшла до суду (арк. с. 42). Тож, з огляду на продовження строків позовної давності, позивачем не було пропущено строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідача збитків, завданих нестачею вантажу за залізничною накладною № 51387645.
Тому суд вважає відсутніми підстави для задоволення заяви відповідача про застосування до позовних вимог наслідків спливу строку позовної давності.
Враховуючи вищенаведене, позов Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи ґедройця, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108; ідентифікаційний код 40081237) на користь Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11; ідентифікаційний код 00186542) 4 680, 64 грн збитків, завданих нестачею вантажу, та 2 270 грн витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата підписання рішення - 12.05.2021.
Суддя В.І. Ярошенко