вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без розгляду
11.05.2021м. ДніпроСправа № 904/5646/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Михайлової К.В.
та представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м.Дніпро)
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)
про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 6 800 грн. 88 коп. Суддя Фещенко Ю.В.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - відповідач) плату за користування вагонами у розмірі 6 800 грн. 88 коп.
Також позивач просив суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
- взаємовідносини позивача з відповідачем щодо подачі та забирання вагонів регулюються Статутом залізниць України та договором № ПР/М-17-2/1-651/НЮдч/3377 від 14.11.2017 "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", яка примикає до стації Кривий Ріг Головний, Кривий Ріг, Новоблочна регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця";
- згідно з пунктом 6 даного договору "здавання вагонів у комерційному та технічному відношенні залізницею Власнику колії здійснюється на приймально-відправних коліях №№1-10, 14 станції Східна-Прийомовідправна; на коліях №№ 1-11 станції Промислова та на коліях №№ 1-14 станції Новобункерна Власника колії;
- результати технічного огляду вагонів, які подаються на під'їзну колію під навантаження, реєструються в книзі пред'явлення вагонів вантажного парку до технічного огляду ф.ВУ-14. В книзі ф.ВУ-14 проти кожного номеру вагона зазначається можливий напрямок навантаження, рід вантажу, для якого вони призначені, країна власниця та фактичний час пред'явлення вагонів до технічного огляду;
- в пам'ятках про подавання вагонів ф.ГУ-45 № 1019 від 05.04.2020, № 1023 від 06.04.2020, № 1285 від 30.04.2020, № 1394 від 11.05.2020, № 1652 від 03.06.2020, № 1685 від 06.06.2020, № 1700 від 08.06.2020, № 1728 від 11.06.2020, № 1029 від 06.04.2020 місце передачі вагонів вказано - 5 колія станції Новобункерна Власника колії, що відповідає пункту 6 договору № ПР/М-17-2/1-651/НЮдч/3377. В книзі ф.ВУ-14 по спірним вагонам час закінчення технічного обслуговування відповідає часу подавання вагонів на під'їзну колію ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" вказаному в пам'ятках про подавання вагонів;
- за весь час знаходження спірних вагонів в безпосередньому розпорядженні вантажовласника станцією Кривий Ріг-Головний нарахована плата за користування вагонами на підставі пам'яток про подавання вагонів ф.ГУ-45 № 1019 від 05.04.2020, № 1023 від 06.04.2020, № 1285 від 30.04.2020, № 1394 від 11.05.2020, № 1652 від 03.06.2020, № 1685 від 06.06.2020, № 1700 від 08.06.2020, № 1728 від 11.06.2020, № 1029 від 06.04.2020 та пам'яток про забирання вагонів ф.ГУ-45 №№ 787 від 06.04.2020, № 796 від 07.04.2020, № 1025 від 02.05.2020, № 1103 від 12.05.2020, № 1124 від 14.05.2020, № 1308 від 04.06.2020, № 1319 від 05.06.2020, № 1345 від 09.6.2020, № 1353 від 10.06.2020, № 1372 від 13.06.2020, підписаних без заперечень, була правомірно нарахована плата за користування спірними вагонами по відомостях плати форми ГУ-46 №№ 04059216, 12059227, 15059231, 05069268, 09069277, 09069278, 11069281, 15069287 на загальну суму 6 800 грн. 88 коп., яку відповідач відмовився сплатити у добровільному порядку.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 164, 174 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2020 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачем подано заяву про усунення недоліків (вх. суду № 51263/20 від 29.10.2020).
Ухвалою суду від 30.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 55421/20 від 23.11.2020), в якому він зазначає наступне:
- за текстом позовної заяви позивач посилається на вісім Відомостей плати за користування вагонами №№ 04059216, 12059227, 15059231, 05069268, 09069277, 09069278,11069281, 15069287, однак в загальному розрахунку суми позову задіяні лише 6 з 8 Відомостей плати, а саме: №№ 05069268, 09069277, 09069278, 11069281, 12059227, 15059231. Відповідно, дві Відомості плати за користування вагонами № 04059216 та №15069287 до Загального розрахунку суми позову не включені;
- в заяві позивач посилається на аналогічну кількість Пам'яток про подавання вагонів (8 штук), перераховуючи їх номери, при цьому в доданому розрахунку суми позову використовує зовсім інші номери Пам'яток, про які не йдеться в тексті позовної заяви;
- загальний розрахунок суми позову складається з сум, які в підрахунку складають 3 314 грн. 64 коп., в той час, як ціна позову становить 6 800 грн. 88 коп.. Крім того, розрахунок містить в собі інші номери Пам'яток ніж ті, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог;
- з поданих позивачем документів неможливо встановити ціну позову (суму), також не надано належних та допустимих доказів, які обґрунтовують його позовні вимоги. Ціла низка допущених позивачем недоліків, призводить до порушення останнім статей 74, 76, 162, 164 ГПК України та фактично позбавила відповідача можливості підготувати відзив по суті заявлених вимог;
- відповідач не згоден з твердженнями позивача, що документом, який може підтвердити час користування вагонами відповідачем/час передачі вагонів відповідачу, окрім Відомості плати за користування вагонами та Пам'ятки про подавання/забирання вагонів можливо вважати відомості які містяться в Книзі форми ВУ14;
- Книга ВУ-14 оформлюється фахівцями перевізника та станції, тобто оформлюється виключно представниками залізниці без присутності вантажоотримувача/вантажовласника;
- в Книзі форми ВУ15 зазначається час, саме який підтверджує час передачі вагонів позивачем і приймання вагонів відповідачем. Тож твердження позивача, що з метою встановлення фактичного часу приймання вагонів відповідачем необхідно керуватися Книгою ВУ -14 є помилковим.
При цьому, ухвалою суду від 30.10.2020, з урахуванням вимог частини 4 статті 166 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано позивачу, у 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати суду, а також усім учасникам справи відповідь на відзив з урахуванням вимог частин третьої - шостої статті 165 та статті 166 ГПК України.
Судом здійснено відстеження поштового відправлення на адресу позивача, в якому містився відзив на позовну заяву через офіційний сайт Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) за трек-номером 4900900148971 та з'ясовано, що відзив на позовну заяву позивач отримав 26.11.2020 (а.с.156).
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Однак, станом на 29.12.2020 строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.
Враховуючи те, що викладені у відзиві на позовну заяву обставини в частині ненадання позивачем всіх доказів, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а також ненадання обґрунтованого розрахунку заявлених позовних вимог, підтверджувалися наявними матеріалами справи, на підставі частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 29.12.2020 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк 5 днів з дня вручення ухвали для надання обґрунтованого розрахунку плати за користування вагонами на суму 6 800 грн. 88 коп.
Від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. суду 952/21 від 11.01.2021), до якої він долучив розрахунок ціни позову на суму 6 800 грн. 88 коп.
Ухвалою суду від 15.01.2021 вирішено продовжити розгляд справи та, враховуючи те, що встановлені судом після відкриття провадження у справі недоліки позовної заяви не дали змогу відповідачу висловити свою правову позицію з приводу заявлених позовних вимог (про що він зазначав у поданому раніше відзиві на позовну заяву), судом було встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву з моменту отримання даної ухвали суду.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 5849/21 від 04.02.2021), в якому останній зазначив про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на таке:
- підставою для підписання Відомостей з зауваженнями стало неприйняття позивачем (перевізником) зауважень відповідача, які мають місце на Пам'ятках про подавання вагонів. Так в усіх Пам'ятках про подавання вагонів відповідачем зазначено зауваження, що в Пам'ятках міститься не коректна (не вірна) інформація щодо часу передачі вагонів. Відповідач зазначає, що позивач не спростував зазначене відповідачем корегування часу (зауваження на пам'ятках про подавання вагонів) та відповідач вважав їх прийнятими, бо в них містився фактичний час передачі вагонів;
- позивач при визначені часу користування вагонами використав інформацію (час), який зазначено в Книзі пред'явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування форми ВУ-14, про що зазначено в самому позові, проте відповідач не згоден з твердженнями позивача, що документом, який може підтвердити час користування вагонами відповідачем/час передачі вагонів відповідачу, можливо вважати відомості які містяться в Книзі форми ВУ14;
- Книга форми ВУ-14 пред'явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування оформлюється самостійно фахівцями перевізника та станції, тобто оформлюється виключно представниками залізниці (позивача) без присутності вантажоотримувача/вантажовласника (відповідача), а час в такій Книзі свідчить виключно про закінчення технічного обслуговування та готовність поїзда до відправлення/передачі, а не так як зазначає позивач про факт передачі/приймання вагону на під'їздну колію відповідача;
- відповідно до Правил користування вагонами, час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Моментом/часом користування вагонами є саме дія, передача вагону відповідачу, а навіть не подача вагону на під'їздну колію відповідача, та тим паче не закінчення його обслуговування на станції. Таким чином, позивач помиляється, визнаючи час пред'явлення вагонів до технічного обслуговування на станції з часом фактичною їх передачі відповідачу, тому саме з цієї підстави сталося непорозуміння, яке спричинило невірне нарахування плати за користування вагонами;
- маючи на двох документах (Відомість плати за користування вагонами та Пам'ятка про подавання вагонів) зауваження відповідача щодо часу передачі останньому вагонів, позивач мав би перевірити такий час, хоча той, що планувався та відповідно мав би надати до суду формальний доказ, у вигляді Книги форми ГУ-2 та Книги форми ВУ-15. З метою отримання зазначених вище документів відповідач звернувся до позивача з адвокатським запитом № 5646/20, який отримано позивачем 29.01.2021, час для надання документів становить 5 днів з дати отримання, до цього часу затребувані документи не надані;
- відповідач вказує, що позивачем було зазначено про те, що зауваження, викладені відповідачем не підпадають не під один з випадків звільнення відповідача від плати за користування вагонами, передбачені пунктом 16 Правил користування вагонами та контейнерами. Натомість відповідач звертає увагу суду, що викладені зауваження не мали на меті звільнити від такої плати, бо останній є сумлінним суб'єктом господарювання, а вказувало виключно на невірно вказаний позивачем час передачі вагону позивачу, в результаті чого позивачем було безпідставно нараховано надмірну суму за користування вагонами.
Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 13936/21 від 19.03.2021), в якому останній просив суд продовжити процесуальні строки розгляду справи, посилаючись на таке:
- відповідачем опрацьовано деяку частину документів та з'ясовано, що данні, на яких формуються вимоги позивача є такими, що не відповідають дійсності;
- для опрацювання додаткових документів, які надані позивачем на адвокатський запит відповідача та які необхідні для формування позиції відповідача, спростування вимог позивача, відповідач просить подовжити процесуальні строки в рамках розумних строків (до 26.03.2021), що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій відповідачем.
- також, відповідач зазначає, що після отримання відповіді на адвокатський запит, останнім встановлено необхідність в отримані додаткових доказів в результаті чого, відповідач має намір (після сплати судового збору) подати до суду клопотання про витребування доказів, які необхідні для повного та об'єктивного вирішення справи.
Частиною 6 статті 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Враховуючи те, що відповідачем подані додаткові докази у справі, а також подано клопотання про продовження строку для надання додаткових доказів, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також надані сторонами пояснення та докази в цілому, суд вбачав підстави для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також доцільність початку розгляду справи зі стадії відкриття провадження у справі.
Враховуючи вказане, ухвалою суду 23.03.2021 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; розпочати розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі та справу призначено до розгляду у підготовче засідання на 14.04.2021.
У підготовче засідання 14.04.2021 з'явилися представники позивача та відповідача.
Від відповідача надійшов доповнений відзив на позовну заяву (вх. суду № 15274/21 від 26.03.2021), в якому зазначив, що звертається до суду з клопотанням та просить суд витребувати у позивача Розгортки документу (Архів) АСК ВП УЗ за відповідні періоди (№ вагонів, № пам'яток про подавання вагонів) наведені відповідачем в таблиці 2 "Періоди, за якими відповідач клопоче про витребування доказів". Також відповідач зазначив, що вже з тієї інформації, яка опрацьована відповідачем та надана суду в Таблиці 1 видно, що час передачі вагонів, який зазначений позивачем в спірних Пам'ятках про подавання вагонів є невірним та суперечить фактичним обставинам, а саме: збігається з часом закінчення технічного обслуговування, вказаним в Журналі форми ВУ14; суттєво відрізняється від відомостей, що містяться в Розгортці документу (Архів) АСК ВП УЗ.
У підготовче засідання 14.04.2021 з'явилися представники позивача та відповідача.
У вказаному засіданні представником позивача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання часу для долучення до матеріалів справи додаткових доказів. Представник відповідача не заперечував проти задоволення вказаного клопотання.
Враховуючи вказане, у підготовчому засіданні 14.04.2021 протокольно було оголошено перерву до 11.05.2021.
Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду №22777/21 від 07.05.2021), в якому він просив суд відкласти судове засідання, посилаючись на неможливість явки у судове засідання через перебування його представника на самоізоляції.
У підготовче засідання 11.05.2021 представники позивача та відповідача не з'явилися, причин нез'явлення представника позивача суду не повідомлено.
При цьому, позивач та відповідач були належним чином повідомлені про день, час та місце судового засідання 11.05.2021, що підтверджується участю їх представників у попередньому судовому засіданні, яке відбулося 14.04.2021 (протокол судового засідання від 14.04.2021, а.с.240 та розписка, а.с.241).
Судом було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, з огляду на таке:
- до клопотання відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження викладених у ньому обставин (хвороби представника);
- відповідачем не наведено аргументів щодо неможливості заміни вказаного представника іншим;
- статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов'язок держави - захищати життя людини;
- разом з тим, у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів;
- за приписами статті 129 Конституція України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якої кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом;
- відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).
- відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з урахуванням змін і доповнень) судочинство в Україні здійснюється і в умовах карантину;
- окрім цього, згідно з частиною 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ) під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України;
- на виконання Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та відповідно до пункту 10 частини 1 статті 152, частини 5 статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус судів" Державна судова адміністрація України наказом від 08.04.2020 №169 затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду;
- тобто, відповідач, бажаючи взяти участь у судовому засіданні, проте позбавлений такої можливості у зв'язку з карантинними заходами, відповідно до приписів статті 197 Господарського процесуального кодексу України мав право взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, а також поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду може бути здійснено за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon";
- проте відповідного клопотання відповідачем заявлено не було;
- матеріали справи містять докази повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання. Участь представників учасників у засіданні суду є правом, а не їх обов'язком, виходячи зі змісту статей 202, 216 Господарського процесуального кодексу України;
- судом враховано, що в клопотанні відповідача не наведено обставин, існування яких об'єктивно могло перешкодити чи унеможливити проведення підготовчого засідання за наявними матеріалами справи без участі його представника, розгляд справи вже триває майже 7 місяців;
- відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій;
- враховуючи тимчасовий характер вжитих державою заходів для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та пом'якшення карантинних заходів, оскільки суди в період карантину не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, господарський суд, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання; з огляду на відсутність клопотань відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, господарський суд вважає можливим провести судове засідання без участі представника відповідача.
З огляду на все вищевикладене, а також те, що провадження у даній справі відкрито 30.10.2020 (майже сім місяців назад), що свідчить про те, що задоволення поданого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи призведе до порушення розумних строків вирішення даного спору.
Аналогічні висновки щодо розгляду клопотань учасників справи про відкладення розгляду справи через запровадження карантину наведені у постановах Верховного Суду від 28.04.2020 у справі № 910/10553/18, від 15.05.2020 у справі № 17/32Є, від 26.05.2020 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817, від 27.05.2020 у справі № 5011-74/9393-2012, від 28.05.2020 у справі № 910/2231/17.
Як було вказано вище, позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
В даному випадку явка у підготовче засідання 11.05.2021 була визнана обов'язковою.
В той же час, в даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 183 та 202 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.
До вказаного висновку суд прийшов з огляду на наступне:
- відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, 13.11.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - власник колії, відповідач) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", яка примикає до станції Кривий Ріг - Головний, Кривий Ріг, Новоблочна регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" № ПР/М-17-2/1-651/НЮдч/3377 (далі - договір, а.с. 8-14), відповідно до пункту 1 якого, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, яка примикає:
- до станції Кривий Ріг-Головний: у парній горловині через стрілку № 5. Межею під'їзної колії є вхідний сигнал "ЧС" станції Кривий Ріг - Головний;
- до станції Кривий Ріг: в непарній горловині через стрілку № 49. Межа під'їзної колії є ізостик, який розташований на відстані 38 м від вістря стрілки № 49 в напрямку стрілки № 51;
- до станції Новоблочна: стрілкою № 11 до головної колії № ІІІ станції. Межами є: зі сторони станції Новобункерна Власника - вхідний світлофор "Нн", що знаходиться на 11 км ПК6 перегону Новобункерна - Новоблочна: зі сторони станції Східно-Прийомовідправна власника - вхідний сигнал "НВ" знаходиться на 10 км перегону Східно-Прийомовідправна - Новоблочна. Під'їзна колія обслуговується локомотивами власника колії.
Розгорнута довжина під'їзної колії складає 875 800 погонних метрів (пункт 2 договору).
Відповідно умов пункту 4 договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України. Технічний стан колійного господарства ПАТ "АрселорМттал Кривий Ріг" та технічний стан пристроїв має забезпечувати мінімально допустиму швидкість руху составів з локомотивами Залізниці у голові 45 км/год по перегонам і прямих напрямках стрілочних переводів та 25 км/год по бокових станційних коліях і бокових напрямках стрілочних переводів. При невиконанні вимог щодо утримання технічного стану колійного господарства ПАТ "АрселорМттал Кривий Ріг" залізниця залишає за собою право на припинення надання послуг з подачі вагонів на під'їзну колію локомотивом залізниці.
Відповідно до пункту 5 договору здавання вагонів для під'їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється:
- на станції Східна-Приймовідправна - 2,0 години;
- на станцію Промислова - 1,0 години;
- на станцію Промислова - 4,0 години.
Згідно з пунктом 6 договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці:
- вагони з вугільним концентратом, вапняком, коксом в організованих однорідних маршрутах, інші вантажі на адресу Власника колії у розборочних составах зі станцій Кривий Ріг - Головний на одну із колії станції Східна - Приймовідправна Власника колії через станцію Новоблочна (пост 10 км) або за узгодженням по прямому маршруту;
- вагони з металобрухтом, порожні цистерни для перевезення бензолу і смоли кам'яновугільної окремими передачами зі станції Кривий Ріг на одну із колії станції Промислова Власника колії;
- вагони з аглорудою окремими составами зі станції Кривий Ріг-Головний на одну з станцій Східно-Прийомовідправна Власника колії або на одну із колій станцію Нобункерна через станцію Новоблочна та парк Вхідний;
- порожні вагони окремими составами зі станції Кривий Ріг-Головний на одну із колій станції Східно-Прийомовідправна Власника колії по прямому маршруту або станцію Новобункерна. Здавання вагонів у комерційному та технічному відношенні залізницею власнику колії здійснюється приймально-відправних коліях №№ 1-10, 14 станції Східна - Прийомовідправна; на коліях №№ 1-11 станції Промислова та на коліях №№ 1-14 станції Новобункерна Власника колії. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
Згідно з умовами пункту 8 договору про готовність вагонів до забирання прийомоздавальник власника колії в письмовому вигляді повідомляє прийомоздавальника вантажу та багажу залізниці з врученням повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України від 25.02.1999 № 113.
Відповідно до умов пункту 11 договору забирання усіх вагонів з приймально-відправних колій підприємства локомотивом залізниці здійснюється не пізніше ніж через 4,0 години після закінчення приймально-здавальних операцій.
В пункті 12 договору сторони погодили, що середній час перебування вагонів на під'їзній колії 68,0 години. Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при повернення вагонів залізниці. У разі виявлення у сформованому та пред'явленому до перевезення составі комерційної несправності або технічному пошкодженні вагона з вини ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" плата за користування вагонами подовжується на усі пред'явлені до здачі вагони на час усунення несправностей без відчеплення, або на час проведенні маневрової роботи по відчепленню вагона з несправностями.
Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється, зокрема, від станції Кривий Ріг - Головний до станції Східна-Прийомовідправна (в прямому напрямку) - 6,0 км. в обидва кінці, в тому числі 0,750 км. на балансі залізниці (пункт 13 договору).
Відповідно до пункту 14 договору власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Тарифним керівництвом № 1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги);
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками наведеними в Тарифному керівництві № 1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги);
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативно-правовими актами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".
Пунктом 15 договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
У пункті 19 договору сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 17.11.2017 до 16.11.2022 включно.
Доказів припинення, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
Так, 26.09.2018 сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до договору, в якій вони змінили умови пункту 9 договору, а саме, замість підпункту 9.2. договору, підпункт 9.1. договору був доповнений трьома абзацами такого змісту: "З метою зменшення навантаження станції Кривий Ріг-Сортувальний розбірними составами, а також збільшення кількості прямих відправницьких маршрутів, допускається по станції Промислова приймання вагонів до перевезення, у разі здавання власником колії наприкінці облікової доби, групами не менше 10 вагонів.
У такому випадку, власник колії здійснює накопичення груп вагонів до складу маршруту. Термін накопичення вагонів до складу маршрутів становить не більше 24-х годин.
У разі перевищення власником колії встановленого терміну часу на накопичення маршруту, плата за користування вагонами нараховується за час, починаючи з моменту закінчення передавальних операцій першої групи до моменту приймання залізницею останньої групи вагонів маршруту."
Крім того, 14.03.2019 сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 до договору, за умовами якої погоджено замінити в тексті договору слова "Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на "Акціонерне товариство "Українська залізниця", а також змінено положення пункту 14 договору, редакцію яких, відповідно до Протоколу узгодження розбіжностей від 20.05.2019 змінено на такі на такі:
" Власник колії сплачує залізниці плату:
- за подачу та забирання вагонів - згідно Тарифного керівництва № 1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги);
- за користування вагонами(контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для
власника колії - згідно з діючими нормативно-правовими актами.
У разі затримки поїзду по станції Новоблочна в очікуванні згоди чергового по станції Східна-Приймальновідправна власника, або чергового по станції Новобункерна на приймання поїзда, а також перевищення часу перебування локомотива залізниці від моменту відправлення поїзда зі станції Новоблочна на станцію Східна-Приймальновідправна до моменту прибуття даного локомотиву з поїздом або резервом на станцію Новоблочна понад 150 хвилин, або Новобункерна до моменту прибуття даного локомотиву з поїздом або резервом на станцію Новоблочна понад 180 хвилин, враховуючи перегінний час руху та знаходження локомотива залізниці на станціях Східна-Приймальновідправна та Новобункерна, власник колії сплачує плату за простій локомотива залізниці.
В цих випадках плата за простій локомотива залізниці сплачується власником колії у розмірі ставки, наведеної в пункті 1.5. Розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги Тарифне керівництво № 1 та з урахуванням коефіцієнту, що застосовується до Збірника тарифів і який діє на момент надання послуги. Нарахування здійснюється за кожні півгодини простою локомотива, рахуючи неповні півгодини за повні.
Затримка поїзда по станції Новоблочна в очікуванні згоди чергового по станції Східна-Прийомовідправна, або чергового по станції по станції Новобункерна на приймання поїзда, за погодженням з черговим диспетчером вузла Кривий Ріг - Головний оформлюється актом загальної форми ГУ-23 на затримку локомотиву. При цьому плата за затримку локомотиву біля вихідного сигналу станції Новоблона та за затримку локомотиву на під'їзній колії нараховується окремо, час затримки розраховується без наростаючого підсумку.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Також, 17.05.2019 сторонами підписано Додаткову угоду № 1/3 до договору, за умовами якої змінено пункт 11 договору та викладено останній в такій редакції:
"Не зважаючи на додаткові умови договору, у випадку знаходження на під'їзних коліях власника колії потягів з завантаженими та порожніми вагонами, що прийняті до перевезення, після спливу встановленого нормативного часу в 4 години, власник має право стягнути з залізниці штраф, що відповідає розміру:
- плати за користування кожного окремого вагону зі зданого потягу і розраховується за ставками, встановленими Тарифним керівництвом № 1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги) розділ 5, з урахуванням діючого коефіцієнту: для вагонів парку залізниць України, інвентарного парку в розмірі - 100%; за власний (орендований) рухомий склад у розмірі - 50% зазначених ставок. Нарахування здійснюється за годину (погодинно), при цьому кожні 30 і більше хвилин виховуються як повна година (розділ 5, пункт 3), а час, що становить менше 30 хвилин, не враховується.
- збору за зберігання вантажів, в тому числі порожнього рухомого складу, що розраховується за Тарифним керівництвом № 1, розділ 3, пункт 2.1. При цьому в усіх випадках неповна доба зберігання вантажів вважається (округлюється) до повної за повну.
Зазначені штрафи стягуються на підставі складених прийомоздавальником власника колії актів загальної форми (згідно Правил складання актів розділ 28, пункт 3) із зазначенням дати та часу приймання вантажів та порожніх вагонів до перевезення та дати і часу фактичного забирання потягу локомотивом залізниці.
Початком відліку часу забирання вагонів погоджено час відправлення маршруту зі станцій Промислова, Східно-Сортувальна, Новобункерна.
Складений акт загальної форми підписується прийомоздавальником залізниці, при ньому відмова від його підписання не є підставою для відмов від сплати нарахованих штрафів."
В подальшому сторонами також були укладені Додаткові угоди: № 4 від 04.06.2019, № 4/5 від 06.09.2019 та № 6 від 17.12.2019, за умовами яких договір доповнено підпунктом 12.1. договору із наступною зміною та змінено пункт 17 договору.
На виконання вказаного договору, за період квітень - червень 2020 року залізницею прийнято вантаж, порожні власні вагони для перевезення на адресу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", на під'їзній колії Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" та складено пам'ятки про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, а саме:
- за пам'ятками подавання вагонів: № 1029 від 06.04.2020 (а.с. 48), № 1019 від 05.04.2020, № 1023 від 06.04.2020, № 1285 від 30.04.2020, № 1394 від 11.05.2020, № 1652 від 03.06.2020, № 1685 від 06.06.2020, № 1700 від 08.06.2020, № 1728 від 11.06.2020 (а.с. 56-63);
- за пам'ятками забирання вагонів: № 787 від 06.04.2020, № 796 від 07.04.2020, № 1025 від 02.05.2020 (а.с. 45-47), № 1103 від 12.05.2020, № 1124 від 14.05.2020, № 1308 від 04.06.2020, № 1319 від 05.06.2020, № 1345 від 09.06.2020, № 1353 від 10.06.2020, № 1372 від 13.06.2020 (а.с. 49-55).
В пункті 12 договору сторони погодили, що середній час перебування вагонів на під'їзній колії 68,0 години. Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при повернення вагонів залізниці. У разі виявлення у сформованому та пред'явленому до перевезення составі комерційної несправності або технічному пошкодженні вагона з вини ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" плата за користування вагонами подовжується на усі пред'явлені до здачі вагони на час усунення несправностей без відчеплення, або на час проведенні маневрової роботи по відчепленню вагона з несправностями.
Позивач зазначає, що з вини вантажовласника (відповідача) відбулася затримка вагонів за вказаними пам'ятками подавання/забирання вагонів, внаслідок чого позивачем нараховано плату за користування вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№ ГУ-46 №№ 04059216, 12059227, 15059231, 05069268, 09069277, 09069278, 11069281, 15069287, в сумі 6 800 грн. 88 коп., яка у добровільному порядку відповідачем не сплачена.
При цьому, відомості плати форми ГУ-46 та пам'ятки ГУ-45 відповідач підписав із запереченнями, згідно з якими він частково не визнає нараховані позивачем суми плати за користування вагонами у зв'язку з невірним зазначенням часу передачі вагонів позивачу.
Ухвалою суду від 30.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив наступне:
- за текстом позовної заяви позивач посилається на вісім Відомостей плати за користування вагонами №№ 04059216, 12059227, 15059231, 05069268, 09069277, 09069278,11069281, 15069287, однак в загальному розрахунку суми позову задіяні лише 6 з 8 Відомостей плати, а саме: №№ 05069268, 09069277, 09069278, 11069281, 12059227, 15059231. Відповідно, дві Відомості плати за користування вагонами № 04059216 та №15069287 до Загального розрахунку суми позову не включені;
- в заяві позивач посилається на аналогічну кількість Пам'яток про подавання вагонів (8 штук), перераховуючи їх номери, при цьому в доданому розрахунку суми позову використовує зовсім інші номери Пам'яток, про які не йдеться в тексті позовної заяви;
- загальний розрахунок суми позову складається з сум, які в підрахунку складають 3 314 грн. 64 коп., в той час, як ціна позову становить 6 800 грн. 88 коп.. Крім того, розрахунок містить в собі інші номери Пам'яток ніж ті, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог;
- з поданих позивачем документів неможливо встановити ціну позову (суму), також не надано належних та допустимих доказів, які обґрунтовують його позовні вимоги. Ціла низка допущених позивачем недоліків, призводить до порушення останнім статей 74, 76, 162, 164 ГПК України та фактично позбавила відповідача можливості підготувати відзив по суті заявлених вимог;
- відповідач не згоден з твердженнями позивача, що документом, який може підтвердити час користування вагонами відповідачем/час передачі вагонів відповідачу, окрім Відомості плати за користування вагонами та Пам'ятки про подавання/забирання вагонів можливо вважати відомості які містяться в Книзі форми ВУ14;
- Книга ВУ-14 оформлюється фахівцями перевізника та станції, тобто оформлюється виключно представниками залізниці без присутності вантажоотримувача/вантажовласника;
- в Книзі форми ВУ15 зазначається час, саме який підтверджує час передачі вагонів позивачем і приймання вагонів відповідачем. Тож твердження позивача, що з метою встановлення фактичного часу приймання вагонів відповідачем необхідно керуватися Книгою ВУ -14 є помилковим.
Враховуючи те, що викладені у відзиві на позовну заяву обставини в частині ненадання позивачем всіх доказів, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а також ненадання обґрунтованого розрахунку заявлених позовних вимог, підтверджувалися наявними матеріалами справи, на підставі частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 29.12.2020 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк 5 днів з дня вручення ухвали для надання обґрунтованого розрахунку плати за користування вагонами на суму 6 800 грн. 88 коп.
Від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої він долучив розрахунок ціни позову на суму 6 800 грн. 88 коп.
Ухвалою суду від 15.01.2021 вирішено продовжити розгляд справи та, враховуючи те, що встановлені судом після відкриття провадження у справі недоліки позовної заяви не дали змогу відповідачу висловити свою правову позицію з приводу заявлених позовних вимог (про що він зазначав у поданому раніше відзиві на позовну заяву), судом було встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву з моменту отримання даної ухвали суду.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив про те, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на таке:
- підставою для підписання Відомостей з зауваженнями стало неприйняття позивачем (перевізником) зауважень відповідача, які мають місце на Пам'ятках про подавання вагонів. Так в усіх Пам'ятках про подавання вагонів відповідачем зазначено зауваження, що в Пам'ятках міститься не коректна (не вірна) інформація щодо часу передачі вагонів. Відповідач зазначає, що позивач не спростував зазначене відповідачем корегування часу (зауваження на пам'ятках про подавання вагонів) та відповідач вважав їх прийнятими, бо в них містився фактичний час передачі вагонів;
- позивач при визначені часу користування вагонами використав інформацію (час), який зазначено в Книзі пред'явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування форми ВУ-14, про що зазначено в самій позовній заяві, проте відповідач не згоден з твердженнями позивача, що документом, який може підтвердити час користування вагонами відповідачем/час передачі вагонів відповідачу, можливо вважати відомості які містяться в Книзі форми ВУ14;
- Книга форми ВУ-14 пред'явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування оформлюється самостійно фахівцями перевізника та станції, тобто оформлюється виключно представниками залізниці (позивача) без присутності вантажоотримувача/вантажовласника (відповідача), а час в такій Книзі свідчить виключно про закінчення технічного обслуговування та готовність поїзда до відправлення/передачі, а не так як зазначає позивач про факт передачі/приймання вагону на під'їздну колію відповідача;
- відповідно до Правил користування вагонами, час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Моментом/часом користування вагонами є саме дія, передача вагону відповідачу, а навіть не подача вагону на під'їздну колію відповідача, та тим паче не закінчення його обслуговування на станції. Таким чином, позивач помиляється, визнаючи час пред'явлення вагонів до технічного обслуговування на станції з часом фактичною їх передачі відповідачу, тому саме з цієї підстави сталося непорозуміння, яке спричинило невірне нарахування плати за користування вагонами;
- маючи на двох документах (Відомість плати за користування вагонами та Пам'ятка про подавання вагонів) зауваження відповідача щодо часу передачі останньому вагонів, позивач мав би перевірити такий час, хоча той, що планувався та відповідно мав би надати до суду формальний доказ, у вигляді Книги форми ГУ-2 та Книги форми ВУ-15. З метою отримання зазначених вище документів відповідач звернувся до позивача з адвокатським запитом № 5646/20, який отримано позивачем 29.01.2021, час для надання документів становить 5 днів з дати отримання, до цього часу затребувані документи не надані;
- відповідач вказує, що позивачем було зазначено про те, що зауваження, викладені відповідачем не підпадають не під один з випадків звільнення відповідача від плати за користування вагонами, передбачені пунктом 16 Правил користування вагонами та контейнерами. Натомість відповідач звертає увагу суду, що викладені зауваження не мали на меті звільнити від такої плати, бо останній є сумлінним суб'єктом господарювання, а вказувало виключно на невірно вказаний позивачем час передачі вагону позивачу, в результаті чого позивачем було безпідставно нараховано надмірну суму за користування вагонами.
Від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просив суд продовжити процесуальні строки розгляду справи, посилаючись на таке:
- відповідачем опрацьовано деяку частину документів та з'ясовано, що данні, на яких формуються вимоги позивача, є такими, що не відповідають дійсності;
- для опрацювання додаткових документів, які надані позивачем на адвокатський запит відповідача, та які необхідні для формування позиції відповідача, спростування вимог позивача, відповідач просить подовжити процесуальні строки в рамках розумних строків (до 26.03.2021), що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій відповідачем.
- також, відповідач зазначає, що після отримання відповіді на адвокатський запит, останнім встановлено необхідність в отримані додаткових доказів в результаті чого, відповідач має намір (після сплати судового збору) подати до суду клопотання про витребування доказів, які необхідні для повного та об'єктивного вирішення справи.
Враховуючи те, що відповідачем подані додаткові докази у справі, а також подано клопотання про продовження строку для надання додаткових доказів, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також надані сторонами пояснення та докази в цілому, суд вбачав підстави для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також доцільність початку розгляду справи зі стадії відкриття провадження у справі.
Враховуючи вказане, ухвалою суду 23.03.2021 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; розпочати розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі та справу призначено до розгляду у підготовче засідання на 14.04.2021.
У підготовче засідання 14.04.2021 з'явилися представники позивача та відповідача.
Від відповідача надійшов доповнений відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що звертається до суду з клопотанням та просить суд витребувати у позивача Розгортки документу (Архів) АСК ВП УЗ за відповідні періоди (№ вагонів, № пам'яток про подавання вагонів) наведені відповідачем в таблиці 2 "Періоди, за якими відповідач клопоче про витребування доказів". Також відповідач зазначив, що вже з тієї інформації, яка опрацьована відповідачем та надана суду в Таблиці 1 видно, що час передачі вагонів, який зазначений позивачем в спірних Пам'ятках про подавання вагонів є невірним та суперечить фактичним обставинам, а саме: збігається з часом закінчення технічного обслуговування, вказаним в Журналі форми ВУ14; суттєво відрізняється від відомостей, що містяться в Розгортці документу (Архів) АСК ВП УЗ.
У підготовчому засіданні 14.04.2021 протокольно було оголошено перерву до 11.05.2021; викликано представників учасників справи в судове засідання, визнавши їх явку обов'язковою.
У підготовче засідання 11.05.2021 представники позивача та відповідача не з'явилися, причин нез'явлення представника позивача суду не повідомлено.
При цьому, позивач та відповідач були належним чином повідомлені про день, час та місце судового засідання 11.05.2021, що підтверджується участю їх представників у попередньому судовому засіданні, яке відбулося 14.04.2021 (протокол судового засідання від 14.04.2021, а.с.240 та розписка, а.с.241).
Отже, позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
В той же час, в даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 183 та 202 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.
До вказаного висновку суд прийшов з огляду на наступне:
- відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Відповідно до статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Господарський суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Під час аналізу обставин у даній справі, суд застосовує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 по справі № 910/8816/19, в якій наведено такий аналіз норм статті 226 Господарського процесуального кодексу України, а також механізм її застосування:
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Водночас частиною першою статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно з вимогами статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Разом з тим частиною четвертою статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.
Разом з тим частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
В даному випадку (як і справі № 910/8816/19, що розглядалась Верховним Судом за аналогічних обставин) судом встановлено, що позивач не забезпечив явку уповноваженого представника 11.05.2021. Про причини неявки позивач суд не повідомив, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, тому суд приходить до висновку про наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, для залишення позову без розгляду.
Аналогічних правових висновків дійшла об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, у якій відійшла від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 № 904/11194/15.
Окрім того, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність залишення позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 129, 130, 182, 226, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 6 800 грн. 88 коп. - залишити без розгляду.
Роз'яснити Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", що після усунення обставин, що зумовили залишення позовної заяви без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 13.05.2021.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 13.05.2021.
Суддя Ю.В. Фещенко