проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"12" травня 2021 р. Справа № 922/3684/20
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Ільїн О.В. , суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.,
за участю представників:
Харківської міської ради - Судакова Д.О., посвідчення № 1797 до 31 грудня 2025 року;
Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Білд" - Шевченка С.В., довіреність б/н від 11 січня 2021 року, посвідчення № 002307 від 22 січня 2019 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх.№1038Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 16 березня 2021 року (суддя Жиляєв Є.М., повний текст рішення складено 19 березня 2021 року) у справі №922/3684/20,
за позовом Харківської міської ради, м. Харків
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Білд", м. Харків
про стягнення 1838050,56 грн, -
Позивач, Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Білд" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:01:022:0026 площею 1,8662 га по просп. Московському, 118 у м. Харкові за період з 01 січня 2020 року по 31 жовтня 2020 року у сумі 1838050,56 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач всупереч вимогам чинного земельного законодавства, здійснює використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:01:022:0026 площею 1,8662 га по просп. Московському, 118 у м. Харкові без оформлення належним чином права користування та його державної реєстрації, не сплачуючи орендну плату. У зв'язку з чим, на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України Харківською міською радою заявлено до стягнення з відповідача безпідставно збережені кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 16 березня 2021 року у справі №922/3684/20 у позові відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Харківською міською радою не надано доказів використання земельної ділянки за кадастровим номером 6310136900:01:022:0026 саме площею 1,8662 га, позаяк земельна ділянка площею 0,0135 га, не сформована в натурі в розумінні статтей 79, 79-1 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим, вказана земельна ділянка не є об'єктом цивільних прав, що позбавляє позивача права на стягнення заборгованості за її використання в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України. Одночасно місцевий господарський додатково зауважив про ненадання позивачем доказів на підтвердження наявності у осіб, за участю яких було складено розрахунок суми заборгованості, повноважень на реалізацію таких дій, як додаткового підтвердження неправомірності розрахунку суми позовних вимог.
Харківська міська рада з відповідним рішенням суду не погодилась, звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтуванні апеляційної скарги позивач вказує по помилковість висновку суду щодо недоведеності використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Білд" земельної ділянки площею 1,8662 га, оскільки
-саме у визначеному розмірі земельна ділянка є сформованою у розумінні статтей 79, 79-1 Земельного кодексу України, з огляду на присвоєння їй кадастрового номеру;
-використання відповідачем земельної ділянки саме у даній площі відображено у Акті обстеження земельної ділянки від 16 жовтня 2021 року.
Одночасно апелянт вказує, що розрахунок суми позовних вимог виконано працівниками Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, в той час як представники Харківської міської ради позбавлені права на внесення до нього корегувань.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09 квітня 2021 року у справі №922/3684/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 16 березня 2021 року у справі №922/3684/20; відповідачу встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого він має право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянтові; призначено справу до розгляду на 12 травня 2021 року об 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.
05 травня 2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Білд" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№5119), в якому відповідач просить суд апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 16 березня 2021 року у справі №922/3684/20 без зімн.
У судове засідання, яке відбулось 12 травня 2021 року, з'явились належні представники сторін, які підтримали правові позиції у справі.
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини спору.
На підставі Договору купівлі-продажу № 1680 від 07 грудня 2015 року за відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Білд" зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. "АК-1" загальною площею 119,0 кв.м по просп. Московському, 118 у м. Харкові, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16 жовтня 2020 року № 228292299.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16 жовтня 2020 року № 228292299 нежитлова будівля літ. "АК-1" загальною площею 119,0 кв. м по просп. Московському, 118 у м. Харкові належить на праві власності ТОВ "Техно-Білд" (Том 1, а.с. 26, 53-54).
Згідно з Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0005227412020 від 09 липня 2020 року вбачається, що за адресою: пр. Московський, 118, м. Харків знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 6310136900:01:022:0026 площею 1,8662 га, що знаходиться у комунальній власності, цільове призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Дата державної реєстрації земельної ділянки - 22 жовтня 2015 року, реєстрацію проведено на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, 10 червня 2015 року.
Департаментом територіального контролю Харківської міської ради проведено обстеження та складено акт б/н від 16 жовтня 2020 року, яким встановлено, що на земельній ділянці кадастровий номер 6310136900:01:022:0026 площею 1,8662 га, що розташована по пр. Московському, 118 у м. Харкові розташована нежитлова будівля літ. "АК-1" право власності на яку зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Білд" (Том 1, а.с. 47-48).
Обстеження здійснено з урахуванням витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09 липня 2020 року №НВ-0005227412020.
Інформація про зареєстровані за Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Білд" речові права на вказану земельну ділянку (право користування або право власності) відсутні.
Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Харківській області від 20 липня 2020 року №14896/9/20-40-04-03-17 Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Білд" за період з 01 січня 2020 року по 31 травня 2020 року сплачено 5940,00 грн земельного податку за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:01:022:0026 по просп. Московському, 118 у м. Харкові.
На думку позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Білд", набувши право власності на об'єкт нерухомого майна у період з 01 січня 2020 року по 31 жовтня 2020 року використовувало земельну ділянку по пр. Московському, 118 у м. Харкові, кадастровий номер 6310136900:01:022:0026 площею 1,3933 га, без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав та, відповідно, не сплачує платежів за її використання, згідно із встановленим законодавчими актами розміром.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 20 червня 2018 року у справі № 922/527/18 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Білд" на користь Харківської міської ради 57183,30 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання у період з 01 жовтня 2016 року по 31 січня 2018 року земельної ділянки по просп. Московському, 118 у м. Харкові.
Позивач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Білд" у період з 01 січня 2020 року по 31 жовтня 2020 року не сплачувало за користування земельною ділянкою по пр. Московському, 118 у м. Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі у сумі 1838050,56 грн, внаслідок чого зберігло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів територіальної громади м. Харкова і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
В той же час, відповідач заявлений позов не визнає та заперечує проти його задоволення, зазначає про те, що частину площі розміром 119,00 кв.м під будівлею літ. "АК-1" позивач використовувати не може, оскільки ця площа знаходиться під будівлею. Решта площі земельної ділянки є вільною від майна відповідача, доступ до неї вільний, що означає можливість позивача використовувати земельну ділянку на власний розсуд, у тому числі шляхом передачі її в оренду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, колегія суддів зазначає про таке.
Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога позивача про стягнення з відповідача як власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований.
Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України.
Так, відповідно до положень статті 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.
Отже, за змістом наведених положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з урахуванням змісту частини 2 статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.
Як встановлено судом вище, відповідач є власником нежитлової будівлі літ. "АК-1" загальною площею 119,0 кв. м, що знаходиться у м. Харкові, пр. Московський, 118, на підставі договору купівлі продажу від 07 грудня 2015 року № 1680.
Відповідач не заперечує факту володіння ним зазначеними майном.
Матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування зазначеною земельною ділянкою, зокрема укладення відповідного договору оренди з Харківською міською радою та державної реєстрації такого права.
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 цього Кодексу особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).
Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).
З огляду на викладене відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, що мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2017 року у справі № 922/3412/17.
Водночас за змістом визначення, наведеного у частині 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 цього Кодексу формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі").
Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17.
Відповідно до частини 2 статті 20 і частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Отже, позивач у даній справі має надати докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об'єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України "Про оренду землі" у зазначений період, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів)), визначеної на основі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2019 року у справі №922/3639/17, від 06 лютого 2018 року у справі № 923/921/17, від 13 лютого 2019 року у справі №922/392/18, від 12 березня 2019 року у справі №916/2498/17, від 12 квітня 2019 року у справі №922/981/18.
Таким чином, для вирішення даного спору встановленню підлягає розмір як площі спірної земельної ділянки, яка фактично перебуває у користуванні особи, її нормативно грошова оцінка, а також її сформованість як об'єкта цивільних прав, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти.
За твердженням позивача, викладеним у позовній заяві та в апеляційній скарзі, у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Білд" перебуває земельна ділянка загальною площею 1,8662 га, розмір якої був використаний при розрахунку розміру орендної плати за землю.
Визначена обставина підтверджується з боку Харківської міської ради Актом обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, проспект Московський, 118, кадастровий номер 6310136900:01:022:0026 від 16 жовтня 2020 року (Том 1, а.с.47-51).
Проте суд апеляційної інстанції не приймає відповідний акт обстеження в якості належного доказу використання відповідачем земельною ділянки саме площею 1,8662 га з огляду на таке.
По-перше, до відповідного акту позивачем надано лише 1)план схему земельної ділянки, яка є схематичним відображенням місцезнаходження земельної ділянки у визначеній позивачем площі, та 2)фотографію нерухомого майна, площею 119,0 кв. м. При цьому, акт обстеження не містить відомостей стосовно меж земельної ділянки, яку фактичну використовує відповідач та щодо її площі. З відповідної документації не вбачається жодним чином приналежність земельної ділянки площею 1,8662 га в цілому до нерухомого майна як обслуговуючої, або її використання в господарській діяльності власника такого майна. Позивачем не надано доказів проведення геодезичної зйомки земельної ділянки площею 1,8662 га, з відображенням її використання для обслуговування нерухомого майна або в господарській діяльності останнього. Колегія суддів враховує, що в Акті обстеження земельної ділянки зазначено про неогородження відповідачем земельної ділянки, а отже відсутності безпосередніх доказів використання власником нерухомого майна земельної ділянки у визначеній Харківською міською радою площі.
По-друге, матеріали справи не містять доказів виготовлення технічної документації земельної ділянки за адресою: м. Харків, проспект Московський, 118, площею в розмірі 1,8662 га на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Білд". У судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Білд" вказав на відсутність будь-якого відношення до питання розроблення технічної документації щодо земельної ділянки у площі саме 1,8662 га, так і оформлення земельної ділянки в порядку статті 79-1 Земельного кодексу України; зворотного не доведено позивачем. Таким чином, позивачем не надано доказів самостійного визначення Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Білд" площі земельної ділянкив процесі її формування як об'єкта земельних правовідносин.
По- третє, рішенням Господарського суду Харківської області від 19 червня 2018 року у справі №922/527/18 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Білд" на користь Харківської міської ради стягнуто 57183,30 грн за використання земельної ділянки по проспекту Московському, 118 у період з 01 жовтня 2016 року по 31 січня 2018 року. При розгляді даного спору Господарським судом Харківської області встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Білд" для користування та обслуговування нерухомого майна користується земельною ділянкою по пр. Московському, 118 у м. Харкові площею 0,0135 га.
Відповідно до ч. 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вищенаведене в своїй сукупності свідчить про недоведеність Харківською міською радою:
-використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Білд" земельної ділянки площею саме 1,8662 га для обслуговування будівлі або для господарської діяльності товариства.
-ініціювання Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Білд" розроблення технічної документації щодо земельної ділянки у площі саме 1,8662 га, так і оформлення земельної ділянки в порядку статті 79-1 Земельного кодексу України.
Отже, розрахунок суми орендної плати проведено Харківською міською радою щодо земельної ділянки факт використання якої у відповідній площі є недоведеним з боку позивача.
Ураховуючи наведене колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про недоведеність позивачем обставини використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Білд" земельної ділянки по пр. Московському, 118 у м. Харкові, для користування та обслуговування нерухомого майна площею в розмірі 1,8662 га, як підстави для задоволення позовних вимог.
Поряд з цим колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджується обставина використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Білд" земельної ділянки по пр. Московському, 118 у м. Харкові, для користування та обслуговування нерухомого майна площею 0,0135 га.
Як встановлено приписами ч. ч. 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Харківська міська рада, як позивач у даній справі, мала надати докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки, як об'єкту цивільних прав, у розумінні та визначенні земельного законодавства, реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду, відповідно до ЗУ "Про оренду землі" у зазначений період, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2019 року у справі №922/3639/17, від 06 лютого 2018 року у справі № 923/921/17.
Між тим колегія суддів приймає до уваги, що матеріали справи не містять відомостей про внесення спірної земельної ділянки площею 0,0135 га по пр. Московському, 118 у м. Харкові до Державного земельного кадастру.
Позивачем не надано доказів того, що земельна ділянка загальною площею 0,0135 га по пр. Московському, 118 у м. Харкові, сформована як об'єкт цивільного права з 01 січня 2020 року по 31 жовтня 2020 року у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України, що виключає можливість задоволення позову в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.
Суд зауважує, що в ході розгляду справи Харківська міська рада наполягала на обставині використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно - Білд" земельної ділянки по пр. Московському. 118 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "АК-1", площею саме 0,0135 га.
Відповідно до положень статті 26 Закону України "Про землеустрій" замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.
Таким чином, Харківська міська рада мала можливість самостійно ініціювати розроблення технічної документації, задля її формування згідно до статтей 79, 79-1 Земельного кодексу України для можливості стягнення з відповідача коштів за користування земельною ділянкою у вигляді орендних платежів.
Ураховуючи вищевикладене, застосування норми статті 1212 Цивільного кодексу України є неможливим внаслідок відсутності майна в розумінні статті 190 Цивільного Кодексу України, статтей 79, 79-1 Земельного кодексу України.
Крім того, такі обставини виключають можливість обчислення суми безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за землю, оскільки об'єктом оренди може бути тільки земельна ділянка як сформований у встановленому законодавством порядку об'єкт цивільних прав.
В розрізі аргументів апелянта про правомірність наданого Харківською міською радою розрахунку суд апеляційної інстанції погоджується з твердження позивача щодо належного його оформлення, оскільки вимоги господарського процесуального законодавства не встановлюють спеціальних вимог щодо його складення, зокрема його засвідчення особою лише за наявності у неї повноважень на реалізацію таких дій, відображення посади виконавця, і т.д. Втім останній є неправомірним з огляду на застосування неправильної площі земельної ділянки, яка використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно - Білд".
За вказаних обставин, на противагу аргументам апелянта, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про необґрунтованість розрахунку позивача, як підстави для відмови в задоволенні позову.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду ухвалене з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права. Наведені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги Харківської міської ради та залишення без змін рішення Господарського суду Харківської області від 16 березня 2021 року у справі №922/3684/20.
В силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги позивача, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-
Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 16 березня 2021 року у справі №922/3684/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 13 травня 2021 року.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя О.В. Ільїн
Суддя В.С. Хачатрян