Справа № 210/1150/21
Провадження № 3-зв/210/2/21
іменем України
"13" травня 2021 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді Сільченко В. Є.
при секретарі Леоновій О.С.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Літвіненко Н.А. від розгляду протоколу про адміністративне правопорушення в порядку КУпАП, -
На розгляд судді надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Літвіненко Н.А. від розгляду протоколу про адміністративне правопорушення в порядку КУпАП.
Заяву подано за аналогією з вимогами ст.ст.75-80 КПК України, про що вказано у самій заяві.
В обґрунтування заяви зазначено, що суддя Літвіненко Наталія Аркадіївна, на думку ОСОБА_1 , необґрунтовано та безпідставно відхилила клопотання про виклик свідків та клопотання про повернення матеріалів справи для належного оформлення, вважає, що суддя не здійснює належним чином розгляд справи та не аналізує в повному обсязі матеріали справи, докази, включаючи не здійснення допиту свідків. На думку ОСОБА_1 , вказаний суддя звужує та порушує право особи на повний та всебічний розгляд справи.
В судове засідання заявник не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Суддя, дослідивши матеріали, що були йому надані доходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання про відвід з наступних підстав:
Враховуючи той факт, що право на відвід КУпАП не передбачено, а заявник заявив про застосування аналогії закону виключно щодо наявності підстав для відводу, передбачених ст.ст.75-80 КПК України, суд вважає за необхідне приймати рішення виключно в рамках заявлених меж застосування аналогії закону.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно ч.5 ст.80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Таким чином, з аналізу вказаних вимог Закону вбачається, що заява про відвід може бути задоволена виключно у тому випадку, коли у заяві вмотивовано, тобто обґрунтовано, з наданням відповідних підстав чи доказів, заявлено про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Разом з тим, з аналізу матеріалів, що були надані суду вбачається, що фактичною причиною заявлення відводу є незгода заявника з тими чи іншими діями та рішеннями судді Літвіненко Н.А. при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення щодо заявника, що, на думку заявника, свідчить про упередженість та небезсторонність судді.
Питання про законність чи незаконність винесених суддею Літвіненко Н.А. рішень у провадженні, на яке посилається заявник і які вважає прийнятими стосовно нього з порушенням вимог Закону, судом не вирішується, оскільки дане питання не входить до компетенції як судді, що розглядає питання про відвід, так і судді місцевого суду - взагалі, а належать до компетенції судів апеляційної та касаційної інстанцій (за наявності до того передбачених законом відповідних підстав).
Таким чином, фактично, предметом розгляду даної скарги є вирішення питання про те, чи є винесені суддею рішення не на користь тієї чи іншої сторони свідченням упередженості даного судді (суду).
Вирішуючи вказане питання, суд зазначає, що трактування поняття « інших обставин, які викликають сумнів у його (судді - прим.) неупередженості» згідно п.4 ч.1 ст.75 КПК України, у КПК України (як і у КУпАП) відсутнє.
За таких обставин, суд доходить до висновку про те, що питання, чи є винесені суддею рішення не на користь тієї чи іншої сторони (учасника процесу) свідченням упередженості даного судді (суду) щодо даної сторони (учасника процесу) та чи свідчить прийняття таких рішень про упередженість судді - КПК України та КУпАП не врегульовано.
За таких обставин, враховуючи, що поняття « інших обставин, які викликають сумнів у його (судді - прим.) неупередженості» прямо передбачено п.4 ч.1 ст.75 КПК України, про застосування аналогії якого зазначає заявник, суд вважає за можливе, виключно для трактування даного положення, застосувати аналогію закону поза межами ст.ст.75-80 КПК України.
Суд зазначає, що інститут відводу притаманний та застосовується не тільки у кримінальному процесі, а і у цивільному, адміністративному та господарському. При цьому, як у ЦПК України, так і у КАС України та у ГПК України зазначене питання, яке є предметом розгляду у даній справі, визначено та вирішено на законодавчому рівні.
Так, відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді (…) не може бути підставою для відводу.
Абсолютно аналогічні норми процесуального Закону викладені у ч.4 ст.36 КАС України та ч.4 ст.35 ГПК України.
За таких обставин, враховуючи, що вказане питання врегульовано законодавцем України у процесуальних кодексах (за виключенням КПК України), суд доходить до висновку, що винесені суддею рішення не на користь тієї чи іншої сторони (учасника процесу) не є свідченням упередженості даного судді (суду) щодо даної сторони (учасника процесу) та прийняття таких рішень не свідчить про упередженість судді (суду).
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості та вмотивованості позиції щодо упередженості судді Літвіненко Н.А. суд, окрім іншого, приймає до уваги наступне:
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», практика Європейського суду з прав людини є джерелом права в Україні.
Згідно п.46 Рішення ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» (Заява № 35493/10), 30 квітня 2015 року - «… суд також зазначає, що твердження заявниці про упередженість та корумпованість органів дізнання і досудового слідства не підтверджено жодними доказами, окрім відмов цих органів притягнути до кримінальної відповідальності вищезазначених осіб, а отже вони є безпідставними».
Системний логічний аналіз даного твердження дозволяє дійти висновку, що сама по собі лише відмова того чи іншого органу чи посадової особи державного органу, судді, суду, тощо задовольнити ті чи інші вимоги (клопотання) особи (заявника, скаржника, підозрюваного, обвинуваченого, тощо) не є доказом його упередженості.
На підставі викладеного суд доходить до висновку, що дана заява про відвід судді Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Літвіненко Н.А. від розгляду протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні заявника не є вмотивованою, і, отже, не відповідає вимогам ч.5 ст.80 КПК України, у зв'язку з чим вказана заява про відвід не може бути задоволена.
Керуючись ст. 75-80 КПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Літвіненко Н.А. від розгляду протоколу про адміністративне правопорушення в порядку КУпАП - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: В. Є. Сільченко