вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про призначення експертизи
"12" травня 2021 р. Справа№ 910/324/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Мальченко А.О.
Чорногуза М.Г.
секретар судового засідання Мельничук О.С.
від позивача - Долін О.О.,
від відповідача-1 - Бурносов Є.В.,
від відповідача-2 - не з'явився,
від третьої особи - Бережний Я.В.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛОКБАСТЕР-БОУЛІНГ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН"
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 (повний текст постанови складено 22.01.2021)
у справі № 910/324/20 (суддя Джарти В.В.)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛОКБАСТЕР-БОУЛІНГ"
до:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ-Україна"
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Приватного виконавця Бережного Ярослава Вікторовича
про визнання права власності на майно загальною вартістю 77 777,00 грн та зняття з нього арешту,-
встановив:
У 2020 році Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛОКБАСТЕР-БОУЛІНГ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ-Україна" про визнання права власності на майно загальною вартістю 77 777, 00 грн. та зняття з нього арешту.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що із наявних у матеріалів справи доказів та встановлених судом обставин при огляді доказів за їх місцезнаходженням не вбачається за можливе встановити, що майно, на яке приватним виконавцем накладений арешт, та майно, на яке ТОВ «Блокбастер-Боулінг» просить визнати право власності, є ідентичним. Крім того місцевий господарський суд встановив, що у межах даної справи ТОВ «Блокбастер-Боулінг» не доведено приналежність йому на праві власності майна, на яке приватним виконавцем накладено арешт, тобто не доведено наявності його порушеного права та охоронюваного законом інтересу накладенням приватним виконавцем арешту на майно на підставі постанови від 24.12.2019 року ВП № 60926626.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛОКБАСТЕР-БОУЛІНГ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, таким, що прийняте без належного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з невідповідністю висновків, викладених в рішенні, дійним обставинам. Зокрема позивач вважає, що лист-вимога від імені ТОВ «СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН» на адресу ТОВ «БЛОКБАСТЕР-БОУЛІНГ» однозначно спростовує висновок, що позивачем не доведено наявність фактів оспорення (невизнання) його права власності на спірне майно. При цьому, на думку позивача ним надано належні та допустимі докази того, що він придбав обладнання для боулінгу ще у 2012 році та є його законним власником й безперервно здійснює свою господарську діяльність на цьому обладнанні за однією адресою. Скаржник також звертає увагу на ухвалу Шевченківського районного суду від 22.03.2017 року у справі №761/9689/17, якою встановлено, що майно, яке знаходиться в орендованому позивачем приміщенні та майно, що було передано в заставу ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» є різним майном. Окрім цього, позивач зазначає, що під час огляду доказів зі їх місцезнаходженням про, що було складено місцевим господарським судом протокол огляду було встановлено, що в приміщенні позивача відсутнє обладнання боулінгу під маркою «Switch Pininfarina», разом з тим під час огляду відповідач 1 ствреджував, що це заставне майно, на яке накладено арешт. На думку скаржника вказані обставини переконливо свідчать, що відповідач 1 намагається звернути стягнення на майно, що належить позивачу, чим порушує права власності позивача на спірне майно. Й наостанок позивача стверджує, що виконавчий напис нотаріуса від 06.12.2019 року виданий з порушенням, оскільки ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» продало відповідачу 1 фактично прострочені права, як в розумінні ст. 88 Закону України «Про нотаріат», так і в розумінні строків позовної давності.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2021 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛОКБАСТЕР-БОУЛІНГ" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 року, витребувано матеріали справи №910/324/20 з Господарського суду міста Києва, роз'яснено учасникам справи, що питання про призначення справи до розгляду буде вирішено після надходження матеріалів справи №910/324/20 до суду апеляційної інстанції.
Також, не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити судове рішення, а саме мотивувальну частину, шляхом його зміни з "із наявних у матеріалів справи доказів та встановлених судом обставин при огляді доказів за їх місцезнаходженням не вбачається за можливе встановити, що майно, на яке приватним виконавцем накладений арешт, та майно, на яке ТОВ "Блокбастер-Боулінг" просить визнати право власності, є ідентичним" на "із наявних у матеріалів справи доказів та встановлених судом обставин при огляді доказів за їх місцезнаходженням вбачається за можливе встановити, що майно, на яке приватним виконавцем накладений арешт, та майно, на яке ТОВ "Блокбастер-Боулінг" просить визнати право власності, є ідентичним", резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 року залишити без змін.
Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача 1 мотивовані тим, що ТОВ «СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН» вважає рішення суду першої інстанції законним, але не погоджується з викладеними висновками в його мотивувальній частині, оскільки в ній відсутні доводи відповідача 1, а також правове обґрунтування на підставі якого і доводи судом спростовуються. Зокрема скаржника звертає увагу, що місцевий господарський суд не взяв до уваги подані відповідачем 1 фотокартки, які доводять неправомірні дії позивача щодо видалення з обладнання для боулінгу емблем (маркування), з метою приховування справжності обладнання. При цьому, на думку відповідача 1 такі електронні докази, спростовують висновок суду першої інстанції про те, що «із наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин при огляді доказів за їх місцезнаходженням не вбачається за можливе встановити, що майно, на яке приватним виконавцем накладено арешт, та майно, на яке ТОВ «Блокбастер-Боулінг» просить визнати право власності, є ідентичним.».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" залишено без руху, надано скаржнику строк, не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 6 306 грн. 00 коп.
24.02.2021 року до Північного апеляційного господарського суду з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/324/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛОКБАСТЕР-БОУЛІНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ-Україна" про визнання права власності на майно загальною вартістю 77 777, 00 грн. та зняття з нього арешту.
26.02.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 року розгляд справи призначено на 31.03.2021 року.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 року у справі №910/324/20, об'єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛОКБАСТЕР-БОУЛІНГ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 року у справі №910/324/20 в одне апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 31.03.2021 року.
30.03.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛОКБАСТЕР-БОУЛІНГ", позивача у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" в якому останні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 року відкладено розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛОКБАСТЕР-БОУЛІНГ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 року на 21.04.2021 року.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 року явку третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Приватного виконавця Бережного Ярослава Вікторовича визнано обов'язковою.
19.04.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛОКБАСТЕР-БОУЛІНГ", позивача у справі, надійшло клопотання про призначення експертизи у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 року розгляд справи відкладено на 12.05.2021 року, явку третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Приватного виконавця Бережного Ярослава Вікторовича визнано обов'язковою.
В судовому засіданні 12.05.2021 року представник позивача підтримав клопотання про призначення судової експертизи, представник відповідача заперечував проти клопотання про призначення судової експертизи. Приватний виконавець Бережний Ярослав Вікторович надав усні пояснення щодо обставин під час опису та арешту майна боржника відповідно до постанови ВП № 60926626 від 24.12.2019 року, а саме приватний виконавець зазначив, що він здійснював опис та арешт спірного майна візуально, бачив доріжки та шари, однак огляд обладнання, що знаходиться за монітором та екраном не здійснював, тобто модель, марку та інше описаного та арештованого майна не бачив.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1, 3 та 4 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
З урахуванням обставин справи, суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначається судом.
Позов обґрунтований тим, що приватним виконавцем Бережним Ярославом Вікторовичем був накладений арешт на майно позивача, керуючись при цьому тим, що зазначене майно належить боржнику - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ-Україна".
Тобто в даному випадку існує спір стосовно того на яке саме майно накладено арешт приватним виконавцем відповідно до постанови ВП № 60926626 від 24.12.2019 року, враховуючи при цьому факт того, що приватний виконавець надав пояснення, що він особисто не бачив модель, марку та інше описаного та арештованого майна.
В той же час клопотання позивача про призначення судової експертизи обґрунтовано тим, що під час розгляду справи в суді першої інстанції було здійснено огляд доказів за їх місцезнаходженням про, що складено протокол огляду в якому зазначено, що проведено огляд в машинній залі та в залі для відвідувачів, ознаки на підтвердження марки обладнання на обладнанні відсутні. У зв'язку з викладеним, місцевий господарський суд дійшов висновку, що із наявних в матеріалах справи та встановлених судом обставин при огляді доказів за їх місцезнаходженням не вбачається за можливе встановити, що майно, на яке приватним виконавцем накладений арешт та майно, на яке позивач просить визнати право власності, є ідентичним.
Однак, як стверджує позивач, обладнання боулінгу, яке знаходиться в орендованому приміщенні першого поверху будівлі, розташованої за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 34-В є його власністю, придбане ним за договором поставки №1/12-2012 від 12.12.2012 року, укладеного між ТОВ «Фактум» та ТОВ «Блокбастер-Боулінг», а іншого майна в орендованому приміщені не має, позивач використовує вказане майно з 2012 року.
Втім, як зазначає відповідач, в приміщенні, яке орендує позивач за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 34-В знаходиться обладнання боулінгу, яке є предметом застави згідно договору застави основних засобів №119303/0708 від 31.07.2008 року, що укладений між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (заставодержатель) та ТОВ «Інвест-Україна». Саме на підставі даного договору застави відповідачем 1 отримано виконавчий напис та відкрито виконавче провадження в рамках, якого приватним виконавцем здійснено опис та арешт майна в приміщенні орендованим позивачем за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 34-В.
Отже, колегія суддів зазначає, що до предмету доказування по даній справі входить питання встановлення марки та моделі обладнання, що знаходиться за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 34-В на яке приватним виконавцем накладено арешт відповідно до постанови ВП № 60926626 від 24.12.2019 року задля встановлення чи є заставне майно за рахунок, якого відповідач 1 хоче задовольнити свої вимоги, тим самим майном, що знаходиться у позивача.
В свою чергу, суд позбавлений можливості встановити вказані обставини самостійно, без спеціальних знань у товарознавчій галузі, враховуючи й той факт, що місцевий господарський суд здійснював огляд доказів за їх місцезнаходженням фіксуючи такий огляд доказів відео зйомкою відповідно до, якої вбачається не можливим встановити марку та модель спірного майна.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що застосування спеціальних знань у товарознавчій галузі виходить за межі компетенції господарського суду та дійсно потребує спеціальних знань у галузі товарознавства, а тому для повного, об'єктивного розгляду всіх обставин справи, необхідним є призначення судової товарознавчої експертизи.
Згідно з Розділом ІV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 08.10.1998 року №53/5, одним із видів судових експертиз є товарознавча експертиза.
Основними завданнями товарознавчої експертизи є:
визначення вартості товарної продукції;
визначення належності товарів до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері;
визначення характеристик об'єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності;
визначення змін показників якості товарної продукції;
установлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника;
визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Визначаючись з експертною установою, яка проводитиме експертизу, господарський суд враховує положення пункту 1.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 за приписами якої, експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування.
Відтак, проведення експертизи слід доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська,6), якому необхідно передати для дослідження матеріали господарської справи № 910/324/20.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у випадку призначення господарським судом судової експертизи.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч. 1 статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Керуючись ст. 99, ст. 100, пунктом 2 ч. 1 ст. 228, п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛОКБАСТЕР-БОУЛІНГ" про призначення судової товарознавчої експертизи задовольнити.
2. Призначити у справі № 910/324/20 судову економічну експертизу.
3. На вирішення експерта (експертів) поставити наступне питання стосовно об'єктів дослідження:
1) чи є майно - обладнання боулінгу, що знаходиться у приміщенні Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛОКБАСТЕР-БОУЛІНГ" за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 34-В, ТРЦ «Блокбастер», 1 поверх, саме тим майном - обладнання боулінгу, що передавалось в заставу на підставі договору застави основних засобів №119303/0708 від 31.07.2008 року (з додатками), який укладений між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Інвест-Україна»?
4. Витрати по проведенню судової експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛОКБАСТЕР-БОУЛІНГ" з наступним їх розподілом в порядку, передбаченому ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
5. Відповідно до статті 14 Закону України "Про судову експертизу" попередити експерта про кримінальну відповідальність, відповідно до ст.ст. 384 та 385 Кримінального кодексу України.
6. Проведення судової експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
7. По закінченню експертизи висновок експерта подати Північному апеляційному господарському суду разом з матеріалами справи та даними щодо витрат, пов'язаних із проведенням експертизи.
8. Матеріали справи № 910/324/20 передати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська,6).
9. Провадження у справі № 910/324/20 зупинити у зв'язку із призначенням судової експертизи на час проведення судової експертизи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді А.О. Мальченко
М.Г. Чорногуз