вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" травня 2021 р. Справа№ 910/10564/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Коробенка Г.П.
Козир Т.П.
розглянувши у письмову проваджені, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод", Житомирська область, смт.Новогуйвинське
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.02.2021
у справі №910/10564/20 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод", Житомирська область, смт. Новогуйвинське
до Концерну "Техвоєнсервіс" в особі ліквідаційної комісії, м. Київ
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України, м. Київ
про зобов'язання включити кредиторські вимоги,
Короткий зміст позовних вимог.
У липні 2020 року Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод" (далі - ДП "Житомирський бронетанковий завод", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Концерну "Техвоєнсервіс" в особі ліквідаційної комісії (далі - Концерн "Техвоєнсервіс", відповідач) про зобов'язання визнати та включити до ліквідаційного балансу Концерну "Техвоєнсервіс" кредиторські вимоги ДП "Житомирський бронетанковий завод" у розмірі 11 673 095,05 грн основного боргу та 583 993,33 грн пені, що визначено судовим рішенням у справі №13/127, яке набрало законної сили та перебуває на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби ГТУ юстиції у м. Києві (ВП №55003446) на підставі наказу Господарського суду міста Києва № 13/127 від 30.04.2009, а також 5481637,93грн інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за тривале невиконання судового рішення у справі №13/127.
Ухвалою від 03.09.2020 Господарський суд міста Києва залучив до участі у даній справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України (далі - Міністерство, третя особа).
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 клопотання відповідача про зупинення провадження у справі задоволено, зупинено провадження у справі №910/10564/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/7867/19, яка розглядається в порядку господарського судочинства Господарським судом Житомирської області.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що предмет позову у справі №910/7867/19 (визнання недійсним договору про надання послуг №225/К/112-06-9 від 11.08.2006) вказує на об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення пов'язаної з нею іншої господарської справи №910/7867/19.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ДП "Житомирський бронетанковий завод" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 скасувати та направити вказану справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи підстави апеляційного оскарження, позивач зазначає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду постановлена з порушенням норм процесуального права. Скаржник зазначає, що з урахуванням положень п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Однак, всупереч наведеним вимогам, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, на підставі яких зроблено висновок про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої господарської справи № 910/7867/19, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини, що мають суттєве значення для вирішення цього спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, та не зазначив, які саме обставини унеможливлюють самостійне дослідження судом наданих сторонами доказів під час вирішення спору у справі № 910/10564/20. На думку скаржника, судом першої інстанції не взято до уваги, що розмір кредиторських вимог, що підлягають включенню до ліквідаційного балансу відповідача і є предметом позову у даній справі, встановлений судовим рішенням від 16.04.2009 у справі №13/127 та є обставиною, що не підлягає доказуванню згідно з вимогами ч. 4 ст. 75 ГПК України, а наявність вказаного судового рішення, яке до цього часу не виконано відповідачем, не припиняє грошових зобов'язань божника та не позбавляє права кредитора на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сум (правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18).
Позиції інших учасників справи.
Міністерство подало відзив на апеляційну скаргу, у якому не погоджуються з доводами апеляційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у її задоволенні відмовити, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.
Заперечуючи доводи апеляційної скарги, Міністерство зазначає, що до суми заборгованості, яку позивач просить включити до ліквідаційного балансу відповідача, входять інфляційні втрати та 3%річних в загальному розмірі 5 481 637,93грн, що нараховані за невиконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2009 у справі №13/127, стягнення яких також є предметом розгляду у справі №910/4307/19. Справа №910/4307/19 на даний час не вирішена і, на думку третьої особи, не може бути вирішена до встановлення обставин укладення сторонами Договору про надання послуг №225/К/112-06-9 від 11.08.2006 без дійсних намірів учасників його виконувати та без мети реального настання правових наслідків (справа №910/7867/19), а позивач намагається за допомогою суду зобов'язати визнати та включити до ліквідаційного балансу Концерну "Техвоєнсервіс" його кредиторські вимоги стосовно виконання зобов'язань з оплати за спірним Договором.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/10564/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П. та Козир Т.П.
З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи №910/10564/20, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10564/20 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 у справі №910/10564/20.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2021 задоволено клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Житомирський бронетанковий завод" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 у справі №910/10564/20, постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Заявлені у справі клопотання та результати їх розгляду.
ДП "Житомирський бронетанковий завод" у прохальній частині апеляційної скарги просить розглянути апеляційну скаргу у даній справі за участю сторін. Клопотання позивача обґрунтоване тим, що дана справа має для нього особливе значення, сума позову перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, розглянувши клопотання ДП "Житомирський бронетанковий завод" про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні за участю сторін, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення зазначеного клопотання, враховуючи таке.
За приписами ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в п. п. 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Частиною 13 ст. 8 ГПК України установлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, положеннями Господарського процесуального кодексу України передбачено розгляд цієї апеляційної скарги в порядку письмового провадження, а призначення справи до розгляду у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи не залежить від наявності/відсутності клопотання про такий розгляд, а залежить від конкретних обставин справи.
Враховуючи відсутність обставин справи, при наявності яких суд може розглянути апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що відсутні підстави для розгляду апеляційної скарги ДП "Житомирський бронетанковий завод" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 у справі №910/10564/20 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. З огляду на викладене у задоволенні клопотання скаржника слід відмовити.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
У процесі розгляду справи №910/10564/20 від відповідача 09.02.2021 надійшло клопотання, а 23.02.2021 доповнення до зазначеного клопотання, про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/7867/19 за позовом Концерну "Техвоєнсервіс" до ДП "Житомирський бронетанковий завод" про визнання недійсним Договору про надання послуг №225/К/112-06-9 від 11.08.2006, яка розглядається Господарським судом Житомирської області.
Представник відповідача у підготовчому засіданні, яке відбулося 23.02.2021, підтримав вказане клопотання, зазначивши, що 26.02.2020 Господарським судом Житомирської області у справі №910/7867/19 ухвалено рішення, яким у задоволенні позову Концерну "Техвоєнсервіс" відмовлено повністю.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 рішення Господарського суду Житомирської області від 26.02.2020 у справі № 910/7867/19 залишено без змін.
Однак, постановою Верховного Суду від 14.01.2021 рішення Господарського суду Житомирської області від 26.02.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі №910/7867/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.
Необхідність зупинення провадження у даній справі, №910/10564/20, відповідач обґрунтовує тим, що до позовних вимог у цій справі входить сума в розмірі 5 481 637,93грн, стягнення якої є предметом позову одночасно і у справі №910/4307/19, яка, в свою чергу, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.02.2021 зупинена до набрання законної сили рішенням Господарського суду Житомирської області у справі №910/7867/19.
Розглядаючи клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що існує об'єктивна неможливість розгляду цієї господарської справи до вирішення Господарським судом Житомирської області справи №910/7867/19, визнавши їх пов'язаними між собою.
Відповідно до приписів п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України суд першої інстанції оскарженою ухвалою зупинив провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/7867/19, від якого залежить вирішення справи 910/10564/20.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає зазначений висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на таке.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями ст. ст. 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд керувався положеннями п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, відповідно до яких суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з'ясовувати, як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме зумовлена неможливість розгляду справи.
Таким чином, застосовуючи наведену правову норму, за вимогами ст. 234 ГПК України, у мотивувальній частині ухвали має бути зазначено обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали, зокрема щодо неможливості розгляду справи.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинене.
Враховуючи положення п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 04.12.2020 у справі № 917/514/19, від 17.04.2019 у справі № 924/645/18, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19, від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14-908/4808/14.
Разом з тим, всупереч наведених вимог законодавства, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів належних мотивів та доводів, на підставі яких він дійшов висновку про об'єктивну неможливість розгляду даної справи до вирішення справи №910/7867/19, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Крім того, необхідно відзначити, що сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення у іншій справі.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.01.2021 у справі № 904/8122/17, від 04.12.2020 у справі № 917/514/19, від 06.05.2020 у справі № 910/15293/19.
При цьому, посилання відповідача на те, що у справі №910/7867/19 розглядаються вимоги про визнання недійсним Договору про надання послуг №225/К/112-06-9 від 11.08.2006, в той час як у даній справі вимоги ДП "Житомирський бронетанковий завод" до Концерну "Техвоєнсервіс" ґрунтуються саме на підставі оскаржуваного правочину, не свідчать про неможливість розгляду даної справи, оскільки матеріали справи містять достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті даної справи, а також зважаючи на презумпцію правомірності правочину, визначену приписами ст. 204 ЦК України.
Місцевий господарський суд не дав належної правової оцінки вказаній нормі та не врахував, що закріплена зазначеною статтею ЦК України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Поряд з цим, суд першої інстанції зважаючи на можливе подальше визнання недійсним Договору про надання послуг №225/К/112-06-9 від 11.08.2006, не врахував, що вказана обставина може бути підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі, не дотримавшись при цьому приписів п.5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Виходячи з аналізу положень ст. 2 ГПК України, на господарське судочинство покладено обов'язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними правами. Крім того, виходячи з аналізу ст. 5 ГПК України, звернення до господарського суду повинно мати ефективний спосіб захисту порушених прав.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції", рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Аналогічний за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 910/31771/18, від 02.06.2020 у справі № 910/6674/19.
За таких обставин, оскаржувана ухвала постановлена без врахування вимог п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, оскільки не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі як щодо об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/7867/19 щодо визнання недійсним Договору про надання послуг №225/К/112-06-9 від 11.08.2006, так і стосовно того, що зібрані у цій справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ДП "Житомирський бронетанковий завод", скасування ухвали місцевого господарського суду від 23.02.2021 та направлення справи для подальшого розгляду до Господарського суду міста Києва.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Встановлені апеляційним господарським судом порушення норм процесуального права є підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду про зупинення провадження у даній справі та передачі справи на розгляд до місцевого господарського суду. За наведених обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судові витрати.
Враховуючи висновок колегії суддів апеляційного господарського суду про задоволення апеляційної скарги та направлення справи до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду та те, що у даному випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат у порядку ст.129 ГПК України судом апеляційної інстанції не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 у справі №910/10564/20 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 у справі №910/10564/20 скасувати.
3. Матеріали справи №910/10564/20 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Г.П. Коробенко
Т.П. Козир