Справа № 522/3305/21
Провадження № 2/522/5698/21
12 травня 2021 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Павлик І.А.
за участю:
секретаря судового засідання - Середи А.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідач у судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
24.02.2021 до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
04.03.2021 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного провадження на 24.03.2021.
24.03.2021 розгляд справи було відкладено у зв'язку із відсутністю даних про повідомлення відповідача про розгляд справи на 13.04.2021.
13.04.2021 у зв'язку із перебуванням судді Павлик І.А. у щорічній основній відпустці з 12.04.2021 по 16.04.2021 (наказ Голови суду Кічмаренка С.М. від 12.04.2021 № 41-в/тм/с) судове засідання відкладено на 12.05.2021.
12.05.2021 у судове засідання з'явився представник позивача у якому підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився. До суду повернулися поштові відправлення, що направлялися на адресу місця реєстрації відповідача з вказівкою про відсутність адресата за вказаною адресою, що з огляду на положення п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України суд вважає належним повідомленням про розгляд справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню, з наступних підстав.
У своїй позовній заяві позивач просила суд розірвати шлюб із відповідачем у зв'язку з тим, що наприкінці 2020 року шлюбні відносини подружжя поступово погіршувалися, що в кінцевому результаті призвело до їх фактичного припинення. Кожен з подружжя має несумісні погляди на шлюб та сім'ю. Відповідач постійно нехтував сімейними цінностями у зв'язку з чим виникали сварки, які кожного разу спричиняли позивачеві душевні страждання. Він не розуміє та не хоче розуміти сутності родинних відносин, внаслідок чого нормальна атмосфера у сім'ї стала неможливою, будь-які почуття, на яких ґрунтуються сімейні відносини - взаємна любов, повага, дружба, взаємодопомога вичерпані, а спроби їх відновити жодних позитивних результатів не принесли. Починаючи з жовтня 2020 року сторони подружніх відносин не підтримують, спільне господарство та сумісне проживання припинено, за глибоким переконанням позивача подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає. Шлюб між сторонами носить формальний характер, а його подальше юридичне збереження буде суперечити інтересам та охоронюваним законом правам позивача.
В силу ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються. Сім'я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Сімейного кодексу України (далі - СК України) регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.
Статтею 21 СК України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ст. 24 СК України).
Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З матеріалів справи вбачається, що шлюб між сторонами зареєстрований 07.07.2020 Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 866. У сторін від шлюбу дітей немає.
Судом встановлено, що сімейні відносини припинені остаточно. Подальше сімейне життя чоловіка і дружини, і збереження родини стали неможливими, шлюб носить формальний характер, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що у відповідності зі ст. 112 СК України є підставою для розірвання шлюбу.
Майнового спору між сторонами, судом не встановлено.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Приписами ч. 3 ст. 115 СК України встановлено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
З огляду на викладе, суд на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів дійшов висновку про задоволення позову.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 223, 258, 280, 282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 ТА ОСОБА_3 , зареєстрований 07 липня 2020 року Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 866.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Після розірвання шлюбу змінити прізвище ОСОБА_2 на дошлюбне - ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) 908,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.
Повний текст рішення суду буде складений протягом п'яти днів.
Суддя І.А. Павлик
Повний текст рішення складено 13.05.2021.