Справа №521/18876/19
Пр. №2/521/1125/20
06 травня 2021 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Леонова О.С.,
при секретарі судового засідання - Філозофенко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради Одеської області «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондар Олексія Миколайовича про визнання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно противоправним та скасування його, -
встановив:
ОСОБА_3 , адвокат Сидорук Діана Сергіївна звернулася із заявою про встановлення порядку виконання рішення суду таким чином, що після набрання ним законної сили воно є підставою: для припинення права власності на нежитлове приміщення загальною площею 52,6 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належіть ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на підставі рішення державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради Одеської області «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондар Олексія Миколайовича, про проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно з розміром частки 1/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1315651251101, індексний номер: 36412749 від 01.08.2017, 15:18:47, запис про право власності № 216666289, - із закриттям розділу.
Мотивувала свою заяву тим, що під час звернення до реєстраторів ОМР 12.04.2021 року їй було відмовлено у прийнятті заяви про скасування реєстрації права власності за відповідачем із посиланням на те, що у відповідності до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно», зазначено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 25.01.2021 року, вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради Одеської області «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондар Олексія Миколайовича про визнання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно противоправним та скасування його, задовольнено. Рішення державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради Одеської області «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондар Олексія Миколайовича, щодо проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно з розміром частки 1/1 за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1315651251101, індексний номер: 36412749 від 01.08.2017, 15:18:47, із відкриттям розділу, запис про право власності № 216666289 на нежитлове приміщення, загальною площею 52,6 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , скасовано. Встановлено порядок виконання цього рішення таким чином, що одночасно із скасуванням права власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), воно є підставою для поновлення права власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , загальною площею 52,0 кв.м., корисною 52,0 кв.м., з яких основна: 32,5 кв.м., підсобна: 19,5 кв.м., згідно із договором купівлі-продажу від 25.05.2015 року на Ѕ частину та згідно із договором купівлі-продажу від 25.05.2015 року на Ѕ частину, посвідчених приватним нотаріусом ОМНО Фроловою Р.В., зареєстрованих у реєстрі за № 1826,1827, витягів про реєстрацію прав власності по Ѕ частині від 25.05.2015 року та 25.05.2015 року, номер запису про право власності: 9785980, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 643367151101; номер запису про право власності: 9785380, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 643367151101, номер запису про право власності: 9785980.
Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи приписи підпункту "а" пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно», зміни до якого станом на момент ухвалення рішення суду унеможливлюють його виконання, вважає за необхідне задовільнити заяву представника позивача про встановлення порядку виконання рішення суду. Наведене узгоджується із приписами ч. 3 ст. 435 ЦПК України, де підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
На підставі ч.1, ч. 2 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Позивач ОСОБА_4 , та його представник адвокат Сидорук Д.С. в судове засідання не з'явились, надала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача.
Відповідачі та їх представники в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись судом відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подавали.
Так, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).
Також засіб юридичного захисту має бути "ефективним" в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), п. 95).
При цьому спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші дії чи бездіяльність органів уповноважених на його виконання, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
У взаємозв'язку з наведеним, суд звертає увагу, що відповідно до положень ч. 3 ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі "Ковач проти України", пункт 59 рішення у справі "Мельниченко проти України", пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України», тощо).
Подальше існування такого стану речей та невжиття ефективних заходів щодо виконання рішення суду могло б свідчити про відсутність в Україні ефективних механізмів правового захисту та порушення принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.
З урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги те, що рішення суду станом на час розгляду даної заяви не виконане з посиланням на нормативно-правовий акт, який набув нової редакції, суд дійшов висновку про необхідність встановлення способу виконання судового рішення в умовах обставин, що склалися.
Отже ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактна, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
Керуючись ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 435 ЦПК України, ст. 37 , «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2015 № 1127, - суд
Заяву представника позивача про встановлення порядку викоання заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25.01.2021 року - задовільнити.
Встановити порядок виконання заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25.01.2021 року таким чином, що у разі набрання рішення законної сили воно одночасного із скасуванням права власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), є підставою: для припинення права власності на нежитлове приміщення загальною площею 52,6 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належіть ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на підставі рішення державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради Одеської області «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондар Олексія Миколайовича, про проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно з розміром частки 1/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1315651251101, індексний номер: 36412749 від 01.08.2017, 15:18:47, запис про право власності № 216666289, - із закриттям розділу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Малиновського районного суду м. Одеси.
Повний текст ухвали складено 12.05.2021 року.
Суддя Леонов О.С
12.05.21