465/2324/21
3/465/1574/21
Іменем України
12.05.2021 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Величко О.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ,
за ст.185 КУпАП,
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 236751 від 20.03.2021 року, 10.03.2021 року о 10 год. 50 хв. у м. Львові по вул. Героїв УПА, 6 ОСОБА_1 чинив злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, не пред'явивши документ, що посвідчує особу на підставі ч.2 ст.32 ЗУ «Про Національну поліцію», бо існувало достатньо підстав вважати, що громадянин вчинив правопорушення, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що не вчиняв злісної непокори законному розпорядженню поліцейських при виконанні ними службових обов'язків, не розуміє, які законні вимоги працівників поліції не виконав. Пояснює, що працівники поліції зупинили його, мотивуючи це відсутністю у нього полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу. Після його зауваження, що згідно чинного законодавства це не є окремою причиною зупинки транспортного засобу, його затримали та на нього склали протокол про адміністративне правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Розглянувши справу на підставі досліджених доказів, орган (посадова особа) відповідно до ст.283 КУпАП виносить постанову.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями.
Стаття 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, суспільні відносини у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Особливість застосування ст.185 КУпАП полягає у тому, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського може мати місце при виконанні ним службових обов'язків з охорони громадського порядку.
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац другий пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року № 8 "Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів").
Однак, при розгляді даної справи суддею встановлено, що в протоколі працівником поліції не розкрито об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, не зазначено щодо якої законної вимоги працівників поліції вчинив злісну непокору ОСОБА_1 , суть правопорушення викладена формально, неконкретизовано, загальними фразами, і не відображає усіх кваліфікуючих ознак, передбачених ст.185 КУпАП.
Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
На підставі зазначеного суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
Доказів іншого суду не надано, а тому, провадження стосовно ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 185, 247, 256, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова.
Суддя Величко О.В.