Єдиний унікальний № 946/3710/21
Провадження № 3/946/1415/21
про передачу матеріалів органу досудового розслідування
13 травня 2021 року м.Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Яковенко І.І., при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення у відношенні
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановив:
Згідно даним протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №145799, що складений інспектором ІПДД ВП Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, 08 травня 2021 року близько 19:00 години ОСОБА_1 вчинив сварку, під час якої висловлювався нецензурною лайкою на адресу співмешканки ОСОБА_2 за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 1732 КУпАП.
Притягуваний ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав обставини, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та пояснив, що він вчинив вказані дії на ґрунті ревнощів.
Згідно заяви потерпілої ОСОБА_2 на ім'я начальника Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, а також її письмових пояснень, 08 травня 2021 року притягуваний ОСОБА_1 , який є її співмешканцем, вчинив з нею скандал, в ході якого зачинив її в квартирі, побив її та утримував її проти її волі, також застосував при цьому зброю, погрожував вбити, не впускав до квартири поліцейських, утримуючи її в ній, внаслідок чого поліцейські увійшли тільки після того, як зламали двері.
Частиною першою статті 1732 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно ж п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Із заяви та пояснень, наданих потерпілою ОСОБА_2 , вбачається, що ОСОБА_1 не тільки висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, а й наносив їй тілесні ушкодження, погрожував вбивством, а також проти волі утримував її у приміщенні квартири, що у сукупності складає як психологічне так і фізичне насильство.
У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне передати матеріали органу досудового розслідування, оскільки в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 125 або ст. 126 Кримінального кодексу України (далі - КК), в залежності від наявності у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, а також ст.ст. 129, 149 КК, у зв'язку з тим, що з досліджених доказів випливає, що ОСОБА_1 побив постраждалу ОСОБА_2 , погрожував їй вбивством та позбавив її волі, зачинивши її у квартирі та не даючи їй змоги вільно залишити її приміщення. Усі вказані дії, згідно п.п. 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», відносяться до психологічного та фізичного насильства, які у комплексі згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» становлять домашнє насильство.
Так, ст. 125 КК передбачена кримінальна відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження, ст. 126 КК - за умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, ст.129 КК - за погрозу вбивством, а ст. 146 КК - за незаконне позбавлення волі або викрадення людини.
Однак, рішення за фактом наявності чи відсутності в діях ОСОБА_3 складів вказаних кримінальних правопорушень органом досудового розслідування в порядку Кримінального процесуального кодексу України не приймалося.
Частиною 2 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно ж до ст. 253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування. А згідно ч. 2 ст. 284 КУпАП, постанова про закриття справи виноситься, у тому числі, при передачі матеріалів прокурору, органу досудового розслідування.
Тому, враховуючи, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 125 або ст. 126 КК та ст.ст. 129, 146 КК, в силу ст. 253 КУпАП матеріали цієї справи слід передати органу досудового розслідування - слідчому відділу Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, у зв'язку чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі ч. 2 ст.284 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 253, 278, 284 КУпАП, суд -
постановив:
Матеріали справи про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1732 КУпАП передати слідчому відділу Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, у зв'язку з чим справу про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Ізмаїльського міськрайонного суду І.І.Яковенко