вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи 756/1697/21 Апеляційне провадження №33/824/2400/2021Головуючий у суді першої інстанції - Касьян А.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
12 травня 2021 року суддя Київського апеляційного суду М.І.Оніщук, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Харченком Сергієм Вікторовичем, що діє на підставі договору, на постанову Подільського районного суду м. Києва від 16 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 16.04.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно з вказаною постановою ОСОБА_1 21.01.2021 року о 00 год. 15 хв. по вул. Вишгородська, 33-А в м. Києві керував автомобілем «Volkswagen Polo» д.н. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (підвищена жвавість, зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, яка склалася). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР.
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 через свого захисника подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд неповно з'ясував всі обставини справи, надав неправильну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема вказує, що матеріали справи не містять доказів факту керування та зупинки автомобіля.
Крім того, вказує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а лише відмовився від підписання інформованої згоди на проходження медичного огляду, що не передбачено вимогами закону.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Харченко С.В. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з наведених в ній підстав.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вислухавши пояснення захисника Рацюка А.В., який підтримав апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваної постанови, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, письмових поясненнях свідків та відеозаписі з нагрудних відеокамер працівників поліції.
Зокрема, як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 047511 від 21.01.2021 року, ОСОБА_1 21.01.2021 року о 00 год. 15 хв. по вул. Вишгородська, 33-А в м. Києві керував автомобілем «VolkswagenPolo» д.н. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (підвищена жвавість, зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, яка склалася). Від проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря-нарколога у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.
У письмових поясненнях свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Зі змісту даного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від підпису протоколу та не скористався правом надання письмових пояснень.
Як вбачається зі змісту запису нагрудних відеокамер працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 у зв'язку з наявністю ознак наркотичного сп'яніння, працівники поліції відповідно до Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", запропонували проїхати з ними до лікаря-нарколога для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку. ОСОБА_1 погодився їхати до лікаря-нарколога з метою проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння. Проте, у присутності працівника поліції та лікаря-нарколога відмовився від підпису згоди для проведення огляду, яка відповідно до ст. 43 Закону України "Основи законодавства про охорону здоров'я" є необхідна для застосування методів діагностики, профілактики та лікування.
При цьому, ОСОБА_1 вказував, що він не відмовляється від проходження медичного огляду, проте підписувати нічого не буде. Така поведінка ОСОБА_1 унеможливлювала проведення медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння та фактично є відмовою від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Щодо доводів апеляційної скарги стосовно відсутності факту керування ОСОБА_1 та зупинки автомобіля останнього, а також відсутності ознак наркотичного сп'яніння в протоколі, слід зазначити наступне.
Також, відеозаписом зафіксований транспортний засіб ОСОБА_1 , факту керування яким останній не заперечував. Під час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції встановили наявність ознак наркотично сп'яніння, а саме: підвищена жвавість, зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, яка склалася, та запропонували ОСОБА_1 проїхали до лікаря-нарколога для проведення огляду. ОСОБА_1 повідомив, що він на роботі, йому необхідно їхати далі, чим фактично підтвердив факт керування автомобілем в якому він перебував та який залишив на стоянці поїхавши з працівниками поліції.
Крім того, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї інструкції поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
При цьому, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Працівники поліції, діючи відповідно до інструкції доставили ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для проходження огляду.
В матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП "КНПНКЛ «Соціотерапія» від 21.01.2021 року. На зворотному аркуші направлення наявна відмітка лікаря-нарколога про відмову надання ОСОБА_1 згоди на проведення медичного огляду, що необхідна відповідно до ст. 43 Закону України "Основи законодавства про охорону здоров'я".
Крім того, доводи апеляційної скарги в частині, що працівники поліції не запропонували пройти огляд на місці за допомогою спеціального технічного приладу, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки стан наркотичного сп'яніння встановлюється лише у медичному закладі лікарем-наркологом.
Крім того, апеляційний суд критично ставиться до тверджень ОСОБА_1 щодо відсутності у нього ознак наркотичного сп'яніння на момент зупинки транспортного засобу, оскільки такі ознаки вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, а будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі, ОСОБА_1 або його захисник не надали.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння незалежно від факту перебування особи у такому стані.
Наведені докази у своїй сукупності спростовують доводи апеляційної скарги, вказують на порушення ОСОБА_1 вимог пп. «а» п.2.9 Правил дорожнього руху, а отже і на факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про порушення поліцейськими вимог Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" при проведенні огляну на стан сп'яніння не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Протокол про адміністративне правопорушення ДПР18 № 047511 від 21.01.2021 року відповідає положенням ст. 256 КУпАП.
Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не надав.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що доводи апеляційної скарги про відсутність складу правопорушення не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, наявних в ній доказах та вимогах закону.
За таких обставин постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування та закриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Харченком Сергієм Вікторовичем - залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 16 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя М.І. Оніщук