Справа № 369/2250/21 суддя в І-й інстанції Хрипун С.В.
Провадження № 33/824/2176/2021 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Іменем України
12 травня 2021 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 березня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 16 лютого 2021 року серії ДПР18 № 328253 16 лютого 2021 року о 03 годині 00 хвилин водій ОСОБА_2 , керував транспортним засобом Skoda Fabia, номерний знак НОМЕР_1 , на вул. Велика Кільцева Дорога 4 в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, з явними ознаками наркотичного сп'яніння (розширені зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, блідий колір обличчя), на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції водій ОСОБА_2 відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 березня 2021 року ОСОБА_2 визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн.
Ухвалюючи постанову, місцевий суд дійшов висновку, що згідно матеріалів адміністративної справи ОСОБА_2 порушив п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову місцевого суду через порушення норм матеріального та процесуального права та закрити провадження у справі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що він не керував транспортним засобом. Місцевий суд не допитав понятих та свідків, не дослідив відеозапис в повному обсязі з нагрудних камер працівників поліції, де факту відмови від проходження тесту на стан сп'яніння на відеозаписі немає, не витребував повного відеозапису з нагрудних камер поліцейського та службового автомобіля. Суд не врахував, що працівники поліції не забезпечили ОСОБА_2 право скористатися правовою допомогою на місті складання протоколу. Суд не взяв до уваги медичний висновок за самостійним зверненням ОСОБА_2 до закладу охорони здоров'я, де лікарем-наркологом не виявлено стан наркотичного сп'яніння. Поліцейськими було порушено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, Інструкцію з застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Матеріали справи містять лише фрагменти відеозапису.
У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 12 Розділу 2 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За змістом п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків.
У матеріалах справи містяться письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у яких вказано, що ОСОБА_2 у встановленому Законом порядку відмовився пройти огляд для визначення стану сп'яніння у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров'я. Відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння підтверджуються також відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 погоджувався на проходження огляду у лікаря-нарколога лише за умови, попереднього проходження тесту на визначення стану сп'яніння на місці, тобто, самостійно визначив передумови проходження огляду у закладі охорони здоров'я.
Однак, такі вимоги ОСОБА_2 не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а саме пункті 12 Розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735.
Оскаржуючи постанову, ОСОБА_2 вказує на те, що він не керував транспортним засобом. Суд не взяв до уваги медичний висновок за самостійним зверненням ОСОБА_2 до закладу охорони здоров'я, де лікарем-наркологом не виявлено стан наркотичного сп'яніння.
Разом з тим, як пояснив ОСОБА_2 у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, він приїхав на автомобілі до місця зупинки та сидів за кермом. Приблизно через 20 хвилин до нього підійшли поліцейські та склали протокол про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги в частині наявності висновку приватної наркологічної клініки про відсутність в крові ОСОБА_2 наркотичних засобів є безпідставними, оскільки ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а не за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, що є самостійним складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Незабезпечення працівниками поліції ОСОБА_2 права скористатися правовою допомогою на місці складання протоколу не спростовує факту відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до вимог Інструкції з застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
З наданого суду відеозапису вбачається, що камера поліцейського працювала з моменту коли останній підійшов до автомобіля ОСОБА_2 . На даному запису зафіксовано позицію ОСОБА_2 , згідно з якою обов'язковою передумовою проходження огляду у лікаря нарколога він зазначав проведення йому тесту на стан наркотичного сп'яніння на місці. Тобто, ставив поліцейському умови, які неможливо було виконати, так як вони чинним законодавством не передбачені.
Відсутність повного відеозапису з нагрудної камери поліцейського, на що посилається ОСОБА_2 , не свідчить про відсутність у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки на наданому суду відеозаписі зафіксовано обставини, які мають значення для справи, а саме фактичну відмову ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння у присутності двох свідків.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що місцевий суд не допитав працівників поліції, понятих та свідків, не дослідив відеозапис в повному обсязі з нагрудних камер працівників поліції, не витребував повний відеозапис з нагрудних камер поліцейського та службового автомобіля.
У той же час, вказуючи на зазначені місцевим судом порушення, які на думку ОСОБА_2 мали місце, в апеляційній скарзі він жодних клопотань аналогічного змісту не заявляв.
Враховуючи зазначене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, які б мали своїм наслідком скасування постанови, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовані.
Керуючись ст. 245, ст. 280, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 березня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАПзалишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Фінагеєв