Справа 753/17168/20 Головуючий у І-й інстанції - Мицик Ю.С.
апеляційне провадження № 22-ц/824/6347/2021 Доповідач Заришняк Г.М.
12 травня 2021 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Мараєвої Н.Є., Рубан С.М.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 січня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-
В жовтні 2020 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позову вказувала, що позивачка з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.03.2018 р. У даному шлюбі у сторін народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу між сторонами діти проживають з позивачкою, яка займається їх утриманням. Враховуючи, що між сторонами не досягнуто домовленості щодо розміру аліментів, ОСОБА_2 була вимушена звернутися до суду з вимогою про стягнення аліментів з відповідача на утримання дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 січня 2021 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.10.2020 р. і до досягнення дітьми повноліття.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати частково та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з нього аліменти у розмірі ј частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 01 грудня 2020 року і до досягнення ними повноліття
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 березня 2021 року дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження згідно ч.1 ст. 369 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 02.09.2006 р., який рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.03.2018 р. було розірвано (а.с. 14-15).
Від даного шлюбу у них народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 17-18).
Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7,8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У відповідності з вимогами ч. 3 ст. 181 СК України, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
У частинах першій - третій статті 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька або у твердій грошовій сумі.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Законодавець визначив (п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України, ст. 183 ч.5 СК України), що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Судом встановлено і дана обставина не заперечуваласьвідповідачем, що діти сторін проживають зі своєю матір'ю - позивачкою по справі, й знаходяться на її утриманні.
З матеріалів справи також слідує, що відповідач по справі є працездатною особою, працевлаштований, працює в Національному Банку України старшим юрисконсультом, отримує стабільний дохід, має задовільний стан здоров'я, на утриманні інших осіб, крім дітей, не має, тому суд першої інстанції, з урахуванням інтересів неповнолітніх дітей сторін, прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.
При цьому, ч. 1 ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права розглянув справу у за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін, в той час як відповідачем ставилось питання про розгляд справи з викликом сторін в судове засідання для надання відповідних пояснень, колегією суддів відхиляються.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилом ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Частиною 2 вказаної норми визначено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи характер спору, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 28.10.20 р. було призначено дану справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
З матеріалів справи слідує, що судом першої інстанції не було розглянуто клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін в судове засідання для надання відповідних пояснень, що є порушенням норм процесуального права, однак вказане порушення не призвело до неправильного вирішення справи по суті, в зв'язку з чим відсутні підстави для скасування судового рішення з вказаних підстав.
Також не заслуговують на увагу й посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що дата стягнення аліментів повинна відраховуватись з 01.12 2020 року, а не з дати подачі позову, так як кошти за листопад 2020 року позивачка отримала з карткових рахунків, відкритих апелянтом на дітей, оскільки суперечать вимогам ч.1 ст. 191 СК України, за змістом якої аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Твердження відповідача про перебування на його утриманні батьків пенсійного віку, не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки батьки отримують пенсійне забезпечення, а надані довідки про стан здоров'я матері не доводять понесення саме відповідачем витрат на її лікування. Щодо надання фінансової допомоги дядькові, який має алкогольну залежність, то останній не є близьким родичем ОСОБА_1 про першому та другому ступеню спорідненості.
Оплата комунальних послуг за квартиру, в якій проживає дядько відповідача, власником якої є відповідач, також не є підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки відповідно до вимог ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Посилання в апеляційній скарзі на нецільове використання позивачкою коштів, які були перераховані відповідачем в якості сплати аліментів, також не заслуговують на увагу, оскільки у відповідності до вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України відповідачем не доведено належними та переконливими доказами факт нецільового використання позивачкою вказаних коштів.
За правилом ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Поряд з цим, задовольняючи позов та стягуючи аліменти у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, судом першої інстанції не було зазначено про стягнення аліментів у розмірі, не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, як це передбачено ч.5 ст. 183 СК України, в зв'язку з чим рішення суду необхідно змінити, доповнивши резолютивну частину висновком про те, що розмір стягнутих аліментів має бути не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку.
В решті рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального закону й не може бути скасованим з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 січня 2021 року - змінити, доповнивши резолютивну частину висновком про те, що розмір стягнутих аліментів має бути не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: