Справа № 751/8948/20 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/258/21
Категорія - ч. 3 ст. 185 КК України. Доповідач ОСОБА_2
13 травня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
сторін кримінального провадження
обвинуваченого ОСОБА_6
його захисника - адвоката ОСОБА_7
захисника - адвоката ОСОБА_8
прокурора ОСОБА_9
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, в режимі відео конференції з Маріупольським слідчим ізолятором, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020270010005785 від 12 листопада 2020 року, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 січня 2021 року,
щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України,з середньою освітою, не працюючого, вдівця, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 02.03.2012 Київським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до остаточного покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
щодо ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, який має неповнолітню дитину, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , не судимого в силу ст. 89 КК України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
Цим вироком:
ОСОБА_6 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, якщо він виконає покладені на нього обв'язки, визначені ст. 76 КК України: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання або роботи.
Обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою змінений на особисте зобов'язання, з покладенням обов'язку повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи.
ОСОБА_11 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, якщо він виконає покладені на нього обв'язки, визначені ст. 76 КК України: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання або роботи.
Обраний ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінений на особисте зобов'язання, з покладенням обов'язку повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи.
Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_11 на користь держави 9 970 грн. 32 коп. процесуальних витрат на залучення експертів у дольовому порядку по 4 985 грн 16 коп. з кожного.
Питання про долю речових доказів і документів було вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Судом визнано доведеним, що 11 листопада 2020 року, у період часу з 10 год. 54 хв. до 11 год. 18 хв., ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_11 , реалізуючи спільний умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, прибули до домогосподарства по АДРЕСА_3 , де ОСОБА_11 залишився біля паркану, на вулиці, з метою спостереження та не викриття їх злочинних дій іншими особами, а також очікуючи передачі ОСОБА_6 викраденого майна. У цей час ОСОБА_6 переліз через ворота домогосподарства по АДРЕСА_4 , після чого з території цього господарства через паркан потрапив на територію домогосподарства по АДРЕСА_3 , де шляхом віджимання метало пластикового вікна біля вхідних дверей будинку, за допомогою викрутки, проник у середину житлового будинку, звідки таємно викрав золоті прикраси та грошові кошти в сумі 500 гривень, а всього заволоділи майном на загальну суму 30 336,59 грн., що належало потерпілій ОСОБА_12 , чим заподіяли матеріальну шкоду.
В апеляційні скарзі прокурор просить вирок суду в частині призначеного покарання ОСОБА_6 скасувати, через його невідповідність тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного внаслідок м'якості, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185 КК України призначити покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Мотивує тим, що звільняючи обвинуваченого від покарання з випробуванням, суд не взяв до уваги, що сума шкоди потерпілій становить більше тридцяти тисяч гривень, яка відшкодована під час досудового розслідування завдяки оперативним діям працівників поліції, сам обвинувачений участі у відшкодуванні завданої шкоди не приймав.
ОСОБА_6 неодноразово засуджувався за вчинення майнових злочинів, у тому числі за тяжкі злочини, на шлях виправлення не став і в період не погашеної судимості повторно скоїв навмисний, тяжкий, корисливий злочин, офіційно на працевлаштований і не зможе вести законослухняний спосіб життя.
Посилання суду на необхідність утримувати обвинуваченим непрацездатну матір, є необґрунтованим, оскільки ОСОБА_6 проживає за рахунок соціальних виплат, які отримує матір від держави і самостійного законного джерела доходу не має. Стан здоров'я обвинуваченого не може бути обставиною, яка пом'якшує покарання, оскільки захворювання не заважають вчиненню нових тяжких кримінальних правопорушень.
На думку прокурора, характер злочину, обставини його вчинення, посередні характеристики ОСОБА_6 , не давали підстав для застосування положень ст. 75 КК України, обвинувачений заслуговує на реальну міру покарання.
Іншими учасниками кримінального провадження апеляційні скарги не подавалися.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги про посилення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти аргументів сторони обвинувачення та просили залишити вирок суду без змін, захисника адвоката ОСОБА_8 , який просив апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_6 у таємному викраденні майна потерпілої ОСОБА_12 , вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням до житла, відповідають фактичним обставинам справи, які в апеляційній скарзі не оспорюються. Розгляд справи в суді першої інстанції відбувався за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України.
Призначаючи покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд повинен призначити його у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини КК України та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання від трьох до шести років позбавлення волі.
Ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_6 від покарання з випробуванням і покладенням обов'язків, суд першої інстанції не звернув уваги, що поряд із зізнанням та щирим каяттям, він багаторазово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі тяжкі злочини, остання судимість від 02.03.2012, за сукупністю вироків йому було призначене покарання у виді 05 років 01 місяця позбавлення волі за тяжкий злочин, за який судимість також непогашена.
У вчиненні крадіжки майна потерпілої ОСОБА_12 він виконував основну роль, відкривав вікно та проникав у будинок, звідки були викраденні цінності на суму 30 336,59 грн., з яких повернуто завдяки оперативним діям працівників поліції, тільки на суму 2 829, 22грн.
Та обставина, що потерпіла ОСОБА_12 , як під час досудового розслідування, так і в ході судового розгляду претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених, в тому числі і до ОСОБА_6 не заявляла, у судове засідання не з'явилася та просила розгляд справи проводити за її відсутності, не зменшує суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення та особи обвинуваченого.
Так, обвинувачений ОСОБА_6 посередньо характеризується, суспільно корисною працею не займається та не має офіційного джерела прибутку, страждає на тяжкі захворювання та отримує по життєву антиретровірусну терапію, які не перешкоджають йому вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Матір обвинуваченого похилого віку, отримує соціальні виплати, а тому необхідність утримувати її, не може бути підставою для звільнення від покарання з випробуванням, з огляду на те, що той, хто зобов'язаний утримувати, ніде не працює і не вживає будь-яких заходів до працевлаштування.
Навпаки, на час апеляційного розгляду ОСОБА_6 затриманий за підозрою у вчиненні нового кримінального правопорушення і з 20.03.2021 перебуває під вартою та рахується за Маріупольським РУП ГУНП в Донецькій області.
З урахуванням навмисного характеру корисливого злочину, обставин його вчинення, розміру завданої шкоди, а також визнання провини, каяття обвинуваченого, відсутності претензій з боку потерпілої, посередніх характеристик, колегія суддів вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 можливі тільки в умовах ізоляції від суспільства.
Таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання та принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обвинувачений ОСОБА_6 був затриманий у цьому кримінальному провадженні 12.11.2020 року і перебував під вартою по день постановлення вироку, а тому час попереднього ув'язнення йому підлягає зарахуванню у строк відбування покарання.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-407, 409, 420, 532 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 задовольнити.
Вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 січня 2021 року щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання скасувати.
ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185 КК України призначити покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання йому рахувати з часу фактичного затримання.
Зарахувати засудженому ОСОБА_6 у строк відбування покарання термін тримання його під вартою з 12.11. 2020 по 15.01. 2021 з розрахунку одному дню тримання під вартою відповідає один день позбавлення волі.
У решті цей же вирок щодо ОСОБА_6 залишити без змін.
Вирок набуває законної сили після його проголошення і може бути оскаржений безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_15