Справа № 677/137/21
Провадження № 22-ц/4820/745/21
13 травня 2021 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Купельського А.В., Ярмолюка О.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 30 березня 2021 року (суддя Гладій Л.М.) за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,
У лютому 2021 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - банк, АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 31 травня 2010 року сторони уклали договір б/н про надання банківських послуг, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Своїм підписом у заяві ОСОБА_1 надала згоду на те, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифамискладає між нею та банком договір про надання банківських послуг.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Проте, ОСОБА_1 не виконала обов'язків за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 08.12.2020 року має заборгованість в сумі 20744,78 грн., з яких 16695,14 грн. заборгованість за тілом кредиту, в тому числі: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 16695,14 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, 4049,64 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, 0,00 грн. - нарахована пеня, 0,00 грн. - нарахована комісія.
Із врахуванням викладеного, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 20744,78 грн. заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати.
Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 30 березня 2021 року в задоволенні позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення суд дійшов висновку про відсутність правових підстав щодо стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту та простроченими відсотками, а саме, банк не довів що надані ним Умови є складовою частиною кредитного договору і що саме ці Умови відповідач мав на увазі, підписуючи анкету-заяву та відповідно брав на себе зобов'язання зі сплати прострочених тіла та відсотків в обумовленому позивачем розмірі, а кошти що були фактично отримані - повернуті боржником.
В апеляційній скарзі АТ КБ «ПРИВАТБАНК», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 звернулася до позивача з заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», тобто відповідачка підписавши анкету-заяву висловила згоду про укладення договору та була належним чином повідомлена про умови кредитування, у тому числі, щодо сплати процентів та штрафів. Вступаючи у правовідносини, сторони визначили, що вказана анкета-заява, Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи банку становлять укладений між ними договір про надання банківських послуг. Названі документи, а також підписані відповідачкою анкета-заява, витяг з Умов та Правил надання банківських послуг (в редакції що діяла на момент підписання анкети-заяви), містять усі істотні умови кредитного договору, при цьому, відповідачка своїм підписом підтвердила, що вона ознайомилася та погоджується із запропонованими позивачем умовами банківських послуг, надає згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Отже, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору та уклали цей договір. Відсутність підпису позичальника на Умовах та Правилах надання банківських послуг і Тарифах банку не визначає відсутності договірних відносин сторін. Відповідачка, підписуючи анкету-заяву, користуючись коштами та здійснюючи погашення заборгованості, висловила свою згоду з формою договору та його умовами. Суд зробив неправильні висновки з установлених обставин, не застосував норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, а також правові позиції Верховного Суду, не дав належної оцінки дослідженим доказам і дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову у зв'язку із необґрунтованістю позовних вимог.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 31 травня 2010 року сторони уклали договір про надання банківських послуг, за умовами якого АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Цей договір був укладений сторонами шляхом підписання ОСОБА_1 та представником банку анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, за змістом якої відповідач визнала, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг. При цьому ОСОБА_1 засвідчила, що вона ознайомилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг та погоджується з ними. Також відповідачка зобов'язалася виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приватбанку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Як передбачено ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою (п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року №2664-ІІІ (далі - Закон №2664-ІІІ)).
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №2664-ІІІ (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами підприємницької діяльності на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб'єкта підприємницької діяльності; 3) прізвище, ім'я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; 4) найменування, місцезнаходження юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
В силу ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» обґрунтовувало свій позов у частині стягнення простроченого тіла кредиту та прострочених відсотків тим, що між сторонами був укладений кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, однак, остання не виконала зобов'язання за цим договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
На підтвердження вказаних обставин АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надало суду першої інстанції: розрахунки заборгованості за кредитним договором №б/н від 31.05.2010 року ОСОБА_1 станом на 31.05.2015 року, 30.09.2019 року, 08.12.2020 року, виписку про рух коштів за договором ОСОБА_1 №б/н станом на 10.12.2020 року, анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 31.05.2010 року, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, затверджених наказом від 06.03.2010 року №СП-2010-256.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за договором №б/н від 31.05.2010 року, станом на 08.12.2020 року становить 20744,78 грн., з яких 16695,14 грн. заборгованість за тілом кредиту, в тому числі: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 16695,14 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, 4049,64 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, 0,00 грн. - нарахована пеня, 0,00 грн. - нарахована комісія.
Підписана відповідачкою ОСОБА_1 анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 31.05.2010 року не містить процентної ставки за надані кредитні кошти (а.с.21).
Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, затверджених наказом від 06.03.2010 року №СП-2010-256 та Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» (а.с.22, 23-47), що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, розмір обов'язкового щомісячного платежу, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років, а також інші умови.
Названі документи не підписані ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та правила розуміла відповідач, ознайомилася та погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву від 31.05.2010 року.
За відсутності достатніх підтверджень про конкретно запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов і правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
У зв'язку з цим, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч.1 ст.634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права.
Оскільки матеріали справи не містять доказів щодо істотних умов укладеного сторонами кредитного договору, то наданий АТ КБ «ПРИВАТБАНК» розрахунок заборгованості достовірно не вказує на розмір невиконаного відповідачем зобов'язання та є неналежним доказом.
Посилання АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на обґрунтованість позову та неналежну оцінку судом досліджених доказів є безпідставними.
Колегія суддів вважає, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» є неналежним доказом щодо погодження між сторонами процентної ставки, оскільки не містить підпису сторін.
Також апеляційний суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами договір від 31.05.2010 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).
Як вбачається із матеріалів справи, а саме виписки за договором №б/н станом на 10.12.2020 року (а.с. 5-10, 11-18) ОСОБА_1 було фактично отримано кредитних коштів в сумі 117860,59 грн., повернуто банку кошти в сумі 151107,57 грн. Тобто відповідачем на погашення фактично отриманих коштів було сплачено суму коштів яка в значній мірі перевищує розмір заборгованості. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні позову і в цій частині.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував норм чинного законодавства щодо порядку укладення, форми та виконання кредитного договору, є помилковими.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року).
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» залишити без задоволення.
Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 30 березня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: Т.О. Янчук
А.В. Купельський
О.І. Ярмолюк