Єдиний унікальний номер судової справи: 657/950/14-к
Справа № 11-кп/819/12/21 Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія вирок ч.2 ст. 286 КК України Доповідач - ОСОБА_2
13 травня 2021 р.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Херсонського апеляційного суду в складі :
Головуючого ОСОБА_2
Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретарі ОСОБА_5
З участю прокурора ОСОБА_6
Обвинуваченого ОСОБА_7 ,
Захисника ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Потерпілої ОСОБА_10
Представника потерпілої ОСОБА_11
Розглянувши у закритому судовому засіданні у м. Херсоні матеріали кримінального провадження № 42014230000000092,за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_10 на вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 10.12.2018 року щодо ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, громадянина України, працюючого менеджером на Каланчацькому маслозаводі, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
-обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
Цим вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки. Відповідно до п. в) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до вироку суду ОСОБА_7 , працюючи дільничним інспектором міліції сектору дільничних інспекторів міліції Каланчацького РВ УМВС України в Херсонській області, будучи капітаном міліції, у відповідності до свідоцтва НОМЕР_1 про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_12 , маючи згідно посвідчення водія серії НОМЕР_3 виданого МВ РЕР смт. Каланчак УДАІ УМВС України в Херсонській області 17.09.2011 року, право керування автомобілями категорії «В», 14.04.2014 року приблизно о 15 годині 45 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки ВАЗ 2108, державний номер НОМЕР_4 , ходова частина, рульове управління й робоча гальмівна система якого знаходились в робочому стані та забезпечували водію технічну можливість контролювати напрямок руху автомобіля, здійснювати його гальмування з наявною ефективністю, аж до зупинки, у позаслужбовий час рухався по вул. Зої Космодем'янської в смт. Каланчак, поблизу території колишньої заготівельної контори, не вживаючи заходів до зменшення швидкості руху, рухаючись з приблизною швидкістю 100 км/год., при допустимій швидкості руху в населеному пункті не більше 60 км/год, не обравши допустиму швидкість руху на заокругленій ділянці дороги, втратив керування над рухом автомобіля, внаслідок чого виїхав на узбіччя полоси зустрічного руху транспортних засобів, допустивши необережність у виді недбалості, тобто не передбачивши можливості настання суспільного небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, порушивши вимоги п.п. 11.2., 11.3., 12.1., 12.4., 13.1. Правил дорожнього руху України, а саме:
- 11.2 На дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом;
- 11.3. На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу;
- 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
- 12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год;
- 13.1. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу;
та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка рухалась у попутному напрямку по краю проїзної частини зустрічної смуги руху дороги по вул. Зої Космодем'янської з дотриманням абз.2 п. 4.1. Правил дорожнього руху, відповідно до якого: «Пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись правого боку. Якщо немає тротуарів, пішохідних доріжок або пересуватися по них неможливо, пішоходи можуть рухатися велосипедними доріжками, тримаючись правого боку і не утруднюючи рух на велосипедах, або в один ряд узбіччям, тримаючись якомога правіше, а у разі його відсутності або неможливості рухатися по ньому - по краю проїзної частини назустріч руху транспортних засобів».
Внаслідок наїзду автомобілем ВАЗ 2108 під керуванням ОСОБА_7 на ОСОБА_13 останній заподіяно тілесні ушкодження внаслідок яких остання загинула на місці пригоди.
В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_14 посилається на неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винного внаслідок м'якості. В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суд безпідставно не визнав в якості обставини, що обтяжує покарання - вчинення ОСОБА_15 злочину у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено під час судового розгляду свідками ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та неправильно застосував положення ЗУ «По амністію у 2016 році», відповідно до якого амністія не застосовується до осіб, які вчинили злочин у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, суд безпідставно поклав в основу показання свідка ОСОБА_26 , як на спеціаліста в галузі, зокрема на виявлення ознак алкогольного сп'яніння та відкидаючи показання вищезазначених свідків, які підтверджували наявність у ОСОБА_7 ознак алкогольного сп'яніння, і не взяв до уваги, те, що лікар ОСОБА_26 , який проводив огляд 14.04.2014 року щодо виявлення стану сп'яніння обвинуваченого, працює лікарем - терапевтом та не проходив тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно чинного законодавства. Просить вирок в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Заслухавши суддю - доповідача, потерпілу ОСОБА_10 та представника потерпілої ОСОБА_11 , які підтримали апеляційну скаргу, прокурор ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити вирок суду першої інстанції без зміни, вислухавши сторони в судових дебатах, які залишилися на своїх позиціях, обвинуваченого під час надання йому останнього слова, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обов'язковою умовою прийняття законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення є неухильне дотримання вимог кримінального процесуального законодавства в процесі судового розгляду.
Колегією суддів встановлено, що доведеність винуватості, юридично-правова оцінка діянь ОСОБА_7 та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 286 КК в апеляційній скарзі не оспорюються.
Отже, суд апеляційної інстанції, керуючись ч. 1 ст. 404 КПК, не перевіряє вирок в зазначеній частині.
Доводи апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_14 про незаконне звільнення ОСОБА_7 від призначеного покарання внаслідок акту амністії через безпідставне виключення судом з обвинувачення обставини, що обтяжує покарання - вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння ретельно перевірені колегією суддів.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення у межах апеляційної скарги.
З вироку, вбачається, що ухвалюючи вирок суд першої інстанції, зробив висновок, що надані стороною обвинувачення докази, не довела факт вчинення ОСОБА_7 злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Однак суд першої інстанції не взяв до уваги покази свідків.
Так, свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні показав, що 14.04.2014 року виїжджав на місце дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_7 . Вважає, що обвинувачений був в стані алкогольного сп'яніння.
Свідок ОСОБА_19 підтвердив, що в той день працював біля будинку і бачив, як біля будинку ОСОБА_17 виникла сутичка між ОСОБА_7 та ОСОБА_27 , ОСОБА_17 , де останні забирали ключі від автомобіля. ОСОБА_7 забрав у них ключі та на великій швидкості поїхав на автомобілі. Впевнений, що обвинувачений був в стані алкогольного сп'яніння.
Свідок ОСОБА_24 пояснив в судовому засіданні, що 14.04.2014 року він їхав по вул. З. Космодем'янській в смт. Каланчак, його обігнав автомобіль ВАЗ 2108 на великій швидкості, ями не об'їжджав, їхав по середині дороги.Через деякий час побачив ДТП.
Свідок ОСОБА_26 в судовому засідані підтвердив, що він праціє в Каланчацькій районній лікарні і періодично проходить навчання як лікар нарколог. В квітні проводив обстеження ОСОБА_7 . Він заповняв акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 14.04.2014 року ОСОБА_7 . Хто казав про останнє вживання двох пляшок пива ОСОБА_7 , про що вказано в п.16 акту, не пам'ятає.
Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні підтвердив, що бачив після скоєної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 , який був в стані алкогольного сп'яніння.
Свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_28 в судовому засіданні підтвердили, що вони працювали співробітниками поліції та 14.04.2014 року в ранку після зміни поїхали на природу де вживали спиртні напої. Серед них був ОСОБА_7 . Чи вживав напої він вони не пам'ятають.
Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що перебування ОСОБА_7 у стані алкогольного сп'яніння, поза розумним сумнівом підтверджується актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 14.04.2014 року, що міститься у матеріалах кримінального провадження відповідно до якого в п.16 акту зазначено про вживання двох пляшок пива.(т. 8 а.п. 150-а) та показами свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_19 і оголошеними показами шляхом відтворення технічного засобу фіксування судового запису в суді першої інстанції свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_20 від 04.06.2018 року. які підтвердили, що ОСОБА_7 перебував в стані алкогольного сп"яніння, яке на їх думку виразилося у неадекватній поведінці, невнятної мови, нечіткої ходи.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Інструкція про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.09.2009 N 400/666 та наказ Міністерства охорони здоров'я України від 27 грудня 1999 року N 302 «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)» були прийняті відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про Національну поліцію», «Про дорожній рух» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними».
Отже, ці нормативно-правові акти не регулюють питання доказування в кримінальному провадженні та не виключають можливість встановлення судом факту перебування особи в момент вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, у стані алкогольного чи іншого сп'яніння шляхом дослідження всієї сукупності доказів, а не виключно результатами відповідного огляду.
Суд критично відноситься до показів свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_28 , оскільки вони та інші працівники поліції, серед яких був ОСОБА_7 , вживали спиртні напої
Колегія суддів приходить до висновку, що сварка, яка відбулася між ОСОБА_18 , ОСОБА_17 та ОСОБА_7 з метою відібрання ключів від автомобіля у останнього свідчить про те, що ОСОБА_7 був в стані алкогольного сп"яніння, а свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_18 намагалися завадити йому сісти за кермо автомобіля. Саме свідком цих подій був ОСОБА_19 .
Таким чином, колегією суддів судової палати у кримінальних справах Херсонського апеляційного суду встановлено, що ОСОБА_7 , працюючи дільничним інспектором міліції сектору дільничних інспекторів міліції Каланчацького РВ УМВС України в Херсонській області, будучи капітаном міліції, у відповідності до свідоцтва НОМЕР_1 про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_12 , маючи згідно посвідчення водія серії НОМЕР_3 , виданого МВ РЕР смт. Каланчак УДАІ УМВС України в Херсонській області 17.09.2011 року, право керування автомобілями категорії «В», 14.04.2014 року приблизно о 15 годині 45 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки ВАЗ 2108, державний номер НОМЕР_4 , ходова частина, рульове управління й робоча гальмівна система якого знаходились в робочому стані та забезпечували водію технічну можливість контролювати напрямок руху автомобіля, здійснювати його гальмування з наявною ефективністю, аж до зупинки, у позаслужбовий час рухався по вул. Зої Космодем'янської в смт. Каланчак, поблизу території колишньої заготівельної контори, не вживаючи заходів до зменшення швидкості руху, рухаючись з приблизною швидкістю 100 км/год., при допустимій швидкості руху в населеному пункті не більше 60 км/год, не обравши допустиму швидкість руху на заокругленій ділянці дороги, втратив керування над рухом автомобіля, внаслідок чого виїхав на узбіччя полоси зустрічного руху транспортних засобів, допустивши необережність у виді недбалості, тобто не передбачивши можливості настання суспільного небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, порушивши вимоги п.п. 11.2., 11.3., 12.1., 12.4., 13.1. Правил дорожнього руху України, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка рухалась у попутному напрямку по краю проїзної частини зустрічної смуги руху дороги по вул. Зої Космодем'янської з дотриманням абз.2 п. 4.1. Правил дорожнього руху. Внаслідок наїзду автомобілем ВАЗ 2108 під керуванням ОСОБА_7 на ОСОБА_13 останній заподіяно тілесні ушкодження внаслідок яких остання загинула на місці пригоди.
Відповідно до п. "е", ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» амністія не застосовується до осіб яких засуджено за злочини про порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, вчинене особою у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.
Проаналізувавши вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції залишив без належної уваги сукупність інших доказів, які поза розумним сумнівом вказували на вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину в стані алкогольного сп'яніння, а тому вирок відносно ОСОБА_7 підлягає скасуванню з постановленням нового вироку, оскільки судом апеляційної інстанції встановлена нова обставина щодо перебування ОСОБА_7 в стані алкогольного сп'яніння під час курування транспортним засобом, а тому відсутні підстави для звільнення ОСОБА_7 від відбування основного покарання за ст. 286 ч.2 КК України у виді позбавлення волі п. в) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
У зв'язку з чим, апеляційна скарга потерпілої ОСОБА_10 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 ч.1 п.3, 409, 420 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_10 задовольнити.
Вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 10.12.2018 року щодо ОСОБА_7 - в частині призначення покарання скасувати.
Постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту затримання в порядку виконання вироку.
Вирок може бути оскаржений учасниками судового провадження протягом трьох місяців з дня його проголошення, безпосередньо до суду касаційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, в той же строк з дня вручення копії судового рішення.
(підпис) (підпис) (підпис)
Судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .