Постанова
Іменем України
12 травня 2021 року м. Херсон
Єдиний унікальний номер справи: 661/2643/20
Номер провадження: 22-ц/819/979/21
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:
головуючого - Радченка С.В.,
суддів: Вейтас І.В., Кузнєцової О.А.
розглянувши у порядку письмового провадженняапеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Краснова Ірина Володимирівна, на додаткове рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 02 лютого 2021 року, ухваленого під головуванням судді Чирського Г.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості частки спільного майна,
Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції
У липні 2020 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 22.12.2020 року позовні вимоги ОСОБА_3 , діючої в інтересах ОСОБА_1 задоволено, вирішено: стягнути з ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 грошову компенсацію 1/2 частки вартості спільного майна: транспортного засобу - автомобіля марки «Skoda Oktavia», 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , в розмірі 82930 грн, припинивши за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину зазначеного транспортного засобу.
У грудні 2020 року представник позивача - адвокат Краснова І.В. звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по даній справі щодо стягнення судових витрат, а саме: витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 840,80 грн, витрат за проведення оцінки колісного транспортного засобу в сумі 1000 грн, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн, а всього 16850,80 грн.
Додатковим рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 02 лютого 2021 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 09 лютого 2021 року, заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з витрат зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн, витрат за проведення оцінки колісного транспортного засобу в сумі 1000 грн, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн, а всього - 6840,80 грн.
Ухвала суду мотивована тим, що витрати в частині судового збору та витрат за проведення оцінки колісного транспортного засобу є документально підтвердженими та обґрунтованими, разом з тим, витрати на правничу допомогу є штучно збільшеним та не співмірними із складністю справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду в частині стягнення витрат на правову допомогу ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким заяву задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції належним чином не оцінив докази та обставини по справі, дійшов помилкового висновку про те, що документально підтверджений представником позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу є штучно збільшеним та неспівмірним із складністю справи. Зокрема посилається на те, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, разом з тим, відповідач не заперечувала проти розміру витрат.
Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційні скарги
Письмовий відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Висновки апеляційного суду
Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2020 року між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Красновою І.В. було укладено договір про надання правової допомоги. Відповідно до п.6 Договору, сторони погодили суму гонорару Адвокату у фіксованій формі в розмірі 15000 грн, яка сплачена клієнтом згідно квитанції № бн від 01.07.2020 року. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано розрахунок суми гонорару за надання правової допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
В п.46 постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20 листопада 2020 року (справа № 910/13071/19), Верховний Суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Заперечуючи проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, представник відповідача адвокат Беженар Є.О., не надав суду доказів з метою доведення надмірності понесених позивачем витрат на правову допомогу та не надав доказів на їх спростування.
З огляду на викладене в суду першої інстанції не було підстав для зменшення заявленого позивачем розміру понесених ним витрат на правову допомогу.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є обгрунтованими, додаткове рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 02 лютого 2021 року підлягає зміні через неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Краснова Ірина Володимирівна, задовольнити частково.
Додаткове рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 02 лютого 2021 року змінити, збільшивши стягнуту із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму витрат на професійну правничу допомогу з 5000 грн до 15000 грнта збільшивши загальну суму стягнутих судових витрат з 6840,80 грн до 16840,80 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України.
Головуючий С.В. Радченко
Судді І.В. Вейтас
О.А. Кузнєцова