Номер провадження: 33/813/664/21
Номер справи місцевого суду: 522/5242/21
Головуючий у першій інстанції Гаєва Л.В.
Доповідач Комлева О. С.
11.05.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючого-судді - Комлевої О.С.
за участю:
секретаря судового засідання - Воронової Є.Р.
захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Дікусара Руслана Миколайовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну захисника Дікусара Руслана Миколайовича який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2021 року,-
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2021 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, шо становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 гривні.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала
На вказану постанову суду захисник Дікусар Р.М., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та винести нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 посилався на те, що ОСОБА_1 свою провину у вчиненні правопорушення не визнав та зазначив, що не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився.
Судом першої інстанції не оцінено наявні в матеріалах справи докази у сукупності, відповідно до вимог ст. 252 КупАП. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає змісту письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Також в матеріалах справи відсутнє направлення до закладу охорони здоров'я на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що свідчить про порушення процедури та позбавлення можливості у встановленому законом порядку пройти відповідний огляд відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що свідчить про недійсність такого огляду і відсутність підстав для притягнення водія до адміністративної відповідальності.
Також поліцейськими не було роз'яснено ОСОБА_1 право на правову допомогу адвоката, що зафіксовано на відеозапису події складання протоколу.
Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонений інспектором патрульної поліції не був, що підтверджує факт відсутності у ОСОБА_1 стану алкогольного сп'яніння.
Також, суд неправомірно застосував стягнення у вигляді позбавлення його права керування транспортними засобами строком на один рік, оскільки ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
В судове засідання суду апеляційної інстанції з'явився захисник Дікусар Р.М. який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 .
Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 044286 від 08 березня 2021 року, водій ОСОБА_1 08 березня 2021 року, о 10 годині 35 хвилин, керуючи мопедом «Yamaha Aprio», рухався по вул. Катерининській біля будинку №52 в м. Одесі, з ознаками алкогольного сп'яніння, на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушим п.2.5., п.2.9. «А» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306.
Крім того, в матеріалах справи містяться пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначених в протоколі, в яких зафіксовано, що робітниками поліції був зупинений мопед, який рухався, водій знаходився з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження тесту на місці та поїздки до медичного закладу відмовився (а.с. 2-3).
За таких підстав доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не керував, та не знаходився у стані алкогольного сп'яніння, не знайшли свого підтвердження.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення є безпідставні та не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в присутності свідків відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням приладу «Драгер», про що були надані пояснення свідками, а також він особисто надав такі письмові пояснення.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння....; 2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння...
Отже, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що висновок районного суду про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є передчасним та таким, що не відповідає вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення, за таких підстав.
Згідно зі ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Крім того, відповідно до чинного законодавства України про адміністративні правопорушення, позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями КУпАП. Суди не вправі застосовувати такий вид стягнення й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Відповідно до довідки територіального сервісного центру МВС №5154 на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія не видавалось (а.с. 19).
З вищевикладеного вбачається, що на час розгляду районним судом адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, він не мав водійського посвідчення, тому позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами неможливо застосувати до нього, так як ОСОБА_1 взагалі не отримував посвідчення водія, у зв'язку з чим апеляційний суд вважає, що такий захід адміністративного стягнення не відповідає загальним правилам накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачені чинним законодавством про адміністративні правопорушення та ст. 33 КУпАП.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, за наслідками апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції має право скасувати оскаржувану постанову.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, вважаю за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а оскаржувану постанову - скасувати в частині призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, в іншій частині постанову районного суду - залишити без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника Дікусара Руслана Миколайовича, який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати в частині призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком в один рік.
В решті постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.С. Комлева