13 травня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12021155260000011 за апеляційними скаргами заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 на вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 лютого 2021 року, та ухвалу від 24 лютого 2021 року того ж суду, стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Перемишляни Львівської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_7
обвинувачений ОСОБА_6 ,
захисник ОСОБА_8 ,
Короткий зміст вимог апеляційних скарг.
Апелянт просить вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 лютого 2021 року відносно ОСОБА_6 в частині призначеного покарання скасувати з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 309 КК України призначити покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. В іншій частині вирок залишити без змін.
Також просить скасувати ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 лютого 2021 року про виправлення описки у вироку Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 лютого 2021 року стосовно ОСОБА_6 у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону, допущеного судом першої інстанції при постановленні ухвали про виправлення описки.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції.
Вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 лютого 2021 року, ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Ухвалено запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнено з ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення експертизи у сумі 653 грн. 80 коп.
Вирішено питання стосовно речових доказів.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 лютого 2021 року внесено виправлення в резолютивну частину вироку Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 лютого 2021 року відносно ОСОБА_6 у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та викласти резолютивну частину вироку в такій редакції: “ ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень”.
Узагальнені доводи апеляційних скарг.
Заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 , не оспорюючи висновків суду щодо кваліфікації дій обвинуваченого та доведеності його вини, вважає оскаржуваний вирок суду в частині призначення покарання незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягло призначення покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
Вказує, що кримінальний проступок вчинено обвинуваченим в період з осені 2020 року по 21 січня 2021 року. Законом України №2617-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набув чинності 01 липня 2020 року, внесено зміни, відповідно до яких у санкції ч. 1 ст. 309 КК України передбачено покарання у виді штрафу у розмірі від однієї тисячі (17000 грн.) до трьох тисяч (51000 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також альтернативні покарання: виправні роботи на строк до двох років, арешт на строк до шести місяців, обмеження волі на строк до п'яти років.
На думку апелянта, суд визначивши обвинуваченому покарання у розмірі, не передбаченому санкцією вказаної статті, допустив неправильне застосування вимог закону України про кримінальну відповідальність та призначив покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
Вважає ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 лютого 2021 року про виправлення описки у вироку стосовно ОСОБА_6 незаконною, оскільки її винесено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Вказує, що мотивувальна частина ухвали Миколаївського районного суду Миколаївської області про виправлення описки від 24 лютого 2021 року свідчить про те, що суд не виправив описку, а по суті змінив своє рішення від 19 лютого 2021 року оскільки вніс зміни до резолютивної частини вироку стосовно розміру призначеного покарання, фактично ухвалою, а не вироком суду, засудив обвинуваченого, призначивши йому більш суворе покарання.
Обставини встановлені судом першої інстанції.
Згідно вироку, восени 2020 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 зірвав листя та суцвіття рослини роду коноплі, яка проростала за селом Зарічне Миколаївського району Миколаївської області, які в подальшому переніс до свого місця мешкання: АДРЕСА_1 , де висушив, подрібнив та таким чином виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс та зберігав за місцем свого мешкання для власного вживання без мети збуту з моменту виготовлення і до 21.01.2021 року. 21.01.2021 року у період часу з 08:20 годин по 10:05 годин за місцем мешкання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , співробітниками поліції проведено санкціонований Центральним районним судом м. Миколаєва обшук з метою виявлення та вилучення наркотичних засобів, а саме канабісу. Так, в ході проведення обшуку у зазначений період часу у гаражному приміщенні, що знаходиться на території домоволодіння, на дерев'яній полиці було виявлено паперовий згорток з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору та поміщено до спеціального пакету ЕХРО167982. Також у вказаному приміщенні на дерев'яній полиці виявлено паперовий згорток з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження та поміщено до спеціального пакету ЕХРО 167981. Згідно з висновком експерта №СЕ19/115-21/948МРВ від 26.01.2021 року надані на експертизу речовини рослинного проходження в двох паперових згортках, є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичнх засобів, oбіг яких заборонено. Загальна маса канабісу у висушеному стані становить - 7,369 г.
Вказані дії ОСОБА_6 судом кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України - як незаконне виготовлення, придбання, зберігання, наркотичних засобів, без мети збуту.
Виправляючи описку в оскаржуваному вироку ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 лютого 2021 року, суд вказав, що вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 лютого 2021 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Проте, у резолютивній частині вироку відносно ОСОБА_6 допущені описки, а саме: вказано, що призначено покарання у виді штрафу в розмірі ста (100) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає одна тисяча сімсот (1700) гривень.
Тоді як, з мотивувальної частини вироку Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 лютого 2021 року відносно ОСОБА_6 у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України вбачається, що при призначенні покарання суд обрав покарання у виді штрафу в мінімальних межах передбачених санкцією ч. 1 ст. 309 КК України.
Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідача про зміст оскаржуваного вироку та ухвали про виправлення описки, пояснення прокурора на підтримку апеляційних скарг, пояснення обвинуваченого та його захисника, які не заперечували проти їх задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов наступного.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Фактичні обставини справи та кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України апелянтом не оспорюються, внаслідок чого, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, апеляційним судом не перевірялись.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 лютого 2021 року, ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 лютого 2021 року резолютивну частину вироку викладено в наступній редакції: “ ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень”.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив (постановив) рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати. Допущені в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку та у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Опискою вважається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.
Відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Пленуму Верховного суду України №14 від 18 грудня 2009 року, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення.
Апеляційний суд вважає, що при постановленні ухвали Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 лютого 2021 року про виправлення описки, у вироку Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 лютого 2021 року відносно ОСОБА_6 , судом першої інстанції істотно порушено вимоги ст. 379 КПК України. Суд першої інстанції вийшов за межі вимог ст. 379 КПК України, змінив своїм рішенням, постановлений ним раніше вирок та фактично призначив ОСОБА_6 інше покарання, ніж те, яке призначено вироком суду, не маючи на це процесуальних повноважень.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінального процесуального закону колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, визнає істотними та такими, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
З наведених вище підстав ухвала Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 лютого 2021 року про виправлення описки підлягає скасуванню.
Що стосується доводів апелянта про неправильне застосування судом першої інстанції вимог закону України про кримінальну відповідальність при постановленні вироку щодо ОСОБА_6 , а саме призначення обвинуваченому покарання, яке не передбачене санкцією статті за інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення, апеляційний суд також погоджується з такими доводами прокурора.
Як слідує з оскаржуваного вироку, обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, в період з осені 2020 року по 21 січня 2021 року, тобто після набрання чинності 01 липня 2020 року Закону України №2617-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», відповідно до якого, санкцією ч. 1 ст. 309 КК України передбачено покарання у виді штрафу у розмірі від однієї тисячі (17000 грн.) до трьох тисяч (51000 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також альтернативні покарання: виправні роботи на строк до двох років, арешт на строк до шести місяців, обмеження волі на строк до п'яти років. Разом з тим суд призначив покарання обвинуваченому за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) грн., тобто призначив покарання, яке не передбачене санкцією вказаної статті.
З огляду на викладене, судом першої інстанції призначено покарання, яке не відповідає тяжкості кримінального правопорушення у зв'язку з чим вирок суду стосовно ОСОБА_6 підлягає скасуванню в частині призначення покарання з ухваленням нового вироку в цій частині, відповідно до положень ст.409, 413, 420 КПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційних скарг заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 знайшли своє підтвердження у ході апеляційного розгляду, а тому колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційні скарги.
Керуючись статтями 376, 405, 407, 409, 412, 413, 418, 420, 424, 426, 532 КПК України,
Апеляційні скарги заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 - задовольнити.
Вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 лютого 2021 року стосовно ОСОБА_6 в частині призначення покарання - скасувати.
Ухвалити в цій частині свій вирок.
Призначити ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 309 КК України покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 лютого 2021 року про виправлення описки в резолютивній частині вироку Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 лютого 2021 року стосовно ОСОБА_6 , - скасувати.
Вирок суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскарженим в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Копія вироку суду апеляційної інстанції підлягає врученню засудженому та прокурору негайно після його проголошення. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а тим, що не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий
Судді: