Справа № 459/52/21 Головуючий у 1 інстанції: Грабовський В.В.
Провадження № 33/811/360/21 Доповідач: Партика І. В.
05 травня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Мацея М.М. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Червоноградського міського суду Львівської області від 26 лютого 2021 року,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 454 грн.
Згідно постанови, ОСОБА_1 08.01.2021 о 04:40 год., у м.Червоноград, по вул.Б.Хмельницького, 34, керував автомобілем «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_1 , від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, тобто у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На думку апелянта, оскаржувана постанова ухвалена з грубими порушеннями норм матеріального та процесуального права, оскільки він не був присутній при ухваленні такої, про розгляд справи належним чином не повідомлявся, не зміг особисто навести свої заперечення, доводи та міркування, надати усні чи письмові пояснення, скористатися правовою допомогою адвоката.
Звертає увагу, що Верховний Суд вказує, на те, що особі до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Оскільки тексту постанови не отримав, тому змоги детально обґрунтувати свою апеляційну скаргу у нього немає, і такі доводи будуть надані у письмових поясненнях до апеляційної скарги після ознайомлення з матеріалами справи.
Наголошує, що жодного правопорушення не вчиняв, а судом, як і поліцейськими сфабриковано справу, адже суддя упереджено, не об'єктивно здійснив її розгляд, підійшов спрощено, що заборонено відповідною постановою пленуму Верховного Суду України, тому така постанова не може залишатися в силі.
Заслухавши виступ адвоката Мацея М.М. та пояснення ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу, просили таку задовольнити, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі й щодо накладення адміністративного стягнення.
Порушень норм матеріального чи процесуального права, в тому числі порушень процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку і навів у постанові.
Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що стверджується зібраними матеріалами у справі, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Сам факт відмови від проходження огляду тягне за собою відповідальність за цією статтею. При цьому не має значення чи перебував водій у стані сп'яніння.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував автомобілем «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Факт керування транспортним засобом зафіксовано на відеозаписі із нагрудних камер працівників поліції (а.с.11).
Даних про те, що ОСОБА_1 оскаржив дії працівників поліції апеляційному суду не представлено. Також, не надано доказів того, що за кермом автомобіля перебувала інша особа, а не ОСОБА_1 .
Поряд з цим, не заслуговують на увагу апеляційного суду доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено процесуальні права ОСОБА_1 , щодо безпосередньої участі у розгляді справи, адже про розгляд справи належним чином не повідомлявся, не зміг особисто навести свої заперечення, доводи та міркування, надати усні чи письмові пояснення, скористатися правовою допомогою адвоката.
Так, в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 повідомив, що адреса його проживання АДРЕСА_1 , яка вказана у протоколі та постанові суду першої інстанції є невірною, оскільки місцем його реєстрації та проживання є адреса АДРЕСА_2 . Тому, суд першої інстанції скеровував судові повістки на хибну адресу, і таких повідомлень він не отримував.
Зважаючи на наведене, апеляційний суд звертає увагу на те, що у рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Оскільки ОСОБА_1 знав про те, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, і розгляд справи відбудеться у Червоноградському міському суді Львівської області, про що вказано у протоколі, з яким він був ознайомлений працівниками поліції, однак не вжив жодних дій для того, щоб дізнатись про стан розгляду справи, то апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги в цій частині. Адреса АДРЕСА_1 , зазначена зі слів ОСОБА_1 , як фактичне місце його проживання, а місцем його реєстрації є адреса АДРЕСА_2 .
Тому, підстав для скасування постанови суду, про що порушується питання в апеляційній скарзі, не встановлено.
Апеляційний суд вважає, що стягнення у виді штрафу в розмірі 10200,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, накладене у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, з дотриманням вимог ст.33 КУпАП та є безальтернативним, застосовано вірно.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги в цілому та вважає, що підстав для її задоволення немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Червоноградського міського суду Львівської області від 26 лютого 2021 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін,
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.