Справа № 461/10401/19 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.
Провадження № 33/811/327/20 Доповідач: Гуцал І. П.
05 травня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції з участю представника Галицької митниці держмитслужби Державної митної служби України Зирянова Олега Юрійовича та адвоката Колосова Миколи Анатолійовича справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Колосова Миколи Анатолійовича на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 14 січня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України,
постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 14 січня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 467 742,75 грн.
Конфісковано в дохід держави товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил № 4038/20900/19 від 23 жовтня 2019 року, - телефони нові в упаковці виробника Samsung Galaxy S10 128 Gb IMEI згідно маркування на упаковці ( НОМЕР_1 ), ( НОМЕР_2 ), ( НОМЕР_3 ), ( НОМЕР_4 ), ( НОМЕР_5 ), ( НОМЕР_6 ), ( НОМЕР_7 ), ( НОМЕР_8 ), ( НОМЕР_9 ), ( НОМЕР_10 ), ( НОМЕР_11 ), ( НОМЕР_12 ), ( НОМЕР_13 ), ( НОМЕР_14 ) - 14 штук; зарядний пристрій новий в упаковці виробника ANKER Pawer Core 20100 (А1271012) - 1 штука; ноутбуки нові в упаковці виробника Microsoft Surface Book 2 13" (Модель NO.:1832.1835 серійний номер: 008161591357/017098391354), (Модель NO.:1832.1835 серійний номер: 002084791257/017115691354) - 2 штуки; ноутбук новий в упаковці виробника HP ENVY Laptop модель 13-ah0007nf (серійний номер 8CG8515961) - 1 шт.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Галицької митниці Держмитслужби Державної митної служби України 66,29 грн. витрат за зберігання товару на складі митниці.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 420,40 грн. судового збору.
Згідно з постановою судді суду першої інстанції 23 жовтня 2019 року о 03 год. 14 хв. в зону митного контролю МАПП «Шегині» митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС заїхав автомобіль марки «Volkswagen Crafter" реєстраційний номер НОМЕР_15 з причепом р.н. НОМЕР_16 , який прямував з Республіки Польща в Україну. У вказаному автомобілі як водій слідував ОСОБА_1 .
Під час проведення візуального огляду даного автомобіля виникла підозра щодо наявності в ньому товарів та предметів які є обов'язкові для письмового декларування і товарів та предметів заборонених чи обмежених до переміщення через митний кордон України.
Для здійснення митного оформлення ОСОБА_1 подав митну декларацію, в якій він задекларував товар «Тканина 2 рулони та Холодильник». Після завірення декларацій штампом «Під митним контролем № 265», під час проведення митного огляду транспортного засобу, в багажному відділенні автомобіля (без ознак приховування) було виявлено не задекларований жодним пасажиром за встановленою формою товар, а саме: - телефони нові в упаковці виробника Samsung Galaxy S10 128Gb IMEI згідно маркування на упаковці ( НОМЕР_1 ), ( НОМЕР_2 ), ( НОМЕР_3 ), ( НОМЕР_4 ), ( НОМЕР_5 ),( НОМЕР_6 ),( НОМЕР_7 ),( НОМЕР_8 ),( НОМЕР_9 ),( НОМЕР_10 ),( НОМЕР_11 ),( НОМЕР_12 ),( НОМЕР_13 ), ( НОМЕР_14 ) - 14 штук;- зарядний пристрій новий в упаковці виробника ANKER PawerCore 20100 (А1271012) - 1 штука;- ноутбуки нові в упаковці виробника Microsoft Surface Book 2 13" (Модель NO.:1832.1835 серійний номер: НОМЕР_4 /017098391354), (Модель NO.:1832.1835 серійний номер: 002084791257/017115691354) - 2 штуки;- ноутбук новий в упаковці виробника HP ENVY Laptop модель 13-ah0007nf (серійний номер 8 НОМЕР_5 ) -1 штука.
Вказаний товар не був задекларовано жодним із пасажирів автомобіля, і як стало відомим з пояснення ОСОБА_1 , переміщувався ним через митний кордон України на прохання знайомого.
Про наявність зазначеного товару ОСОБА_1 в процесі декларування та усного опитування не заявив, у митній декларації не вказав, тобто порушив ст. 257 Митного кодексу України.
Таким чином, ОСОБА_1 переміщував через митний кордон України вищевказаний товар шляхом недекларування, тобто, не заявивши за встановленою формою точні відомості про нього, а саме - про його наявність та кількість.
Даний товар, у встановленому порядку не був задекларований і був виявлений під час проведення митного контролю транспортного засобу.
Дії ОСОБА_1 органом митниці кваліфіковані, як порушення митних правил, відповідальність за вчинення яких передбачена ст. 472 Митного Кодексу України
Не погоджуючись з постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 14 січня 2020 року адвокат Колосов М.А. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову, провадження закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, вилучений товар повернути ОСОБА_1 для подальшого вивезення на митну територію країни прибуття або його митного оформлення.
Крім того просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Галицького районного суду м. Львова від 14 січня 2020 року оскільки ОСОБА_1 не був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, не був присутній при прийнятті постанови, а про результат розгляду справи дізнався 3 лютого 2020 року після отримання постанови.
Подану апеляційну скаргу мотивує тим, що ОСОБА_1 не був присутній під час розгляду справи, в матеріалах справи відсутні належні докази своєчасного повідомлення про час та місце розгляду справи, внаслідок чого суддею суду першої інстанції було порушено право на захист ОСОБА_1 .
Повідомляє, що суд визнав винним ОСОБА_1 на підставі протоколу від 30 жовтня 2019 року проте факт перетину кордону був за 7 днів до складання протоколу.
Зазначає, що висновок експерта № 142008600-0413 від 22 листопада 2019 року є недопустимим доказом, оскільки технічна справність товару не перевірялася також не було проведено зважування товару.
Повідомляє, що ОСОБА_1 не був повідомлений про наявність товару в сумці, що знаходилася в його автомобілі у зв'язку з цим у нього не виникало обов'язку здійснювати письмове декларування товару.
Заслухавши пояснення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Колосова М.А. який підтримав доводи апеляційної скарги та пояснення представника Галицької митниці Держмитслужби України Зирянова О.Ю. на заперечення доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд суду першої інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Стосовно строку на апеляційне оскарження, то з урахуванням, що ОСОБА_1 не приймав участі в судовому засіданні, внаслідок чого апелянт був позбавлений можливості скористатися своїми процесуальними правами, про результати розгляду справи дізнався 3 лютого 2020 року, суддя апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи відносно, якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, 486,489 МК України, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Виносячи постанову суддя суду першої інстанції дотримався вищенаведених норм.
Відповідно до ч.1 ст. 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Статтею 472 Митного кодексу України передбачена відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто нез'явлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
За змістом цього Закону такі дії вчиняються винною особою умисно чи з необережності.
Згідно зі ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При цьому підпункти « а, б, г, д» п. 5 ст. 257 Митного Кодексу вказують на те, що декларант зобов'язаний вносити до митної декларації точні відомості про товари, їх найменування, кількість, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар.
Згідно із вимогами ч.1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів, поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, висновком експерта, іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил.
На переконання судді апеляційного суду, при розгляді справи відносно ОСОБА_1 суддею суду першої інстанції дані вимоги законодавства дотримано. Висновок суду про наявність у його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, а саме переміщення товарів через митний кордон України шляхом недекларування, тобто не заявлення за встановленою формою точних відомостей про товар, ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні обставин справи.
Суддя апеляційного суду вважає, що висновок судді суду першої інстанції є обґрунтованим та законним, такий підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: протоколом про порушення митних правил №4141/20900/19 від 23 жовтня 2019 року, митною декларацією, актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 23 жовтня 2019 року, висновком експерта №142008600-0413 від 22 листопада 2019 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 .
Доводи апелянта про те, що він не був присутній під час розгляду справи, а в матеріалах справи відсутні належні докази своєчасного повідомлення про час та місце розгляду справи внаслідок чого було порушеного його право на захист не заслуговують на увагу.
Як вбачається з матеріалів справи на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення №7.4.08.20.04/12/242 від 12 грудня 2019 року про розгляд справи 14 січня 2020 року о 9 год.
Доводи апелянта про те, що суддя суду першої інстанції визнав його винним на підставі протоколу від 30 жовтня 2019 року проте факт перетину кордону був за 7 днів до складання протоколу не заслуговують на увагу.
Як вбачається з матеріалів справи, суддею суду першої інстанції було допущено опису в даті досліджених документів: протоколу про порушення митних правил № 4038/20900/19,поясненнях, акті про проведення огляду було складено 23 жовтня 2019 року.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не був повідомлений про наявність товару, що знаходився в сумці в його автомобілі, то такі не заслуговують на увагу, оскільки спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності.
Доводи апелянта про те, що висновок експерта № 142008600-0413 від 22 листопада 2019 року є недопустимим доказом, оскільки технічна справність товару не перевірялася також не було проведено зважування товару не беруться до уваги оскільки постановою про призначення експертизи не ставилося питання про технічну справність товару та його вагу.
Відповідно до ст. 516 МК України визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа органу доходів і зборів, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта; до призначення експерта з'ясовуються необхідні відомості про його професіоналізм та компетентність.
Дане експертне дослідження експерт проводив, виходячи зі своїх спеціальних знань, керуючись вимогами Закону України «Про судову експертизу».
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судову експертизу» незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечується кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. А тому, виходячи з наведенного, вважаю, що вказаний висновок експерта є належним і допустимим доказом у справі.
З урахуванням викладеного, суддя суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що обставини справи суддею суду першої інстанції встановлені вірно, докази досліджені всебічно, повно та об'єктивно, належно оцінено, а висновки судді суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 ґрунтується на вимогах Закону. Тому підстав для скасування оскаржуваної постанови, як того просить апелянт, суддя апеляційного суд не знаходить.
Отже, суддя апеляційного суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, яке скасуванню з викладених в апеляційній скарзі мотивів,- не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
поновити адвокату Колосову Миколі Анатолійовичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Галицького районного суду м. Львова від 14 січня 2020 року.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Колосова Миколи Анатолійовича на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 14 січня 2020 року залишити без задоволення.
Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 14 січня 2020 року, - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Гуцал І.П.