СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 4-с/759/70/21
ун. № 759/23426/20
11 травня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Шум Л.М.
за участю секретаря: Прокопенко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа: Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій виконавця неправомірними, суд
24.12.2020 року позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із скаргою про визнання дій виконавця неправомірними.
Вимоги обґрунтовує тим, що з 10.06.2020 року він володіє на праві приватної власності земельною ділянкою площею 2 га з кадастровим номером 1825683200:02:000:0069. В серпні 2020 року він вирішив продати зазначену земельну ділянку та з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 19.08.2020 року №220944766, йому стало відомо, що на усе його майно накладено арешт, реєстраційний номер обтяження НОМЕР_1 , який зареєстровано 06.04.2007 року П'ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою, Київського міського нотаріального округу на підставі постанови про арешт майна серії АЕ№680225 від 04.04.2007 року винесеною державним виконавцем Диких Оленою Василівною ВДВС Деснянського району міста Києва.
20.08.2020 року він звернувся до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про скасування арешту майна та 06.10.2020 року отримав відповідь, що строк зберігання завершених виконавчих проваджень 3 (три) роки, а після спливу строку вони підлягають знищенню.
Враховуючи вищевикладене, просить суд визнати протиправною відмову Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у скасуванні арешту майна; зобов'язати Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати арешт майна ОСОБА_1
12.01.2021 року ухвалою суду призначено розгляд справи (а.с. 29).
У судове засіданні, яке було призначено на 03.02.2021 року Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином (а.с. 33), про причини своєї неявки суд не повідомив (а.с. 36).
Від позивача надійшла заява про проведення розгляду справи без його участі (а.с. 43).
Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером приватної власності земельною ділянкою площею 2 га з кадастровим номером 1825683200 (а.с. 4-6).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта на все майно ОСОБА_1 накладено арешт на підставі постанови ае680225 від 04.04.2007 року ВДВС Деснянського району м. Києва, зареєстровано 06.04.2007 року за №4768287 П'ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою (а.с. 6).
Згідно відповіді Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 06.10.2020 року 30.05.2007 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 30.05.2007 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція). Станом на 06.10.2020 вищевказаний виконавчий документ повторно до Відділу на виконання не надходив та на виконанні не перебував (а.с. 7).
Відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА848674 від 04.04.2007 року державним виконавцем у Деснянському районі міста Києва Диких О.В. на підставі виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва від 12.09.2005 року накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).
Відповідно до рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18.03.2005 року стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. М. Житомир, не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 12 961 грн. 95 коп., в рахунок відшкодування витрат по проведенню авто товарознавчого дослідження - 250 грн., витрат по сплаті державного мита - 132 грн. 12 коп., а всього - 13 344 грн. 07 коп. (а.с. 17-18).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04.05.2005 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18.03.2005 року (а.с. 19-20).
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12.07.2005 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 4.05.2005 р. залишено без змін (а.с. 21-24).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02.08.2005 року ОСОБА_1 в задоволенні заяви про перегляд рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18.03.2005 року за ново виявленими обставинами відмовлено (а.с. 25-26).
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07.11.2005 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 02.08.2005 року залишено без змін (а.с. 27-28).
Відповідно до листа Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 25.01.2021 року 30.05.2007 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 30.05.2007 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція). Станом на 06.10.2020 вищевказаний виконавчий документ повторно до Відділу на виконання не надходив та на виконанні не перебував. Надати більш детальну інформацію не має можливості, так як відповідно до розділу 11 Наказу Міністерства юстиції України №1829/5 від 07.06.2017 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» строк зберігання виконавчих документів 3 роки (а.с. 34).
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За змістом ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Частиною 4,5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
У судовому засіданні встановлено, що у позивача відсутні виконавчі провадження, які знаходяться на виконанні.
Згідно вимог ч.ч.1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1,2,3 та 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
За таких обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, так як позивачем за змістом заявленого позову доведено та відповідачами в силу принципу змагальності сторін не спростовано обґрунтованості позовних вимог, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно дост.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 259, 261, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,
ОСОБА_1 , заінтересована особа: Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій виконавця неправомірними - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 06.10.2020 року №41723-ІІІ у скасуванні арешту майна.
Зобов'язати Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати арешт майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Л.М.Шум